Що таке поцілка, або перші стрілецькі змагання Сокола-Батька у Львові

0
303
Що таке поцілка, або перші стрілецькі змагання Сокола-Батька у Львові

Поширенню стрілецького руху в українському гімнастичному товаристві «Сокіл» у Галичині напередодні Першої світової війни, сприяв голова «Сокола-Батька» Іван Боберський за підтримки таких сокільських діячів, як Сень Горук, Роман та Зенон Носковські, Євген Перфецький, Олександр Довбенко, Людомир Огоновський, Клим Гутковський, Лев Лепкий, Степан Гайдучок та ін.

Так, у Бориславі в листопаді 1912 р. Лев Лепкий і Клим Гутковський активно провадили «стрілецьку науку і вправи», заохочуючи до неї українських робітників. Невдовзі стрілецький гурток набув «3 верндлї, 1 манліхер, 2 кропачки».

Перші спортивні змагання зі стрільби, проведені товариством «Сокіл-Батько» у Львові. Зліва направо: Омелян Гузар – начальник, Іван Боберський – голова «Сокола-Батька». На білому полі світлини примітки Івана Боберського, внизу під ними автографи суддів змагань Нискоклона, Бачинського та Івана Боберського. Львів, вул. Руська, 20; 10 лютого 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перші спортивні змагання зі стрільби, проведені товариством «Сокіл-Батько» у Львові. Зліва направо: Омелян Гузар – начальник, Іван Боберський – голова «Сокола-Батька». На білому полі світлини примітки Івана Боберського, внизу під ними автографи суддів змагань Нискоклона, Бачинського та Івана Боберського. Львів, вул. Руська, 20; 10 лютого 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Із розвитком стрілецького руху в сокільських організаціях й поширенням «вправ в стріляню» постала проблема закупівлі крісів та виготовлення «поцілок». У лютому 1913 р. з ініціативи Івана Боберського та за його кошти було видано «влучу для стрільців», або «поцілку» (мішень), для стрільби з крісів накладом 1 тисяча примірників. На «поцілці», що мала розмір 28,5х22 см, після завершення стрільби записували дату і місце проведення змагань, результати стрільця і засвідчували їх підписами членів суддівської колегії.

Володимир Неділка (здобув перше місце), Юрій Вінцковський (друге), Семен Магаляс (третє) – переможці Перших спортивних змагань зі стрільби, проведених товариством «Сокіл-Батько» у Львові. Львів, вул. Руська, 20; 10 лютого 1913 р.
Володимир Неділка (здобув перше місце), Юрій Вінцковський (друге), Семен Магаляс (третє) – переможці Перших спортивних змагань зі стрільби, проведених товариством «Сокіл-Батько» у Львові. Львів, вул. Руська, 20; 10 лютого 1913 р.

Іван Боберський також закупив для соколів за власні гроші дві бельгійські гвинтівки системи Комблена, щоб ті могли вправлятися у стрільбі. Планувалося також спорудити «стрільницю» (тир) для занять. Старшина «Сокола-Батька» закликала сокільські осередки провадити польові вправи та вправи зі стрільби, для цього були закуплені «фльоберти» з патронами калібру 6 мм (карабін Флобера), гвинтівки типу Манліхер М1895 і Верндль, облаштовували стрільниці тощо.

Учасники Других спортивних змагання зі стрільби, проведених товариством «Сокіл-Батько» у Львові. Зліва направо – 1-й ряд: Йосиф Сироїд, Роман Мотлюк, Казимир Врублевський, Іван Панич, Василь Ціховляз, Василь Остапчук, Роман Носковський, Осип Навроцький, Н, Петро Пньовський, Н, Олександр Сопотницький, Олександр Довбенко, Н, Микола Левицький; 2-й ряд: два учні ремісничого відділу “Сокола-Батька”, Іван Криницький, Анатоль Лукашевич, Свірський, Зиновій Дума, Іван Боберський, Василь Паліїв, Н. Внизу світлини примітка Івана Боберського. Львів, вул. Руська, 20; 19 квітня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учасники Других спортивних змагання зі стрільби, проведених товариством «Сокіл-Батько» у Львові. Зліва направо – 1-й ряд: Йосиф Сироїд, Роман Мотлюк, Казимир Врублевський, Іван Панич, Василь Ціховляз, Василь Остапчук, Роман Носковський, Осип Навроцький, Н, Петро Пньовський, Н, Олександр Сопотницький, Олександр Довбенко, Н, Микола Левицький; 2-й ряд: два учні ремісничого відділу “Сокола-Батька”, Іван Криницький, Анатоль Лукашевич, Свірський, Зиновій Дума, Іван Боберський, Василь Паліїв, Н. Внизу світлини примітка Івана Боберського. Львів, вул. Руська, 20; 19 квітня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Популяризації стрільби серед членів «Сокола», руханкових, спортових, парамілітарних товариств і широкої громадськості сприяли спортивні змагання зі «стріляня до влучі»: перше відбулося 10 лютого 1913 р., друге – 19 квітня 1913 р., третє – 8 листопада 1913 р., четверте – 7 березня 1914 р. (п’яте заплановане на 29 червня 1914 р. не відбулося). Змагання проводилися в рухівні (гімнастичному залі) «Сокола-Батька» за адресою вул. Руська, 20. Незмінним організатором і головою суддівської колегії на них був Іван Боберський.

