Львівський музей історії релігії запрошує на відкриття виставки «Вікно в інший світ»

432
Львівський музей історії релігії

У вівторок, 16 липня 2019 р.,  о 16 годині  у виставковій залі Львівського музею історії релігії (пл. Музейна, 1) відбудеться відкриття виставки «Вікно в інший світ».

«Вікно в інший світ» – нова виставка у Львівському музеї історії релігії. Про давній вид мистецтва індійської культури – танка розповість тибетський живопис.

Будда Шак’ямуні Бурятія, XIX-поч. XX ст. полотно
Будда Шак’ямуні Бурятія, XIX-поч. XX ст. полотно

Танка, тханка (тибетське слово і означає згорток) в тибетському образотворчому мистецтві – зображення релігійного характеру. Основу для танки попередньо ґрунтували сумішшю крейди і тваринного клею. Згодом на бавовняне (зрідка шовкове) полотно, яке відповідало встановленим критеріям, вовняним пензлем наносили фарбу, виготовлену з природних компонентів. Сам художник повинен бути не просто професіоналом високого рівня, а й мати бездоганну репутацію, бути релігійною людиною з відкритим серцем і чистими помислами. Тільки так картину можна зарядити позитивною енергією і світлом.

Зображення танки створювали згідно з чітко визначеними пропорціями. В центрі – основне божество, що стоїть чи сидить на лотосовому троні, диску місяця, сонця. Головні групи фігур – це вчителі і божества. Нижче зображали різних будд, бодгісаттв – просвітлених істот, які відмовилися від нірвани заради спасіння інших істот у всіх світах. Фарби наносили зверху донизу, починаючи із синього кольору і закінчували білим. Щоб живопису надати урочистості, вишуканості, оздоблювали золотом і сріблом. У давні часи танка могла містити до 50 грамів золота.

Тара Зелена XIX ст, полотно
Тара Зелена XIX ст, полотно

Музейна збірка Львівського музею історії релігії налічує близько сорока зображень танок. Роботи зберігаються у групах «Живопис», «Графіка», «Тканина». Їх датують періодом XVIII – початку XX століть. Середні розміри – 30 × 40 см. Це одна із найбільших колекцій в Україні.

Ідея виставки – ознайомити відвідувача з маловідомим живописом танки, технікою виконання, розкрити значення танки у тибетському буддизмі.

Роботи представлені на виставці, зображають Будд, святих, історичних персонажів. Серед сюжетів бурятських танок – Амитабха (найбільш шановане божество у буддійській школі), Зелена Тара (божество, що перемагає демонів, знищує перешкоди), Кубера (покровитель матеріального багатства), Манджушри (покровитель мистецтва і всіх спраглих до знань), зображення місцевих божеств – охоронців гір, сімейних захисників… Кожна деталь відображає священні тексти, сутри, перекази.

Тридцять пять Будд покаяння (в центрі Будда Шак’ямуні з учнями Шаріпутрою і Маудгальяяною) Бурятія, XIX ст. полотно
Тридцять пять Будд покаяння (в центрі Будда Шак’ямуні з учнями Шаріпутрою і Маудгальяяною) Бурятія, XIX ст. полотно

Варто зазначити, що танки не тільки глибоко і яскраво відображають тибетську культуру і релігію, а є справжнім витвором мистецтва: це і вид релігійного розпису, й інструмент для медитації, в ході якої  людина ототожнює себе із зображеним божеством, і об’єкт для поклоніння, і просто неймовірної краси картина.

Куратор виставки – Володимир Гарбузюк, старший науковий співробітник музею.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.