Продовжуючи висвітлення діяльності першого року існування Українського Фотографічного Товариства у Львові сьогодні поговоримо про І виставку української аматорської фотографії, організовану ініціативною групою товариства 7 грудня 1930 р.
Нагадаємо читачам, що свою діяльність УФОТО розпочало ще з березня 1930 року, тож експонування першої виставки планувалося з 21 вересня до 10 жовтня 1930 р. Завчасу у львівській пресі було опубліковано «Правильник участи в І-шій Виставці Аматорської Фотоґрафії у Львові», в якому викладено вимоги та терміни подачі світлин до участі у виставці.
«До участи у Виставці запрошується усіх аматорів та фотоґрафів-фахівців. Приняті і виставлені будуть світлини тільки о визначних прикметах артистичних та бездоганній техніці виконання» – йшлося у Правильнику.
Бажаний формат фотографій – від 13 х 18 до 39 х 40 см. Меншого формату світлини приймалися тільки серіями однорідного характеру, наклеєні на одному аркуші картону. Окрім того, конкурсні знимки меншого формату повинні були бути висланими завчасу з метою відбору Комісією та допущення до виставки.
На жаль, Статут Товариства було затверджено лише 9 листопада 1930 р., тож організацію першої виставки довелося перенести на 07 грудня 1930 р. Відкрили її у залах Академічного дому по вул. Супінського, 17 (сучасна Коцюбинського, 21).
«Чому влаштовуємо виставку? Від давна бажали ми, фотоаматори, зблизитись до себе, почислити себе, оцінити наші сили, з ким і з чим піти нам у нову дорогу.
Бо сьогодні ступаємо на шлях, що поведе нас до кращого і вищого, бажаймо і сподіваймось, що до – Мистецтва!
Бо мандрували ми до сьогодні без керми, без вітрил, одинцем – кожний шукав сам дороги, побиваючись об тверде каміння невдач, та нераз передчасно зневірений кидав улюблену камеру.
А завтра – стерті на цій силі, яку дає гурт, рушаємо вже всі: Українське Фотоґрафічне Товариство на зустріч новій праці, гарнійшим досягненням, а сонце нашим, кермою, вітрилами – Думка: Для Неї все! Для України і Краси!
А коли сьогодні хтонебудь буде розглядати та оцінювати наші скромні твори, хай пам’ятає, що на шляху цім ми перші каменярі!» – писав у передмові до каталога виставки перший голова УФОТО др. Степан Дмоховський.
У виставці взяли участь 29 аматорів та 5 професіоналів зі Львова, Станиславова, Перемишля, Жидачева, Борислава, Пулави, Рави Руської, Стрия, Коломиї, Косова, Турки. Разом було представлено 290 фотографій. З них, 232 аматорські світлини, 21 – професійної, окрім того експонувалось 37 позаконкурсних фото, оскільки до конкурсу допускалися лише аматорськи знимки. Також експонувалося 20 скляних діапозитивів Д-ра Дмоховського.
«Українська фотоґрафія пройшла при кінці щойно минулого року важливий етап. Згуртовані в Українському Фотоґрафічному Товаристві любителі фотоґрафії виступили вперше перед ширшим загалом зі своїми працями. Ясна, симпатична заля «Академічного Дому», що нераз заступала ролю виставкового сальону для дебютантів плястичногомистецтва, примістила на протяг одного тижня експонати, яких мабуть ще ніколи тут не виставлювано – світлини» – писав Олекса Балицький у статті «Фотоґрафічне мистецтво та І Виставка Української Аматорської Фотоґрафіки» («Неділя, № 1, 1931 р.).
«Задля високомистецьких цінностей та оріґінальних і смілих творів прийнятих на Виставку, обовязком кожного культурного Українця є відвідати її, оглянути невидані у нас досі праці та виловити про них свою думку…. Це наглядно засвідчить, як дбаємо про мистецтво нашого Народу!» – Юліан Дорош в публікації « І Виставка Української Фотоґрафіки у Львові» («Неділя» № 47 від 1930 р.).
Окрім того, було оголошено конкурс на найкращі фотографії. У Правильнику організатори зазначали, що «найкращі світлини … має Комітет право репродукувати та поміщувати в пресі не даючи за те якогонебуть винагородження авторові».
Відбір найкращих світлин здійснювався за допомоги відвідувачів: «Усі картини аматорської фотоґрафіки прийняті на Виставку є допущені до конкурсу, що відбувається через загальне голосування усіх відвідувачів Виставки. До цього діставатимуть відвідувачі при вході карточку, опечатану знаком Укр. Фотоґр. Т-ва, на якій могтимуть написати числа пяти картин, що їм найбільше подобались. Після тих карточок Оціночна Комісія видаватиме признання на 5 найкращих експонатів». (Юліан Дорош. І Виставка Української Фотоґрафіки у Львові»(«Неділя» № 47 від 1930 р.)).
