Огляд українських культурних подій Львова, що відбувалися у лютому 1930 року

348
Вигляд Львова, 1925 р.
Вигляд Львова, 1925 р.

Продовжуємо щомісячну рубрику, де публікуємо невеликий огляд суспільно-культурних подій українського Львова та околиць, що відбувалися 90 років тому. Ювілеї, виставки, освітні заходи, свята, які висвітлювала українська преса у лютому 1930 року.

Ірина Туркевич-Мартинець
Ірина Туркевич-Мартинець

4 лютого в залі Стрілецького Товариства (сучасна вул. Лисенка, 23а) відбувся “Концерт Комітету допомоги вдовам і сиротам по священиках”. Програма концерту складалася із творів релігійного характеру, виступами оперної співачки, примадонни Львівського оперного театру у Львові Ірини Туркевич та хору «Сурма»: «Концерт заповіджений на 8 годину, почався майже в годині 10. Публика виповнила салю по береги, очевидно до салі стягнув її не так концерт, як післяконцертова забава з танцями, яка, треба признати, вдалася комітетові і дала йому осягнути бажану ціль, себто здобути гріш на допомогу вдовам і сиротам по священиках» (“Діло”, ч. 29 від 07 лютого 1930 р.).

Іван Левинський ( 1851 - 1919 ) - львівський архітектор, підприємець, меценат
Іван Левинський

9 лютого 1930 року Агрономічно-технічне товариство «Праця» ім. І.Левинського в Народному домі влаштувало Святкову академію, присвячену 10 роковинам з дня смерті Івана Левинського. «Заходом т-ва «Праця» відбулася в мин. неділю в салі т-ва «Бесіда» у Львові, при набитій салі, академія в честь першого піоніра нашого промислу й архитектора проф. І. Левинського в десятиліття його смерти. На програму академії зложилися: вступне слово інж. Корнеллі, в якім промовець згадав про великі заслуги Покійника, що не тільки був визначним архітектом й вибудував такі монументальні будівлі як львівський двірець, львівський театр та шпитальні будівлі, дім т-ва «Дністер» та муз. Інституту ім. Лисенка, але оснував й піклувався т-вом «Праця», якому записав третину свойого маєтку. Крім цього покійний все підпомагав грошем й фаховою порадою національні установи і причинився до вибудування церкви й читальні на Клепарові. В дальшій програмі відспівав хор жовківського передмістя «Блаженні люде» Бортнянського та віддеклямував п. Ковальчук поезії Тиини «Плуг» й «На стрімчатих скелях». Далі відчитав п. Олексин реферат про життя І.Левинського а закінчено академію відспіванням «Прометея», «Вітер повіває» і «Не плач Рахиле». На академії було дуже численно заступлене українське робітництво» (“Неділя”,  № 7 від 23 лютого 1930 р.).

Іванна Синенька-Іваницька
Іванна Синенька-Іваницька (Фото: Міст онлайн)

10 лютого в залі Товариства ім. Лисенка (сучасна пл. Шашкевича , 5) відбувся концерт української співачки Іванни Синенької-Іваницької, котра спеціалізувалася у Мілані на кошт стипендії призначеної Митрополитом Андреєм Шептицьким. Співачка була піонером популяризації української пісні по радіо Праги, Львова, Відня. «Концерт багатий змістом, ріжнородний програмою. Артистка українка, тому перш за все багатий український репертуар, що обнимав твори О.Ніжанковського, Лисенка, Січинського, Ст. Людкевича, В.Барвінського, Н.Ніжанковського; в репертуарі були й народні пісні, а з чужих твори Белінія (з оа. «Ромео і Джулєта»), Пуччінія (з оп. «Мадам Батерфляй»), Дворжака (з оп. «Русалка») і Сметани (з оп. «Губічка»). Важко підхопити, що було краще й ліпше виконане. Артистка – це чулося – лірична співачка. Інтерпретація її мусить задовольнити найвибагливішого критика. Дикція така чиста, що здавалося, публика зрозуміла навіть італійську оперу» (“Діло”, ч. 35 від 15 лютого 1930 р.). Акомпоніатором на концерті співачки був композитор Нестор Нижанківський.

