До рівненських старовинних вуличок, яким, хоча й значно спотвореним, але пощастило дожити до наших днів, належить і вулиця Шкільна. Захована за фасадами новобудов, вона втратила свій колишній колорит, але зберегла прадавню назву й приховує таємниці, які ще потребують вивчення.
Слідів минувшини нашого міста нині майже не збереглося на цій одній із найстаріших вулиць Рівного, яку здавна населяли місцеві євреї. Та й саму вулицю не одразу й помітиш за громадами будинків, хоча знаходиться вона в самісінькому центрі. Розпочинаючись від дев’ятиповерхівки на Соборній, вона впирається у стіни колишнього костелу, а нині залу органної музики. Шкільна виникла за часів середньовіччя, коли власники Рівного усіляко заохочували переселення до міста євреїв, наділяючи їх різними привілеями, заохочуючи до занять ремеслами, торгівлею.
![Вулиця Шкільна, поч. ХХ століття](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/06-1.jpg?resize=696%2C497&ssl=1)
Разом із найстарішою міською вулицею Замковою Шкільна утворювала єврейський квартал у центрі міста. На цих вулицях забудови так щільно перепліталися, що інколи було не зрозуміти, яка до якої вулиці належала. Назву свою вулиця Шкільна отримала через значну кількість єврейських культових споруд — синагог і молитовних будинків, – які розміщувалися на цій вулиці. Синагоги були поруч із житловими будинками, а нерідко і в самих будинках. При синагогах діяли школи, в яких дітей навчали не лише грамоті, а й вивчали священну книгу євреїв – Тору. Як відомо, з єврейської синагога перекладається як школа.
За усю свою вікову історію вулиця лише один раз зазнала перейменування. Фашистські окупанти перейменували її на Грінченка – відомого українського мовознавця.
![Вулиця Шкільна](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/00.jpg?resize=696%2C510&ssl=1)
Вулиця із середньовіччя, яка у давнину була островом
Науковці знайшли підтвердження тому, що Шкільна з’явилася у Рівному ще у середні віки. Однак поселення у цьому районі були ще значно раніше. Під час реконструкції центру міста у 2003 році у будівельномку котловані між вулицями Соборною і Шкільною було виявлено залишки середньовічних будівель. За даними дослідників, у давнину район сучасних вулиць Замкової і Шкільної був великим островом, оточеним рукавами Усті. На берегах її й селилися люди. Археологи дослідили, що у цьому районі існувало поселення ще у добу бронзового віку у другому тисячолітті до нашої ери.
Справжній переполох у наукових і краєзнавчих колах міста зчинився під час реконструкції кварталу, де тепер сквер Несвицької і підземний торговий центр.
![Колишня біржа праці](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/014-4.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Саме на місці, де тепер стоїть пам’ятник Великій Княгині Рівненській, під час земляних робіт виявили залишки древньої стіни ІІ-ІІІ століття нашої ери. Тоді дехто з дослідників заявляв, що стіна може бути творінням трипільців, які жили на території України в IV-II тисячоліттях до нашої ери, що могло б свідчити про те, що Рівне — найдревніше місто в Україні. Геофізики з працівниками краєзнавчого музею дослідили, що ця стіна розташована півколом, і частина її буцімто тягнеться аж до парку імені Шевченка. У пориві ажіотажу, який спричинила знахідка, тодішня місцева влада обіцяла виділити кошти на дослідження, а забудовники навіть пообіцяли фрагмент стіни зберегти та засклити. Утім, нічого цього зроблено не було. Місцеву сенсацію успішно “забалакали”. А унікальна знахідка так і зникла під фундаментами нових забудов.
Розповідали, що під час того будівництва, коли розчищали бік вулиці, що ближче до Соборної, було знайдено чимало унікальних речей: золоті монети, срібні підставки для склянок, вироби зі скла, стародавні кахлі. Проте усі ці знахідки так і не побачили рівняни. Замість стати надбанням музею, вони осіли в приватних колекціях. А на старовинній вулиці немає бодай згадки про унікальні розкопки.
![Синагога на Шкільній](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/09.jpg?resize=696%2C452&ssl=1)
Цікавинки Шкільної
Найпримітнішою спорудою сучасної Шкільної залишається будівля колишньої головної синагоги Рівного. Щоправда, нині вона, з усіх боків обліплена магазинами та перебудована усередині, мало нагадує колишню культову споруду. Звели її у кінці XIX століття на розі Шкільної та Замкової у стилі модерн. При цьому закладу діяла й школа.
У середині 30-х років минулого століття на вулиці під номером 27 значився молитовний будинок кравців, а відразу за головною синагогою, під номером 37 – єврейський молитовний будинок “Bejs Gamedryscz”. Нині на вулиці Шкільній під номером 39 міститься Благодійний фонд об’єднання євреїв Волині.
![Головна синагога Рівного](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/03.jpg?resize=696%2C477&ssl=1)
На Шкільній ніколи не було значних промислових об’єктів. Щоправда, була лазня, яку утримувала на свої кошти єврейська громада. А навпроти головної синагоги – макаронна фабрика. У середині 30-х років на вулиці звели будинок громадського (міського) суду, який зберігся донині. У ті далекі часи у тому суді розглядали дрібні цивільні та кримінальні справи.
![Будівля суду на Шкільній](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/08.jpg?resize=696%2C400&ssl=1)
У 1941-1944 роках у будинку суду на вулиці Шкільній розміщувався Верховний німецький суд. У приміщенні цього суду 22 листопада 1943 року радянський диверсант Микола Кузнєцов здійснив черговий акт помсти окупантам — скарав на смерть помічника Коха у судових справах, надзвичайного комісара Альфреда Функе.
![Шкільна після першого бомбардування у червні 1941 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/07.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
У роки Другої світової війни вулиця Шкільна зазнала бомбардувань і руйнації. Особливо після визволення Рівного. Адже, як відомо, майже до кінця 1944 року фашисти продовжували нічні нальоти на місто. Доклала рук до нищення старовини й радянська влада. Тому до наших днів на вулиці збереглися усього кілька старих будівель. Та й ті зникають одна за одною, як, наприклад, будинок під номером 69. У середині 30-х років у ньому розміщувалася Спілка польських вчителів загальноосвітніх шкіл, яку очолював відомий у Рівному громадський і політичний діяч Якуб Гофман. Він був послом до польського сейму, головував у багатьох громадських організаціях, був краєзнавцем і дослідником Волині за покликанням. Редагований ним журнал “Рочник Волинський” містив унікальні історичні матеріали про наш край.
![Вулиця Шкільна 1970-і роки](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/011-3.jpg?resize=696%2C463&ssl=1)
![Вулиця Шкільна 1970-і роки](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/013-4.jpg?resize=696%2C449&ssl=1)
![Вулиця Шкільна 1970-і роки](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/012-4.jpg?resize=696%2C455&ssl=1)
У 1939 році у будинку №69 розмістилась міська біржа праці. Радянська влада у січні 1940-го передала будівлю обласному Будинку вчителя. За часів німецької окупації у цьому будинку діяла Рівненська українська організація “Просвіта”.
Нині на місці цього історичного будинку зведено житловий будинок.
Світлана КАЛЬКО
Джерело: РівнеРетроРитм