Франко, Боберський, Пежанський, або початки ситківки (великого тенісу) у Львові

555
Франко, Боберський, Пежанський, або початки ситківки (великого тенісу) у Львові

Нещодавно в приватному архіві професора українського тіловиховання Степана Гайдучка (1890–1976) було віднайдено три невідомі для науковців та широкого загалу світлини, які зафіксували змагання з ситківки (великого тенісу), які відбулися на львівській площі «Сокола-Батька» («Українському городі») у червні 1914 року.

На одній із них зафіксовано Петра Франка. У франкознавстві ця сторінка його біографії належним чином не представлена. З огляду на це й було підготовлено дану розвідку [1].

Петро Франко, навчаючись в Академічній гімназії у Львові, зацікавився з-поміж інших видів спорту ситківкою. До її популяризацієї серед українців Галичини значних зусиль доклав професор Іван Боберський (1873–1947) [2]. Він, ознайомившись з працями своїх закордонних сучасників, переклав, написав, уклав і видав перші українські посібники з тіловиховання і спорту: «Забави й гри рухові», «Копаний мяч», «Ситківка», «Впоряд», «Лавчина і щеблівка», «Нові шляхи до тілесного виховання» та ін. [3]. Іван Боберський запровадив до широкого вжитку як розроблені ним, так і перекладені іншомовні гімнастичні й спортивні поняття і терміни. Так, у словнику українця того часу з’явилися терміни копаний м’яч (футбол), ситківка (теніс), гаківка (гокей), дужання (боротьба), лещетарство (лижний спорт), наколесництво (велосипедний спорт), стріляння до влучі (стрільба), санкарство (санний спорт), совгарство (ковзанярський спорт), відбиванка (волейбол), пливацтво (плавання), стусан (бокс), кошиківка (баскетбол).

Титульна сторінка праці Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (Львів, 1909 р.). З книгозбірні Андрія Сови (м. Львів).
Титульна сторінка праці Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (Львів, 1909 р.). З книгозбірні Андрія Сови (м. Львів).

Іван Боберський особисто займався як аматор бігом, ситківкою, футболом, їздою на ковзанах, лещетарством, залучав до них своїх колег і вихованців, що засвідчують спогади очевидців, учнів і численні світлини. Він підготував низку світлин, на яких особисто демонстрував прийоми та техніку цього виду спорту. У 1909 р. на сторінках звіту гімназії СС Василіянок у Львові вийшла його праця «Ситківка» (у цьому ж році побачила світ окремим виданням накладом товариства «Сокіл» у Львові [4]).

Інформація про ситківку, час від часу з’являлася на сторінках галицької преси. Українське суспільство схвально сприйняло ініціативу Івана Боберського щодо впровадження в краю нових видів спорту. Брошура «Ситківка» отримала такий відгук у львівському часописі «Народне Слово» за 4 вересня 1909 р.: ««Сокіл» у Львові починає жити житєм дїйсної всенародньої, орґанїзації, чого доказом сотки його філїй по селах. Крім орґанізаційної і руханкової галузи веде «Сокіл» ще й галузь видавничу, якої останньою квіткою єсть книжка д[руга] І[вана] Боберського під з[аголовком] «Ситківка» гра загально звана «Lavin-Tenis-ом». В нинїшньому числї подаємо кілька ілюстрацій з тої гри. І. Постава взглядом лету мяча; II. Розставленє грачів на площі. «Ситківку» признано загально за дуже гіґієнічну й займаючу гру на вільному воздусї, затим і для нас вона не злишня. Початкуючі грачі знайдуть в згаданім підручнику аж надто вичерпуючі показчики. Ціна не висока. Всього 60 сот[иків]» [5].

Іван Боберський демонструє техніку удару ракеткою. Ілюстрація подана у посібнику Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р.
Іван Боберський демонструє техніку удару ракеткою. Ілюстрація подана у посібнику Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р.

