Львівський оперний театр: історія будови і реставрації. Частина 7. Реставрація

593
Львів, Оперний театр (1908 р.)
Львів, Оперний театр (1908 р.)

Сьогодні завершуємо розповідати про історію зведення Львівського оперного театру. Першу частину про вибір місця побудови театру можна прочитати тут, частину другу про проведення конкурсу на будівництво – тут , третю про учасників конкурсу – тут, четверту про фундаменти – тут, п’яту про спорудження – тут, шосту про легенди – тут

Вигляд проспекту Свободи на початку XX ст. після побудови Оперного театру. Фото початку XX ст.
Вигляд проспекту Свободи на початку XX ст. після побудови Оперного театру. Фото початку XX ст.

Реставрація

За роки існування театру багато чого змінилося як у самому будинку, так і навколо нього. Газові ліхтарі навколо споруди, при збереженні їх чавунних цоколів, на початках було замінено лампами розжарювання у вишуканих квітоподібних плафонах, які згодом поступилися стандартним дорожнім світильникам. Площу перед театром заасфальтовано, ліквідовано під’їзд до парадного входу. У 1952 році її реконструйовано, і на ній споруджено пам’ятник Леніну.

За час експлуатації споруда пережила дві світові війни і багато разів пошкоджувалась. Іншим став хімічний склад міського повітря в результаті автомобілізації, що прискорило процес руйнування кам’яної скульптури. Змінився рівень підземних вод, замулився дренаж. Вичерпався термін дії технічних систем; рівень обслуговування сцени не відповідав сучасним вимогам. Підвищені вимоги щодо пожежної безпеки вимагали також переобладнання залізної завіси та її зміцнення; неможливо було залишати дерев’яні підлоги на металічних балках в партері; потрібно було збільшити кількість
пожежних кранів. У театрі була недостатньо висока температура у холодні пори року.

Львівська Опера у нічному освітленні, 1920 - ті рр., фото М. Мюнца
Львівська Опера у нічному освітленні, 1920 – ті рр., фото М. Мюнца

В процесі поточних ремонтів потьмяніле золочення місцями зафарбовувалося або покривалося бронзою. Ліпнина внаслідок нашарування фарби втратила первісні чіткі форми. Живопис покрився верствою поверхневих забруднень, до того ж далися взнаки поспішно залатані пошкодження часів війни. Чудові скла з травленим орнаментальним малюнком у вхідних дверях лож частково було замінено фанерою, а частково зафарбовано. Бракувало плафонів світильників, бронзових дверних клямок, замків, деталей решіток.

На фасаді не вистачало скульптури над вікном третього поверху, коринфської капітелі колони, декоративної вази, маскаронів. Мідні скульптури були пошкоджені кулями та осколками, покрилися кіптявою. Центральний купол втратив мідне покриття. Відшаровувався тиньк. Цоколь з пісковику, внаслідок вивітрювання, розшаровувався та руйнувався.

Фотографія Львівського Національного Академічного театру опери та балету ім С. Крушельницької

 

Систематичні інструментальні спостереження (нівелювання II класу) велися за 28-стінними марками у 1969–1980 рр. За цей час найбільшу усадку дав правий задній ріг споруди (3,82 см), найменшу – правий передній (1,79 см). Не було помічено ознак стабілізації усадок. Внаслідок отриманих деформацій будинок театру ніби розколовся по діагоналі; портальна стіна, що відділяє сцену від глядацького залу, почала втрачати зв’язок з бічними несучими стінами, що стало основною причиною закриття театру на реставрацію у 1979 р., хоча технічно-економічне обґрунтування реконструкції та реставрації орієнтовною вартістю 4,6 млн. крб. було затверджено розпорядженням Ради Міністрів УРСР ще 21 жовтня 1975 р.

Для виявлення причин тривалих нерівномірних деформацій і складання кількісного прогнозу їх розвитку у 1980 р. проведено інженерно-геологічні вишукування, треті за історію театру. По контуру споруди було прокладено 10 свердловин глибиною 14 м, вирито 4 шурфи нижче відмітки закладання підошви фундаменту, відібрано і випробувано на міцність і стискання у лабораторних умовах 98 монолітів ґрунту. Виконано статичне зондування (14 пунктів), радіоізотопний каротаж (14 пунктів), обертовий зріз крильчаткою (10 випробувань), реєстрацію вібрацій на цоколі будинку (34 вимірювання). В лабораторії, поряд з класифікаційними показниками, досліджували механічні властивості ґрунтів (опір зрізу, модуль деформації, коефіцієнт консолідації, параметри повзучості) під статичними і динамічними навантаженнями.

