У Львові є дуже багато вуличок та закамарків. І всі вони мають свою особливість. Сьогодні мова піде про одну з них. Якщо піднятися вгору від кінцевої зупинки трамваю № 4 (кільце “Вулиця Мушака”) можна потрапити на вулицю, яка ніби перерізає пагорб. Вона плавно «виходить» з вулиці Іларіона Свєнціцького і простягається над вулицею Василя Стуса.
![Кільце "Вулиця 30-річчя Перемоги" (Кільце "Вулиця Мушака"), вересень 1978 р](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka34-900x604.jpg?resize=696%2C467)
Це вулиця Юрія Мушака і її особливістю є те, що нумерація будинків на ній починається одразу з 20 номера. Щоправда тут вона не одна така. Трішки далі в неї вливається вулиця Миколи Лемика, яка теж не має початкових номерів.
![Вулиця Інститутська (сучсна Мушака), 1950-1960 рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka33-900x667.jpg?resize=696%2C516)
Єдина нумерація будинків для цих вулиць збереглася через те, що всі три (Свєнціцького, Мушака та Лемика) раніше були однією вулицею, яку з 1885 року перейменовували сім разів: Двєрніцького (1885 р.), Голонівська (1941 р.), Двєрніцького (з липня 1941 р.), Бадґассе (1943 р.), Двєрніцького (1944 р.), Інститутська (1946 р.), 30-річчя перемоги (1975 р.). У 1991 році частині великої вулиці змінили назву на честь відомого латиніста, перекладача, педагога Юрія Мушака.
![Початок вулиці Мушака. Таблиця на будинку № 20](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka21-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Юрій Мушак народився в 1904 році у бойківському селі Брєза. Закінчив гімназію в Долині, згодом навчався у Віденському університеті. Повернушись до Галичини спочатку викладав у Тернопольській гімназії, а з 1939 року працює на кафедрі класичної філології Львівського університету.
Саме Юрій Мушак вперше переклав з давньогрецької на українську мову твори античного байкаря Езопа, а також фрагменти філософських творів Геракліта, “Поетику” Арістотеля, а ще твори Платона та Плутарха. Окрім того був автором підручника з латинської мови.
![Юрій Мушак](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka32.jpg?resize=696%2C696)
“Ходяча енциклопедія” – так називали його семінаристи у яких професор викладав грецьку мову та літературу, а ще називали його Гефайстом – на честь бога, якого живив вогонь і який вічно трудився у вогненній кузні, виковуючи із заліза дорогоцінні клейноди. Його унікальна інтелектуальність полягала в тому, що був добре обізнаний з усіма сферами літератури, мистецтва і науки. Не було такого питання, на яке не дав би вичерпної відповіді. Його безмежно любили студенти та й він почувався в їх середовищі просто і невимушено. Мав свою методу викладання, а ще на його заняттях студенти співали латиною в інтерпретації викладача і «диригента» «Розпрягайте хлопці коні».
Помер Юрій Мушак у 1973 році у Львові. Поховали його на 19-му полі Личаківського цвинтаря. На могилі встановлений пам’ятник із чорного габро з бронзовим барельєфом роботи Емануїла Миська.
Тож не дивно, що у 1991 році вулицю, поблизу якої Юрій Мушак проживав з родиною, назвали в честь його імені.
![Кам'яниця за сучасною адресою Мушака 22, поч. ХХ ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka35-646x900.jpg?resize=646%2C900)
Забудована вулиця у стилях сецесія і конструктивізм та має кілька цікавих архітектурних об’єктів. Одразу ж на її початку звертає на себе увагу будинок з кількома вежами та різними оздобами, серед яких — фреска Божої Матері. Це кам’яниця під номерами 22-24, яка збудована у 1905 році за проектом І.Долинського.
![Будинок по вулиці Мушака 22, 2016 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka22-600x900.jpg?resize=600%2C900)
Будинки №№ 48, 50, 52 (архітектори Г. Заремба та М. Хшановський), побудовані протягом 1913 року в стилі пізньої сецесії, мають неокласицистичний декор, і в їх архітектурних деталях спостерігається зародження функціоналізму, який базувався на відповідності форми споруди її утилітарному призначенню.
