«Нехай живе краса і здоров’я жіночого тіла!», або Оксана Суховерська про жіночий світ і культ тіла

717
«Нехай живе краса і здоров’я жіночого тіла!», або Оксана Суховерська про жіночий світ і культ тіла

Оксана Федів (у заміжжі – Суховерська) (8.04.1891–13.01.1977) – педагог, громадська та культурно-просвітня діячка, провідний фахівець українського тіловиховання, теоретик і практик гімнастично-спортивного руху в Галичині («Сокіл-Батько», «Змаговий союз», «Пласт», «Жіночий український спортовий кружок» та ін.), руханки і ритміки для жінок, учениця «Батька українського тіловиховання» Івана Боберського.

Оксана Суховерська узагальнила свій досвід у низці теоретико-методичних праць з проблем фізичного виховання. Серед них: «Рухові забави й гри з мельодіями та примівками», «Роля жінки у фізичному вихованні», «Ритміка» у 2-х томах, «Жіночий світ і культ тіла» та ін.

Оксана Суховерська в руханковому строї товариства «Сокіл-Батько». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Оксана Суховерська в руханковому строї товариства «Сокіл-Батько». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Праця Оксани Суховерської «Жіночий світ і культ тіла» вийшла друком в альманасі «Наш світ» у 1927 р. Пропоную ознайомитися з її змістом широкому загалу. Публікую із збереженням мови та правопису ориґіналу.

Оксана Суховерська
ЖІНОЧИЙ СВІТ І КУЛЬТ ТІЛА

«Дайте людині здорове, кріпке, гарне тіло!» – так кличуть тисячі, тисячі голосів культурних народів. «Здорова людина!» – яка чудесна сила, яка краса міститься в цих словах! – «Здорова людина» – це стремління схопити ідеал рівномірно так духово, як і тілесно розвиненої одиниці, – це могуча, чудодійна сила відновлення народів, рас, людства.

Стремління скріпити і затримати здоровля ґімнастичними вправами йде до нас зі світаючої культури греків і римлян. Давно знайдений клич: «В здоровім тілі, здорова душа» містить в собі глибокий зміст і для нашого часу.

Обкладинка книги Оксани Суховерської «Рухові забави й гри з мельодіями та примівками» (Львів, 1924 р.). З книгозбірні Андрія Сови.
Обкладинка книги Оксани Суховерської «Рухові забави й гри з мельодіями та примівками» (Львів, 1924 р.). З книгозбірні Андрія Сови.

Як поперед усього було б добре, коли б і наш жіночий світ розважив і схопив сю стару правду! Видвигнім знову минувші, великі ідеали, які вказували, що культ тіла, нарівні із культом духа, має творити суспільну освіту. Говоримо багато про освіту, але не тямимо, що основою всякої суспільної освіти мусить бути сила і тілесна справність. Греки осягнули найвищий щабель їх культури в часі їх совершенного розвою ґімнастичних вправ. В сучасних часах імя «знатної культури» носять народи Скандинавії, Америки, Анґлії, Німеччини, а навіть і Чехії, котрі заразом є майстрами і фізичної культури.

Духово і тілесно здорова одиниця є скарбом, є продукцією народу. Фізичні сили народів у звязку з морально-духовими силами будують і зберігають держави. Одиниці, які народяться з дужих і здорових тіл, будуть творчими віщунами моральної сили держави.

Тут саме поставлю сей запит: «А що приносить для народу жінка, своїм здоровлям, своєю красою»?

Членкині Спортового клубу українських дівчат та ІІ-го пластового куреня ім. М. Борецької при гімназії сестер Василіянок у Львові. Сидять: зліва – учениця Івана Боберського, учителька фізичного виховання Оксана Суховерська, справа – шкільний лікар Ірина Лежогубська. Львів, кінець 1920-х років. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)
Членкині Спортового клубу українських дівчат та ІІ-го пластового куреня ім. М. Борецької при гімназії сестер Василіянок у Львові. Сидять: зліва – учениця Івана Боберського, учителька фізичного виховання Оксана Суховерська, справа – шкільний лікар Ірина Лежогубська. Львів, кінець 1920-х років. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)

Жінка? – Вона повинна бути жрекинею ідеї тілесного здоровля і краси. На ній тяжить також ступінь відповідальности за покоління народу. Від духової і тілесної справности та краси жінок залежить здоровля, сила й краса грядучих поколінь. Здоровля наших жінок – це – здоровий наш народ; хора жінка – це – хорий народ.

