Відомо, що агентурне ім’я путіна – «міль», хоч у народі його називають потворним щуром. Попри злочинно-раціональний розум він ховається від людей за допомогою звіриного інстинкту самозбереження. Щурячою породою обросло і його близьке оточення. Пристрасть до спецоперацій у цієї божевільної кремлівської істоти розвинулася з «героїческого історіческого прошлого».
Нам вдалося знайти інтригуючі свідчення про одну з них з далекого 1939 року: «Загранична преса приносить цікаві відомості про санітарну справу в СССР, при чім наводить теж голоси самої совітської преси. Московські часописи, а головно брукова «Вечерняя Масква», присвячують багато уваги теперішній кампанії проти щурів. «Вечерняя Масква» приносить низку репортажів із боротьби на «щурячому фронті» й називає столицю СССР «найбільш защуреним містом у світі». (…) В колах урядовців кружляють злобні вістки, шо управителі вмисне винищують котів, щоб щурі могли свобідно й без перешкод розмножуватись…» (часопис «Новий Час», Львів, 28 лютого 1939 року).
Ось так, в результаті ще тодішньої спецоперації проти котів Масква наповнилася щурячим насєлєнієм, яке розрослося до масштабів «гасударства», що викликає огиду у сучасному світі.
Роман ЯЦІВ
