Після того, як у Львові порахували майже усіх левів – царів звірів, настала пора зацікавитись царями морів – дельфінами, зображеними на фасадах і аттиках будинків, у філігранних кованих решітках, фонтанах та інших скульптурних декораціях міста.
Одразу треба зауважити, що львівські дельфіни можуть комусь здатись дивними – деколи вони мають зміїний хвіст, їхні передні плавці скоріше нагадують хрящові вирости з перетинками на шиях міфологічних драконів. Крім того, наші дельфіни, як риби, замість гладкої шкіри вкриті лускою і мають вертикально розташований хвостовий плавець. Але так вже склалось у мистецтві зі стародавніх часів. Адже дельфінів століттями вважали різновидом риб, а оскільки про різницю між рибами, дельфінами і китами нічого по суті не знали, то немає нічого дивного в тому, що умовний дельфін в живописі, скульптурі і геральдиці поступово перетворився в дивне міфічне створіння.
Але коли ми бачимо покритого лускою дельфіна біля ніг Нептуна, можемо не сумніватись – це точно він, а не риба, адже дельфін є одним з атрибутів Нептуна і уособленням царя морів. Отже, йдемо шукати і рахувати львівських дельфінів.
Площа Ринок, 2
Почнемо з палацу італійського купця Бандінеллі, збудованого на зламі ХVI-XVII століть. Скульптури дельфінів на фасаді представлені у класичній для італійського Ренесансу позі – велика голова і завернутий петлею хвіст. Саме так дельфінів зображали на старих морських картах, завдяки яким купецькі кораблі ходили в незвідані простори морів і океанів і завдяки яким львів’яни мали уявлення про цих морських істот.
Найкращим прикладом може бути дельфін, намальований на карті нідерландського купця і мандрівника Яна ван Линсхотена «Молуккські острови», 1598 р. А хоча доступу до моря наше місто не мало, то мало доступ до морських карт. Ґданський купець Мартін Ґруневеґ писав про Львів: “Місто віддалене понад сто миль від моря. Але коли побачиш, як на ринку при бочках мальвазії вирує натовп критян, турків, італійців, зодягнених ще пo-корабельному, видається, наче тут порт відразу за брамою міста”.
Саме тому дельфіни на фасаді купця Бандінеллі з’явились невипадково – вони були для власника будинку символом успіху у торговельних справах і оберегами від ймовірних небезпек.
Зараз у будинку знаходиться Музей пошти. Серед експонатів на стіні біля сходів можна побачити, можливо, найдавнішого львівського дельфіна, вирізьбленого в камені . Спірально скручений, він скоріше нагадує змію, але форма голови все ж підтверджує думку істориків, що це саме дельфін. Крім нього в інтер’єрі можна зауважити ще два дельфіна на дверному порталі, яких зробили вже в наш час, підтримуючи традиції купецької кам’яниці.
Площа Ринок, 3
Сусідній будинок отримав свій вигляд завдяки перебудові 1772 р. Білокам’яні скульптури лицарів-атлантів, двох чудових дельфінів і скульптурну групу “Слава” на аттику виконав видатний львівський скульптор доби рококо Франциск Олендзький.
Саме таких дельфінів, перевернутих головою вниз, зі струменями води, що випливають у них з вуст, можна зустріти на багатьох фонтанах Італії і особливо Риму (наприклад, фонтан біля Пантеону або фонтан «Тритон»).
Площа Ринок, 6.
Не треба йти далеко, щоби знайти на аттику кам’яниці Корнякта (Королівської) аж 12 дельфінів. Згідно Б. Мельника цей аттик було надбудовано на старому будинку у часи короля Яна ІІІ Собєського – у 1678 році.
Усе ще не залишаємо площу Ринок, оскільки на нас чекають іще два дельфіни – на фонтанах Амфітрити і Нептуна. Усі чотири фонтани виконав у 1810—1814 роках Гартман Вітвер – львівський скульптор епохи класицизму. Від ренесансу через рококо ми дійшли до класицизму, але, зверніть увагу, дельфіни залишились такі самі – лускаті та з вертикальними хвостовими плавцями.
На фонтанах львівського Ринку домінують божества античної міфології: Діана, Адоніс, Нептун і Амфітрита. Не зрозуміло, чому Гартман Вітвер долучив до римського пантеону грецьку богиню Амфітриту, адже дружину римського бога Нептуна звали Салація.
Згідно міфології Нептун (гр. Посейдон) закохався в Салації (гр. Амфітрита), але вона відмовилася бути його дружиною і втекла до Атланта. Невдоволений бог морів послав навздогін дельфіна, який відшукав втікачку і привіз її на спині, а навіть дав їм шлюб. Як би там не було, Нептун і Амфітрита здійснювали владу над морями. Саме тому на обох фонтанах бачимо атрибути цих божеств: дельфінів і великі мушлі.
