Як відкривали останні Східні Торги у Львові

0
480
Вид Львова. Фотограф - Юзеф Едер
Вид Львова. Фотограф - Юзеф Едер

80 років тому, 1 вересня 1939 року, розпочалася Друга світова війна. Львів було піддано бомбардуванню Люфтваффе, що призвело до великих руйнувань. Було введено винятковий і оголошено воєнний стани та мобілізацію. Проте, незважаючи на ці події, місто намагалося жити звичним життям. Зокрема, 2 вересня 1939 року відбулося заплановане відкриття ХІХ Східних Торгів у Львові. Замітку про цю подію можемо прочитати у газеті «Діло» (ч. 201 від 5 вересня 1939 р.).

Газета "Діло" ч. 201 від 05 вересня 1939 р.
Газета “Діло” ч. 201 від 05 вересня 1939 р.

Отворення ХІХ Східних Торгів у Львові

В суботу 2 ц.м. [вересня 1939 р. – ред.] в год. 10.30 передполуднем відбулося у Львові згідно з програмою урочисте отворення ХІХ Східних Торгів у салі Промислово-Торговельної Палати. Присутніх достойників, делегатів ріжних установ і представників купецького стану привитав президент Пром. Торг. Палати д-р М.Шарський. По цьому промовив президент міста д-р Островський, що склав подяку за підтримку Торгів урядові, як також усім тим, що причинились до їх отворення. З черги промовив п. воєвода А. Білик, який підкреслив, що цьогорічні Торги відбуваються у вирішних хвилинах історії. Одночасно воєвода підніс вояцьке геройство Львова за те, що в нецілих 24 годин після того, як на вулицях Львова залунали детонації бомб із німецьких літаків і по двох алярмах – саля, в якій відбувається відкриття Торгів,заповнилася майже так, як кожного року. Тільки декому комунікаційні труднощі, зрозумілі у другому дні мобілізації, не дозволили приїхати до Львова. Воєвода закликав узяти собі приклад із Львова та зі Східних Торгів. Усі мусять працювати у повній рівновазі духа, у повному спокою як у фізичній,так і теж психічній спроможности. Треба у приватному житті опанувати думку й волю,треба вміти володіти своїми нервами. «В цій війні – казав далі воєвода Білик – нема ніякого компромісу як не було його в моменті, коли поставлено нам домагання. Коли б ми їх прийняли, то вони б перекреслили нашу незалежність, й дорогу до великости. Для нас ясна ситуація життя: кожного з нас не має ніякої вартости, коли воно не зможе розвиватись у свобідній, незалежній та великій державі.

Львів. Вулиця Академічна. Фото початку ХХ століття
Вул. Академічна і будинок Промислово-Торговельної Палати (сучасна адреса пр. Шевченка, 17)

Зясуймо собі з цього справу, що тепер не пора на великі слова . Одначе я намагаюся вживати простих слів. Коли вчора, безпосередньо на летунськім наступі, я обїздив місто,  бачив страти, вирви, ранених та ґрупи львовян, які обговорювали те, що трапилось, але на їх лицях я побачив холодну безоглядність і детермінацію. Так теж уявляю собі цілий польський нарід.

В закінченні своєї промови закликував воєвода Білик ще раз до спокою без огляду на змінні ходи війни. Підчас світової війни були хвилини в яких здавалося, що деякі народи щезнуть із карти світа. Деякі народи переходили таку важку долю, як Бельґія і Сербія. «Наша армія є ґаранткою,що підчас цієї війни нещастя, які зустрінули тамті народи, нас пощадять. Коли тепер так обговорюю цю проблему, то тому, що сам бачу і ви бачите і весь польський нарід, що початок війни відомий, але не відомий час закінчення війни та її переходи. Для нас один шлях: переможемо або щезнемо з поверхні землі. Перед нами смерть або перемога. Начальний Вожд поведе нас до перемоги!».

Центральний павільйон Східних Торгів. Фото 1930-х рр.
Центральний павільйон Східних Торгів. Фото 1930-х рр.

На закінчення всі гості під проводом директора Торгів д-ра Ясінського поїхали на Східні Торги, де символічну стяжку протяв іменем уряду воєвода Білик. Потім відбулися оглядини Торгів, які, не зважаючи на всі труднощі нинішніх днів, зорґанізовано д. справно.

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.