Починаючи з 1903/04 н. р., стараннями Івана Боберського в Академічній гімназії запроваджуються заняття з гімнастики, які мали «надобовязковий» (необов’язковий, за бажанням) статус [6]. Усі попередні спроби запровадження гімнастики були невдалими через відсутність фахівців, гімнастичного залу, майданчика та відповідного руханкового обладнання [7]. Дуже швидко Петро Франко знайшов спільну мову з Іваном Боберським, який прищепив йому любов до читання книг німецькою мовою, а також спонукав до перекладів з інших європейських мов, зокрема англійської. Це підтверджується спогадами Петра Франка: «Польські книжки читав я чи не з третього нормального [класу], німецькі завдяки професорові [Іванові] Боберському – з другого гімназійного, французького вчив мене директор [Едвард] Харкевич, для якого батько [Іван Франко. – А. С.] не мав досить слів похвали. Англійського я навчився при грі в теніс» [8]. Завдяки професору Івану Боберському Петро Франко з класу в клас демонстрував все кращі знання німецької мови. Так, у першому класі гімназії 1901/02 н. р. він був «достаточний»; 1902/03 н. р. – у першому півріччі «достаточний», другому – «не достаточний»; 1903/04 н. р. – «добрий», 1904/05 н. р. – «достаточний», 1905/06 н. р. – у першому півріччі «достаточний», у другому – «дуже добрий»; 1906/07 н. р. – «відзначаючий», 1907/08 н. р. – «відзначаючий»; 1908/09 н. р. – «дуже добрий», 1909/10 н. р. – «дуже добрий». Що ж до гімнастики, то у Петра Франка за 1904–1910 навчальні роки з-поміж іншого зафіксовано результати складання іспитів з цього предмету: «дуже добрий» (у першому та другому півріччях 1904–05 н. р., у 1909/10 н. р.), «відзначаючий» (у першому та другому півріччі 1905–06 н. р., першому і другому півріччях 1906/07 н. р., у другому півріччі 1907–08 н. р.), «відзначаючий з замилованєм до предмету» (у першому півріччі 1907–08 н. р.), «дуже добрий з особливим замилованєм» (у 1908–09 н. р.) [9].

Іван Боберський демонструє техніку удару ракеткою. Ілюстрація подана у посібнику Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р.
Іван Боберський демонструє техніку удару ракеткою. Ілюстрація подана у посібнику Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р.

В Академічній гімназії Петро Франко, під впливом Івана Боберського, захопився різними видами спорту, які тоді набирають популярності у Львові та Галичині, а зі створенням «Українського спортового кружка» (1906) [10], став його провідним членом, а згодом й головою. Після закінчення Академічної гімназії, 22 червня 1910 р. Петро Франко став членом українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» [11]. Упродовж 1911–1914 рр. він співзасновник та активний член руханкових і спортових товариств «Україна», «Пласт», «Змаговий Союз», де виступив одним із організаторів численних змагань з різних видів спорту та низки масштабних сокільських заходів (І та ІІ Краєвих здвигів 1911 р. і 1914 р.). З 1 вересня 1911 р. по 30 червня 1914 р. він працював викладачем руханки (фізкультури) дівочої учительської семінарії Українського педагогічного товариства у Львові. Викладав на чотирьох курсах 10 годин тижнево [12]. Займався лещетарством, копаним м’ячем, ситківкою, легкою атлетикою. Особливе замилування проявив до ситківки, яка поширювалася в українських середовищах Галичини.

Іван Боберський демонструє техніку удару ракеткою. Ілюстрація подана у посібнику Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р.
Іван Боберський демонструє техніку удару ракеткою. Ілюстрація подана у посібнику Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р.

Петро Франко як учень та послідовник Івана Боберського почав студіювати іноземну літературу з ситківки. Результатом цієї клопіткої праці стало те, що восени 1911 р. він видав «Правила до ситківки». Праця на 36 сторінках вийшла друком у Львові завдяки Іванові Боберському та редакції «Вістий з Запорожа» (друкований орган українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько»; до речі завдяки цій редакції 1913 р. видано працю Олександра Тисовського «Пласт»). Про працю Петра Франка його колега Степан Гайдучок у 1937 р. писав наступне: «П[етро] Франко – Правила до ситківки, Львів 1911, накл[ад] «Вістий з Запорожа, ст[орінок] 36, форм[ат] 16º брош[ура]. Переклад правил анґлійського ситківкового союзу. Є там правила гри, як також приписи, що обовязують при змаганнях. Друковано 500 прим[ірників]». Видання йшло пиняво, бо ситківка у нас ще не розвивалася як слід. Користувалися ще по війні наші ситківкарі цим виданням» [13].

