Із історії львівського тролейбуса. Частина третя

3461
Із історії львівського тролейбуса.

Фотографії старого Львова продовжують публікувати матеріали, присвячені історії розвитку громадського транспорту нашого міста.

У частині третій циклу «Із історії львівського тролейбуса» Ви дізнаєтеся, про розвиток маршрутної мережі, постачання нових чехословацьких тролейбусів «Skoda» та про нереалізовані плани будівництва у Львові другого тролейбусного депо.

VI. Розвиток тролейбусного господарства Львова у 1960 – 1970-х роках

У першій половині 1960-х рр. у Львові активно розвивається автобусний рух. У 1961 році в місті налічувалося 15 автобусних маршрутів, на яких працювало лише 43 автобуси. У 1962 році працювало вже 17 автобусних маршрутів із 49 автобусами. У 1963 році на маршрутах працювало вже 87 автобусів. У 1964 році у Львові працювало 18 міських автобусних маршрутів, які обслуговувало 110 автобусів, які перевезли 23 млн. пасажирів. У 1966 році було створено міський автобусний парк – АТП №13121 (нині – ПАТ «Львівське АТП №14630).

У кінці 1963 року загальна довжина тролейбусної мережі Львова складала 39,2 км., загальна чисельність тролейбусів – 87 одиниць (у т.ч. 70 тролейбусів МТБ-82Д), впродовж року було перевезено 42,52 млн. пасажирів.

Тролейбус ЛАЗ-695Т з інв. № 122 працює на тролейбусному маршруті № 8 на вулиці Зеленій у Львові. 1964 р. Скріншот із відео
Тролейбус ЛАЗ-695Т з інв. № 122 працює на тролейбусному маршруті № 8 на вулиці Зеленій у Львові. 1964 р. Скріншот із відео

У 1964 році розпочалося будівництво нової тролейбусної лінії по вул. Зеленій. На вул. Зеленій, Дніпровській та частині вул. Маяковського (Костя Левицького) 17 червня 1964 року було припинено рух трамваїв маршруту № 3 пл. Галицька – вул. Мечникова. Вул. Зелена до Водоканалу була заасфальтована. Кінцеву зупинку трамвайного маршруту №7 було облаштовано на перехресті вул. Мечникова та Маяковського (Костя Левицького). Оскільки місця для розворотного кільця бракувало, кінцеву облаштували у вигляді розворотного трикутника.

16 серпня 1964 року було введено в експлуатацію нове тролейбусне депо на вул. Тролейбусній, яке було розраховано на 100 машин. Тролейбусний профілакторій на території трамвайного депо №1 було переобладнано для обслуговування німецьких трамвайних вагонів. На території нового тролейбусного депо було споруджено тягову підстанцію №5, яка подала живлення тролейбусній лінії на вул. Стрийській.

17 вересня 1964 року, у день 25-ї річниці «визволення» Західної України, було введено в експлуатацію нову тролейбусну лінію по вул. Зеленій до залізничного переїзду (зупинка «Довга») – сюди рушили тролейбуси маршруту №8 вул. Шота Руставелі – вул. Довга. Тролейбусний маршрут №8 був укомплектований тролейбусами львівського виробництва ЛАЗ-695Т. На початку 1965 року тролейбусний маршрут №8 було продовжено до перехрестя вул. Зеленої та Луганської.

– Тролейбус ЛАЗ-695Т № 115 на тролейбусному маршруті № 8 на вул. Зеленій. Вересень 1964 р. Кадр із кінохроніки
– Тролейбус ЛАЗ-695Т № 115 на тролейбусному маршруті № 8 на вул. Зеленій. Вересень 1964 р. Кадр із кінохроніки

Із будівництвом тролейбусної лінії по вул. Зеленій пов’язане спорудження тягової підстанції №4, яка розташувалася на вул. Черемшини. Окрім частини тролейбусного маршруту №8, ця тягова підстанція живить контактну мережу трамвайних маршрутів №№2 і 7 на вул. Личаківській та Мечникова.

Наприкінці 1964 року довжина тролейбусної контактної мережі міста Львова складала 44 км, чисельність тролейбусів сягнула 100 одиниць. Тролейбусний транспорт міста протягом 1964 року перевіз 45,92 млн. пасажирів. Протягом 1965 року довжина тролейбусних ліній Львова збільшилася до 50 км, а кількість тролейбусів збільшилася на 17 машин. У 1965 році було перевезено 49,01 млн. пасажирів.

У 1965 році інститут «Діпромісто» розробив новий Генеральний план забудови і реконструкції міста Львова, який був затверджений у 1966 році. Цей документ приймався на перспективу до 1985 – 1990-х рр. Відповідно до цього документу архітектурно-планувальна структура міста мала базуватися на подальшому вдосконаленні радіально-кільцевої системи. Крім трьох міських кільцевих трас планувалося будівництво об’їзної кільцевої дороги для транзитного транспорту та розширення основних магістралей в центральній частині міста.

Тролейбуси «Київ – 4» та МТБ-82Д на території нового тролейбусного депо, введеного в експлуатацію 16 серпня 1964 р. Світлина початку 1970-х рр. Автор фото – Гаральд Нейзе
Тролейбуси «Київ – 4» та МТБ-82Д на території нового тролейбусного депо, введеного в експлуатацію 16 серпня 1964 р. Світлина початку 1970-х рр. Автор фото – Гаральд Нейзе

За Генпланом 1966 року, в місті було визначено чотири основних планувальних райони: Центральний – у межах щільної забудови попередніх періодів; Північний – розташований на території колишніх приміських селищ Голоско і Збоїська; Південний – на місці селищ Козельники, Бондарівка і Скнилів; Східний – що простягається на схід від вул. Зеленої і верхньої частини вул. Личаківської, де межує із масивом Винниківського лісу. Промислове будівництво мало зосередитися в трьох крупних осередках: Північному, Сихівському та Ряснянському. Цей генеральний план передбачав окрім розширення мережі автобусного та тролейбусного сполучення іще й перспективу будівництва у Львові ліній швидкісного трамвая із підземними ділянками.