За тиждень експонування, з 07 по 14 грудня, виставку відвідало 1329 осіб, проголосувало всього 611. Перше місце зайняло фото Е. Бартоша «Сильветки» (249 голосів), друге – В. Паньківа «Шляхи» (104 голоси), третє – Я. Савки «Верба» (92), четверте І.Іванця «Вижидання» (85), п’яте – О. Балицького «Світло» (77). Під мистецьким кутом не розглядали світлини Карпатського Лещатарського Клубу та пластові, бо, як писали у пресі, «перші мали завдання пропаґанди, другі памяткове значіння».
Відкриття виставки стало неабиякою подією українського Львова і преса жваво відгукнулася на її проведення. Ряд рецензій на захід помістили на своїх шпальтах такі українські періодичні видання як: «Діло», «Новий час», «Неділя», «Нова Хата», «Кіно» – «статейки ті писані з повним знанням фото-мистецтва розбудили ще більшу цікавість серед широких кругів прихильників світлописання».
«Тисячі наших громадян, що з конечности або з приємности відвідують раз на рік професійного фотоґрафа, можуть скористати з нагоди цієї першої нашої виставки і переконатися, що наші аматори вже перевищили професіоналів. Є на цій виставці також фотоґрафії, які можна придбати і які можуть стати окрасою найгарнішої кімнати та обстановки» – писали в газеті «Діло» ( № 274 за 1930 р. ).
Найбільше у пресі відзначали роботи Олекси Балицького, Степана Дмоховського, Ярослава Савки, Юліана Дороша, Данила Фіґоля, Володимира Паньківа, а проте майже кожна публікація містила нотки критики на адресу організаторів. Найбільше не подобалася дописувачам участь у аматорській виставці професійних (заводових) світливців, хоча до конкурсу їхні роботи не допускалися.
«Наприкінці слід замітити одно. На будуче рішуче не належить принимати на Виставку Аматор. Фот. праць з ділянки Заводових фотоґрафів – це лиш творить хаос та дезорєнтує відвідувачів. Не можна водити публику в пильне розуміння фот-мистецтва, ставлячи побіч дійсних творів мистецтва – шабльони. На шабльони вітрини фахових заведень», – «Неділя» № 49 від 1930 р.
«Що кидалося у вічі на виставці це майже повний брак портретів, все пейзажі та трохи жанрів. Не дивуємося, бо щоб дати добрий портрет муситься багато працювати та перевести досить студій, тоді як аматор найбільше захоплюється пейзажом, який видається йому найлегшим.
На будуче треба звернути увагу зарядові виставки, щоб не допускалося такої погані як розмальована фотоґрафія та присутність якоїсь «заводової» або чужинців, бо шкода місця, яке далосяб заповнити дуже цінними, а чомусь не прийнятими річами добрих фотоґрафів, бо все ж таки це «Виставка Української Фотографії»», – Ґраф Фото. І Виставка Аматорської Фотоґрафії («Новий час» № 142, 1930 р. )
«Мала кількість світлин народнього побуту дивно вражає на виставці українських світлин. Поруч «Безжурного» І. Кульчицького та гуцульських типів І.Іванця, не бачимо цікавих картин із сільського життя.
Народні типи О. Кваснюківної мають передовсім етнографічну цінність. Тут лишається ще богато роботи нашим фотоґрафам-аматорам, коли хотять підхопити мінливе народнє життя з мистецького боку…
Виставка принесла нам богато цікавого та під деяким оглядом перевищила наші ожидання. Це перше слово сказане в новій галузі нашого прикладного мистецтва дає запорук гарного розвитку, який довершиться при помочи зорґанізованої форми Фотоґрафічного Товариства», – Л.Б. Перша виставка української аматорської фотоґрафіки («Нова Хата» № 1 від 1931 р.)
До виставки УФОТО видало багато ілюстрований та естетично викінчений пам’ятний каталог, що містив перелік світливців та назви їхніх робіт. Імена фотографів було поділено на дві групи – аматорська та заводова (професійна) фотографія. До видання увійшли 273 із 290 представлених в експозиції робіт. На титулі каталогу було поміщено фотографію гуцулки авторства Миколи Сеньковського.
«Виставка виявила, що маємо у Львові і на провінції цілий ряд добрих фотоґрафічних працівників. Низка авторів виступила вже зі скристалізованими поглядами на фотоґрафічне мистецтво. Цим світлицям-пікторіялістам* дати змогу дальше поступати в фотоґрафії та заразом втягнути їх до праці над молодим фотоґрафічним нарібком – це чергове завдання Україського Фотоґрафічного Товариства» – зазначав Олекса Балицький у публікації “Фотоґрафічне мистецтво та І Виставка Української Аматорської Фотоґрафіки” («Неділя”, № 1, 1931 р.)
*Пікторіяліст – творець образових мистецьких світлин.
Загалом за час свого існування (1930-1939 рр.) УФОТО організувало вісім щорічних виставок української мистецької фотографії. Дев’ята виставка, запланована на листопад 1939 р., не відбулася, оскільки почалася Друга світова війна.
Софія ЛЕГІН
