У червні 2015 року “Фотографії старого Львова” писали про закладення та побудову храму Вознесіння Господнього, що розташована в районі Старого Знесіння (вулиця Старознесенська, 23). Сьогодні ми продовжуємо розповідати про цю святиню. Зокрема, про її інтер’єр.
![Церква Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes110-900x605.jpg?resize=696%2C468)
Вознесенська церква побудована на пагорбі, на місці давньої дерев‘яної, на кошти відомого власника фабрики горілчаних виробів Бачевського, стараннями священника А. Билинкевича. Запроектований храм архітектором Владиславом Галицьким. Побудований в 1901-1902 роках у стилі еклектики. Освячений у 1903 році.
Зовнішні стіни церкви муровані з тесаного і дикого каменя, привезеного з с.Демні, внутрішні — з цегли, отиньковані, оздоблені сучасними розписами і архітектурним декором. У вікнах — вітражі сучасних майстрів.
![Вітраж церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes1-778x900.jpg?resize=696%2C805)
Інтер‘єр церкви створений у 1901-1902 роках та має архітектурний декор. Нервюри підкупольного простору, які у верхній частині мають капітелі, спираються на імпости прикрашені голівками ангеликів.
Стіни храму суцільно вкриті розписами із сюжетами переважно з Нового Завіту, які поновлювалися в 70-х роках ХХ ст.
Іконостас церкви створено невідомим автором у 20-30-ті роки ХХ ст. Одноярусний з невеликою півциркульною аркою в центральній частині, над царськими вратами, з хрестом на завершенні. У верхній частині має виступаючий карниз з профілюванням, який вгорі оздоблений золоченою ажурною різьбою. Фриз під карнизом прикрашений різьбою у вигляді лабрекена з кутасиками.
![Іконостас церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes8-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Ікони — півкруглозавершені з боків фланковані стрункими круглими колонками з капітелями з різьбленими архівольтами, простір в трикутниках між якими заповнений золоченою плоскорізьбою.
Іконостас добре збережений, лише ікона з зображенням Миколая та храмова ікона – “Вознесіння Христа” ремісничого виконання, мальована на полотні, значно пізніше.
Намісні ікони “Богородиця з дитям” та “Христос Пантократор” намальовані професійним художником академічної школи. Іконографічний тип Христа та Богородиці характерний для кінця ХІХ — початку ХХ ст.
![Іконостас церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes10-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Царські врата — двостулкові, прикрашені майстерно виконаною мереживною різьбою з мотивом виноградної лози з великими гронами, яка переплітаючись гнучкими стеблами, оточує чотири медальйони з погрудними зображеннями євангелістів зі символами. Центральний стовпчик, оздоблений колосками пшениці, які перевиті стрічками, увінчаний книгою з митрою. В центральній частині стовпчика медальйон зі сценою Благовіщення. Живопис імпресіоністичного плану.
Дияконські врата — трилопатевозавершені, розділені гладким обрамленням на верхню і нижню частини. Центральне поле вгорі і внизу заповнене стилізованими акантовими галузками, які у верхній частині компонуються довколо круглих медальйонів з погрудним зображенням дияконів, у нижній — довколо чотирипелюсткової розетки.
Вівтарна частина створена Андрієм Коверком у 1938 р. .
Престол стоїть на невисокому постаменті, має з боків виступи, центральне поле між якими прикрашене фігуративними та орнаментальними барельєфами.
![Престол церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes3-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Західний бік престолу, звернений до царських врат, в центральній частині оздоблений золоченою плоскорізьбою у вигляді рівнораменного хреста, закомпонованого в колі і оточеного з боків двома виноградими галузками.
В центрі хреста — коло з монограмою, між раменами — круг з херувимами. Вгорі — стрічка з написом і датою “Жертва Івана і Варвари Станкевичів Р.Б. 1938”. На бічних виступах, поверх різьбленої виноградної галузки, розміщені круги з чашею та рибою і трьома хлібами.
![Престол та кивот церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes2-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Кивот у формі малої п‘ятибанної церковці стоїть на восьмигранній підставі, кожна грань якої оздоблена плоскорізьбою у вигляді виноградної галузки. Центральна баня кивоту має високий барабан з чотирьох боків прикрашений кругами з грецьким хрестом, а самі куполи — рельєфним орнаментом, що нагадує гонти. Двері кивоту мають барельєфне зображення Христа-вионоградаря, який сидить звернений вправо.
Єпископський трон (“Горне сідалище”) виготовлений з дерева, має високу півкруглозавершену спинку, увінчану хрестом і трапецевидної форми сидіння, оперте на тумбовидну основу. Підлокітники мають вигляд декоративно потрактованих грифонів. Центральне поле спинки, півциркульної форми, оточене профілюванням, у заглибленні якої вирізьблене цілофігурне горельєфне зображення благословляючого Христа, який сидить на престолі.
![Вівтар на північній стороні та сповідальниця церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes6-900x600.jpg?resize=696%2C464)
На північній стіні храму вівтар з іконою Матері Божої-Елеуси початку ХVІІІ століття, що походить із церкви-попередниці. На вівтарі лежить ікона “Богородиця з дитям”, створена невідомим народним майстром та датована І пол. ХХ ст.
З північного боку біля іконостасу є сповідальниця у вигляді великого дерев‘яного фотеля з високою прямокутною спинкою, авторства Андрія Коверко (1938 р.).
![Інтер'єр церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes4-900x593.jpg?resize=696%2C459)
Південний вівтар містить образ Христа, написаний Антоном Манастирським.
У головній наві храму розміщений дерев’яний рельєф “Христос — добрий пастор” (Андрій Коверко, 1938 р.). На ній зображено постать Христа у короткому одязі. Христос стоїть на невисокому пагорбі, притискаючи до грудей обома руками ягня. Ікона оточена тонкою золоченою рельєфною облямівкою, фланкована золоченими півколонкаи з капітелями, які прикрашені плоскорізьбою з мотивом квіткової розетки та виноградної лози. Верхній, півкруглозавершений край ікони оздоблений накладною золоченою плоскорізьбою з двох виноградних галузок. На завершенні — рівнораменний хрест, який стоїть на кулі, оточений з боків двома волютами та виноградними гронами з листками. Внизу, в лівому куті – монограма автора “АК” закомпонована в колі.
В наві церкви з північного і південного боків стоять дві церковні лави спареного типу столярної роботи, які оздоблені плоскорізьбою на спинках і боковинах (автор Андрій Коверко, 1938 р.ік)
![Лави церкви Вознесіння Господнього на Знесінні, фото 2015 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/znes5-900x593.jpg?resize=696%2C459)
Лава з північного боку має спинку з завершенням трикутної форми, центральне поле якого прикрашене плоскорізьбою і увінчане хрестом. Бічні сторони мають півкругле завершення, центральне поле якого прикрашене різьбою у вигляді хреста з ромбовидними кінцями, нижче — орнаментальна смуга з ромбовидним орнаментом. Трикутник між сидінням лави і боковинами прикрашений віялоподібним орнаментом.
Джерела:
Обліковий паспорт на художні твори, що зберігаються в Вознесенській церкві, 1995 р.
Газета “Галичанин” 1901 р. № 220
М.Андрусяк. З минулого Знесіння. Львів, 1992