У 1966 році будується нова тролейбусна лінія по вул. Олександра Невського (нині – Митрополита Андрея), вул. Тургенєва (Героїв УПА), Любінській та Окружній, у зворотному напрямку – по вул. Сталінградській (Антоновича). У листопаді 1966 року по новій тролейбусній лінії рушили тролейбуси нового маршруту №9 вул. 17 Вересня (нині – Січових Стрільців) – вул. Окружна. Нова тролейбусна лінія забезпечила транспортним сполученням Львівський завод кінескопів (початково – Львівський електроламповий завод, на якому виготовлення кінескопів було налагоджено у 1956 р., у 1980-і рр. – ВО «Кінескоп»).

У той же рік було збудовано нову односторонню тролейбусну лінію по сучасним вул. Устияновича, Технічній, Яна Матейка, Соломії Крушельницької та Січових Стрільців. Після введення цієї тролейбусної лінії в експлуатацію, було запроваджено односторонній рух на вул. А.Міцкевича (нині – Листопадового Чину). Також у листопаді 1966 року кінцеву зупинку тролейбусних маршрутів №№1 і 3 було перенесено із пл. Міцкевича на вул. 17 Вересня.

Тролейбуси МТБ-82Д на проспекті Леніна (Свободи). Друга половина 1960-х рр.
Тролейбуси МТБ-82Д на проспекті Леніна (Свободи). Друга половина 1960-х рр.

У 1966 – 1967 рр. Львівське трамвайно-тролейбусне управління отримало 30 нових тролейбусів «Київ-4», виготовлених Київським заводом електротранспорту ім. Ф. Дзержинського. Це була модернізована версія моделі тролейбуса «Київ-2», яка постачалася до Львова із 1962 року. Не дивлячись на вдосконалення, в конструкції тролейбуса «Київ-4» і далі використовувалося застаріле електрообладнання від тролейбуса МТБ-82Д. У 1966 році надійшло 20 тролейбусів «Київ-4», іще 10 машин було отримано в березні 1967 року. Таким чином, в кінці 1966 року чисельність тролейбусного парку Львова складала 130 машин, а у кінці 1967 року – 145 машин, адже почалося списання найбільш зношених тролейбусів МТБ-82Д.

В середині 1960-х рр. конструкторське бюро Львівського автобусного заводу сконструювали нові моделі автобусів – великого класу ЛАЗ-696 та середнього класу ЛАЗ-698. На основі кузова автобуса середнього класу в січні 1967 року було побудовано експериментальний тролейбус ЛАЗ-698Т. Цей тролейбус мав пневматичну підвіску та трьохрядне планування сидінь у салоні. У лютому 1967 року цей тролейбус проходив випробовування у Львові на різних маршрутів, далі був переданий в Чернігів. Не дивлячись на позитивні результати випробувань цього тролейбуса, його так і не було запущено в серійне виробництво.

На початку 1967 року було закрито тролейбусний маршрут №1, який курсував із центру міста до головного залізничного вокзалу. Замість тролейбусної «одинички» на вокзал почали заїздити тролейбуси маршруту №2. Улітку 1967 р. було запущено новий тролейбусний маршрут №1 пр. Шевченка – стадіон «Дружба». Тролейбусний маршрут №4 був знову вкорочений до пл. Адама Міцкевича.

Тролейбус «Київ – 4» на проспекті Леніна (Свободи). 1969 р.
Тролейбус «Київ – 4» на проспекті Леніна (Свободи). 1969 р.

У зв’язку із збільшенням інтенсивності трамвайного і тролейбусного руху в центральній частині міста та для розвантаження найстаршої тягової підстанції Львова №1 на вул. Івана Франка, 41 у середині 1960-х рр. було збудовано нову потужну тягову підстанцію №6. Від цієї підстанції отримали живлення тролейбусні лінії по вул. Зеленій, Ш. Руставелі, Снопківській та по вул. Саксаганського та пр. Свободи, а також трамвайна лінія по вул. Івана Франка та Підвальній. Тягову підстанцію №6 введено в експлуатацію у 1967 році.

Впродовж 1967 року було збудоване продовження тролейбусної лінії по вул. Любінській до Львівського аеровокзалу, який було збудовано іще у 1954 році. Для живлення нової тролейбусної лінії в районі перехрестя вул. Любінської та В. Терешкової (Виговського) було споруджено нову тягову підстанцію №7. До аеропорту почали курсувати тролейбуси маршруту №9. Таким чином на кінець 1967 року довжина контактної мережі тролейбуса у Львові складала вже 63 км, за рік було перевезено 53,16 млн. пасажирів.

Із 1968 року тролейбусний парк міста Львова почав поповнюватися вантажними тролейбусами. На початку постачалися тролейбуси моделі ТГ-3М, які виготовлялися Сокільницьким вагоно- і авторемонтним заводом (СВАРЗ) у Москві. Тролейбуси ТГ-3М, окрім тягового електродвигуна, були обладнані бензиновим двигуном внутрішнього згоряння, отож могли пересуватися без контактної мережі. У Львові вони використовувалися, в тому числі, для постачання продуктів на кондитерську фірму «Світоч» і для вивозу готової продукції. Відомо про постачання до Львова мінімум 3 тролейбусів ТГ-3М.

Прототип (експериментальний зразок) тролейбуса ЛАЗ-698Т. Друга половина 1960-х рр.
Прототип (експериментальний зразок) тролейбуса ЛАЗ-698Т. Друга половина 1960-х рр.

У 1970-х рр. виробництво вантажних тролейбусів освоїв Київський завод електротранспорту ім. Ф. Дзержинського, отож до Львова почали постачатися вантажні тролейбуси моделей КТГ-1 та КТГ-2. Відомо про постачання до Львова як мінімум шести тролейбусів КТГ-1 (критий фургон) та одного тролейбуса КТГ-2 (бортовий). Вантажні тролейбуси КТГ-1 у 1980-х рр. використовувалися у ролі службових тролейбусів «технічна допомога», а у 1990 – 2000-х рр. – в якості пересувних ремпунктів. Вантажний тролейбус КТГ-2 експлуатувався до кінця 1990-х рр. Кузов одного із вантажних тролейбусів ТГ-3М використовувався в якості побутівки на території тролейбусного депо.

