Площа «Сокола-Батька» у Львові на планах і схемах початку ХХ століття

0
429
Площа «Сокола-Батька» у Львові на планах і схемах початку ХХ століття

Продовжуємо серію публікацій присвячених історії руханково-спортового майдану (площі) товариства «Сокіл-Батько» (інші назви – «Український город», національний форт у Львові, за словами Романа Купчинського – Українська Мекка), який став традиційним місцем, де відбувалися усі найбільш значущі спортивні і громадські заходи української спільноти Львова та Галичини в 1911–1930-ті роки.

Сьогодні ознайомимо читачів з декількома планами і схемами площі «Сокола-Батька», які були створені в середовищі українських соколів і використовувалися у широкому вжитку упродовж 1911–1914 рр.

Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)
Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)

Потреба у цих рисунках з’явилася у 1911 р. Адже треба було візуально пояснити українському громадянству на українських землях та в діаспорі, де знаходиться площа «Сокола-Батька», на якій проводилися різні урочисті заходи, тренування, змагання тощо. З цією метою було виготовлено декілька планів-схем та поштову картку. Це здійснювалося під безпосереднім керівництвом тодішнього голови «Сокола-Батька» Івана Боберського (очолював організацію упродовж 1908–1918 рр.).

Іван Боберський – голова українського товариства «Сокіл-Батько». Львів, 1914 р. З фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України.
Іван Боберський – голова українського товариства «Сокіл-Батько». Львів, 1914 р. З фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України.

Першим кроком у цьому напрямку стало те, що з висоти пташиного польоту створено панорамну світлину площі. У приватному архіві Степана Гайдучка зберігається її оригінал (з трьох частин), який потрапив туди від Івана Боберського. Світлина неодноразово публікувалася у сокільській періодиці впродовж 1911–1939 рр. У листі від 23–24 травня 1926 р. Степан Гайдучок зі Львова до Івана Боберського у Вінніпег писав: «Світлина Українського городу є між Вашими знимками в великім форматі а також мала. Але я знова так розумію Вас, що добра була би ціла знимка з цілої посілости. Певне що то легко зробити при добрій воли».

План-схема частини Львова, де позначено площу та рухівню «Сокола-Батька» та світлина площі «Сокола-Батька». 1911 р. Опубліковано у виданні: Грицай О. У «Сокола-Батька». Інтервю. – Львів, 1913 р.
План-схема частини Львова, де позначено площу та рухівню «Сокола-Батька» та світлина площі «Сокола-Батька». 1911 р. Опубліковано у виданні: Грицай О. У «Сокола-Батька». Інтервю. – Львів, 1913 р.

Поряд із цією світлиною часом поміщали план-схему частини Львова, де позначено площу та рухівню (гімнастичний зал) «Сокола-Батька», Стрийський парк, будинок «Дністра» (там на першому поверсі знаходилася рухівня «Сокола-Батька»).

«Плян Львова. Де «Сокіл» – а де єго площа?». Опубліковано у львівському часописі «Вісти з Запорожа» у серпні 1911 р., чис. 60.
«Плян Львова. Де «Сокіл» – а де єго площа?». Опубліковано у львівському часописі «Вісти з Запорожа» у серпні 1911 р., чис. 60.

Перед І Краєвим здвигом, який відбувся у Львові 9–10 вересня 1911 р. з’явився ще один план Львова. У сокільському часописі «Вісти з Запорожа» за серпень 1911 р. він фігурує як «Плян Львова. Де «Сокіл» – а де єго площа?». На плані позначено площу «Сокола-Батька» та підписано вулиці, по яких мав проходити урочистий похід соколів і сокілок. Також до цієї події було створено план площі «Сокола-Батька», на якій докладно було позначено всі руханкові і спортивні об’єкти, які там знаходилися (шлях наколесників (велосипедистів), трибуну і місця для видців (глядачів) та ін.). Цей план опубліковано вперше у часописі «Вісти з Запорожа» в серпні 1911 р.

«Площа «Сокола-Батька» з теперішним урядженєм». Опубліковано у львівському часописі «Вісти з Запорожа» у серпні 1911 р., чис. 60.
«Площа «Сокола-Батька» з теперішним урядженєм». Опубліковано у львівському часописі «Вісти з Запорожа» у серпні 1911 р., чис. 60.

У переддень І Краєвого здвигу 8 вересня 1911 р. на першій сторінці часопису «Вісти з Запорожа» поміщено план Львова, де знову ж таки, прапорцями позначено площу і рухівню «Сокола-Батька».

План Львова, на якому прапорцями позначено площу і рухівню «Сокола-Батька». Опубліковано у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 8 вересня 1911 р., чис. 61.
План Львова, на якому прапорцями позначено площу і рухівню «Сокола-Батька». Опубліковано у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 8 вересня 1911 р., чис. 61.

За твердженням Степана Гайдучка у 1912 р. у Івана Боберського виникла ідея видати поштівку з планом Львова. Відповідний рисунок виконав інженер Роман Грицай. Поштівку надруковано 1912 р. у Відні. На ній позначено основні адміністративні, громадські, освітні установи українців Львова. Поштівка користувалася великим попитом серед українського громадянства. Один такий примірник 8 серпня 1913 р. Іван Боберський адресував Михайлові Грушевському. У ній зазначалося: «Поклін і привіт з подорожи позваляє собі переслати В[исоко] Пов[ажаному] Пану Професорови. /Іван Боберський/».

Поштівка з планом Львова, на якій позначено основні адміністративні, громадські, освітні установи українців. Серед них – площа «Сокола-Батька». Ідея Івана Боберського. Відень, 1912 р. Опубліковано у книзі «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції» (Львів, 2017 р.).
Поштівка з планом Львова, на якій позначено основні адміністративні, громадські, освітні установи українців. Серед них – площа «Сокола-Батька». Ідея Івана Боберського. Відень, 1912 р. Опубліковано у книзі «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції» (Львів, 2017 р.).

У період з 1911 р. по 1939 р. з’явилося ще декілька планів-схем руханково-спортової площі товариства «Сокіл-Батько». Але про це докладніше буде у наступних публікаціях.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.