Учитель руханки Академічної гімназії у Львові Іван Сохацький демонструє техніку удару ракеткою («долонний відбій»). Світлина виконана для посібника Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учитель руханки Академічної гімназії у Львові Іван Сохацький демонструє техніку удару ракеткою («долонний відбій»). Світлина виконана для посібника Івана Боберського «Забави і гри рухові. Часть ІV. Ситківка» (1909 р.). Львів, вул. Супінського (тепер М. Коцюбинського), тенісні корти біля Академічного Дому, 1909 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Упродовж 1909–1913 рр. Петро Франко проводив змагання з ситківки під егідою «Сокола-Батька» та спортового товариства «Україна». Інформація про це зустрічається на сторінках галицької преси, зокрема часописів «Вісти з Запорожа», «Діло», «Народне Слово», «Свобода» [14]. Так, перші змагання з цього виду спорту відбулися 24 вересня 1911 р. (див. додатки). Петро Франко не тільки був співорганізатором ситківкових змагань, а й сам як змагун (спортсмен) виступав на таких заходах. Отже, такі напрацювання були у Петра Франка напередодні комплексних національних спортових змагань українців Галичини – II Запорожських ігрищ (відбулися 29 червня 1914 р. у Львові).

Зауважу, що саме Іван Боберський дав поштовх для проведення «Перших Запорожських Змагань» (Запорожських ігрищ) 15–16 жовтня 1911 р. у Львові. З того часу літні та зимові Запорожські ігрища на кшталт літніх та зимових Олімпійських ігор сучасності проводилися у Галичині упродовж наступних двох десятиліть. На означення такого роду змагань Іван Боберський у публікаціях та листах використовував спеціальну термінологію: «Ігрища», «Олімпійські Ігрища», «Запорожські змагання», «Змагання здвигові» інколи «Олімпійський Здвиг». Слово «Ігрища» зустрічається у літописах у період існування Русі. Слово «Запорожські» додано на честь славних козаків-запорожців та Запорозької Січі.

Петро Франко – учень Академічної гімназії у Львові. 1910 рік
Петро Франко – учень Академічної гімназії у Львові. 1910 рік

II Запорожські ігрища проведено у Львові в межах Шевченківського здвигу [15] (інші назви – ІІ Краєвий здвиг, Великий пропам’ятний Шевченківський здвиг, Шевченковий ювілейний здвиг та ін.) з нагоди 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Після багатьох зустрічей і консультацій стосовно організації здвигу врешті-решт вдалося створити спільний організаційний комітет (як V здвигову секцію товариства «Просвіта») [16], до якого увійшли представники від товариств «Сокіл», «Січ», «Змаговий союз», СТ «Україна», «Пласт». Ключову роль у ньому відігравали керівники «Сокола» і «Січі» – Іван Боберський та Кирило Трильовський, які почергово головували на засіданнях. Декілька засідань комітету відбулися у народній гостиниці по вул. Костюшка. Попри міцне становище львівської повітової «Січі», очолюваної Романом Дашкевичем, основний організаційний і фінансовий тягар з підготовки здвигу ліг все-таки на товариство «Сокіл-Батько» і його керівника Івана Боберського [17].

У здвизі взяло участь понад 12 тисяч українців, представників гімнастичних і спортових товариств – соколів, січовиків, пластунів і спортовців СТ «Україна», українських січових стрільців, які, попри заборону і протидію поляків, з’їхалися з різних куточків українських земель – Покуття, Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Буковини, Наддніпрянської України, а також з Австро-Угорщини, Англії, Німеччини, США та інших країн [18]. Дійство здвигу тривало три дні – 27, 28 і 29 червня, і, за задумом організаторів, спеціально було поєднане з українськими національними спортивними змаганнями – II Запорожськими ігрищами, що розпочалися раніше, але до окремих видів спортивних змагань учасники здвигу могли долучитися в його останній день 29 червня [19]. 28 червня 1914 р. на площі «Сокола-Батька» зібралося понад 30 тисяч глядачів [20].

Нагорода «Сокола-Батька» за перше місце у ситківкових змаганнях, які відбулися 24 вересня 1911 р. у Львові. Світлина опублікована у часописі: Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. – Львів, 1912. – 30 сїчня. – Чис. 65. – С. 7.
Нагорода «Сокола-Батька» за перше місце у ситківкових змаганнях, які відбулися 24 вересня 1911 р. у Львові. Світлина опублікована у часописі: Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. – Львів, 1912. – 30 сїчня. – Чис. 65. – С. 7.

