Родинні корені майбутнього керівника Служби безпеки ОУН йдуть з села. Один із найзагадковіших і найвпливовіших діячів ОУН Микола Арсенич народився 27 вересня 1910 року в бідній селянській родині у селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківщини. Щоправда, Арсенич старший таки спромігся дати середню освіту всім п’ятьом своїм синам.
У 1929 році польська влада провела кампанію з полонізації українського населення Галичини і примушувала брати нові прізвища. Арсеничі однак не відмовилися від свого, додавши до нього видозмінену назву села й стали Арсеничами-Березовськими.
По закінченні школи Микола Арсенич навчається у Стрийській гімназії, де остаточно захоплюється націоналістичним рухом – спершу стає членом Стрийського Пласту, а згодом вступає в УВО та у 1929 році в новостворену ОУН, одним з керівників якої стає, не зважаючи на свій молодий вік.
![Будівля гімназії в Стрию](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2021/04/himnaziia.jpg?resize=696%2C440&ssl=1)
У 1930 році вступає на юридичний факультет Львівського університету, де провчиться до 1936-го. У цей період є активістом легального Союзу Українських Студентських Організацій у Польщі та працює на посаді відповідального адміністратора газети “Нове Село”, близької до ОУН.
У 1937-му Арсенича вперше заарештовують, знайшовши у нього багато націоналістичної літератури та листівок. На суді визнав себе приналежним до ОУН. Отримав 3 роки в’язниці та 6 років обмеження громадянських прав. З-за ґрат вийшов через рік. Але навесні 1939-го знову був заарештований за антипольську діяльність. Перебував у тюрмі «Бригідки» до приходу червоної армії, після чого пішов у підпілля. Перейшов радянсько-німецький кордон і оселився в Кракові, де діяв провід Революційної ОУН під керівництвом Степана Бандери.
![В’язниця «Бригідки» у Львові, 1934 р. (зі сайту http://photo-lviv.in.ua/bryhidky-najstarisha-chynna-vyaznytsya-lvova)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/07/10-3.jpg?resize=696%2C443&ssl=1)
Арсеничу доручають створити військову розвідку ОУН, а в квітні 41-го Бандера призначає його керівником цієї структури. За свідченням брата Степана, заарештованого у цей час НКВС, Микола активно вивчав досвід та методи агентурної робити радянської спецслужби.
Через тиждень після проголошення Акту відновлення Української Держави (30 червня 1941 р.) нацисти заарештовують Бандеру, а згодом і прем’єр-міністра УД Ярослава Стецька. Урядуючим провідником ОУН стає Микола Лебідь, а тридцятирічного Миколу Арсенича призначають очільником Служби безпеки ОУН. Його тодішнє псевдо – “Михайло”.
![Степан Бандера](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/12/stashynsky7.jpg?resize=696%2C528&ssl=1)
Дякуючи наполегливій роботі Арсенича, СБ стала “державою в державі”, однією з найбільш розбудованих структур ОУН. Жорстких методів структури Арсенича боялися і вороги, і свої, на яких тільки падала тінь підозри у зраді. На ґрунті централізації СБ в Арсенича навіть виник конфлікт із Романом Шухевичем, який виступав за підпорядкування есбістів територіальним проводам ОУН.
У 1944-му Арсенич не скористався можливістю виїхати в Німеччину. Натомість він постійно курсує між Галичиною та Волинню, для нього облаштовують чимало криївок, де він і зупинявся з невеликою охороною та дружиною Ганною Гунькою.
![Ярослав Стецько](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/stecko.jpg?resize=696%2C437&ssl=1)
11 січня 1947 р. керівник СБ пише останнього відомого листа головному командиру УПА Роману Шухевичу, де викладає засади нової тактики ОУН.Він визнає, що «на найближчий час перспектив немає й навряд чи будуть протягом найближчих декількох десятків, а може й сотень років». Пропонує «перемкнути низи на підпільну роботу» і «правильно керувати людьми». Арсенич пропонує виходити з лісу й за можливістю легалізовуватися.
23 січня 1947 року неподалік села Жуків Бережанського району Тернопільської області було знайдено бункер, в якому переховувався Арсенич з дружиною та Стефою Галушкою – зв’язковою Шухевича, пере вербованою НКВС. Під загрозою бути схопленим шеф СБ спалив всі документи, застрелив обох жінок, після чого пустив собі кулю у скроню.
![Роман Шухевич. Світлина зі студентської справи Львівської політехніки, 1926 р. З Державного архіву Львівської області.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/10/09.jpg?resize=696%2C922&ssl=1)
17 листопада 2013 року у селі Нижній Березів Миколі Арсеничу було відкрито пам’ятник. Вулиці на його честь є в Коломиї та Новоград-Волинському. Письменник Аркадій Поважний видав про Миколу Арсенича біографічний роман «Генерал».
Джерело: Край