Петро Франко та початки туризму у Галичині

525
Петро Франко та початки туризму у Галичині

У пропонованій розвідці йдеться про туристичні зацікавлення Петра Франка (1890–1941) в період до Першої світової війни. Будучи членом руханкових і спортових товариств «Сокіл-Батько», «Пласт», «Україна», «Змаговий Союз», він здійснив чимало мандрівок Галичиною. Декілька з них описав і опублікував на сторінках львівської періодики. З огляду на інформативність публікуємо статтю Петра Франка «Подорожництво», яка побачила світ 1911 р. у львівському часописі «Діло».

Петро Франко – учень Академічної гімназії у Львові. 1910 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Петро Франко – учень Академічної гімназії у Львові. 1910 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Захоплення Петра Франка мандрівництвом відбулося під впливом родини, а особливо проявилося у роки його діяльності як члена руханкових і спортових товариств «Сокіл-Батько», «Пласт», «Україна», «Змаговий Союз» напередодні Першої світової війни. Він, беручи приклад з свого учителя Івана Боберського, спілкуючись з Альфредом Будзиновським (у 1909 р. видав перший підручник для туристів українською мовою «Туристика»), Степаном Гайдучком та іншими сокільськими діячами, написав низку статей і окремих праць про руханку і спорт: «На лещетах довкола Львова» (1910), «Лещетний спорт у Львові» (1911), «Хідлї» (1911), «Кид каменем і кулею» (1911), «Примінна руханка» (1911), «Списа до мету» (1911), «Скок в далечінь» (1911), «Пер Генрик Лїнг і його руханка (Шведська руханка)» (1912), «Лещетні шляхи коло Львова» (1912), «Прогулька в наші гори» (1912), «Каблуківка (Крокет)» (1913), «Підбиванка» (1913), «Пластові гри і забави» (1913) та ін. Серед його творчої спадщини на особливу увагу заслуговують розвідки присвячені туризму, або як його ще називали – мандрівництво, подорожництво.

Скелі біля Урича. З приватного архіву Юрія Завербного (м. Львів).
Скелі біля Урича. З приватного архіву Юрія Завербного (м. Львів).

Подорожуючи Галичиною, Петро Франко, залишив декілька описів своїх мандрівок. Це було зроблено для зацікавлення українців туризмом як видом спорту, а також поданням цікавої та важливої інформації про життя і побут українців Галичини, туристичних маршрутів Карпатами тощо. Серед праць на цю тематику можна відзначити статті Петра Франка «Лещетні шляхи коло Львова» (1912), «Прогулька в наші гори» (1912), «Урич» (1911) та ін. Остання публікація присвячена мандрівці з Борислава до Урича і назад 25–26 квітня 1911 р., яку здійснив Петро Франко. На той час не так багато українських мандрівників описували свої походи в гори. Петро Франко не тільки описав свою подорож, а й опублікував її 30 травня 1911 р. на сторінках львівського часопису «Вісти з Запорожа». Планувалося, що в мандрівці візьмуть участь спортовці львівського студентського товариства «Основа». Однак, як писав Петро Франко: «Зголосив ся до неї «1» і всї взяли в ній участь дня 25. і 26. цьвітня 1911. [р.]». Тобто Петро Франко сам відбув цю мандрівку.

Професор Іван Боберський з учнями 8-а класу Академічної гімназії під час мандрівки околицями Львова. 5 травня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Професор Іван Боберський з учнями 8-а класу Академічної гімназії під час мандрівки околицями Львова. 5 травня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Професор Іван Боберський з учнями 8-а класу Академічної гімназії під час мандрівки околицями Львова. 5 травня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Професор Іван Боберський з учнями 8-а класу Академічної гімназії під час мандрівки околицями Львова. 5 травня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

На особливу увагу серед багатьох публікацій Петра Франка на туристичну тематику заслуговує його стаття «Подорожництво». Вона вийшла друком на сторінках львівського часопису «Діло» у вересня 1911 р. У статті, Петро Франко актуалізує питання створення окремого товариства, члени якого мали професійно займатися туризмом.