До змагань в «Українському Городі» (площі «Сокола-Батька») заходами Івана Боберського була видана спеціальна програмка [21], яку прикрасили два афоризми Степана Рудницького: «Хвилї фізичної тугости се найгарнїйші хвилї в істориї нашого народа» та «Здоровлє і сила народа річ важна і найважнїйша». До змагань приступила спеціальна комісія у такому складі: вождь змагань – Антін Зелений; члени комісії – Іван Боберський, професор Євген Любович, Іван Устиянович, Осип Семенюк, Степан Гайдучок, Лев Дорожинський, Роман Носковський, Теодор Черник; секретарі – Омелян Гузар та Олександр Кульчицький; суддя «при вибігах» – Роман Носковський; судді до «міреня часу» – Антін Зелений, Степан Гайдучок, Теодор Черник; судді до «міреня метів і скоків» – Роман Носковський, Теодор Черник та Лев Дорожинський. Члени комісії мали спеціальні опояски на руку: вождь змагань – зелено-червону, секретарі – білі, решта членів комісії – синьо-жовті. До змагань зголосилося 43 спортовці, які представляли товариства: «Сокіл-Батько» (Львів) – Євген Бабин, Роман Рондяк, Ігор Федів; «Повітову Січ» (Львів) – Микола Никорак; «Хортицю» (Відень) – Іван Остап’як; «Сянову Чайку» (Перемишль) – Венгринович, Волинець, Гера, Долинський, В. Коцай, Дмитро Паліїв, Мирослав Талпаш, Іван Чмола; «Поділля» (Тернопіль) – Гриць Бабій, Остап Огар, В. Яніцький; «Змаговий союз» (Львів) – Петро Франко; «Український спортовий кружок» (Львів) – Гриньовський, Демчина, Іван Децик, Осип Криса, Киприян Левицький, Мирон Маренін, Іван Полянський, Єронім Сиротинський, Струтинський; «Україну» (Львів) – Михайло Березяк, Юрій Данилюк, Зиновій Дума, Олександр Карпінський, Сташко Качмарський, Іван Криницький, Олександр Купчинський, Людвик Ліщинський, Кость Мацюрак, Іван Олинець, Василь Остапчук, Олекса Охнич, Василь Паліїв, Олекса Перфецький, Василь Щупаківський, Теофіл Пасічинський; «Сокіл» (Станиславів) – Нестор Войтович.

Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)
Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)

Програма II Запорожських ігрищ передбачала стрічі в союзняку (футбольні змагання), ситківкові змагання (великого тенісу), п’ятизмаг (п’ятиборство), легкоатлетичні змагання.

Відбіркові ситківкові змагання відбулися напередодні II Запорожських ігрищ. У часописі товариства «Сокіл-Батько» – «Вісти з Запорожа» за 15 травня 1914 р. з цього приводу зазначалося: «Проєкт змагань – вправдї єще не затверджений – але по кількох днїв майже в цїлости буде комітетом принятий, виглядає ось так: 23. 24. і 25. червня відбудуть ся змаганя в ситківцї; в програму входять: 1. гра мущин одинцем, 2. гра мущин парами, 3. гра парами мущин і женщин» [22].

До ситківкових змагань зголосилося 16 учасників від українських львівських спортових товариств – Українського спортового кружка (діяв на базі Академічної гімназії та її філії у Львові), спортового товариства студентів вищих шкіл «Україна» і «Змагового союзу». Суддею змагань був Василь Остапчук. За свідченнями Степана Гайдучка, йому допомагали спортсмени, які не брали участі в змаганнях [23].

Афіш (плакат) Шевченківського здвигу. 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Афіш (плакат) Шевченківського здвигу. 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

У грі одинцем (змагання в одиночному розряді) переможцями стали:

  • В. Залозецький («Україна») – перше місце;
  • Тарас Франко («Змаговий союз») – друге;
  • Іван Олинець («Україна») – третє.
  • У грі двійками (парний розряд) чоловіків:
  • Олександр Кульчицький і В. Залозецький («Україна») – перше,
  • Петро і Тарас Франки («Змаговий союз») – друге;
  • Антін Зелений та Іван Олинень («Україна») – третє.

У мішаній грі парами (змагання пар, що складаються з представників обох статей) першими стали А. Ґайдерівна і Олександр Кульчицький, другими – Г. Федак і Петро Франко.

У приватному архіві Степана Гайдучка збереглися три фотографії із ситківкових змагань 1914 р. Світлини супроводжуються відповідними підписами. З-поміж іншого Степан Гайдучок зазначив про те, що ці змагання відбулися на площі «Сокола-Батька» на одному із трьох існуючих на той час ситківкових токів (полів). Не всі спортовці були у оптимальній фізичній формі. Так, Петро Франко у ці дні страждав від сильного зубного болю. Однак, не зважаючи на це, все-таки взяв участь у спортивній боротьбі за перше місце. На одній із фотографій чітко видно, що він лівою рукою приклав «обезболююче» до щоки. Окрім Петра Франка під світлинами підписано ще трьох учасників, а саме Антіна Зеленого, В. Залозецького та Василя Остапчука.

