Традиційні кав’ярні у Львові, вже понад два століття, є своєрідним символом міста Лева. Звичка городян до шпацеру та філіжанки запашного напою вже давно стали легендою … Звісно, завжди велика кількість кав’ярень та цукерень міста, змушувала власників боротись за клієнта, приваблювати його не лише якістю кави та солодощів, але й затишком та атмосферою …
На початку XX століття, на давній вулиці Театральній, відчинила свої двері справді унікальна, єдина у своєму роді кав’ярня ” Штука “.
Заклад розмістився у кам’яниці з багатою історією, збудованій в 1768 – 1773 рр. Петром Полейовським. Привертає увагу декор фасаду, виконані у 1850 році алегоричні фігури Марса та Венери, маскарони та інші декоративні елементи, належать авторству Павла Ойтеле.
У 1909 році Фердинанд Турлінський відкриває тут свою знамениту кав’ярню. Прославилась ” Штука ” ( пол. Sztuka – мистецтво ), насамперед, вишуканим, продуманим до дрібниць інтер’єром, виконаним за проектом Фелікса Вигживальського, із його власними стінними розписами.
Кав’ярня мала декілька залів, оформлених розписами в надзвичайно модній у ті часи сецесійній стилістиці. Розписи Вигживальського – ” Індіанське мистецтво “, ” Чудо-дитина “, ” Ars longa “, ” Vita brevis ” складались у своєрідний тетраптих з на тему львівського мистецтва початку ХХ ст.
Окрім настінних розписів зали прикрашали полотна відомих на той час митців : Сіхульського, Дембіцького, Блоцького, Пауча … Орієнтуючись на розписи стін та тематику картин було розставлено меблі, світильники, портьєри з аплікаціями, скульптури Зигмунта Курчинського у нішах тощо.
Досить цікавим і красномовним фактом є те, що під час І Світової війни у кав’ ярні функціонувала так звана ” дешева кухня ” – винахід львівського магістрату та його тогочасного очільника, доктора Тадеуша Рутовського. ” Дешева кухня “за доступними цінами годувала у військовий час львівську інтелігенцію.
Підсумувати сказане про цей унікальний заклад хочеться рядком зі спогадів видатного українського композитора Станіслава Людкевича : ” … сюди ходилося не тільки на ” малу чорну “, але й на особливий настрій, який створювався саме в пізній час, коли її ( кав’ярню ) огортали сутінки …”
Використані джерела :
http://uk.wikipedia.org/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://shtuka.net.ua/