Впродовж 1969 року було побудовано нову ділянку тролейбусної контактної мережі (довжина 2,1 км), яка сполучила траси тролейбусних маршрутів №№1 і 6. У листопаді 1969 року тролейбуси маршрути №1 почали курсувати до заводу «Полярон» за більш короткою трасою по теперішній вул. Стуса. Таким чином було покращено тролейбусне сполучення мікрорайону «Новий Львів».

Наприкінці 1960-х рр. Київський завод електротранспорту ім. Ф. Дзержинського освоїв випуск трьохдверного тролейбуса великого класу «Київ-6». В конструкції цього тролейбуса було використано електрообладнання від іншого тролейбуса ЗіУ-5. Через це тролейбуси «Київ-6» не могли експлуатуватися у містах із складним рельєфом. Випуск тролейбусів «Київ-4» із застарілим електрообладнанням у 1969 році припинився.

В салоні експериментального зразка тролейбуса ЛАЗ-698Т
В салоні експериментального зразка тролейбуса ЛАЗ-698Т

Враховуючи досвід експлуатації чеських тролейбусів «Skoda» на маршрутах із складними умовами руху (наявність значних підйомів та спусків) в Києві і Чернівцях та на міжміській тролейбусній трасі в Криму, у Львові було вирішено розпочати експлуатацію тролейбусів моделі «Skoda 9Tr». Ці тролейбуси були обладнані автоматичною реостатно-контакторною системою управління тяговим електродвигуном, а також пневматичним підсилювачем керма. Завдяки наявності пневмопідсилювача керма значно покращувалися умови праці водія тролейбуса.

Перший тролейбус «Skoda 9Tr» надійшов до Львова наприкінці жовтня 1969 року. Цю машину (модифікації «Skoda 9Tr14») було передано із Чернівців, де вона експлуатувалася під №86. У Львові ця машина експлуатувалася під №186. Перший тролейбус «Skoda 9Tr» у Львові експлуатувався на маршруті №9 до аеропорту і використовувався, в тому числі, для навчання водіїв. У процесі підготовки до експлуатації у Львові тролейбусів «Skoda 9Tr» частину водіїв було скеровано на стажування до Чернівців, а ремонтники тролейбусного депо проходили підготовку в тролейбусних депо Києва.

Станом на 1 січня 1970 року тролейбусний парк міста Львова складався із 133 тролейбусів, в тому числі: 50 машин МТБ-82Д, 20 машин ЛАЗ-695Т, 62 машини моделей «Київ-2» та «Київ-4» та одного тролейбуса «Skoda 9Tr»; довжина контактної мережі тролейбуса складала 65,1 км. Пасажиропотік тролейбуса у 1969 році склав 55,57 млн. пасажирів.

Тролейбус ЛАЗ-695Т на новій тролейбусній лінії маршруту № 9 по вул. Любінській. 1969 р. Фото Дмитра Матушкіна
Тролейбус ЛАЗ-695Т на новій тролейбусній лінії маршруту № 9 по вул. Любінській. 1969 р. Фото Дмитра Матушкіна

У 1970 році тривала розбудова тролейбусної мережі міста Львова. У першій половині 1970 року було збудовано нову тролейбусну лінію по вул. Валентини Терешкової (нині – Виговського) та Головній (Патона). Спочатку розворот не кільце було облаштоване неподалік ВО ім. Леніна (ЛОРТА) на перетині вул. Головної (Патона) і Прапорної (Ряшівської), а згодом було продовжено тролейбусну лінію по вул.. Прапорній (Ряшівській) до вул. 1 Травня (Городоцької). 15 червня 1970 року було запущено новий тролейбусний маршрут №10 вул. 17 Вересня – ВО ім. Леніна (ЛОРТА).

Після запуску тролейбусного маршруту №10 було відмінено тролейбусний маршрут №3, який курсував від вул. 17 Вересня до Льотного поля. Натомість було запущено новий тролейбусний маршрут №12 пл. Кропивницького – Льотне поле, як скорочений варіант тролейбусного маршруту №7. На тролейбусному маршруті №2 ЛАЗ – пл. Міцкевича – вул. 1 Травня – вул. Окружна, який був підсилений, у 1970 році курсувало 30 тролейбусів, інтервал руху складав 2 хвилини.

На туристичній карті-схемі Львова, виданій у 1970 році, позначено 10 тролейбусних маршрутів із такими схемами:

№1 пр. Шевченка (Будинок профспілок) – вул. Саксаганського – вул. Шота Руставелі – вул. Волоська – вул. Снопківська – вул. Південна (В. Стуса) – вул. Дружби (Героїв Крут) – вул. Тернопільська – вул. Угорська (завод «Полярон). У зворотному напрямку – вул. Угорська – вул. Красучинська (потім – Карбишева, нині – Віденська).

Вантажний тролейбус ТГ-3М на вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола). Кінець 1970-х рр.
Вантажний тролейбус ТГ-3М на вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола). Кінець 1970-х рр.

№2 вул. Стрийська (Львівський автобусний завод, кінцева біля перехрестя із вул. Артема, нині Володимира Великого) – вул. Шота Руставелі – вул. Саксаганського – пр. Шевченка – пл. Міцкевича – пр. Леніна (Свободи) – вул. Горького (Гнатюка) – вул. Міцкевича (Листопадового Чину) – пл. Хмельницького (Св. Юра) – вул. Шептицьких – вул. Кірова (Шептицьких) – пл. Кропивницького – вул. Коротка – вул. Травня (Городоцька) – вул. Окружна (кінцева, район Левандівського шляхопроводу). У зворотному напрямку по вул. Тобілевича і Федьковича, вул. Карпінського – вул. Чернишевського (Крушельницької) – вул. 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. Гнатюка – пр. Леніна (Свободи). Заїзд на залізничний вокзал на схемі не вказаний.

№4 пл. Міцкевича – пр. Леніна (Свободи) – вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) – пл. 700-річчя Львова – вул. Під Дубом – стадіон СКА.

№5 пр. Шевченка (кінцева зупинка біля будинку профспілок) – вул. Саксаганського – вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – 7-й кілометр Стрийського шосе.