Львівський Оперний театр, 1942 р. Фото: Fortepan
Львівський Оперний театр, 1942 р. Фото: Fortepan

Тригонометричне нівелювання характерних архітектурних елементів споруди, висотне положення яких на період будови було відомим за архівними джерелами (вихідні репери збереглися), дозволило з точністю до 15% визначити розміри абсолютних деформацій основи – 55…72 см за 80 років з максимумом на правому передньому куті будинку.

У першу чергу було проведено роботи з відновлення дренажу. Для цього навколо театру вирито котлован. При цьому було ліквідовано пандуси бічних під’їздів. На зовнішніх стінах підвалів влаштовано надійну гідроізоляцію. Після засипки котловану стало можливим встановлення зовнішнього риштування для проведення реставрації фасаду. На влаштування риштувань та підмостків було витрачено приблизно 600 м3 деревини.

Львів, оперний театр, 1942 р.
Львів, оперний театр, 1942 р.

Декоративні маскарони демонтовано та реставровано в умовах майстерні, а втрачені – виконано з цинку. Декоративні вази карнизу вирішено відлити з оргскла з наступним декоративним покриттям “під камінь”. Реставраційна практика довела надійність такої заміни, в той час як вапняк швидко руйнується в умовах сучасного міста.

З оргскла відлито також капітель східного фасаду, одну з декоративних фігур над архівольтом того ж фасаду і сильно зруйновані фігури геніїв на головному фасаді.

Повністю було відновлено ліпний декор фасаду. Для відновлення цоколю було застосовано сколівський пісковик як більш міцний і такий, що менш розшаровується. Вивітрена поверхня цоколя розчищена.

Оперний театр, 1940-1950-ті рр.
Оперний театр, 1940-1950-ті рр.

Мідні скульптури очищено від бруду і кіптяви, пробоїни заварено, виправлено вм’ятини. Металеві решітки, навіси, кронштейни ліхтарів реставровано ковалями з доповненням відсутніх фрагментів. Відремонтовано металоконструкції куполу і даху з влаштуванням додаткових ферм. На покриття даху і куполу використано 56 тон металу, в тому числі 26 тон міді.

Значної реконструкції зазнала підземна частина споруди. Це пов’язувалося з винесенням туди електропідстанції, котельної та розміщенням нових технологічних приміщень, а також буфету для глядачів і артистів.

На подвір’ї сусіднього театру ім. М. Заньковецької споруджено вентиляційну шахту, тому що стара опинилася у загазованій зоні, а також машинний зал електроприводів механізмів сцени і трансформаторна.

Львівький оперний театр. Фото Анатолія Васильківського, 1956 р.
Львівський оперний театр та пам’ятник Леніну. Фото Анатолія Васильківського, 1956 р.

Великий обсяг робіт виконано під планшетом сцени: монолітні фундаменти під механізми, монолітні перекриття трюмів по прокатним балкам і колонам. З монолітного залізобетону виконана також стіна сейфу для декорацій.

У надземній частині основної реконструкції зазнав сценічний комплекс. Повністю були перепроектовані артистичні вбиральні, репетиційні, окремі кабінети адміністративно-господарчого призначення.

По осі симетрії на балконах 1 і 2 ярусів влаштовано приміщення звукоапаратної та світлопроекційної, в зв’язку з чим було змінено розміщення глядацьких місць. Змінено розклад місць у задній частині партеру і на балконі 3-го ярусу у зв’язку зі зміною габаритів нових крісел. Зараз всюди, в тому ислі і на балконах верхнього ярусу, встановлено м’які, більш зручні крісла. Загальна кількість глядацьких місць – 1020. Простір під оркестровою ямою звільнено від дерев’яних конструкцій, що існували раніше, і влаштовано подвійне перекриття: нижнє – залізобетонне і верхнє – дерев’яне. Попереднє перекриття підвалу над партером – дерев’яні дошки по металічних прогонах, як особливо вогненебезпечне, демонтували і замість нього виконали подвійне залізобетонне перекриття з простором, що використовується для витяжної вентиляції. Перепроектовані санітарні вузли розміщено на 1 і 4 поверхах.
Кімнати для куріння зосереджено тепер тільки на другому поверсі. Багато праці вимагало влаштування нових приміщень. З підвалів видалено 1500 м. куб. землі; влаштовано нові сходи до буфету з білокам’яною балюстрадою.

Львівський оперний театр, 1960-ті рр.
Львівський оперний театр, 1960-ті рр.

Багато робіт проведено у сценічній частині. Простір сцени шириною 23 м і висотою 27 м начинено зараз складними металевими конструкціями і механізмами. Серед них 60 підйомних механізмів, 300 електродвигунів. Для влаштування верхніх та нижніх механізмів сцени, міжярусних площадок та інших конструкцій витрачено більш ніж 300 т металу.

