Львів належав до тих українських міст, які в другій половині XIX – першій третині XX ст., за часів австрійського панування, вирізнялися бурхливим ростом населення, промисловості, посиленням торговельно-економічних зв’язків. Швидкий темп росту визначало насамперед субстоличне становище Львова як центра так званого Королівства Галичини і Лодомерії (Володимирії). В місті були зосереджені державні, судові, церковні органи управління краєм, створювались та стрімко розвивались фінансово-кредитні установи, організації і товариства.
![Колишня будівля Крайового Банку, зараз - головний корпус Львівського державного інституту фізичної культури, вул. Костюшка, 11. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/11-900x600.jpg?resize=696%2C464)
На початку XX століття найбільшим серед львівських банків був іпотечний Банк Крайовий (Bank Krajowy dla Krolewstwa Galicii i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim), що був заснований 1881 року з капіталом у 2 мільйони крон для здешевлення іпотечного кредиту, прискорення аграрної реформи і кредитування сільського господарства.
![Банк Крайовий у Львові. Фото кін. XIX ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/21-665x900.jpg?resize=665%2C900)
Протягом 1895-1903 років, за проектом архітектора Юліана Цибульського, для установи зведено нову будівлю. Стиль споруди – історизм (неоренесанс). Будинок розташований на розі вулиці Костюшка та пл. Григоренка, в плані має V-подібну конфігурацію. Особливість, що одразу привертає увагу – вікна, на другому поверсі вони мають аркову форму, на інших поверхах – прямокутну. Прорізи вікон оздоблені маскаронами, рельєфними медальйонами та іншими формами ліпного декору. Вхід з вул. Костюшка оформлено порталом. Скульптурна композиція прикрашала й портик наріжника будівлі, проте вона не зберіглась…
![Фрагмент оформлення порталу Банку Крайового. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/31-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Справи банку просувались непогано, за його роботою стежив Крайовий сейм, що призначав членів Ради установи. До 1907 року капітал Банку Крайового зріс до 15 мільйонів крон, і він стає найбільшим у Галичині також і за розміром капіталу. Установа могла надати 5%-ий кредит із найменшою сумою у 200 крон, це приваблювало дрібних кредиторів, проте дві третини клієнтів все ж були великими позичальниками. Це було найкращим свідченням успіху та популярності Крайового…
![Наріжник будівлі Банку Крайового. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/41-530x900.jpg?resize=530%2C900)
Звісно ж, не лише вигідими пропозиціями і фінансовим кліматом приваблював цей банк… Цікавий факт, Крайовий банк у Львові, тримаючи марку №1 в Галичині, організував перше у Львові приміщення для велосипедів своїх клієнтів і працівників.
Використані джерела :
http://map.lviv.ua/ , roverompolvovu.wordpress.com , http://www.lvivcenter.org/ , Фінансові центри України та ринок…