Трошки незвичний сьогодні маршрут подорожі Львовом 1960 року. Юліан Дорош, в товаристві Івана Крип’якевича і сина Андрія, продовжив знимкувати район вулиці Шевченка, але зробив усього кілька кадрів і раптом кудись заспішив.
Дотримуючись традиції, я продовжую публікувати світлини у хронологічному порядку, тобто в тій послідовності, в якій вони були на плівці.
Це перехрестя впізнати досить легко. Ми знаходимось на вулиці Квітки-Основ’яненка і прямуємо до вулиці Дмитра Бортнянського.
Перед нами постають два з’єднані будинки під номерами 4 та 6. Їх елегантний екстер’єр важко сплутати навіть у Львові .
А цей будинок на вулиці Дмитра Бортнянського під номером 3 зберігся до нашого часу, хоча й з добудовами.
Перехрестя вулиць Дмитра Бортнянського та Шевченка теж легковпізнаване. Обидва будинки збереглися майже без змін. Тільки Храм Святого Апостола Андрія первозванного доповнився куполами.
Після цього кадру все товариство припинило фотомадрівку околицями вулиці Шевченка і попрямували в протилежну частину міста – район вулиць Зеленої-Маяковського (сучасна Костя Левицького).
Це місце на вулиці Зеленій я ідентифікувати не зміг. Буду вдячний, якщо зможете мені допомогти.
Закінчується плівка колишньою вулицею Маяковського (тепер вулиця Костя Левицького). Світливець знаходився приблизно біля будинку під номером 73. Мабуть вже повертався до свого мешкання під номером 76. Трохи дивно, але ця плівка завершується кадром №23. Близько 13 кадрів відсутні. Хочеться вірити, що вони десь є і ще колись знайдуться.
А наступного тижня ми знову повернемось на Личаків. Ще одинадцять унікальних світлин не попсового Личакова не залишать байдужим нікого.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