Діяльність Івана Боберського та Петра Франка дали поштовх для розвитку ситківки у середніх школах Галичини. Активно популяризували цей вид спорту учні Академічної гімназії та гімназії СС Василіянок у Львові. Так, у літній сезон 1911 р. 10 членкинь «Дівочого спортового кружка» (ДСК), який діяв на базі гімназії СС Василіянок, займалися ситківкою, для цього орендували ситківковий тік на площі «Сокола-Батька» [24]. Улітку 1912 р. 20 членкинь ДСК займалися ситківкою, орендуючи, як і попереднього року, ситківковий тік на площі «Сокола-Батька». Кошти, зібрані від різних імпрез і пожертв, дали можливість кружку закупити нові сани, 6 обручів, 6 м’ячів, 2 ракетки для гри у великий теніс, а також 4 м2 землі під «Український Город» [25]. Досягненням кружка у 1913 р. стало облаштування та відкриття власного току для ситківки. ДСК закупив за 1912–13 навчальний рік 2 пари сан, 12 обручів, 8 м’ячів, 2 ракетки для гри у великий теніс та 6 малих м’ячів до ситківки. Улітку 1914 р. ДСК практикував мандрівки, рухові забави, ситківку і луківку (стрільба з лука) на власній руханковій площі [26].

Отож, систематизовані відомості та опубліковані світлини є важливим джерелом до історії становлення і розвитку ситківки (великого тенісу) в українських середовищах Львова та Галичини, історії українських руханкових і спортивних товариств «Сокіл-Батько» (Львів), «Повітова Січ» (Львів), «Сянова Чайка» (Перемишль), «Поділля» (Тернопіль), «Змаговий союз» (Львів), «Український спортовий кружок» (Львів), «Дівочий спортовий кружок» (Львів), «Україна» (Львів), «Сокіл» (Станиславів), а також є вагомим доповненням до біографії Петра Франка, зокрема його життя напередодні Першої світової війни.

Змагання з великого тенісу, проведені у Львові на площі «Сокола-Батька» упродовж 23, 24 і 25 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Ситківкові змагання передздвигові о першенство на токах ситківкових «Сокола-Батька». Момент гри суддиють: [Антін] Зелений (в білім одязі) і [Василь] Остапчук (в капелюсі). Грач правий є Паліїв В[асиль]». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Змагання з великого тенісу, проведені у Львові на площі «Сокола-Батька» упродовж 23, 24 і 25 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Ситківкові змагання передздвигові о першенство на токах ситківкових «Сокола-Батька». Момент гри суддиють: [Антін] Зелений (в білім одязі) і [Василь] Остапчук (в капелюсі). Грач правий є Паліїв В[асиль]». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Додаток 1

Петро Франко, Олександр Пежанський, Володимир Цімейко

Ситківкові змаганя

Із розвоєм усїх спортів в нас прийшла пора й на розвій сего цїкавого а передовсїм легкого і елєґантного спорту, яким є ситківка, що через се надає ся знаменито для пань. У Львові завязався сего року ситківковий кружок, що згуртував в собі горстку ситківкарів та пильно вправляв через цїле лїто і осїнь. На закінченє сезону задумав устроїти хочби й невеликі змаганя, скликаючи на них всїх Українцїв і Українок Галичини, Буковини і України. Змаганя відбудуть ся дня 24. вересня 1911. на токах Сокола Б[атька] (або й деинде) коло стрийської рогачки у Львові. На случай непогоди змаганя відбудуть ся 27 вересня. Брати участь в змаганях можуть лише Українцї і Українки. Уладженєм займе ся окремий комітет. Вписове виносить 1 К, котру враз із зголошенєм треба вислати або передати на руки П[етра] Франка, Львів, ул[иця] Понїнського ч. 4. найдальше до 22/ІХ. Змаганя почнуть ся о 10 год[ині] рано, а пополудни від 2 год[ини]. Зголошувати ся можна до одиночної і двійної гри панів а поза конкурсом до мішаної гри пар (для панів і пань). Змаганя відбудуть ся після правил «Lawn Tennis Association», що небавом появить ся і в українськім перекладї. Кождий учасник розіграє по три склади. Перший і другий побідник одержить срібний медаль, третий бронзовий, четвертий памятну грамоту. За комітет: П. Франко, О. Пежанський, В. Цїмейко.