Тож жіноцтво мусить якнайпильнійше дбати за свою духову і тілесну цінність і якнайстараннійше піклуватися своїм тілом, щоби належно приготовити себе до відвічальности у культурній діяльности. Жінка має приготовити і загартувати для світу й життя діточі тільця. На ній тяжить також обовязок турбуватися про здоровля своїх найближчих дома, як рівнож і своїх ближніх пoза домом. Жінки повинні завжди питатися: «Що станеться в будуччині? Чи проклін звироднілих поколінь не буде тяжити на нас?»

Не можна одначе не звернути уваги на се, що тіло треба плекати не ізза самого тіла, але у звязку з розвиненням духової освіти. Буде важне й це, що всяка пересада в тілесній чи духовій культурі мститься також на вихованню молодіжи. Бо коли переважає лише тілесне виховання молоді, тоді занепадає духова культура й розвій народа; навпаки – надмір лише духового вишколення й занедбання культа тіла – мститься некорисно на життездатности раси.

Учителі “Рідної школи” – випускники руханкового курсу (“забав і гор для дітвори”) 1924 р., що проводила Оксана Суховерська (у першому ряді друга зліва). Львів, 1925 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учителі “Рідної школи” – випускники руханкового курсу (“забав і гор для дітвори”) 1924 р., що проводила Оксана Суховерська (у першому ряді друга зліва). Львів, 1925 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Подивіться на сучасне культурне життя – який зріст багацтв і нужди! Пригляньтеся цілому світові розкошей і терпінь… Глядіть на панів, пролєтарів і нуждарів і запитайтеся: «Чи сучасне людство є здорове?» У відповідь знайдете траґічну долю цивілізації, що викопала гріб знищення, принесла грізну хмару упадку і звиродніння тілесних сил. Стара й давно забута казка про наших здорових, дужих прародичів. Вони жили на лоні природи, працювали на свіжім воздусі, – сонце освічувало й гріло їх сталеві мязи. Майже кождий із них розвивався правильно, природно. Руханкові, фізичні вправи були для давних людей зайві. Давня, стара це казка!

А нова, сучасна казка про теперішніх людей яка? – Не є радісна, не приносить оживляючої сили здоровля. Щораз дальше віддаляється людство від природи, фізична праця, рух, стають ограничені. В сьогоднішніх обставинах мало інтеліґентних людей займається фізичною працею, а інші знова жиють виключно лише фізичною, тяжкою працею. Одні і другі провадять неприродне, нездорове життя, яке виснажує нерви і нищить тіла людей.

Правильний розвиток людини вимагає, щоб нарівні працювали так умові, як і фізичні сили. Природа здорової людини домагається рівноваги до заховання золотої середини. Цей, котрим знає уживати рівномірно фізичної і умової праці, може стати найздоровшим і найсильнішим.

Сучасна казка про тіло людини сумна, – бо говорить нам, що маємо звиродніле тіло, а нерви наші так розбиті.

Чую ваш голос жінки… Співаєте таку гарну пісню: «Нехай живе краса!» Так, розумно вимовляєте ці слова. Я бачу вас, жінки – ох, як гарно ви пристроєні, які пишні одяги на вашім тілі! Слухаєте опяняючих нашептів: «Ах, які ви гарні, чарівні!» Але чи ті осуди вашої краси є чисто естетичної натури? Треба би вас побачити у вашій наготі. Скиньте ваш модний одяг, відслоніть ваше тіло. Вже? – так! – Бачу вашу наготу, і плутаються сумні рефлексії про естетичну оцінку ваших форм тіла. Ентузіязм захоплення вашою красою блідне, – а гарна пісня «нехай живе краса» звучить так фальшиво.