№6 пр. Шевченка (кінцева зупинка біля будинку профспілок) – вул. Саксаганського – вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – вул. Козельницька – вул. Панаса Мирного – вул. Угорська (кінцева біля заводу «Полярон»).

№7 пл. Кропивницького – вул. Коротка – вул. 1 Травня – вул. Авіаційна – ст. Скнилів. У зворотному напрямку – по вул. Тобілевича і Федьковича.

№8 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – вул. Луганська (кінцева на перехресті Зеленої, Луганської та Пасічної).

Вантажний тролейбус КТГ-1 в якості машини технічної допомоги (пересувного ремпункту). Автор фото – Зденек Незіба. 1980 р.
Вантажний тролейбус КТГ-1 в якості машини технічної допомоги (пересувного ремпункту). Автор фото – Зденек Незіба. 1980 р.

№9 вул. 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. Горького (Гнатюка) – вул. А. Міцкевича (Листопадового Чину) – вул. Олександра Нєвського (Митрополита Андрея) – вул. Тургенєва (Героїв УПА) – вул. Бестужева (Копистинського) – вул. Любінська – Аеропорт. У зворотному напрямку: вул. Окружна – вул. Волгоградська (Антоновича), вул. Карпінського – вул. Чернишевського (С. Крушельницької) – вул. 17 Вересня.

№10  вул. 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. Горького (Гнатюка) – вул. А. Міцкевича (Листопадового Чину) – вул. Олександра Нєвського (Митрополита Андрея) – вул. Тургенєва (Героїв УПА) – вул. Бестужева (Копистинського) – вул. Любінська – вул. В. Терешкової (Виговського) – вул. Червонокозача (Патона) – вул. Прапорна (потім – Жешувська і Ряшівська). У зворотному напрямку – вул. Окружна – вул. Волгоградська (Антоновича), вул. Карпінського – вул. Чернишевського (С. Крушельницької) – вул. 17 Вересня.

№12 пл. Кропивницького – вул. Коротка – вул. 1 Травня (Городоцька) – Льотне поле. У зворотному напрямку – по вул. Тобілевича і Федьковича.

Тролейбуси «Skoda 9Tr», «Київ – 4» та МТБ-82Д на перехресті вул. Саксаганського та Івана Франка. Автор фото – Гаральд Нейзе. 18 серпня 1971 р.
Тролейбуси «Skoda 9Tr», «Київ – 4» та МТБ-82Д на перехресті вул. Саксаганського та Івана Франка. Автор фото – Гаральд Нейзе. 18 серпня 1971 р.

У другій половині 1970 року змонтовано контактну мережу по вул. Зеленій від вул. Луганської до ст. Сихів. 31 грудня 1970 року запроваджено новий тролейбусний маршрут №11 вул. Шота Руставелі – ст. Сихів. Для живлення контактної мережі тролейбуса від вул. Батальної (Дж. Вашингтона) і до кінцевої було збудовано тягову підстанцію №8 в районі перехрестя вул. Зеленої, Пасічної та Луганської. Таким чином, на кінець 1970 року довжина контактної мережі тролейбуса у Львові складала 69,8 км, тролейбуси протягом року перевезли 58,9 млн. пасажирів.

Із 1970 року до Львова почалося постачання тролейбусів «Skoda 9Tr» із заводу в місті Остров-на-Огржі. Перша партія таких тролейбусів надійшла в середині червня 1970 року, ці машини отримали деповські №№ 181 – 200. Із 1 липня 1970 року ці тролейбуси почали експлуатуватися на маршрутах № 9 і 10. Наприкінці 1970 року ЛТТУ отримало іще 10 нових тролейбусів «Skoda 9Tr». Одночасно із надходженням нових чеських тролейбусів, прискорюється списання старих тролейбусів МТБ-82Д (у 1964 – 1969 р. було списано 20 таких тролейбусів) та невдалих за конструкцією тролейбусів ЛАЗ-695Т – до початку 1970 року було списано 30 із 50 тролейбусів ЛАЗ-695Т, їх експлуатація тривала до 1972 року.

На початку 1971 року у Львові діяло вже 11 тролейбусних маршрутів – до 10 маршрутів, які діяли у 1970 році, додався тролейбусний маршрут №11 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – ст. Сихів.

Старий тролейбус МТБ-82Д в ролі пересувного ремпункту на вул. Костомарова. Автор фото – Гаральд Нейзе. 1971 р.
Старий тролейбус МТБ-82Д в ролі пересувного ремпункту на вул. Костомарова. Автор фото – Гаральд Нейзе. 1971 р.

Через велику кількість транзитного транспорту, яка на початку 1970-х рр. рухалася центральною частиною міста (окружну дорогу на той момент іще не збудували) було вирішено обмежити курсування громадського транспорту по пр. Леніна і Шевченка. Отож, із 1 вересня 1971 року тролейбусний маршрут №4 було вкорочено до пл. Івана Підкови (замість пл. Міцкевича), а із листопада 1971 року кінцеву тролейбусних маршрутів №№1, 5 і 6 було перенесено із пр. Шевченка на вул. Шота Руставелі і Костомарова. Таким чином, через центральну частину міста наприкінці 1971 року курсував тільки тролейбусний маршрут №2 вул. Окружна – ЛАЗ.

Станом на 1 січня 1972 року тролейбусний парк міста Львова складався із 158 тролейбусів, у тому числі 34 машин моделі МТБ-82Д, 62 тролейбусів виробництва КЗЕТу та 61 тролейбуса «Skoda 9Tr» і одного тролейбуса ЛАЗ-695Т.

Із 1 серпня 1972 року тролейбусний маршрут №2 було скорочено до вул. 17 вересня (Січових Стрільців). Із цього дня він перестав заїздити на головний вокзал. Із 14 жовтня 1972 року тролейбусний маршрут №2 вул. 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. 1 Травня (Городоцька) – вул. Окружна був перенумерований у №13.

