In vino veritas, або прикра неприємність в біографії галицького “Будителя”

211
In vino veritas, або прикра неприємність в біографії галицького

Перша промова і перша проповідь українською мовою у австрійській Галичині, яка кишіла польськими активістами, видання альманаху, який пізніше став національним символом, але в час своєї появи змусив косо дивитися на його укладачів тогочасну церковну верхівку, у плани якої не входило псувати відносини з австрійською адміністрацією, переклад українською окремих фрагментів “Слова о полку Ігоревім” та Біблії, авторство багатьох поетичних та письменницьких творів й унікального українського слова “читанка”…

Важко повірити, що за цим всім стоїть одна людина. Тим більше, якщо прожила вона трохи більше трьох десятиліть. Вона мала б бути більш міцною, ніж каменярі Івана Франка. Й ця людина такою була – навіть попри всі проблеми і невдачі. Водночас, ця людина була і людиною – з власними слабкостями та живими життєвими історіями.

Cимволічний портрет Маркіяна Шашкевича
Cимволічний портрет Маркіяна Шашкевича

Покаяльний вірш

У 1833 році, маючи трохи більше двадцяти років, Маркіян Шашкевич написав вірш “Син любимому отцю”. Дослідники творчості галицького просвітника вважають, що цей твір не був абстракцією і поетизуванням заради поетизування, а мав прив’язку до реальних подій, був рефлексією на них. Молодик відчував вину перед батьком і дуже шкодував, що образив того. Мотиви каяття та скорботи й дійсно є домінуючими в творі: “Отче, ох отче! Сли ся мені придало // Дні житя твоєго полином згірчити, // Сли коли око твоє жалем запало” і “Прости ми, отче, прости! Бач, я ся каю, // Жалем серце бідне моє прозябає, // Твої ноженьки сльозами зливаю, // Ах! прости синові, най не загибає”.

Сучасне фото дзвіниці церкви св. Духа. Єдина будівля колишньої семінарії, яка пам'ятає часи Маркіяна Шашкевича.
Сучасне фото дзвіниці церкви св. Духа. Єдина будівля колишньої семінарії, яка пам’ятає часи Маркіяна Шашкевича.

Після прочитання цього емоційного і інтимного вірша, образ національного будителя, який протистоїть режимам і духу епохи, кидає виклик ворогам та історичній несправедливості, відходить на другий план. Очевидно, появі цього твору мала передувати драматична подія у відносинах між батьком і сином.

Передісторія появи вірша

Поява альманаху “Русалка Дністрова” чи виголошення першої проповіді українською мовою – це чи не найбільш яскравий спалах у біографії Маркіяна Шашкевича. До і після цього в його житті було багато рутини і виконання повсякденних обов’язків. Маркіян Шашкевич навчався у духовній семінарії, а після висвячення був парохіяльним священиком. У семінарії він навчався досить довго: впродовж 1829 – 1838 років. Чому шлях, який більшість семінаристів тоді проходили швидше, у випадку Шашкевича вийшов таким тривалим, пояснює дослідник його життя і творчості Михайло Шалата: “…вступив до Львівської духовної семінарії, вихованці якої водночас були слухачами курсу філософії в університеті. Проте у 1830 році М. Шашкевич був виключений із семінарії за “вільнодумство”…після тривалих клопотань його було поновлено в семінарії”.

Обкладинка альманаху "Русалка Дністрова". Фото з https://uk.wikipedia.org/
Обкладинка альманаху “Русалка Дністрова”. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Очевидно, саме “вільнодумство” Маркіяна Шашкевича, або “порушення режиму”, що також зустрічається серед причин виключення галицького будителя з семінарії, стало причиною того, що батько відвернувся від сина. Дуже знаково, що керівництво семінарії безпрецедентно довго відмовлялося поновлювати Шашкевича в статусі студента – це тягнулося роками і лише в 1833 році він повернувся до закладу. Впродовж цього часу Маркіян Шашкевич знайшов прихисток у Захара Авдиковськкого, брата своєї мами, який був управителем будинку убогих костелу святого Лазаря. Шашкевич тоді займався самоосвітою і допомагав дядьку у канцелярських справах, веденні документації.

Передісторія передісторії

Ті з нас, хто добре студіював шкільний підручник з історії, читаючи попередній підрозділ, очевидно, уже встигли відповісти собі на одне з найважливіших питань у ньому: Шашкевича виключили з семінарії за чіткі погляди, свідому позицію й жертовну боротьбу за українську ідею. Проте інформація з цього приводу зустрічається різна.

Михайло Грушевський (ліворуч) і Кирило Студинський. Рибний заповідник в Кононче, 9 червня 1927 року
Михайло Грушевський (ліворуч) і Кирило Студинський. Рибний заповідник в Кононче, 9 червня 1927 року

Упродовж 1923 – 1932 років Наукове товариства Шевченка у Львові очолював видатний історик, професор Львівського і Яґеллонського університетів Кирило Студинський. Останній був також і дослідником життя та творчості Маркіяна Шашкевича, а ще – віддавав тому шану за пророблену працю. Кирило Студинський писав, що Маркіян Шашкевич був “першим русиному Галичині, який пройнявся ідеєю національності”. Водночас, у своїй книзі “Львівська духовна семінарія в часах Маркіяна Шашкевича (1829 – 1843)”, оповідаючи про епізод із виключенням Шашкевича, Студинський каже таке: “Невесело почався рік 1830. Дня 15 лютого вийшли питомці Мих. Базилевич і Маркіян Шашкевич з пополудневих викладів і враз з третім товаришем, Ник. Антоновичем удалися до реставрації Людвіка, де забавили […] і випили чотири фляшки вина. В повороті вступили вони ще до каварні, де Маркіян дістав рвотів. Засоромлений утік він до семінарії, де з причини недуги не взяв участи в обов’язкових функціях протягом 15 і 16 лютого. Дізнався про те ректорат, перевів слідство і зажадав видалення обох питомців з семінарії, на що консисторія згодилася”.

Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу у Львові
Пам’ятник Маркіяну Шашкевичу у Львові

Питання із причиною виключення Маркіяна Шашкевича з семінарії залишається відкритим. Тим не менше, ця історія є промовистою і має важливу дидактичну складову: всі ми люди і кожен може помилитися. Важливо пам’ятати, що історичні персонажі, яких ми вважаємо героями – це люди, яким поставили монументи, а не бронзові фігури, які спустилися до нас із постаментів і втілюють довірену їм долею місію. Зрештою, це ще питання – програє образ Маркіяна Шашкевича чи виграє, якщо причина його тривалої розлуки з семінарією була такою, на яку вказує Кирило Студинський.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Лучук І. Нова українська література Львова до Першої світової // Zbruč, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/35558
  2. Пласконь Є. 13 фактів про “Будителя” галицької національної свідомості – отця Маркіяна Шашкевича // 032.ua [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.032.ua/news/2479502/13-faktiv-pro-buditela-galickoi-nacionalnoi-svidomosti-otca-markiana-saskevica
  3. Стеблій Ф. Шашкевич Маркіян // Енциклопедія історії України, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
  4. Шашкевич М. Син любимому отцю // Бібліотека Української Літератури [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3467

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.