Джерело: Франко П., Пежанський О., Цїмейко В. Ситківкові змаганя // Дїло. – Львів, 1911. – 11 н. ст. вересня (29 серпня ст. ст.). – Чис. 201. – С. 7.

Змагання з великого тенісу, проведені у Львові на площі «Сокола-Батька» упродовж 23, 24 і 25 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Ситківкові змагання передздвигові о першенство на токах ситківкових «Сокола-Батька». Момент гри суддиють: [Антін] Зелений (в білім одязі) і [Василь] Остапчук (в капелюсі)». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Змагання з великого тенісу, проведені у Львові на площі «Сокола-Батька» упродовж 23, 24 і 25 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Ситківкові змагання передздвигові о першенство на токах ситківкових «Сокола-Батька». Момент гри суддиють: [Антін] Зелений (в білім одязі) і [Василь] Остапчук (в капелюсі)». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Додаток 2

Петро Франко, Олександр Пежанський, Володимир Цімейко

 Ситківкарі і ситківкарки!

Ситківкарі і ситківкарки! Пригадуємо, що в сю недїлю [24 вересня 1911 р. – А. С.] о год[ині] 10. рано розпочинають ся на токах «Сокола Б[атька]» ситківкові змаганя. Зголошеня до одиночної гри панів і мішаної (панів і пань) просить ся посилати на руки П[етра] Франка, Львів, ул[иця] Понїньского ч. 4. Вписове 1 К. – За комітет: П. Франко, О. Пежанський, В. Цїмейко.

Джерело: Франко П., Пежанський О., Цїмейко В. Ситківкарі і ситківкарки! // Дїло. – Львів, 1911. – 19 н. ст. вересня (6 вересня ст. ст.). – Чис. 208. – С. 7.

Додаток 3

Петро Франко

Перші ситківкові змаганя у Львові

Перші ситківкові змаганя у Львові покінчили ся вчора [24 вересня 1911 р. – А. С.] о 5 год[ині] по полудни.

До змагань стануло шістьох учасників до одиночної гри, одна мішана пара і дві пари панів. Ось вислїд змагань: Якубович В. – Франко П. (6–2, 6–0); Франко Т. – Кульчицький О. (2–6, 2–6); Цїмейко В. – Лукашевич А. (6–2, 6–1). Побідники в першім крузї станули знов проти себе з вислїдом: Якубович В. – Кульчицький О. (6–4, 6–1) і Якубович В. – Цїмейко В. (6–1). В мішаній парі станули: П. Франко з п. Г. Федаківною проти Т. Франка і Цїмейка В. з вислїдом (6–3, 6–3 і 5–1). По полудни о 3 год[ині] станули проти себе парами: оба Станиславівцї В. Якубович і О. Кульчицький проти Цїмейка В. і П. Франка з вислїдом (4–6, 6–1, 6–2).

Змагання з великого тенісу, проведені у Львові на площі «Сокола-Батька» упродовж 23, 24 і 25 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Ситківкові змагання передздвигові о першенство на токах ситківкових «Сокола-Батька». Парна гра. Зправа: Петро Франко. Хоча болить його зуб не резиґнує з гри». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Змагання з великого тенісу, проведені у Львові на площі «Сокола-Батька» упродовж 23, 24 і 25 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Ситківкові змагання передздвигові о першенство на токах ситківкових «Сокола-Батька». Парна гра. Зправа: Петро Франко. Хоча болить його зуб не резиґнує з гри». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Нагород роздано чотири: другий побідник в одиночній грі панів (В. Цїмейко) одержав бронзовий медаль, що з одної сторони представляє мяч та дату змагань а з другої два навхрест зложені ситця і три мячі поміж ними. Третий побідник Кульчицький О. одержав похвальну грамоту, на котрій вправна рука О. Пежанського зобразила ситківкаря з ситцем. Першу нагороду для мистця Галичини, Буковини і України, котру визначає «Сокіл Батько» у Львові, одержить В. Якубович пізнїйше. Мішана пара ставала поза конкурсом. Нагороди для побідників в двійній грі панів були зі срібла в формі медалїв і зображали те саме, що бронзовий.

Станиславїв своєю технїкою та вправою оказав значну висшість над Львовянами. Се певно послужить Львовянам «на здоровлє» і возьмуть ся пильнїйше до вправи та покажуть на будучих змаганях, що відбудуть ся 1912, 29.VI., що й вони не остають по заду. Додати треба, що з трьох зголошених пань явнла ся тільки одна, котрій комітет висказує на тім. Місце живе признанє. – Ранїшній грі перешкаджав не мало вітер.