Не дивлячись на зміни маршрутної мережі в центральній частині міста Львова, контактну мережу на пр. Леніна (Свободи) і пр. Шевченка, а також на вул. Театральній не демонтували – вона використовувалася для виїзду тролейбусів із депо на маршрути №№4, 7, 9, 10, 12 і 13. У 1970-х рр. контактну мережу тролейбуса на пр. Леніна частково демонтували, але на пл. Міцкевича та вул. Театральній вона була збережена. У 1980-х рр. повністю зберігалася контактна мережа на пр. Шевченка, вул. Саксаганського та на вул. Вокзальній (Чернівецькій) – її демонтували тільки на початку 1990-х рр.

Списані тролейбуси МТБ-82 на території тролейбусного депо. Автор фото – Гаральд Нейзе. 1971 р.
Списані тролейбуси МТБ-82 на території тролейбусного депо. Автор фото – Гаральд Нейзе. 1971 р.

Навесні-влітку 1972 року тривало будівництво нової «хордової» тролейбусної лінії, яка сполучила перехрестя вул. Любінської та В. Терешкової (Виговського) із вулицею Стрийською. Нова тролейбусна лінія довжиною 7,3 км пройшла по вул. Терешкової (Виговського), Артема (Володимира Великого) та Тролейбусній до рогу вул. Обронної (нині Рубчака). 1 вересня 1972 року почав курсувати новий тролейбусний маршрут №3, який сполучив вул. Тролейбусну із ВО ім. Леніна (вул. Ряшівська). Для живлення траси тролейбусного маршруту №3 по вул. Артема (Володимира Великого) було споруджено тягову підстанцію №9 на вул. Артема (Володимира Великого), 54. Із 1973 року тролейбусний маршрут №3 був продовжений по вул. Городоцькій до кінцевої на пл. Кропивницького, а у 1974 році він був продовжений по вул. Суркова (Рубчака) та Стрийській до зупинки «7-й кілометр Стрийського шосе». У 1970-х рр. тролейбусний маршрут №3 знову вкоротили до вул. Жешувської (Ряшівської).

Впродовж 1972 року Львівське трамвайно-тролейбусне управління із заводу в Острові-на-Огржі отримує велику партію тролейбусів «Skoda 9Tr», відповідно триває списання тролейбусів МТБ-82Д – станом на 1 січня 1973 року у тролейбусному парку Львова налічувалося 178 тролейбусів, із них 109 машин «Skoda 9Tr», 59 тролейбусів київського виробництва та 10 тролейбусів МТБ-82Д, отож у 1972 році розпочалося списання тролейбусів «Киянок». Випуск тролейбусів на лінію в листопаді 1972 року складав 117 машин. Довжина контактної мережі тролейбуса у Львові на початок 1973 року становила 81,3 км, у 1972 році тролейбуси перевезли 62,88 млн. пасажирів.

У 1973 році тролейбусне депо ЛТТУ поповнилося іще 35 тролейбусами «Skoda 9Tr», отож того року завершилося списання старих тролейбусів МТБ-82Д і продовжилося поступове списання тролейбусів «Київ». Також у 1973 році почалися роботи із розширення території тролейбусного депо і збільшення його місткості до 200 машиномісць. Ці роботи тривали до 1976 року, в результаті територія тролейбусного депо збільшилася із 4 до 6 гектарів.

15 липня 1974 року було закрито тролейбусний маршрут №13 (він курсував за такою схемою: вул 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. Окружна, натомість тролейбусний маршрут №12 продовжили до кінцевої «вул. 17 Вересня» (нині – вул. Січових Стрільців).

Тролейбуси «Київ – 4» та «Skoda 9Tr» на вул. Тролейбусній на заїзді в тролейбусне депо. Автор фото – Ааре Оландер. 1977 р.
Тролейбуси «Київ – 4» та «Skoda 9Tr» на вул. Тролейбусній на заїзді в тролейбусне депо. Автор фото – Ааре Оландер. 1977 р.

У середині 1970-х років відбулися зміни в оплаті проїзду в міському електротранспорті – замість оплати проїзду за допомогою кас-автоматів у салонах трамваїв і тролейбусів вирішили перейти до реалізації абонементних (наперед оплачених) квитків. При посадці в електротранспорт ці квитки пасажири мали «погашати» пробиванням отворів за допомогою спеціальних пристроїв – компостерів. Абонементні квитки на трамвай і тролейбус, що підлягали компостуванню, були запроваджені в містах України у 1972 – 1973 рр.

Основний текст на трамвайних квитках номіналом в 3 копійки, що діяли у Львові, був надрукований синьою або фіолетовою фарбою, номер квитка – чорною фарбою. Текст на львівських тролейбусних квитках номіналом 4 копійки був надрукований червоною фарбою, номер – чорною фарбою. В інших містах України квитки друкували фарбами інших кольорів. Наприклад, в Києві трамвайні квитки за 3 коп. друкували червоною, а тролейбусні за 4 коп. синьою фарбою. Друкували абонементні квитки на проїзд в електротранспорті Кам’янець-подільська друкарня та фабрика «Жовтень» в Києві. Діяли ці квитки у всіх містах України, де був електротранспорт. Для проїзду в трамваї можна було закомпостирувати тролейбусний квиток за 4 копійки, а от щоб проїхати в тролейбусі потрібно було компостирувати два трамвайні квитки за 3 копійки.

Цікаво, що під перед впровадженням компостерів у електротранспорті був проведений конкурс на кращу конструкцію такого пристрою – він мав бути водночас простим і надійним. Переможцем цього конкурсу став слюсар київського трамвайного депо ім. Леніна Г. Куприч. Виготовлення компостерів для електротранспорту було налагоджене на низці підприємств України.

До початку 1980-х рр. абонементні квитки в електротранспорті переважно реалізували водії трамваїв і тролейбусів – на цьому ґрунтувалося виконання ними фінансового плану. Отож, часто квитки продавали не тільки під час зупинки, як було передбачено інструкцією, але і під час руху електротранспорту, що погіршувало безпеку руху.

Тролейбуси «Skoda 9Tr» та «Київ – 4» на території тролейбусного депо. Автор фото – Ааре Оландер, 1977 р.
Тролейбуси «Skoda 9Tr» та «Київ – 4» на території тролейбусного депо. Автор фото – Ааре Оландер, 1977 р.