Текст публікації Петра Франка «Подорожництво» подано із збереженням мови і правопису оригіналу.

Публікація Петра Франка «Подорожництво» у часописі “Діло”. Львів, 1911, 18 вересня, число 207. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка
Публікація Петра Франка «Подорожництво» у часописі “Діло”. Львів, 1911, 18 вересня, число 207. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка

Петро Франко

Подорожництво

Богато в нашім краю доріг, гостинцїв, шляхів, стежок, плв, полонин, гір, рік, лїсів, сїл – і се все навело декого на гадку, чи не можна було би се все ввидїти, побачити, оглянути, відпочати і т. п. Так повстав спорт подорожництва, мандрівництва – взагалї туристика. Що таке туристика – обговорив докладно п. Рудницький на своїм відчитї на «Бесїді» у Львові і то з правдивим, українським гумором. Супроти сего мої скучні замітки не зацікавили би нїкого. Одначе мушу подїлити ся з читачами кількома гадками, що повстали на ріжних мандрівках. Спорт мандрівництва розвинений в нас чи не найкрасше. Із усїх прочих спортів. А одначе коли всї прочі спорти тїшать ся певним уплянованєм та орґанїзациєю – то не замічаємо сього в подорожництві. Тут люди «ходять», і наших знакових з наплечниками, або їх підписи у всяких, придатних до сього місцях можна побачити трохи не всюда. Хто з них зрозумів користи і приємности, які дає мандрівництво, затягає «до спілки» одного або двох товаришів і йдуть куди хочуть, часто не богато або й нїчого не знаючи про околицю куди йдуть. Коли «відкриють» гарні види, мальовниче камінє, глибокі печери і т. п. то ховають се для себе і не оповідають нїкому. Чому? Про се хиба й самі не знають. Може, хиба, тому, що хто инший там не зайшов і того самого або й більше не побачив.

Так бути не повинно. Про се могло би подбати найкрасше яке спільне товариство, в котрім прогульковцї інформували би себе взаїмно. Військова мала всего не скаже а й на нїй часто не зазначені догідні плаї, що не раз скорочують значно дорогу, колиби, схоронища і т. п. Короткі навіть описи подорожий зарадили би тому не мало, рівнож сьвітлини, з котрих можна би уложити навіть гарний памятковий альбум.

Вже кілька лїт тому повстала в декого гадка заложити «Туристичне товариство» в цїлях інформацийних і аґітацийних. До тепер кінчило ся на гадцї. Одначе в останнїх часах гадка ся так спопуляризувала ся і в кругах спортсменів поширила, що в надїя на скоре заложенє не лиш «Туристичного товариства» але й загально спортового, котре мало би на цїли не лише туристику але й всї приступні спорти плекати і поширювати. Вже навіть проєкт статутів такого товариства готові, а аґітация за товариством веде ся в широких кругах нашої молодежи.

Було би бажаним, щоби таке товариство заложило ся як найскорше та почало свою працю не лиш між кругами інтеліґенциї але й міщаньства та селяньства. «Соколи» і «Сїчи» певно радо би сьому дїлу помагали.

Джерело: Франко П. Подорожництво // Дїло. – Львів, 1911. – 18 н. ст. вересня (5 вересня ст. ст.). – Чис. 207. – С. 7.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268с.
  2. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
  4. Сова А. Мальовничими стежками Українських Карпат, або мандрівка Петра Франка в Урич і околиці. URL: https://photo-lviv.in.ua/malovnychymy-stezhkamy-ukrainskykh-karpat-abo-mandrivka-petra-franka-v-urych-i-okolytsi/
  5. Сова А. Мальовничими стежками Українських Карпат, або мандрівка Петра Франка 1911 року в Урич і околиці // Фортеця: збірник заповідника «Тустань». – Львів: Простір-М, 2020. – Кн. 4. – С. 336–348.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.