Львівська вулиця, будинки якої починаються з 20 номера

17018
Львівська вулиця, будинки якої починаються з 20 номера

У Львові є дуже багато вуличок та закамарків. І всі вони мають свою особливість. Сьогодні мова піде про одну з них. Якщо піднятися вгору від кінцевої зупинки трамваю № 4 (кільце “Вулиця Мушака”) можна потрапити на вулицю, яка ніби перерізає пагорб. Вона плавно «виходить» з вулиці Іларіона Свєнціцького і простягається над вулицею Василя Стуса.

Кільце "Вулиця 30-річчя Перемоги" (Кільце "Вулиця Мушака"), вересень 1978 р
Кільце “Вулиця 30-річчя Перемоги” (Кільце “Вулиця Мушака”), вересень 1978 р

Це вулиця Юрія Мушака і її особливістю є те, що нумерація будинків на ній починається одразу з 20 номера. Щоправда тут вона не одна така. Трішки далі в неї вливається вулиця Миколи Лемика, яка теж не має початкових номерів.

Вулиця Інститутська (сучсна Мушака), 1950-1960 рр.
Вулиця Інститутська (сучсна Мушака), 1950-1960 рр.

Єдина нумерація будинків для цих вулиць збереглася через те, що всі три (Свєнціцького, Мушака та Лемика) раніше були однією вулицею, яку з 1885 року перейменовували сім разів: Двєрніцького (1885 р.), Голонівська (1941 р.), Двєрніцького (з липня 1941 р.), Бадґассе (1943 р.), Двєрніцького (1944 р.), Інститутська (1946 р.), 30-річчя перемоги (1975 р.). У 1991 році частині великої вулиці змінили назву на честь відомого латиніста, перекладача, педагога Юрія Мушака.

Початок вулиці Мушака. Таблиця на будинку № 20
Початок вулиці Мушака. Таблиця на будинку № 20

Юрій Мушак народився в 1904 році у бойківському селі Брєза. Закінчив гімназію в Долині, згодом навчався у Віденському університеті. Повернушись до Галичини спочатку викладав у Тернопольській гімназії, а з 1939 року працює на кафедрі класичної філології Львівського університету.

Саме Юрій Мушак вперше переклав з давньогрецької на українську мову твори античного байкаря Езопа, а також фрагменти філософських творів Геракліта, “Поетику” Арістотеля, а ще твори Платона та Плутарха. Окрім того був автором підручника з латинської мови.

Юрій Мушак
Юрій Мушак

“Ходяча енциклопедія” – так називали його семінаристи у яких професор викладав грецьку мову та літературу, а ще називали його Гефайстом – на честь бога, якого живив вогонь і який вічно трудився у вогненній кузні, виковуючи із заліза дорогоцінні клейноди. Його унікальна інтелектуальність полягала в тому, що був добре обізнаний з усіма сферами літератури, мистецтва і науки. Не було такого питання, на яке не дав би вичерпної відповіді. Його безмежно любили студенти та й він почувався в їх середовищі просто і невимушено. Мав свою методу викладання, а ще на його заняттях студенти співали латиною в інтерпретації викладача і «диригента» «Розпрягайте хлопці коні».

Помер Юрій Мушак у 1973 році у Львові. Поховали його на 19-му полі Личаківського цвинтаря. На могилі встановлений пам’ятник із чорного габро з бронзовим барельєфом роботи Емануїла Миська.

Тож не дивно, що у 1991 році вулицю, поблизу якої Юрій Мушак проживав з родиною, назвали в честь його імені.

Кам'яниця за сучасною адресою Мушака 22, поч. ХХ ст.
Кам’яниця за сучасною адресою Мушака 22, поч. ХХ ст.

Забудована вулиця у стилях сецесія і конструктивізм та має кілька цікавих архітектурних об’єктів. Одразу ж на її початку звертає на себе увагу будинок з кількома вежами та різними оздобами, серед яких — фреска Божої Матері. Це кам’яниця під номерами 22-24, яка збудована у 1905 році за проектом І.Долинського.

Будинок по вулиці Мушака 22, 2016 рік
Будинок по вулиці Мушака 22, 2016 рік

Будинки №№ 48, 50, 52 (архітектори Г. Заремба та М. Хшановський), побудовані протягом 1913 року в стилі пізньої сецесії, мають неокласицистичний декор, і в їх архітектурних деталях спостерігається зародження функціоналізму, який базувався на відповідності форми споруди її утилітарному призначенню.