На початку 1980-х рр. увесь електротранспорт в містах України перейшов на безкасову систему справляння плати за проїзд: у Львові абонементні квитки почали реалізовувати тільки через спеціальні кіоски Львівського трамвайно-тролейбусного управління, газетні кіоски та через роздрібну торгівельну мережу. Така система у Києві була впроваджена у лютому 1980 році, практично одночасно – і у Львові. У квиткових кіосках реалізовували не тільки одноразові абонементні квитки, але й місячні абонементи на один або два види електротранспорт. Як трамваї і тролейбуси, ці кіоски були пофарбовані у червоно-жовті кольори. Окрім цього на зупинках електротранспорту були розміщені автоматичні білетні каси, які приймали монети різного номіналу: за 15 коп. каса видавала п’ять квитків на трамвай, а за 20 коп. – чотири квитки на тролейбус.

У 1972 – 1975 рр. інститутом «Діпромісто» було розроблено Комплексну транспортну схему міста Львова, яка була розвитком Генерального плану Львова, затвердженого у 1966 році. Комплексна транспортна схема у тому числі передбачала розбудову тролейбусної мережі у напрямку нових житлових мікрорайонів, в тому числі у північній частині міста із будівництвом другого тролейбусного депо на 200 машин в районі вулиці Варшавської. Проте до реалізації планів будівництва нового тролейбусного депо у Львові так і не дійшли.

Станом на кінець 1975 року довжина тролейбусної контактної мережі у Львові становила 82,3 км, тролейбусний парк складався із 179 тролейбусів, протягом року тролейбусами було перевезено 69,66 млн. пасажирів.

Тролейбус «Київ – 4» в ролі службового тролейбуса «технічна допомога» буксирує несправний тролейбус «Skoda 9Tr». Автор фото – Ааре Оландер. 1977 р.
Тролейбус «Київ – 4» в ролі службового тролейбуса «технічна допомога» буксирує несправний тролейбус «Skoda 9Tr». Автор фото – Ааре Оландер. 1977 р.

У 1976 році було збудовано першу чергу тролейбусної лінії у північній частині міста – від перехрестя вул. 700-річчя Львова і Космонавтів (пр. Чорновола та вул. Під Дубом) до рогу вулиці Ульянівської (Липинського). Із 18 вересня 1976 року почав курсування новий тролейбусний маршрут №13 – вул. Зернова – вул. Ульянівська (Липинського).

Крім того, замість пл. Івана Підкови до вул. Зернової було вкорочено тролейбусний маршрут №4 і реконструйовано тролейбусну контактну мережу на пр. Леніна (Свободи). Тролейбуси на маршрути №№4 і 13 виїздили по вул. Горького (Гнатюка), пр. Леніна (Свободи) та вул. 700-річчя Львова. Крім того, було побудовано контактну мережу тролейбуса на вул. Ботвіна (Куліша), Проїзній (Данилишина), 1 Травня (Городоцькій) та Менцинського – ця лінія використовувалася як маневрова для повернення тролейбусів маршрутів №№4 і 13 в тролейбусне депо.

У 1976 р. ЛТТУ отримало останню партію двохдверних тролейбусів модифікації «Skoda 9Tr22» із 19 машин. Наступна партія тролейбусів модифікації «Skoda 9TrH25», яку було отримано в 1978 році, складалася із 5 трьохдверних тролейбусів, які були обладнані гідравлічним, а не пневматичним підсилювачем керма.

Контактна мережа тролейбуса на проспекті Шевченка, яка не використовувалася для регулярного тролейбусного руху. Світлина 1970-х рр.
Контактна мережа тролейбуса на проспекті Шевченка, яка не використовувалася для регулярного тролейбусного руху. Світлина 1970-х рр.

Для покращення електропостачання тролейбусних ліній на вул. Городоцькій та Ряшівській у 1976 році введено в експлуатацію тягову підстанцію №14, яка розташувалася на вул. Каховській, 32.

На туристичній карті-схемі Львова 1976 року показані траси наступних тролейбусних маршрутів:

№1 пл. Я. Галана (Петрушевича) – вул. Шота Руставелі – вул. Волоська – вул. Снопківська – вул. Островського (В. Стуса) – вул. Дружби (Героїв Крут) – вул. Тернопільська – завод «Полярон». У зворотному напрямку – вул. Угорська, вул. Карбишева (Віденська);

№3 7-й кілометр Стрийського шосе – вул. Стрийська –  вул. Суркова (Рубчака) – вул. Тролейбусна – вул. Артема (Володимира Великого) – вул. В. Терешкової (Виговського) – вул. Червонокозача (Патона) – вул. Прапорна (Ряшівська) – вул. 1 Травня (Городоцька) – вул. Тобілевича – вул. Федьковича – пл. Кропивницького (у зворотному напрямку – вул. Коротка).

№4 пл. Івана Підкови – пр. Леніна (Свободи) – вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) – пл. 700-річчя Львова – вул. Космонавтів (Під Дубом) – стадіон СКА. Після запуску маршруту № 13 курсував по схемі вул. Зернова – вул. Ботвіна (Куліша) – пл. 700-річчя Львова – вул. Космонавтів – Стадіон СКА (у зворотну сторону – вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола).

№5 пл. Я. Галана (Петрушевича) – вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – 7-й кілометр Стрийського шосе.

Контактна мережа тролейбуса на пл. Івана Підкови і вул. Театральній, яка не використовувалася в регулярному русі. 1980-ті рр.
Контактна мережа тролейбуса на пл. Івана Підкови і вул. Театральній, яка не використовувалася в регулярному русі. 1980-ті рр.

№6 пл. Я. Галана (Петрушевича) – вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – вул. Козельницька – вул. Панаса Мирного – вул. Угорська – завод «Полярон». У зворотньому напрямку – вул. Угорська – вул. Карбишева (Віденська) – вул. Дружби (Героїв Крут).

№7 пл. Кропивницького – вул. Коротка – вул. 1 Травня – ст. Скнилів. У зворотному напрямку – вул. Тобілевича – вул. Федьковича.

№8 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – вул. Луганська.