Треба додати, що Нептун в знак вдячності за те, що дельфін допоміг здобути кохану, зробив його своїм вірним супутником і з’єднав зірки на небі в сузір’я Дельфіна. На сторінках різних атласів зоряного неба початку можна побачити вже знайоме нам зображення дельфіна.
Вулиця Руська, 8.
Залишимо площу Ринок і пройдемося на вулицю Руську. Кам’яниця під №8 у 1740 році пройшла ґрунтовну реконструкцію, тоді ж на фасаді з’явились вставки з купецькою тематикою. На першій зліва бачимо двох симпатичних дельфінів, на наступних – різні товари та ріг достатку, масивний вітрильник і атрибут Меркурія – чарівний жезл кадуцей. Єдина відмінність від попередніх дельфінів – це фонтани води, які б’ють з їхніх ніздрів.
Ці рельєфи тематично перекликаються з композиціями на будинку № 11 на вул. Краківській.
Вулиця Краківська, 11
На другому поверсі цього будинку під вікнами розміщені рельєфні композиції з купецькою символікою, які виконав відомий львівський скульптор Йоган Шімзер. На першій зліва зображений дельфін, далі – бог торгівлі Меркурій, вітрильний корабель з товарами і на останній – купець серед бочок та пакунків.
Не знаю, чому геніальний скульптор, який прекрасно знався на анатомії людей і тварин (наприклад, численні фігурні нагробки на Личаківському цвинтарі і кінь на палаці Баворовських) створив такого дивного дельфіна… Може таким був смак і уявлення про дельфінів у власника кам’яниці, а, як відомо, хто платить, той і замовляє музику.
Залишмо найстаршу частину Львова, щоби пошукати дельфінів початку ХХ століття і подивитись, як змінились смаки львів’ян і майстерність скульпторів та ремісників.
Пл. Міцкевича, 8.
Наступним об’єктом буде кам’яниця Йони Шпрехера, збудована у стилі неокласики з елементами модернізму в 1912—1921 роках. В усіх джерелах пишуть, що головний вхід до будинку оздоблено барельєфами ящірок та драконів. Але, очевидно, ніхто не приглядався до них ретельніше. Серед них приховалось шість дельфінів!
Прошу порівняти хоча би два барельєфи і ви побачите симпатичного всміхненого дельфіна, а також страшні ящіркоподібні створіння, що пожирають одне одного.
Але це ще не все! У вестибюлі будинку можна побачити два фонтанчики з голівками дельфінів.
Площа Марійська
Тих, хто засумнівається і скаже, що на цих фонтанчиках радше зображено голови дракончиків, запрошую до фонтану на площі Марійській. Там знаходяться такі самі дракономорфні (щойно придумав це слово, по аналогії з «антропоморфні») голівки дельфінів. До речі, у Франції в м. Аґено є дуже подібні скульптури на Фонтані дельфінів
Багатостраждальний фонтан, збудований у 1862 році (скульптор Йоганн Гауттманн), за часів радянської влади втратив скульптуру Богородиці, але набув дельфінів, які тримали на хвостах чашу з водою!
Треба визнати, що львів’яни любили цей фонтан. Він творив на площі якусь магічну і привабливу атмосферу. Чашу з дельфінами виконав відомий львівський скульптор Євген Дзиндра. Чомусь на сайті lvivcenter цих дельфінів називають тритонами, але це помилка, оскільки міфологічний Тритон виглядав абсолютно інакше – замість ніг мав два риб’ячі хвости, а згори людське тіло.
На жаль, пізніше фонтан розібрали, бо повинна була повернутись на своє місце Матір Божа… Тепер вже ніхто і не пам’ятає, що сталось з дельфінами, а виявилось, що їх банально здали на метало-брухт (про це сповістив і проілюстрував у ФБ Jurko Voloshchak).
Пл. Галицька, 15
Але це не були єдині металеві дельфіни у місті. На площі Галицькій є будинок колишнього Галицького акціонерного іпотечного банку (1872 р.). Артистичні металеві двері парадного входу були зроблені самою престижною на той час фабрикою художнього та будівельного слюсарства Яна Дашека.
А серед орнаментального «хитроплетіння» на цих дверях можна знайти чотирьох стилізованих дельфінів.
Вул. Коперника, 4
Наступних дельфінів можемо побачити на вулиці Коперника, 4, але треба буде шукати їх дуже високо, на рівні п’ятого поверху. Це будинок колишнього Кредитного земського товариства (1912-1914 pp.).
Відомо, що монументальні скульптури Меркурія створив Зиґмунт Курчинський, тож можна припустити, що скульптури двох дельфінів з мудрими очима теж створив він.