Роботи в інтер’єрі розпочалися з реставрації живопису дзеркального залу. Супрапорти було демонтовано і реставровано з риштування. Кожен квадратний сантиметр живопису було очищено від забруднень, укріплено, звільнено від пізніших записів і затоновано. Роботи також було проведено у вестибулі і глядацькому залі. Завісу пензля Генрика Семирадського реставрували в умовах майстерні. Для її перевезення необхідним виявився панелевоз і ескорт ДАІ – згорнута у рулон, вона мала у довжину аж 23 м. Залізну завісу було зміцнено відповідно до вимог пожежної безпеки.

Львівський оперний театр ім. І. Франка, фото 1976 року
Львівський оперний театр ім. І. Франка, фото 1976 року

На відновлення позолоти театру використано понад 5 кг золота. У стінах прокладено понад 500 км труб, кабелів та проводів.

Тільки після цього були виконані роботи по оздобленню. Було відновлено первісний вигляд дверей, що імітує цінні породи дерева. Малюнок наносився по точній копії первісного. Освоєно травлення орнаментів на склі.

Відновлено велику кількість втрачених бронзових деталей – кріплення килимів і дверних складних деталей люстр, бра, торшерів. За збереженими зразками відновлено плафони численних світильників.

Львівський оперний театр ім. І. Франка, фото 1976 року
Львівський оперний театр ім. І. Франка, фото 1976 року

Старанно відновлено давні театральні вішаки з окремими гніздами для парасольок і полицями для капелюхів. Для оббивки крісел і бар’єрів глядацької зали на спеціальне замовлення було виконано чисто вовняний плюш необхідного кольору.

При реконструкції глядацького залу намагалися повністю зберегти його акустику. Однак для влаштування бібліотеки під оркестровою ямою резонатор сферичної форми (“мандоліна”), з обшивкою липовими дошками було демонтовано. Висоту резонатора було зменшено з 2,0 м до 770 мм, в результаті чого він став пласким (т.зв. “гітара”), що погіршило його акустичні якості.

У 1984 р. у нішах вестибюлю встановлено погруддя О. Пушкіна, А. Міцкевича, Т. Шевченка, І. Франка, а у нішах фойє – М. Глінки, П. Чайковського, М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського. їх автори – львівські скульптори Е. Мисько, Я. Чайка, Й. Садовський, О. Пилєв.

Львівський оперний театр, 1984 р.
Львівський оперний театр, 1984 р.

Одночасно проведено реконструкцію площі перед театром. її підвищено і вирівняно. Укладено декоративне покриття з городенківського пісковику загальною площею 4000 м.кв. Було влаштовано квітник, обрамлений кам’яним профільованим бордюром, навколо пам’ятника Леніну. Пішохідна алея головної вулиці міста була органічно пов’язана з театром.

Проект реконструкції театру розроблено Львівським філіалом інституту “Діпроміст” та інститутом “Діпротеатр”, проект реставрації –Львівська КАРМ інституту “Укрпроектреставрація”. Геодезичні та інженерно-геологічні вишукування проведені Львівським філіалом “УкрДІІНТР”. Меблі запроектовано інститутом “Діпромеблі”.

Реставраційні роботи виконувала Львівська СНРВ майстерня за допомогою Одеської, Київської та Кам’янець-Подільської майстерень.

У реставрації скульптури брала участь також експериментально-художня майстерня Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління.

Вигляд на Львівський оперний театр, 2015 рік, автор Володимир Прокопів.
Вигляд на Львівський оперний театр, 2015 рік, автор Володимир Прокопів.

Роботи виконувалися висококваліфікованими спеціалістами багатьох профілей. Серед них – мулярі і каменярі, монтажники спецобладнання, електрики, сантехніки, теслі та покрівельники, маляри і тинькарі, альфрейники і столярі, позолотники і реставратори штучного мармуру, скульптури, художнього металу, живопису та багато інших.

Генеральним підрядником виступав БУ-18 тресту “Львівпромбуд”. Серед них: Львівські промислові об’єднання “Конвейєр”, “Автонавантажувач”, ГСКБ автонавантажувачів; заводи фрезерних верстатів, монтажно-заготівельний, автобусний, мотозавод, а також Саратовський завод театрального і бібліотечного обладнання, заводи важкого машинобудування у Красноярську та Електросталі (Московська обл.) та багато інших підприємств і організацій.

Оперний театр

Всі роботи проводилися під постійним технічним і авторським наглядом як зі сторони замовника і самого театру, так і з боку проектних інститутів, що брали участь в розробці проектів реконструкції та реставрації.

У вересні 1990 було демонтовано пам’ятник Леніну, що стояв на площі перед театром. Наступний ремонт споруди і реконструкцію площі перед театром було проведено у 1999 році у зв’язку з самітом голів держав Центральної та Східної Європи.

Павло ҐРАНКІН, Євген СОБОЛЄВСЬКИЙ

Джерело: П. Ґранкін. Статті (1996–2007). – Львів: Центр Європи, 2010.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.