№9 вул. 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. Горького (Гнатюка) – вул. А. Міцкевича (Листопадового Чину) – вул. Олександра Нєвського (Митрополита Андрея) – вул. Тургенєва (Героїв УПА) – вул. Бестужева (Копистинського) – вул. Любінська – Аеропорт. У зворотному напрямку: вул. Окружна – вул. Волгоградська (Антоновича), вул. Карпінського – вул. Чернишевського (С. Крушельницької) – вул. 17 Вересня.

№10  вул. 17 Вересня (Січових Стрільців) – вул. Горького (Гнатюка) – вул. А. Міцкевича (Листопадового Чину) – вул. Олександра Нєвського (Митрополита Андрея) – вул. Тургенєва (Героїв УПА) – вул. Бестужева (Копистинського) – вул. Любінська – вул. В. Терешкової (Виговського) – вул. Червонокозача (Є. Патона) – вул. Прапорна (потім – Жешувська і Ряшівська). У зворотному напрямку – вул. Окружна – вул. Волгоградська (Антоновича), вул. Карпінського – вул. Чернишевського (С. Крушельницької) – вул. 17 Вересня.

Тролейбус «Skoda 9Tr» № 185 на маршруті № 3 на вул. Артема (нині Володимира Великого). Автор фото Петер Хеседлайн. 1978 р.
Тролейбус «Skoda 9Tr» № 185 на маршруті № 3 на вул. Артема (нині Володимира Великого). Автор фото Петер Хеседлайн. 1978 р.

№11 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – ст. Сихів.

№12 пл. Кропивницького – вул. Коротка – вул. 1 Травня (Городоцька) – Льотне поле. У зворотному напрямку по вул. Тобілевича – вул. Федьковича.

№13 вул. Зернова – вул. Ботвіна (Куліша) – вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) – вул. Ульянівська (Липинського). У зворотну сторону – вул. 700 річчя Львова (пр. Чорновола).

В першій половині 1977 року на пл. Богдана Хмельницького (нині пл. Св. Юра, приблизно на тому місці, де зараз стоїть пам’ятника Андрею Шептицькому) було облаштовано кільце для розвороту тролейбусів. Із 31 травня 1977 року було запроваджено два тролейбусних маршрути №14 пл. Богдана Хмельницького – Аеропорт та №15 пл. Богдана Хмельницького – вул. Ряшівська, які були «вкороченими» версіями завантажених маршрутів №№9 і 10. «Вкорочені» тролейбусні маршрути №№14 і 15 не мали ділянок із важкими умовами руху (ділянками із важкими умовами руху вважається спуск від пл. Св. Юра до Університету та підйом по вул. Листопадового Чину), відповідно на цих маршрутах могли експлуатуватися зношені тролейбуси, які заборонялося випускати на «гірські» маршрути.

У 1976 – 1978 рр. збудовано продовження тролейбусної лінії маршруту №13 по вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола), вул. Варшавській, Калініна (Замарстинівській), міста Печ (нині – Гетьмана Мазепи) до вул. Грінченка. Потрібно зазначити,  тролейбусний рух від вул. Зернової до вул. Грінченка був відкритий 19 грудня 1978 року, весь шестикілометровий маршрут №13 тролейбуси долали за 15 хвилин. Живлення контактної мережі тролейбусного маршруту №13 забезпечили нові тягові електропідстанції №№10 та 11. Тягова підстанція №10 розмістилася на території Львівського трамвайно-тролейбусного ремонтного заводу (ЛТТРЗ) і забезпечила живлення тролейбусної лінії по вул. Імені міста Печ (Гетьмана Мазепи) та трамвайної лінії маршруту №6 на вул. Промисловій та Ульянівській (Липинського). Тягова підстанція №11 розмістилася на вул. Райніса, 2 і забезпечила живлення контактної мережі тролейбуса по вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) та вул. Варшавській та Калініна (Замарстинівській).

Територія тролейбусного депо із висоти пташиного польоту. Друга половина 1970-х рр.
Територія тролейбусного депо із висоти пташиного польоту. Друга половина 1970-х рр.

1 січня 1978 року у тролейбусному парку Львова налічувалося 193 пасажирських тролейбуса – 178 тролейбусів «Skoda 9Tr» різних модифікацій та 15 тролейбусів «Київ-4» виробництва Київського заводу електротранспорту ім. Ф. Дзержинського. Протягом 1978 року всі «Киянки» були виведені із пасажирської експлуатації – одна із таких машин була переобладнана в «технічну допомогу».

У 1978 році було введено в експлуатацію Львівський трамвайно-тролейбусний ремонтний завод (ЛТТРЗ), який розмістився на вул. Городницькій. Цей завод спеціалізувався на капітальному ремонті вузькоколійних трамваїв «Tatra» та «Gotha» для Львова, Вінниці, Житомира, Євпаторії та Калінінграда та капітальному ремонті тролейбусів «Skoda 9Tr». Поряд із Київським заводом електротранспорту ім. Ф. Дзержинського, ЛТТРЗ проводив капремонти тролейбусів «Skoda 9Tr» не тільки для міст України (включно із Луганськом та Маріуполем), але навіть для міст Грузії. Потужність заводу – до 400 капремонтів трамваїв і тролейбусів щороку. До 1988 року цей завод входив у структуру Львівського трамвайного-тролейбусного управління, але у 1988 року був виведений із неї. Відповідно, після 1978 року всі планові ремонти тролейбусів проводилися на ЛТТРЗ, у тролейбусному депо проводилося лише технічне обслуговування і дрібний ремонт тролейбусів – ремонтний цех депо розрахований лише на 6 машиномісць.

У 1978 році було споруджено новий шляхопровід над чернівецькою залізницею на вул. Кульпарківській. Новий шляхопровід довжиною 85,3 метри мав ширину проїзної частини 15,7 метрів і тротуари шириною 3,1 метри. Після спорудження цього шляхопроводу в 1979 році розпочалося спорудження нової тролейбусної лінії по вул. Кульпарківській до вул. Наукової. По вул. Кульпарківській рушили тролейбуси маршруту №2 який сполучив пл. Богдана Хмельницького (Св. Юра) із вул. Науковою, цей маршрут почав курсувати 19 грудня 1979 року. Також у 1979 році було введено в експлуатацію тягову підстанцію №15, яка розташована на вул. Ліська, 5а. Від цієї тягової підстанції забезпечується електропостачання тролейбусних ліній на вул. Героїв УПА та Антоновича, а також трамвайних ліній на вул. Коновальця та Степана Бандери.

