Львівський оперний театр: історія будови і реставрації. Частина 2. Конкурс

792
Великий театр (Львівська Опера). Львів. Автор Станіслав Тондос.
Великий театр (Львівська Опера). Львів. Автор Станіслав Тондос.

Сьогодні продовжуємо розповідати про історію зведення Львівського оперного театру. Першу частину можна прочитати тут.

Конкурс

Конкурси на плани тої чи іншої споруди були характерною ознакою архітектурного життя Європи другої половині ХІХ – поч. XX ст. Проводились вони і у Львові. Саме за конкурсними проектами збудовано Галицький сейм (зараз університет), промисловий музей (пр. Свободи, 20), костел Св. Єлізавети, дирекцію залізниці тощо.

Будівля Галицького Сейму (1923 р. буде передана університету). Фото 1898 р
Будівля Галицького Сейму (1923 р. буде передана університету). Фото 1898 р

Тому не дивно, що на проект такої визначної споруди, як міський театр, було оголошено конкурс, результати якого визначало журі. У його складі були президент міста Львова М.Мохнацький, делегат Крайового Відділу (виконавчого органу самоурядових влад Галичини) і ще 9 членів, шестеро з яких – архітектори, обрані міською радою. Такими стали Форстер, Дзєконьський, Одживольський, Яновський, Гохбергер (директор міської будівельної управи) і Захарієвич.

Згідно з умовами конкурсу, їх прізвища були оголошені тільки за два місяці до закінчення терміну внесення проектів, який припадав на 1 січня 1896 року.

Передбачалися премії – 6 тисяч зл.р. за 1 місце, 4000 за друге і 3000 за третє. Крім того, згідно з умовами конкурсу в ньому могли брати участь тільки “архітектори польської та руської національності”, що виключало участь чеських, австрійських, угорських та інших зодчих. Через суворі умови конкурсу на розгляд журі надійшло усього два проекти, а третій (під девізом “Fredro”) залишився поза конкурсом. Пізніше ця обставина стала предметом гострої критики самого конкурсу і його результатів, а один з членів театральної комісії магістрату (яка укладала умови для конкурсу) архітектор В. Равський змушений був виправдовувати це тим, що нефахівці “переголосували” в ній архітекторів.

Вінсентій Ян Равський
Вінсентій Ян Равський

Але на 12 годину 1 січня 1896 року до конкурсного комітету надійшло лише два проекти: перший під девізом “Ludendo monet”, другий – “Justitia”. Тому журі в першу чергу перевіряло відповідність проектів умовам конкурсу у художньому і практичному сенсі. Оскільки відповідь була позитивною, то журі продовжило свою роботу і почало детально оцінювати кожен проект.

До переваг проекту “Ludendo monet” журі зарахувало вдале вирішення вестибюлю, сходів, імператорської ложі, практичне розв’язання сцени і куліс.

Макет оперного театру у Львові. "Tygodnik illustrowany" № 26, 1899 р.
Макет оперного театру у Львові. “Tygodnik illustrowany” № 26, 1899 р.

Однак були зауваження щодо розмірів глядацького залу та сцени, конструкції перекриттів і пропорції поверхів. Акцентувалося на монументальному характері архітектури і вдалому вирішенні вигляду споруди.

В проекті “Justitia” схвально відзначили менші габарити будови, що заощадило б кошти на виконання, критий портик перед входом, розпланування залу, сходів і сцени. Однак критиці було піддано розміри вестибюлю, вирішення закулісних приміщень та імператорської ложі. Негативно сприйнялося і вирішення екстер’єру споруди, зокрема, дріб’язковість декору, потрійне членування та вирішення дахів, особливо “мансардного” над глядацьким залом.

Зигмунт Горголевський (1845-1903)
Зигмунт Горголевський (1845-1903)

Порівнюючи обидва проекти, журі дійшло висновку, що жоден з них не надається до безпосереднього виконання. Але більшість переваг, в першу чергу у вирішенні зовнішнього вигляду споруди, згідно з рішенням журі, мав проект “Ludendo monet”, який і отримав перше місце. Його автором був Зигмунт Ґорґолевський (1845-1903). Другу премію, відповідно, дістав проект “Justitia” краківського архітектора Яна Завейського (1854–1922).

Павло ҐРАНКІН, Євген СОБОЛЄВСЬКИЙ

Джерело: П. Ґранкін. Статті (1996–2007). – Львів: Центр Європи, 2010.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.