У будинку № 48 до 1944 року були адміністративні та житлові приміщення товариства монахів-місіонерів св. Вінсента де Пауло. А поблизу, на сусідній вулиці (тепер В. Стуса, 2), у 1937 — 1939 рр. за їх сприяння розпочато будівництво костелу. Після війни в недобудованій будівлі містилися склади вина. А у 1970-х на його фундаментах збудували спортивний комплекс “Трудові резерви”.

У сусідньому будинку №50 мешкали відомі митці: різьбяр Зиґмунт Курчинський (1886-1953) та архітектор і живописець Вєслав Ґжимальский (1881-1941). Перший — скульптор, який плідно працював з архітектором Альфредом Захаревичем та прикрасив своїми барельєфами багато будинків Львова. Другий- професор Львівської Політехніки , у 1920-х роках викладав “науку художнього оформлення” у Художньо-промисловій школі.

"Химера" на будинку по вулиці Мушака 48, 2016 рік
“Химера” на будинку по вулиці Мушака 48, 2016 рік

Будинки під №№ 48 та 50 оздоблені особливо. Вони прикрашені барельєфами Владислава Яроцького “Химера” (правда більше подібну до грифона) та “Війна” ( в образі екзотичного воїна).

А сам живописець мешкав у будинку під № 52, який належав братам Яну та Стефану Свйонтковським, поруч з санаторієм для душевно хворих, яким керували ті ж брати Свйонтковські.

Терапевтичне відділення 4-ї міської клінічної лікарні, 2016 рік
Терапевтичне відділення 4-ї міської клінічної лікарні, 2016 рік

Будинок санаторію розташований під № 54, в затишному місті на природному підвищенні. Проект передбачав зручний під’їзд до вхідних дверей, також можна було піднятися сходами коротшою дорогою. Тепер у цьому приміщенні терапевтичне відділення 4-ї міської клінічної лікарні.

Скульптура роботи Валентина Подольського, 2016 рік
Скульптура роботи Валентина Подольського, 2016 рік

Перед будинком скульптура роботи Валентина Подольського – юнак, який сидить і тримає в одній руці змію, а в другій – чашу – символ медицини. Скульптуру встановлено у 1970-х роках ХХ ст.

Український Католицький Університет, 2016 рік
Український Католицький Університет, 2016 рік

У верхній частині вулиці Мушака за № 17 (інша адреса Свенціцького 17) розташована будівля Українського Католицького Університету. Це монументальна споруда зведена за проектом львівського архітектора Владислава Дердацького у 1924–1926 рр. як VІІІ гімназія ім. Короля Казимира Великого (в радянський період – середня школа № 14). У середині 1996 р. будинок було передано Львівській Богословській академії, заснованiй у 1928 р. митрополитом Андреєм Шептицьким i відновленій у 1994 р., з 2002 року – університет.

Каплиця Українського Католицького Університету, 2016 рік
Каплиця Українського Католицького Університету, 2016 рік

Будинок гімназії зведений у стилі пізнього модерну. Чотириповерховий, цегляний, тинькований, з трьома ризалітами на головному фасаді. Внутрішнє планування коридорного типу. Центральний ризаліт завершений трикутним фронтоном. Споруда покрита високим чотирисхилим дахом з люкарнами, критим червоною дахівкою.

До будинку примикає каплиця з апсидою і фігурним рельєфом на південному фасаді. Пам’ятка – характерний приклад громадської споруди Львова 1920-х рр.

Закінчується вулиця на підйомі до вулиці Дібровної та коло спуску до вулиці Стуса. Колись тут були садиби львівських міщан, адже близькість парку Залізні Води створювали мальовничу місцину для відпочинку. І сьогодні вуличка залишається ще одним цікавим куточком Львова.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Роксоляна Загайська. Вулиця Юрія Мушака у Львові. http://postup.brama.com/usual.php?what=44675
  2. Ігор Мельник . Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
  3. Тихон Лещук. Унікальний вчений-енциклопедист http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=23077
  4. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=169
  5. https://www.facebook.com/lviv1256/photos

 

 

1 коментар

  1. А ще є вул. Юрія Липи у Львові, де будинки парної сторони починаються з 10го номера до 20го, а з не парної з 35го до 45 😉

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.