Сумно… Жінки, прикрашуючи своє тіло, не вміли і не вміють оцінити цього, чи ця пишна, стрійна їхня одежа не вплине некорисно на здоровля, чи відповість домаганням гіґієни?

Наші бабки і матері довгі літа стискали свій гнучкий стан панцирем шнурівки і цим варварським наказом моди причинилися до звиродніння раси. Привичка ношення шнурівки і обтислих одягів – шкодить людям більш, чим війни, голод і хороби. А ноженята ваші як вбуваєте? Також по-варварськи – чому носите високі закаблуки? – Ах, яку шкоду приносите своїй красі! Приносите, жінки, своїми невідповідними одягами стільки шкоди, як мущини алькоголем.

Духовна опіка представниць Спортового клубу українських дівчат при гімназії сестер Василіянок у Львові. У центрі сидить Оксана Суховерська. Львів, кінець 1920-х років. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Духовна опіка представниць Спортового клубу українських дівчат при гімназії сестер Василіянок у Львові. У центрі сидить Оксана Суховерська. Львів, кінець 1920-х років. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Приглядаюся дальше твоїй наготі, жінко. Що ж бачу? Ох, яка ти погана, сучасна модерна жінко! Твої форми тіла надто затовстилися! А твоєї сестри робітниці форми тіла які? – надмірно сухі – жилясті – виснажені тяжкою фізичною працею. Сучасна жінко, твоє тіло негарне, нездорове; на тобі тяжить проклін звиродніння тілесної краси!.. Праця, боротьба о хліб, бездільність, привичка моди витиснули на тобі погане клеймо.

На щастя жиємо у віці гіґієни і тепер повинно жіноцтво сплатити затягнені довги – треба рятувати тіло, треба ушляхотнити його красу.

Мусимо втягнутися всі до титанічного діла – до піднесення здоровля й гіґієни нашого народу. Ставайте до праці, жінки! – Посвятіть на плекання тіла бодай короткий час, а докинете і свою лепту на жертівник народньої повинности.

Хочу збудити у твоїм серцю, українська жінко, бажання бути здоровою, сильною. Бажання бути здоровою повинно захопити якнайширші маси жінок, – і наколи б вони захотіли бути здоровими так, як хочуть бути багатими й гарними, то світ змінився б на краще. Заспівайте, українські жінки, і ви: «Нехай жиє краса і здоровля жіночого тіла!» Шкідливий вплив модерного життя старайтеся вирівняти тілесними вправами в руханці, спортовими грами, прогульками, а піднесетеся з глухого поневолення й причинитеся до оздоровлення нашого народа.

Джерело: Федів-Суховерська О. Жіночий світ і культ тіла // Наш світ. Альманах «Жіночої долі» з додатком калєндаря на рік 1928. – Коломия: Накладом редакції часопису «Жіноча доля», 1927. – С. 144–147.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268с.
  2. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Гавалюк Р., Сова А. Невідома історія Оксани Суховерської. URL: http://photo-lviv.in.ua/nevidoma-istoriya-oksany-suhoverskoji/ (дата звернення: 04.2018).
  4. Сова А. Маловідома публікація Оксани Суховерської про роль жінки у фізичному вихованні. URL: http://photo-lviv.in.ua/malovidoma-publikatsiya-oksany-suhoverskoji-pro-rol-zhinky-u-fizychnomu-vyhovanni/ (дата звернення: 07.2018).
  5. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
  6. Федів-Суховерська О. Жіночий світ і культ тіла // Наш світ. Альманах «Жіночої долі» з додатком калєндаря на рік 1928. – Коломия: Накладом редакції часопису «Жіноча доля», 1927. – С. 144–147.
  7. Суховерська О. Жіночий світ і культ тіла // Українська тіловиховна традиція / гол. ред. Андрій Сова. – Львів, 2022. – Вип. 2. – С. 123–125.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.