Тролейбус «Skoda 9Tr» на вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) на новій тролейбусній лінії маршруту № 13. Початок 1980-х рр.
Тролейбус «Skoda 9Tr» на вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) на новій тролейбусній лінії маршруту № 13. Початок 1980-х рр.

Наприкінці 1979 року довжина тролейбусної контактної мережі у Львові сягнула 99,6 км, тролейбусний парк Львова складався із 200 пасажирських тролейбусів моделі «Skoda 9Tr». У 1979 році тролейбуси Львова перевезли 81,6 млн. пасажирів.

У 1979 – 1980 рр. ЛТТУ отримало партію із 35 тролейбусів модифікації «Skoda 9TrН25». Це були тридверні машини із гідропідсилювачем керма.

Станом на 1 січня 1980 р. у Львові діяли наступні тролейбусні маршрути:

№1 вул. Шота Руставелі – вул. Снопківська – Новий Львів;

№2 пл. Б.Хмельницького (св. Юра) – вул. Тургєнєва (Героїв УПА) – вул. Кульпарківська – вул. Наукова. У зворотному напрямку тролейбуси курсували по вул. Сталінградської битви (Антоновича);

№3 вул. Жешувська (Ряшівська) – вул. Артема (Володимира Великого) – 7-й кілометр Стрийського шосе;

№4 вул. Зернова – стадіон СКА;

№5 вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – 7-й кілометр Стрийського шосе;

№6 вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – вул. Козельницька – Новий Львів (завод «Полярон»);

Дводверний тролейбус «Skoda 9Tr» після капремонту та трамвай «Gotha T2-62» на території Львівського трамвайно-тролейбусного ремонтного заводу. Автор фото – Томас Фішер. 18 травня 1990 р.
Дводверний тролейбус «Skoda 9Tr» після капремонту та трамвай «Gotha T2-62» на території Львівського трамвайно-тролейбусного ремонтного заводу. Автор фото – Томас Фішер. 18 травня 1990 р.

№7 пл. Кропивницткого – вул. 1 Травня (Городоцька) – ст. Скнилів;

№8 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – вул. Луганська;

№9 вул. 17 Вересня (Січових стільців) – вул. Тургєнєва (Героїв УПА) – вул. Любінська – Аеропорт. У зворотному напрямку – по вул. Сталінградської битви (Антоновича);

№10 вул. 17 Вересня (Січових стрільців) – вул. Тургєнєва (Героїв УПА) – вул. Любінська –  вул. Патона – вул. Жешувська (Ряшівська). У зворотному напрямку – по вул. Сталінградської битви (Антоновича);

№11 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – ст. Сихів;

№12 вул. 17 Вересня – вул. Городоцька – Льотне поле;

№13 вул. Зернова – вул. 700-річчя Львова (пр. Чорновола) – вул. Імені міста Печ (Гетьмана Мазепи) – вул. Грінченка;

№14 пл. Б.Хмельницького – вул. Любінська – Аеропорт;

№15 пл. Б.Хмельницького – вул. Любінська – вул. Жешувська (Ряшівська).

Антон ЛЯГУШКІН та Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ

Автори висловлюють вдячність за надання важливих матеріалів та інформації з історії львівського тролейбуса шанувальникам історії Львова та міського електротранспорту Олександру Єрохіну та Андрію Дрималику.

Перелік використаних джерел інформації

  1. Бейкул С.П., Брамський К.А. Київський трамвай. До 100-річчя з дня пуску в експлуатацію. [Текст] / С.П. Бейкул, К.А. Брамський. – Київ: Будівельник, 1992 – 96 ст.;
  2. Богодистый П. Пассажирские троллейбусы производства СССР. Часть 5. [Текст] / П. Богодистый // Наука и техника. – 2017 – № 4;
  3. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник. [Текст]/ В.С. Вуйцик, Р.М. Липка. – Львів: Каменяр, 1987 – 175 ст.;
  4. Звіт про роботу виконкому за період з 01.01.96 р. до 30.12.96р. [Текст] – Львів: Львівська міська рада. Виконавчий комітет, 1996 – 6 ст.;
  5. Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. [Текст] / Упорядники У.Я. Єдлінська, Я.Д. Ісаєвич та ін. – Київ: Наукова думка, 1986 – 424 ст.;
  6. Історія Львова. Короткий нарис. [Текст] / Редакційна колегія Г.Ю. Гебрільсткий, Є.К. Лазаренко, В.К. Осечинський, О.Г. Цибко. – Львів: Видавництво Львівського університету, 1956 – 294 ст.;
  7. Климов К. Первооткрыватель мира троллейбусов. [Текст]/ К. Климов // Грузовик пресс. – 2017. – № 1;
  8. Марчук Л.П., Шипова В.С. Їде трамвай, їде…[Текст] / Л.П. Марчук, В.С. Шипова. – Дрогобич: Дрогобицька міська друкарня, 1994 – 56 ст.;
  9. Михалик В., Лемко І. Львів повсякденний (1939 – 2009). [Текст]/ В. Михалик, І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2009 – 240 ст.;
  10. Машкевич С. Трамвайные копейки. [Текст] / Машкеич С. // Зеркало недели. – 2004. – 15 листопада;
  11. Пащук А.И., Деркач И.С. Львов. Путеводитель [Текст] / Пащук А.И., И.С. Деркач. – Львов: Книжно-журнальное издательство, 1960 – 144 ст.;
  12. Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. [Текст] / С.А. Тархов. – Львів: УПІ ім. І. Федорова – Фенікс ЛТД, 1994 – 128 ст.;
  13. Тархов С., Козлов К., Оландер А. Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. [Текст] / С. Тархов, К. Козлов, А. Оландер. – Київ: Варто, 2010 – 934 ст.;
  14. Швед М.І. Львів. Короткий путівник-довідник. [Текст]/ М.І. Швед. – Львів: Каменяр, 128 ст.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.