Джерело: Франко П. Перші ситківкові змаганя у Львові // Дїло. – Львів, 1911. – 25 н. ст. вересня (12 вересня ст. ст.). – Чис. 212. – С. 7.

Відбиток печатки львівського клубу ситківкарів. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Відбиток печатки львівського клубу ситківкарів. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Додаток 4

Петро Франко

Пригадуємо, що в описї ситківкових змагань

Пригадуємо, що в описї ситківкових змагань з 24/ІХ.1911 було сказано, що першу нагороду призначив був «Сокіл Батько». По довшій надумі вибрав «С[окіл] Б[атько]» на нагороду щось трівкого і практичного заразом; а іменно – чобіт. Трівкого тому, що чобіт з бронзу і можна ним до схочу по столї кидати а навіть кілька разів і на підлогу кинути а нїчого йому не стане ся. А що до практики, то здасть ся для курця, як попільниця, богача (отверта) скарбонка, некурця олівчарня, пючого, як чарка (чобіт случайно без дїрки) і т. д. і т. д. А можна його вживати, як і звичайного притискача до паперів, бо доволї тяжкий, а при тім елєґантний (як я вже замітив без дїрки). Підошва без обцаса, що саме добре надає ся до ситківки. Щоби чобіт нагадував за що йому така честь випала бути першою нагородою, вписано на спідній сторонї:

І.
українські
ситківкові
змаганя
24. вересня 1911.
Львів,
уладив
«Сокіл Батько».

1 учасниця
6 учасників
І нагорода
в
одиночній грі:
пан В. Якубович,
Станиславів.

Додам до сего, що вийшли вже з друку правила ситківки переложені з анґлїйського. Окрім самих правил є ще й приписи, як уладжувати змаганя та додаток до правил (Knotty points). На перший погляд могло би здавати ся, що виданє правил трохи припізнило ся без огляду на пізну осїнню пору. Але так воно не є. «Український змаговий Союз», що заснував ся тепер у Львові, постарає ся дати змогу грачам вправляти ситківку й на ледї на совгах а десь в серединї або з кінцем зими уладить змаганя в ситківцї на ледї. Очевидно, що сї змаганя і всї будучі (як вже заповіджені в червнї 1912 р.) відбудуть ся після тих правил, дещо може упрощених. Добре було би коли-б по всїх наших більших містах зладили собі «змагачі» (спортсмени) хоч по одному ледовому токови і на нїм вправляли зимову ситківку. Се причинило би ся рівночасно до розвою змагів (спортів), совгарства і ситківки, бо лише добрі совгарі можуть грати на леді ситківку, що вимагає не аби якої зручности. Всї лїнїї на ледових токах значить ся маленькими валиками зі снїгу. Стрий, Перемишль і Тернопіль, мають особливо добру нагоду, бо мають ріку або став. Один примірник правил ситківки буде коштувати до 40 с. а замавляти можна в «Сокола Б[атька]» Львів, ул[иця] Руська ч. 20.

Джерело: П. Ф. [Франко П.]. Пригадуємо, що в описї ситківкових змагань // Дїло. – Львів, 1911. – 20 н. ст. жовтня (7 жовтня ст. ст.). – Чис. 233. – С. 7.

Членкині «Дівочого спортового кружка» гімназії СС Василіянок у Львові грають у ситківку. Львів, 1914 р. Світлина опублікована у виданні: Звіт дирекциї приватної жіночої ґімназиї СС. Василиянок у Львові за шкільний рік 1913/14. – Львів: Накладом СС. Василиянок, 1914. – С. 43.
Членкині «Дівочого спортового кружка» гімназії СС Василіянок у Львові грають у ситківку. Львів, 1914 р. Світлина опублікована у виданні: Звіт дирекциї приватної жіночої ґімназиї СС. Василиянок у Львові за шкільний рік 1913/14. – Львів: Накладом СС. Василиянок, 1914. – С. 43.

Додаток 5

Петро Франко

 Перші ситківкові змаганя у Львові

Перші ситківкові змаганя у Львові заходом «Сокола-Батька» відбули ся 24. вересня 1911 рано і по полудни.