А 17 лютого в тій же залі відбувся святковий вечір, присвячений 12 річниці проголошення самостійності України.

Площа Шашкевича, 5
Площа Шашкевича, 5

Ще одна цікава подія, що перегукується із подіями сьогоднішнього Львова відбулася 13 лютого 1930 р. Замітку про неї читаємо в газеті «Діло» від 15 лютого: «До справи Великого Львова. Дня 13 лютого в громадськім уряді на Замарстинові відбулося спільне засідання представників трьох громад: Знесіння, Клепарів і Замарстинів проти проєкту злуки цих громад з містом Львовом».

Академічний дім. Фото: http://ntsh.org/
Академічний дім

Впродовж січня-лютого 1930 року в «Академічному домі»  (сучасна вул. Коцюбинського, 21) експонували виставку своїх праць (проекти, технічні описи та звіти з практики) студенти Львівської політехніки, члени «Кружка Механіків». «На виставці є праці 16 студентів, яких слід назвати би в поазбучному порядку: Білинський, Богачевський, Гамерський, Клюфас, Кравців, Кузів, Лабій, Лукомський, Малюца, Мариняк, Маркусь, Новосад, Саламон, Стародуб, Тимощук і Яцкевич. Розуміється, що є праці в ріжнороднім виконанні, але все таки з проєктів слід виріжнити деякі, як ось студ. Мариняка та Лукомського. Перший зі своєю кітлівнею, а другий з паровозом завдали собі багато праці, вислідами якої можуть похвалитися. Є ще й інші проєкти, з якими автори їх можуть сміло показатися перед світ і які найдуть на своє знання справедливих суддів». (“Діло”, ч. 43 від 26 лютого 1930 р.)

Промисловий музей, фото 1920-х рр.
Промисловий музей, фото 1920-х рр.

В кінці місяця в Промисловому музеї (сучасний Музеї етнографії та художнього промислу, що тоді був розташований вул. Гетьманській, 20 (нині проспект Свободи, приміщення Національного музею у Львові) відбулася цікава виставка меблів та, якби сказали сьогодні, дизайну помешкань. Про це читаємо в часописі “Нова хата” № 3 за березень 1930 року. “Сучасне уладження мешкання. Під таким заголовком відбувся в пятницю 28 лютого ц.р. в Промисловому Музеї відчит, ілюстрований світлинами.

Одночасно уладжено в цьому музеї малу виставку меблів до трьох кімнат: їдальні, спальні й мужеського кабінету. Хоч розмірами вона дуже маленька, все таки дає певний перегляд, як архітектура розвязує тепер питання уладження мешкання з узглядненням гігієни, вигоди та естетики.

Дуже цікавий мужеський кабінет: оригінальна поличкова шафка на книжки. До неї відповідна етажерка. Бюрко скромне, мале з рухомим пристілком. Софа й крісла виложені рухомими подушками на опертях, й також рухомими матрацами на сидженнях.

Виставка меблів доповнена килимами, кришталами та іншими прикрасами”.

Національний музей у Львові, (сучасна вулиця Драгоманова, 42), фото початку ХХ століття
Національний музей у Львові, (сучасна вулиця Драгоманова, 42), фото початку ХХ століття

Традиційно на шпальтах газет Національний Музей  подав звітні показники роботи за лютий 1930 року, де вказано кількість набутих до музею за цей період речей , а також перелік жертводавців та кількість відвідувачів. Окрім того,  було влаштовано виставку планів розбудови Національного музею, з поясненнями директора Іларіона Свєнціцького. Цікаво, що вхід на лекцію був за добровільними внесками «На розбудову Національного Музею».

Софія ЛЕГІН

Джерело:

  1. “Неділя”, ч. 5-7, лютий 1930 р.
  2. “Діло”, ч. 1-28, лютий 1930 р.
  3. “Нова хата”, № 3, березень 1930 р.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.