Сподіваюся, що сьогодні ви прокинулися в хорошому настрої і філіжанка ранкової кави зможе зробити ваш день ще кращим. Сьогоднішню кавову історію разом з нашим недільним партнером Торговою Маркою Кава старого Львова, розкажу вам я, Роман Метельський. А хто був її свідком – зможе доповнити в коментарях.
В театрі вихідних не буває, бувають просто спокійніші дні коли нема вистав. В Театрі імені Марії Заньковецької таким є понеділок. Творчий склад (актори, оркестр та режисери) відпочивають, а працюють цехи та адміністрація. Працюючи на посаді заступника завідувача художньо-постановочної частини вихідних я теж не мав. І понеділок був той день, коли я міг в обідню перерву випити кави. Чим активно й користувався.
Одного дня, під час поїдання тортика з нагоди дня народження когось з адміністрації (вже не пригадаю чиє це було свято), дізнався, що в театрі є старі (радянського періоду) турки і пісок для приготування кави. Руки в мене засвербіли і я приготував кавовий напій за своїм рецептом. Скажу, що кава мені вдалася. Хтось зі справжніх поціновувачів звернув на це увагу і вже найближчого понеділка мене попросили приготувати дві філіжанки кави за моїм рецептом.
За якийсь час я й незчувся, як понеділкова кава стала доброю традицією для вузького кола шанувальників. Коло було обмежене кількістю турок – всього сім. Але із рецептами я експериментував. Так додався кардамон, а згодом ще й кориця та багато іншого. А щопонеділка одне крило театру заповнював чудовий аромат кави.
Коли закінчився мій контракт і я пішов працювати «на вільні хліби» традиція кавових понеділків ще якийсь час продовжувалася, але поступово згасла.
Пройшло вже більше 15 років, але час від часу, коли заходжу в театр, хтось з вузького кавового кола неодмінно згадає про кавовий понеділок і попросить приготувати каву.
Сподіваюся ви вже нагуляли собі апетит на гарну філіжанку? То не буду вас стримувати. Гарного вам дня.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