Вул. Словацького, 2
Якщо ми прогуляємось далі по вул. Коперника і звернемо на вул. Словацького, то варто зупинитись перед під’їздом №2. Цей будинок постав у 1912-1913 роках, як елітна чиншова кам’яниця Генриха Барда. Скульптурне оздоблення виконав теж Зигмунт Курчинський, але дві скульптурки хлопчиків на дельфінах на порталі під’їзду надто незвичні. Цілком можливо, що їх створив автор проєкту будинку Юзеф Авін.
Дивним у цих скульптурах є поєднання цілком нормального анатомічно хлопчика і якоїсь настільки дивної тварини, що багато людей не вважають його за дельфіна. Прийшлось пошукати щось подібне в інтернеті і найбільш схожу скульптуру я знайшов у іспанській Кордові. Це один з елементів каскадного фонтану т. зв. тріумфу Сан-Рафаеля, створений у 1730-х роках.
Сюжет «хлопчик на дельфіні» пов’язаний з однією з античних легенд, в якій розповідається про дружбу дельфіна і хлопчика, який врятував його з рибальської сітки.
Вул. Дорошенка, 52
Ця ж тема повторюється на вул. Дорошенка. Над вікнами 3-го поверху знаходиться п’ять декоративних вставок, на кожній – по два дельфіна з хлопчиками на спині.
Отже, можемо до нашої колекції додати ще 10 морських істот.
Вул. Університетська, 1
З вулиці Дорошенка буде зовсім недалеко пройтись до Львівського університету ім. Івана Франка.
Серед багатьох барельєфних і скульптурних декорацій колишнього будинку Галицького Сейму, збудованого у 1877-1881 роках, можна не помітити голівки дельфінів, вписані в орнаментальні вставки між вікнами, але це буде наш найбільший улов – на фасаді університету налічується аж 32 “царя морів”!
Проспект Свободи, 35
Повернімося на проспект Свободи, щоби помилуватись одним з найбільш імпозантних будинків поблизу Оперного театру – пасажем Феллерів (1902-1903 роки).
На вставках над вікнами знайдемо 6 дельфінів. Вони відрізняються від усіх попередніх наявністю вусів, як у сомів, але такими дельфінів теж досить часто зображали. Автором скульптурного декору кам’яниці був Петро Войтович.
Вул. І. Франка, 65-67
Зовсім несподіваною знахідкою для мене виявились дельфіни на вулиці І. Франка, 65-67 (будинок 1910-1912 років).
Між вікнами 2-го поверху та в оздобленні дахових віконець під карнизом їх налічується аж 24 екземпляри.
Вул. Японська, 7
Найдалі від центру знайдемо дельфіна на вулиці Японській, 7. Тут він представлений в товаристві Меркурія.
Варто звернути увагу на те, що цей будинок, збудований у 1927-1928 роках, оздоблено рельєфами у стилістиці Ар Деко, але дельфін має ту саму симпатичну посмішку, як і його старші на 200-300 років друзі.
Вул. Київська, 36
Складно сказати, який зі львівських дельфінів найстарший, але наймолодшим зображенням напевно є два дельфіни в інтер’єрі будинку на вул. Київській, 36, збудованому у 1930 році. Гарно сказала про них Тетяна Казанцева: “Чи бачили ви, як похудав львівський дельфін в добу Ар Деко? Витончений та загострений, чого тільки не зробиш, щоб стати модним!”
Хтось може зауважити, що це знак Зодіаку Риби, але, можливо, замовник хотів, щоби замість риб були на вдачу два симпатичних дельфіна!
Вул. Чернігівська, 3
Два гарненьких дельфіна приховуються на порталі лікарні, збудованої у 1880 році як дитячий шпиталь імені св. Софії. Якщо вже дельфіни повинні нести щастя і успіх, то для дітей – в першу чергу!
На жаль, наразі немає можливості зробити краще фото, тож, нехай до сонячної погоди побуде це неякісне.
Вул. Чупринки, 38
З недосяжних для загалу дельфінів варто назвати скульптуру у подвір’ї будинку на вул. Чупринки, 38.
І зовсім таємничою для мене лишається інформація у статті М. Захарчук “Українське образотворче мистецтво” про металевого дельфіна з гербом Львова серед експонатів XVII ст. у Промисловому музеї (нині це Музей етнографії та художнього промислу на проспекті Свободи, 15).
Отже, якщо не враховувати останнього музейного дельфіна, ми з вами назбирали 124 львівських дельфінів. Непогане тихе полювання, чи не так? Але повірте мені, дельфінів у Львові є значно більше, просто треба ще пошукати!
Автор ZOMMERSTEINHOF
