Львівські д’артаньяни

547
Учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913
Учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913

Перші вчителі фехтування (метромени) з’явилися у Львові 1749 року в єзуїтській колегії. У 1817-1844 роках на заняттях з фізкультури фехтування викладалося в університеті.

Перший неофіційний гурток фехтувальників у Львові діяв від 1848 р. Потім, у 1878 році, при Академічній читальні у Львові було створено Гурток фехтувальників, який ставив за мету “пробуджувати в людях інтерес до фехтування та виховувати лицарський дух і почуття соціальної ввічливості”. Діяльність цього товариства була короткою і з фінансових причин припинилася.

Тогочасним гуру львівських “д’артаньянів” був майстер фехтування Артур Марі, який на той час перебував у Львові і мав тут приватний зал, де займалися члени Клубу офіцерів і Товариства фехтувальників. Він був внуком француза Мартіна Марі, який був вчителем фехтування у Львові ще наприкінці 18 століття.

1880 року львівські студенти організували школу фехтування при Львівському університеті. Її діяльність підтримувалася протягом двох років за рахунок субвенції Львівської міської ради.

Того ж року відкрилася фехтувальна школа в українському “Соколі”.

Львівський клуб фехтування, який продовжував традиції академічного фехтування, був створений у 1891 році. Клуб знаходився у Львові на вулиці Домініканській, потім його перенесли на вулицю Сикстуську. Клуб діяв до 1903 року.

Учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913
Учасники Львівського клубу фехтування, Nowości Illustrowane, 1913

Фехтування викладали: Фридерик Дрегер – колишній офіцер артилерії, фехтувальник німецької школи, потім Ян Тиховський та Кароль Бернолак – дипломований майстер фехтування у Інституту військового фехтування у Вінер-Нойштадті, який показав фехтування на шпагах за т.зв. школою Hochterz Parade.

Методика навчання за французькою школою, що поширювалася у Вінер-Нойштадтській школі, базувалася на техніці бою на шаблях з використанням рухів рук від зап’ястя, а порізи робилися реверсом леза.

Видатним фехтувальником, який здобував лаври для львівського клубу, був Казимир Мошинський. У 1896 році на змаганнях фехтувальників-аматорів Австро-Угорської монархії у Відні серед 146 фехтувальників, які змагалися, він кваліфікувався до другого розряду, здобувши срібну медаль. Він був фехтувальником з неймовірно швидкою та впевненою рукою, швидкими рухами та чудовою орієнтацією, енергійним, сповненим бойового темпераменту.

1912 року у Львові з ініціативи інженера Каменобродського та інженера Владислава Маньковського було відновлено Львівський клуб фехтування.

“Уроки фехтування, які давав відомий педагог пан Й. Сілява, йшли в обох напрямках сучасного фехтування, виховуючи адептів цього лицарського виду спорту в італійських та німецьких школах”, – писала у липні 1913 року газета Nowości Illustrowane.

Богдан СКАВРОН

Джерело

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.