Ще зовсім кілька днів, до 31 грудня кав’ярня-галерея “Штука” (вул. Котлярська, 8) експонується виставка Дарії Зав’ялової “Прогулянка містом”.
В експозиції виставки представлені тільки нові роботи, як до цього не виставлялися у виставкових проєктах.
“Концепція цієї виставки, хоча я й казала, що ця виставка без концепції, вона в її назві «Прогулянка містом». І, власне, ця прогулянка не стільки як дія, а як стан душі. Тобто, прогулянка як медитація. Я це практикую, дуже люблю ходити маловідомими тихими вуличками Львова і віднаходити там чудові міські дрібниці.
Частину цієї виставки складає серія, яка не закінчена, вона ще буде продовжуватися – це хвірточки в різноманітні садочки. Деколи дуже доглянуті, а деколи – абсолютно запущені, а деякі просто закинуті. Ця серія називається «Заходь в мій сад» і відповідно це не тільки матеріальний сад, а сад душі, якась таємнича субстанція, портал в інший світ” – розповідає художниця.
На стінах Штуки можна побачити колекцію вілл, кам’яниць, архітектурних деталей, зібрану авторкою під час прогулянок Львовом, Венецією, польськими Красічином, Любліном, Вілянувом. Зараз не усі львівські будівлі в такому доброму стані, як би мріялося, натомість на малюнках їхня краса триває – рідна столярка прикрашає фасади, до вишуканого ковальства огорож допасовані палісадники, тішить око гармонійна кольористика.
“Хвірточки різні: старовинні, сецесійні, радянських часів – далеко не такі романтичні, але за якими також великий шматок прожитого життя. Є дуже красива кована хвірточка від вже не існуючої вілли «Кароліна» з чудовим написом. Слава Богу я її ще застала. Є робота, яка називається «Сумна», бо хвіртка нікуди не веде, за нею вже немає ні будинку, ні саду. Інші роботи – це закуточки Львова. Клаптики вілл, мої улюблені вілли, дуже відомі та маловідомі вілли.
Ну і частина робіт, бо «Прогулянка містом» це не тільки Львовом прогулянка. Це мої дуже короткі, але дуже насичені, інформативні, чудесні подорожі до Польщі: замок в Красічині, Собор в Віланові, шматочок старого міста в Любліні. А також одна натурна замальовка і два спогади про подорож в Венецію. Бо і там я намагалася подорожувати у своєму улюбленому темпі – без конкретної цілі мандрівки, просто іти, спостерігаючи як живе місто. Бо місто я сприймаю як живий організм, як живу людину. І я його люблю з його всіма недосконалостями, з його, вже, немолодим віком, його зморшками, хворобами.
Звичайно, неймовірно боляче коли місто руйнується, втрачає свій неповторний вигляд. А вигляд складає не тільки центральна частина міста, але й маленькі вілли, мощені вулички, таємні хвірточки. Це все складається в ту картину, яку ми називаємо містом. Містом – як організмом, як живою людиною” – розповідає Дарія Зав’ялова.
Оглянути експозицію виставки Дарії Зав’ялової “Прогулянка містом” можна в кав’ярні-галереї “Штука” (вул. Котлярська, 8) до кінця місяця.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
