Проходячи повз різного роду мініатюри в експозиції НМЛ ім. Андрея Шептицького, в очі кидаються різноманітні сюжети, на одному з них зображена пара коней, які біжать на зустріч вітру, що куйовдить їхню гриву і хилить високу траву просто під копита. Хоча цей лінорит є чорно-білим, в ньму відчувається рух, свіжість і прохолода, які майстерно втілила художниця. Це перший графічний доробок, який сповістив про сходження видатного майстра.
Техніка лінориту на Західній Україні не є поширеною і загальновідомою. Чи не єдиною представницею цієї та багатьох інших технік є Музика Ярослава. В її доробку майже дві тисячі робіт в різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв. До них належать: малярство, а саме іконопис, пейзаж, портрет, натюрморт; станкова та ілюстративна графіка (лінорити, офорти), живопис на склі, мозаїка, екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство та аплікації – все це навіть не повний перелік. Жоден представник мистецтва на Західній Україні не володів стількома техніками одразу.
![Ярослава Музика](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YAroslava-Muzika.jpg?resize=696%2C928)
Період, коли Ярослава Музика починала вивчати різні види мистецтва, припав на тяжкі роки. Переїзд до Львова і навчання у Мистецькій студії Станіслава Батовського-Качора були у роки Першої світової війни. З 1920 року художниця навчається у Вільній академії мистецтв. Саме тут її почали приваблювати фольклорні образи, побутові речі та народні строї. Як писала дослідниця творчості того періоду О. Ріпко: «Збираючи фольклор, Музика захоплювалася прадавніми народними віруваннями в магічні властивості трав і коренів, добрі й злі сили, що супроводжують людину й творять свою волю над її життям».
![Ярослава Музика. Екслібрис Сергія Білоконя. ліногравюра](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YA.-Muzika.-Ekslibris-Sergiya-Bilokonya.-linogravyura.jpg?resize=696%2C995)
Цікавим є натюрморт з фігуркою птаха. Тут чітко видно цікавість до предметів народного побуту: квіти, а саме волошки, кілька колосків, і маленька пташка на передньому плані, швидше всього вироблена з глини, розписана візерунками. Видно, що фігурка стоїть на вишитому рушнику. Все це показує колорит Галичини. Також із любові до народного побуту виливаються такі роботи як «Мольфар», «Чугайстер», «Той, хто хмари розганяє».
![Ярослава Музика. Емаль](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YAroslava-Muzika.-Emal.jpg?resize=696%2C1027)
Один з небагатьох збережених творів є емаль, де зображено двох дівчат, які збирають яблука. Яскраві й насичені кольори привертають до себе увагу. Сюжет картини показує буденну сцену – збір урожаю, про що свідчить жовтий фон – на вулиці тепла осінь. Чимось цей сюжет нагадує картину М. Бойчука, картини якого Музика довгий час зберігала у себе, аби тодішня влада не знищила їх. Нині, завдяки їй, ці картини зберігаються у музеях Львова.
![Ярослава Музика. Натюрморт з фігуркою птаха](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YA.-Muzika.-Natyurmort-z-figurkoyu-ptaha.jpg?resize=696%2C859)
Саме такі складні часи і сильні викладачі загартували в Ярославі витривалість, жагу до самовдосконалення і бажання вивчати все нові і нові техніки. Велику кількість відповідної літератури з історії та технології мистецтва талановита дівчина перечитала сама, без допомоги і підказок викладачів, все давалося завдяки потужній потребі до вдосконалення своїх вмінь. Завдяки таким рисам і власній праці Музика стає реставратором Національного музею у Львові, тому згодом приїздить на кілька місяців до Москви на навчання у Центральні реставраційні майстерні, якими тоді керував І. Грабар –російський художник, реставратор, мистецтвознавець.
![Ярослава Музика](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YAroslava-Muzika..jpg?resize=696%2C1103)
Попривольовий характер художниці були притаманні скромність та самокритичність. Часто вона «псувала» свої роботи аби не виставляти їх, ховала в скрині без намірів повертатися до роботи над ними. Однак за своє життя Ярослава Музика брала участь у численних виставках не лише в Україні а й за кордоном. Перша виставка, де були представлені її роботи, була в творчому об’єднанні ГДУМ (Гуртка Діячів Українського Мистецтва), що заснована Петром Холодним та Павлом Ковжуном – відомими українськими художниками. Роботи майстрині були на сімдесятьох виставках (Львів, Київ, Берлін, Варшава, Венеція, Кишинів, Лос-Анджелес, Москва, Петербург, Прага, Рим та ін. міста).
![Ярослава Музика. Корабель. Ліногравюра 1964р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YA.-Muzika.-Korabel.-Linogravyura-1964r..jpg?resize=696%2C789)
Вона підкорювала глядача простотою сюжету, різноманітністю технік і яскравістю виконання. Таке різноманіття стилів, здавалося б, неможливо осягнути в повній мірі й привести до досконалості. Проте Ярославі Музиці це вдалося завдяки невтомній праці, безмежній любові до народної творчості і свого краю, навіть тоді, коли художниця перебувала у засланні в особливому таборі N 7 біля міста Братська, Іркутська область. Навіть там вона продовжувала творити, отримавши потайки від чоловіка фарби й папір, також вона створювала мозаїки із слюду – кольорових камінців, які вона приклеювала за допомогою смоли з дерев.
![Ярослава Музика. Княгина Ольга. Мозаїка 1968р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YA.-Muzika.-Knyagina-Olga.-Mozayika-1968r..jpg?resize=696%2C919)
П’ять років на каторзі не зменшили любові до краси природи, не змусили майстриню покинути творчість. Навпаки, після того як у 1955 році її звільнили Музика з легкістю включилася в творче життя рідного міста. Її твори з успіхом експонувалися на персональних виставках 1957 та 1964 роках. Ярослава Музика до самої смерті не припиняла розвиватися й творити.
![Ярослава Музика. Коні. Ліногравюра](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/YA.-Muzika.-Koni.-Linogravyura.jpg?resize=696%2C454)
Короткий перелік творчої спадщини майстрині: Живопис: «Старий з бородою» (1923), «Пейзаж з місяцем» (1935), «Михайло Рудницький» (1936), «Леся Українка» (1959), «Микола Федюк» (1964), «Кременецька легенда» (1971). Живопис на склі: «Пастушка» (1966), «Анна Ярославна» (1967). Мозаїка: «Зустріч Довбуша з Дзвінкою», «Княгиня Ольга». Графічні серії: «Тварини» (1932—1965), «Шевченко» (1961—1964), «Символи Сковороди» (1969), численні поодинокі роботи («Коні», 1933), екслібриси. Серед емалей — цикл «Народні повір’я» (1965—1966), «Жінки із Заліщик» (1938). Мозаїка «Зустріч Довбуша з Дзвінкою» (1962).
Ірина ШПАК
Використані джерела:
- http://www.lnam.edu.ua/pdf_upload/visnuk/22/18.pdf
- http://www.library.te.ua/library_content/calendar/kalendar14/01_4.htm
- http://art.lviv-online.com/yaroslava-muzyka/
- Любов Дрофань «Мистецький всесвіт Ярослави Музики»