Поцілка (свідоцтво результативності стрільби), видане учаснику Четвертих спортивних змагань зі стрільби Сеню Горуку. Документ завірено суддівською колегією. Серед них підпис Івана Боберського. Львів, 7 березня 1914 р.
Поцілка (свідоцтво результативності стрільби), видане учаснику Четвертих спортивних змагань зі стрільби Сеню Горуку. Документ завірено суддівською колегією. Серед них підпис Івана Боберського. Львів, 7 березня 1914 р.

Перші змагання зі «стріляня до влучі» проведено 10 лютого 1913 р. Суддями змагань були Іван Боберський, емеритований капітан Бачинський і Нискоклон. Всього до змагань зголосилося 25 учасників. Вони представляли гімнастичне товариство «Сокіл-Батько», спортове товариство студентів вищих шкіл «Україну», «Сокіл III» і Академічну ґімназію. Найкращими стрільцями на першому «стрілянні до влучі» стали члени «Сокола-Батька» Володимир Неділка (здобув перше місце), Юрій Вінцковський (друге), Семен Магаляс (третє).

Степан Гайдучок
Степан Гайдучок

Про перші змагання зі стрільби невеликий допис під назвою «Стрілянє» у львівському часописі «Ілюстрована Україна» помістив Степан Гайдучок. Пропоную ознайомитися з його змістом. Декілька світлин з цього заходу збереглося в приватному архіві професора тіловиховання Степана Гайдучка (м. Львів) та у львівському сокільському часописі «Вісти з Запорожа». Публікую статтю із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

Стрілянє

Народи, що вміють цїльно стріляти, добре ходити, підпорядковувати ся одному розказови, ходити зорґанїзованою лавою а не одинцем або безладною громадою, – ті народи самі розпоряджають своїм я, самі рішають про свою долю і самостійнїсть. Чи у нас богато в тім напрямі зроблено? Перші початки. Оден з перших таких починів зробив Сокіл-Батько у Львові. Через кілька тижнїв підготовлювали ся львівські стрільцї в комнатнім стріляню а 10.II. с[ього] р[оку] станули до змагань. Участь взяло 25 стрільцїв з тов[ариства] С[окіл]-Б[атько], тов[ариства] акад[емічного] «Україна», Сокола III. і ак[адемічної] ґімн[азії]. Судив капітан Бачинський, голова С[окола]-Б[атька] Боберський І[ван] і п[ан] Нискоклон. Найцїльнїйшим стрільцем показав ся п[ан] Недїлка В[олодимир], другим був п[ан] Вінцковський Ю[рій] а третим п[ан] Маґаляс С[емен]. Всі три з С[окола]-Б[атька].

Примір з того почину повинні взяти собі всі ті товариства, які мають в своїм статуті стрілянє. Як перевести таке стрілянє в товаристві? – Передувсїм справити власне оружіє (можна замовляти через Сокіл у Львові) так, щоби у кождім товаристві було принайменше 10 власних рушниць системи Манлїхера. Не ждати аж нам на просьби дадуть. Все лїпше своє власне! Старати ся о власні стрільницї, які на провінції малими коштами легко устоїти вибираючи на се довгі замкнені долини і набуваючи їх на власність. Не само стрілянє одинцем але роями, четами, дружинами, курінями. Лучити се з вправами полевими і довгими походами. – Се може колись придати ся! В кождім разї полеві вправи, стрілецтво, руханка, спорт зміцнять наші нерви, викорінять у нас брак витревалости, трусливість, байдужність, безхарактерність, лїнивство, а запалять нашу вдачу, вироблять у нас той змисл орґанїзації і послуху, якого завсїгди буде треба, аби здобути власними силами самостійну Україну.

 Джерело: Гайдучок С. Стрілянє // Ілюстрована Україна. – Львів, 1913. – 8 марта. – Ч. 5. – С. 14.

 Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Андрій СОВА
історик

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.