Іван Боберський, Степан Гайдучок та інші українці крокують Прагою, або VІ Всесокільський злет на кінохроніці 1912 року (відео)

0
385
Іван Боберський, Степан Гайдучок та інші українці крокують Прагою, або VІ Всесокільський злет на кінохроніці 1912 року

Важливим джерелом, яке висвітлює історію українського сокільського руху початку ХХ століття є документальна 29-хвилинна кінохроніка VІ Всесокільського злету з нагоди 50-річчя від заснування чеського сокільського руху, який відбувся у Празі упродовж 29 червня – 1 липня 1912 р. На ній з-поміж іншого зафіксовано українську сокільську делегацію з Галичини та голову українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» Івана Боберського під час святкового походу празькими вулицями.

Дбаючи про згуртування українців через гімнастичний і спортивний рухи, Іван Боберський водночас сприяв поширенню українського сокільства за кордоном, підтримував контакти з сокільськими організаціями інших слов’янських народів. Перед Першою світовою війною він побував на багатьох імпрезах чеських, хорватських, словенських організацій «Сокіл». Від кінця ХІХ ст. до першої половини ХХ ст. відбулося одинадцять всесокільських злетів у Празі: I – у 1882 р., II – 1891 р., III – 1895 р., IV – 1901 р., V – 1907 р., VI – 1912 р., VІI – 1920 р., VІІI – 1926 р., ІХ – 1932 р., Х – 1938 р., ХІ – 1948 р. У 1912 р. за підсумками обговорень, дискусій і консультацій була сформована українська делегація на VІ Всесокільський злет у Празі. Вона була представлена однією чотою галицьких соколів з прапором «Сокола-Батька». Очолювали її Іван Боберський (голова «Сокола-Батька»), д-р Льонґин Цегельський (перший містоголова (заступник) «Сокола-Батька»), д-р Михайло Волошин (другий містоголова «Сокола-Батька») та начальник Степан Гайдучок. Крім них, до делегації увійшли: Микола Буфан, Антін Гап’як, Іван Гозияш, Юліан Гозияш, Олександр Гошовський, Володимир Гузар, Омелян Гузар, Осип Доманик, Іван Дудич, Михайло Зазуляк, Францішек Коргонь, Микола Кривецький, Євстах Михалевич, Людомир Огоновський, Олекса Павлюк, Іван Панич, Петро Пньовський, Олекса Пялинський, Мирон Федусевич, Софрон Ференцевич, Іван Чорній (усі зі Львова); Т. Гвоздецький з с. Нижня Липиця (тепер село Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Гринь Чеховський з Надвірної; Юрій Боднар зі Свистільник (тепер с. Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.); Цельзий Збудовський, Лев Кубринович, Іван Мирон, Стефан Мишкевич, Володимир Янович (всі зі Станиславова; Антін Гарасимів і Богдан Гарасимів зі Стрия; Теофіль Остап’юк з Тернополя; Адам Білас і Василь Гута з Трускавця; Василь Чорний зі Щирця. Формуючи делегацію для поїздки в Прагу, сокільська старшина намагалася представити українські сокільські осередки з різних куточків Галичини.

Українські соколи крокують вулицями Праги на VІ Всесокільському злеті. На чолі колони – Степан Гайдучок, За ним у першому ряді другий праворуч – Іван Боберський. Світлина опублікована на першій сторінці газети «Pražský ilustrovaný kurýr» (Прага), 8 липня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українські соколи крокують вулицями Праги на VІ Всесокільському злеті. На чолі колони – Степан Гайдучок, За ним у першому ряді другий праворуч – Іван Боберський. Світлина опублікована на першій сторінці газети «Pražský ilustrovaný kurýr» (Прага), 8 липня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

VІ Всесокільський злет у Празі проходив чотири дні – 28, 29, 30 червня та 1 липня 1912 р. і був присвячений 50-річчю від заснування чеського сокільського руху. Святкування організували «Союз слов’янського сокільства». На той час до його складу входили такі союзи: чеський (95 300 членів), польський (24 688 членів), хорватський (13 000 членів), словенський (7 916 членів), болгарський (6 000 членів), сербський (3 812 членів). На злет прибули також делегації від росіян (700 осіб), англійців, французів, американців та українців. Не приїхали на злет поляки згідно з офіційною версією, – через конфлікт російських соколів з польськими, насправді йшлося про конфлікт між поляками та чехами.

Галицькі соколи перед виїздом до Праги на VІ Всесокільський злет. Зліва направо – у 1-му вікні вагона: Т. Гвоздецький, Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: Степан Гайдучок; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо – 2-й: Степан Гасюк, 4-й: Іван Боберський, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич. Львів, головний залізничний вокзал, червень 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Галицькі соколи перед виїздом до Праги на VІ Всесокільський злет. Зліва направо – у 1-му вікні вагона: Т. Гвоздецький, Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: Степан Гайдучок; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо – 2-й: Степан Гасюк, 4-й: Іван Боберський, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич. Львів, головний залізничний вокзал, червень 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

На урочистій академії з нагоди відкриття VІ Всесокільського злету у Празі 28 червня 1912 р. від українців вітальне слово виголосив голова гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» Іван Боберський. Ось повний текст цього вітального слова:

«Високо Поважані Панї і Панове!
Славне Сокілське Товариство!
Над Днїстром і над Днїпром живе український нарід і від Сокільства сего народу приношу привіт Соколам присутних Славян а передовсїм славному чеському Сокільству. Пятьдесять лїт росте вже чеська сокілська армія. Она зростає постійно і вносить порядок, рухливість і енерґію в суспільстві. Що лише чеський нарід пічне, всюди видно плян, витривалість, енерґію а в перших рядах до народної роботи йдуть Соколи. Чеський край є твердинею Славяньства а Прага єї серцем. Соколи виступають до бою з фразою. Фраза є ворогом працї, ворогом правдивої сили, ворогом чесноти. Сокілська робота викорінює фразу. Побіда над фразою удала ся чеським Соколам. Так само побідить Сокільство инших Славян фразу зглядом себе самих і фразу зглядом инших славянських наций. Щирість в характері і щирість в роботї се наша цїль. Желаю в імени українського народу, щоби чеські Соколи провадили свій нарід дальше від побіди до побіди, щоби чеський союз сокілський кріпшав дальше, більшав і цвив.

Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Чеське Сокільство і чеський нарід приняли українських Соколів сердечно і весело. Пересилаємо їм єще раз на тім місци щиру подяку, стискаємо дружню руку і кличемо: Гаразд!».

Того ж дня на руханково-спортовій площі у Празі відбулися показові вправи чеського сокільського доросту, (із вправами вільноруч виступило 400 дівчат, після них – 1000 хлопців) та учні «росийських заведень наукових, що громадно приїхали на сей здвиг», серед яких було чимало українців.

VІ Всесокільський злет у Празі. Вправи вільноруч одночасно виконують 10496 учасників. 30 червня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
VІ Всесокільський злет у Празі. Вправи вільноруч одночасно виконують 10496 учасників. 30 червня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

29 червня 1912 р. усі соколи, в тому числі українська сокільська делегація, вшанували засновників чеського сокільства Індріха Фіґнера та Мирослава Тирша, поклавши вінки на їхні могили. Другий містоголова (заступник) голови «Сокола-Батька» Михайло Волошин виголосив промову, в якій «висказав поклін тим двом великим мужам, основателям чеського «Сокола»». У приватному архіві Степана Гайдучка збереглися світлини з цього дня злету. Показова програма того дня була наймасштабнішою за весь злет. Зокрема із вправами вільноруч одночасно виступили 10496 чеських соколів, після них – 5600 чеських сокілок.

VІ Всесокільський злет у Празі. Чета українських соколів. Зліва направо – 1-й: Льонгин Цегельський, 2-й: Іван Боберський, 3-й: Михайло Волошин, 4-й: Степан Гайдучок. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
VІ Всесокільський злет у Празі. Чета українських соколів. Зліва направо – 1-й: Льонгин Цегельський, 2-й: Іван Боберський, 3-й: Михайло Волошин, 4-й: Степан Гайдучок. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

30 червня 1912 р. відбувся святковий похід вулицями Праги, у якому взяло участь 17 712 соколів в одностроях, 159 соколів на конях, було задіяно 314 прапорів, музичний супровід забезпечували 8 оркестрів. Кожна сокільська делегація несла табличку з написом місцевості або народу, яких представляли. На чолі величавого походу крокували 18 соколів, які вступили в чеську організацію 1862 р., за ними йшли відділи «Союзу Слов’янського Сокільства», далі – делегації: французька, російська, американська, українська (з Галичини), чеська (з Німеччини), болгарська, хорватська, словенська, сербська, чеська (з Австро-Угорщини). Замикали колону 159 соколів на конях. Празькі та українські газети відзначали, що дисципліна і порядок під час святкового походу були взірцеві. Після цього відбувся урочистий показ руханкових вправ. З-поміж інших виступили 22 французи (вправи на поруччях, дручку (турніку)), 20 руховиків з Петербурга (вправи вільноруч), 8 руховичок зі США (вправи раменами), американські руховики (вправи вільноруч), 48 французів (вправи на перстенях (кільцях)) та ін. На завершення програми перед глядачами продефілювали 92 вершники (їзда ступом, трухтом, закруги, звороти, перегляд, їзда четами).

У Празі збереглася 29-хвилинна документальна кінохроніка того часу. На ній зафіксовано українську сокільську делегацію на чолі з Іваном Боберським, Михайлом Волошином, Льонгином Цегельським та Степаном Гайдучком під час святкового походу (на 2 хвилині 14 секунді до 2 хвилини 18 секунд). Світлина української сокільської делегації з цих урочистостей була розтиражована в чеських та українських часописах «Pražský ilustrovaný kurýr» (Прага), «Вісти з Запорожа» (Львів) та ін. Документальна кінохроніка вперше була оприлюднена на фейсбук-сторінці групи «Український Сокіл».

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. [Документальна кінохроніка VІ Всесокільського злету 1912 р. у Празі]. URL: https://www.facebook.com/groups/1433833860225270/videos/ (дата звернення: 23.10.2015).
  2. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  3. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  4. Сова А. Як галичани 100 років тому з Іваном Боберським їздили в Прагу на VІ Всесокільський злет 1912 року. URL: https://photo-lviv.in.ua/yak-galychany-100-rokiv-tomu-z-ivanom-boberskym-yizdyly-v-pragu-na-vi-vsesokilskyj-zlet-1912-roku/ (дата звернення: 19.02.2019).
  5. Сова А. Степан Гайдучок про поїздку галичан на VІ Всесокільський злет у Прагу 1912 року. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-gajduchok-pro-poyizdku-galychan-na-vi-vsesokilskyj-zlet-u-pragu-1912-roku/ (дата звернення:13.03.2019).
  6. Сова А. Українці і Світ. Юрій Боднар про поїздку галичан на VІ Всесокільський злет у Прагу 1912 року. URL: https://photo-lviv.in.ua/ukrayinczi-i-svit-yurij-bodnar-pro-poyizdku-galychan-na-vi-vsesokilskyj-zlet-u-pragu-1912-roku/ (дата звернення: 17.06.2019).
  7. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.