Галицька ощадна каса – історія у 15 зображеннях

5710
Галицька ощадна каса - історія у 15 зображеннях
Галицька ощадна каса - історія у 15 зображеннях

Далекого 1842 року під час проведення сейму Крайових Станів Галіції та Лодомерії пролунав заклик до приватних осіб створювати ощадні каси для зосередження коштів, які можна було б використати для розвитку краю. Саме з цієї дати розпочинається історія Галицької ощадної каси у Львові…

Перше відоме зображення Галицької ощадної каси. Фото Е. Тшемеського, бл. 1894 року
Перше відоме зображення Галицької ощадної каси. Фото Е. Тшемеського, бл. 1894 року

Галицька ощадна каса була найстарішою з усіх галицьких кредитних установ – вона була відкрита 1 січня 1844 р.

Будівля ощадної каси у Львові. Фото кін. XIX ст.
Будівля ощадної каси у Львові. Фото кін. XIX ст.

Під час сеймових засідань 104 особи підписалися на суму 5 тисяч 185 золотих добровільними внесками, найменший вклад дорівнював 25 кронам, а найбільший – 2000 ринських золотих. Таким чином було зібрано стартовий капітал у розмірі 10 335 ринських золотих на початковий етап будівництва.

Будівельний план Галицької каси на розі Кароля Людвіка- Ягеллонської. Кін. XIX ст.
Будівельний план Галицької каси на розі Кароля Людвіка- Ягеллонської. Кін. XIX ст.

Головною метою створення було надання  кожному галичанину, особливо менш заможним верствам населення, можливості безпечного зберігання, опроцентування та збільшення заощаджень, що повинно було спонукати краян до працьовитості.

Вали Гетьманські на фотографії Кароля Блейма, бл. 1895 року. Ліворуч - будівля Галицької каси.
Вали Гетьманські на фотографії Кароля Блейма, бл. 1895 року. Ліворуч – будівля Галицької каси.

Галицька Ощадна Каса надавала клієнтам позики під заставу маєтків, нерухомості, цінних паперів. Вже через 10 років діяльності установи сума вкладів досягла 8 млн. ринських злотих, а через 40 років – 34,5 млн. рин. зол., що свідчить про успішну діяльність закладу…

Вид на Галицьку касу з Валів Гетьманських. Фото 1897 року
Вид на Галицьку касу з Валів Гетьманських. Фото 1897 року

Від 1843 р. Галицька ощадна каса містилась на вул. Маєрівській, 2 (тепер вул. Січових Стрільців).

Вид на Галицьку касу з Валів Гетьманських. Фото поч. XX ст.
Вид на Галицьку касу з Валів Гетьманських. Фото поч. XX ст.

За побудову нового приміщення каси, наприкінці XIX ст.,  береться талановитий Юліан Захаревич. Багаті ренесансні архітектурні форми у поєднанні з бароковими мотивами – основні риси нового будинку колишньої Галицької ощадної каси, зведеної на місці Англійського готелю, розібраного в 1887 році.

Наріжник ощадної каси у Львові. Фото кін. XIX ст.
Наріжник ощадної каси у Львові. Фото кін. XIX ст.

Будівництво ощадкаси, яким керував Зигмунд Кендзерський, завершилося в 1891 році. Вдале, вдумливе планування зовнішніх і внутрішніх об’ємів, зручність внутрішніх функціональних зв’язків, парадність інтер’єрів головного вестибюля і кулуарів – усе це ставить львівську споруду в ряд кращих зразків тогочасних будівель Східної Європи.

Будівля каси на поштівці початку XX ст.
Будівля каси на поштівці початку XX ст.

У будівлі наявні неоренесансні та необарокові мотиви, які гармонійно в ній поєднуються. Фасади оздоблено рустом з ламаного каменю, жовтою цеглою , майолікою, кованими металевими декораціями, що були виготовлені львівською фабрикою Пйотровича і Шумана. Привертають увагу великі металеві грати на вікнах та кована брама, виконані львівською майстернею Яна Дашека…

Будівля ощадної каси у Львові на поштівці поч. XX ст.
Будівля ощадної каси у Львові на поштівці кінця XIX ст.

Наріжний напівциліндричний купол прикрашений алегоричною скульптурною групою Леонарда Марконі “Ощадність”, що символізує економічний прогрес Галичини.

Поштівка поч. XX ст. - на другому плані будівля каси
Поштівка поч. XX ст. – на другому плані будівля каси

Оздоблення фасаду та інтер’єрів – це колективна творчість групи провідних митців Львова: Герасимовича, С.Левандовського, Л.Марконі, Ю.Марковського, Т.Попеля, Усьцієнського…

Галицька ощадна каса на поштівці 1914 року
Галицька ощадна каса на поштівці 1914 року

Окрім Марконі, автора скульптурної групи на наріжнику, оздобленням споруди займались скульптори Юліан Марковський та Станіслав Роман Левандовський. Перший – автор статуї “Фортуна”, що знаходиться у вестибюлі, а другий оздоблював Золоту залу з дубовими панелями і барельєфним фризом “Праця”.

Ветерани Січневого повстання 1863 року на фоні будівлі каси. Фото 1923 року
Ветерани Січневого повстання 1863 року на фоні будівлі каси. Фото 1923 року

Каса мала неабияку популярність, свої особливості – суми до тисячі крон виплачувались без попередження; щоб отримати більшу суму треба було заздалегідь попередити дирекцію. Дуже популярною була така форма заощадження дрібних внесків, як збереження грошей в металевих банках-скарбничках з емблемою Каси – рельєфним зображенням мурашки. Скарбничка видавалася при відкритті рахунку на суму не меншу 6 крон. Сталеві банки замикалися, ключ зберігався в Ощадній Касі, скарбничку можна було відкрити тільки в присутності працівника установи…

Вид на Галицьку ощадну касу. Фото 1925 року
Вид на Галицьку ощадну касу. Фото 1925 року

Неабияку мистецьку цінність мають вітражі цієї споруди. Одночасно із завершенням будівельних та оздоблювальних робіт у віконних отворах будівлі було встановлено 21 вітражне полотно, виготовлене фірмою “Tiroler Glasmalerei” в 1891 році.

Один з віражів Галицької каси збережний донині. Фото 2012 року
Один з віражів Галицької каси збережний донині. Фото 2012 року

У перше повоєнне десятиліття тут розташовують Інститут народознавства НАН України та Музей етнографії та художнього промислу.

Один з вітражів Галицької каси. Фото 2012 року
Один з вітражів Галицької каси. Фото 2012 року

Від 1951 року приміщення на проспекті Свободи, 24, де тоді знаходився Музей художнього промислу, віддали під новостворений музей В. І. Леніна. Усі етнологічні колекції вирішили перевести у будинок колишньої Галицької каси. Відтоді тут знаходиться Львівський музей етнографії та художнього промислу. У 1982 р. при музеї було створено Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН УРСР. У 1991 р. розпорядженням Президента АН України відділення було переведено у статус Інституту народознавства АН України.

Використані джерела :

http://abl-lv.com/ , http://poshtivka.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://www.pslava.info/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.