У будинку № 48 до 1944 року були адміністративні та житлові приміщення товариства монахів-місіонерів св. Вінсента де Пауло. А поблизу, на сусідній вулиці (тепер В. Стуса, 2), у 1937 — 1939 рр. за їх сприяння розпочато будівництво костелу. Після війни в недобудованій будівлі містилися склади вина. А у 1970-х на його фундаментах збудували спортивний комплекс “Трудові резерви”.
У сусідньому будинку №50 мешкали відомі митці: різьбяр Зиґмунт Курчинський (1886-1953) та архітектор і живописець Вєслав Ґжимальский (1881-1941). Перший — скульптор, який плідно працював з архітектором Альфредом Захаревичем та прикрасив своїми барельєфами багато будинків Львова. Другий- професор Львівської Політехніки , у 1920-х роках викладав “науку художнього оформлення” у Художньо-промисловій школі.
!["Химера" на будинку по вулиці Мушака 48, 2016 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka31-900x541.jpg?resize=696%2C418)
Будинки під №№ 48 та 50 оздоблені особливо. Вони прикрашені барельєфами Владислава Яроцького “Химера” (правда більше подібну до грифона) та “Війна” ( в образі екзотичного воїна).
А сам живописець мешкав у будинку під № 52, який належав братам Яну та Стефану Свйонтковським, поруч з санаторієм для душевно хворих, яким керували ті ж брати Свйонтковські.
![Терапевтичне відділення 4-ї міської клінічної лікарні, 2016 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka04-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Будинок санаторію розташований під № 54, в затишному місті на природному підвищенні. Проект передбачав зручний під’їзд до вхідних дверей, також можна було піднятися сходами коротшою дорогою. Тепер у цьому приміщенні терапевтичне відділення 4-ї міської клінічної лікарні.
![Скульптура роботи Валентина Подольського, 2016 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka05-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Перед будинком скульптура роботи Валентина Подольського – юнак, який сидить і тримає в одній руці змію, а в другій – чашу – символ медицини. Скульптуру встановлено у 1970-х роках ХХ ст.
![Український Католицький Університет, 2016 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka10-900x600.jpg?resize=696%2C464)
У верхній частині вулиці Мушака за № 17 (інша адреса Свенціцького 17) розташована будівля Українського Католицького Університету. Це монументальна споруда зведена за проектом львівського архітектора Владислава Дердацького у 1924–1926 рр. як VІІІ гімназія ім. Короля Казимира Великого (в радянський період – середня школа № 14). У середині 1996 р. будинок було передано Львівській Богословській академії, заснованiй у 1928 р. митрополитом Андреєм Шептицьким i відновленій у 1994 р., з 2002 року – університет.
![Каплиця Українського Католицького Університету, 2016 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/mushaka07-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Будинок гімназії зведений у стилі пізнього модерну. Чотириповерховий, цегляний, тинькований, з трьома ризалітами на головному фасаді. Внутрішнє планування коридорного типу. Центральний ризаліт завершений трикутним фронтоном. Споруда покрита високим чотирисхилим дахом з люкарнами, критим червоною дахівкою.
До будинку примикає каплиця з апсидою і фігурним рельєфом на південному фасаді. Пам’ятка – характерний приклад громадської споруди Львова 1920-х рр.
Закінчується вулиця на підйомі до вулиці Дібровної та коло спуску до вулиці Стуса. Колись тут були садиби львівських міщан, адже близькість парку Залізні Води створювали мальовничу місцину для відпочинку. І сьогодні вуличка залишається ще одним цікавим куточком Львова.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Роксоляна Загайська. Вулиця Юрія Мушака у Львові. http://postup.brama.com/usual.php?what=44675
- Ігор Мельник . Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
- Тихон Лещук. Унікальний вчений-енциклопедист http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=23077
- http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=169
- https://www.facebook.com/lviv1256/photos
А ще є вул. Юрія Липи у Львові, де будинки парної сторони починаються з 10го номера до 20го, а з не парної з 35го до 45 😉