До змагань стануло шістьох учасників до одиночної гри, одна мішана пара і дві пари панів. Ось вислїд змагань: Якубович В. – Франко П. (6–2, 6–0); Франко Т. – Кульчицький О. (2–6, 2–6); Цїмейко В. – Лукашевич А. (6–2, 6–1). Побідники в першім крузї станули знов проти себе з вислїдом: Якубович В. – Кульчицький О. (6–4, 6–1) і Якубович В. – Цїмейко В. (6–1). В мішаній парі станули: П. Франко з п. Г. Федаківною проти Т. Франка і Цїмейка В. з вислїдом (6–3, 6–3 і 5–1). По полудни о 3 год[ині] станули проти себе парами: оба Станиславівцї В. Якубович і О. Кульчицький проти Цїмейка В. і П. Франка з вислїдом (4–6, 6–1, 6–2).

Нагород роздано чотири: другий побідник в одиночній грі панів (В. Цїмейко) одержав бронзовий медаль, що з одної сторони представляє мяч та дату змагань а з другої два навхрест зложені ситця і три мячі поміж ними. Третий побідник Кульчицький О. одержав похвальну грамоту, на котрій вправна рука О. Пежанського зобразила ситківкаря з ситцем. Першою нагородою для мистця Галичини, Буковини і України, є бронзовий черевичок, який передав голова «Сокола-Батька» [Іван Боберський. – А. С.] п. В. Якубовичеви, будучи на відчитї в Станиславові. Мішана пара ставала поза конкурсом. Нагороди для побідників в двійній грі панів були зі срібла в формі медалїв і зображали те саме, що бронзовий.

Слідуючі змаганя відбудуть ся 1912, 29.VI. З трьох зголошених пань явила ся тільки одна. – Ранїшній грі перешкаджав не мало вітер.

Джерело: Франко П. Перші ситківкові змаганя у Львові // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. – Львів, 1912. – 30 сїчня. – Чис. 65. – С. 7–8.

Андрій СОВА
історик

Примітки:

  1. Інші аспекти біографії Петра Франка висвітлені у публікаціях автора: Сова А., Тимчак Я. До 125-річчя Петра Франка – одного з перших українських фахівців тіловиховання і спорту в Україні // Наш спорт. Неперіодичний спортовий журнал українського спортово-виховного товариства «Чорноморська Січ». – Випені, 2016. – Січень. – Чис. 52. – С. 24–25; Сова А., Тимчак Я. Сини Івана Франка – перші українські фахівці з руханки та змагу // Вісник НТШ. Інформаційне видання Світової ради Наукових товариств ім. Шевченка. – Львів, 2016. – Чис. 56 (осінь-зима). – С. 43–47; Сова А. Відзначення товариством «Сокіл-Батько» 40-річної творчої праці Івана Франка (Маловідома публікація Івана Боберського) // Вісник НТШ. Інформаційне видання Світової ради Наукових товариств ім. Шевченка. – Львів, 2017. – Чис. 57 (весна-літо). – С. 71–74; Сова А. Іван Франко та Іван Боберський: відзначення 40-ліття творчої праці письменника у товаристві «Сокіл-Батько» // Іван Франко: «Я єсть пролог…»: матеріали Міжнародного наукового конґресу до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 22–24 вересня 2016 р.): у 2 т. Т. 1. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – С. 336–343; Сова А. Петро Франко на вістрі національно-визвольної боротьби 1914–1923 років: документи свідчать // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2020. – Чис. 4 (200). – С. 44–45; Сова А. Мальовничими стежками Українських Карпат, або мандрівка Петра Франка 1911 року в Урич і околиці // Фортеця: збірник заповідника «Тустань». – Львів: Простір-М, 2020. – Кн. 4. – С. 336–348; Сова А. Провідні пластові діячі Степан Гайдучок та Петро Франко: шлях від «Українського Спортового Кружка» до Пласту // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2021. – Чис. 2 (202). – С. 44–49; Сова А. У переддень заснування Пласту: діяльність Степана Гайдучка та Петра Франка у спортовому товаристві «Україна» // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2021. – Чис. 3 (203). – С. 54–58; Сова А. «І покажем, що ми браття козацького роду»: Степан Гайдучок і Петро Франко – організатори та учасники Перших Запорожських ігрищ 1911 року у Львові // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2021. – Чис. 4 (204). – С. 56–58 та ін.
  2. Докладніше про життєвий і творчий шлях Івана Боберського див.: Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.; Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.; Сова А. О. Суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність Івана Боберського (1873–1947): дис. … докт. іст. наук: спец. 07.00.01 – історія України. – Львів, 2020. – 551 с.
  3. Боберський І. Забави і гри рухові // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1903/1904. – Львів: Накладом наукового фонду, 1904. – С. 3–33; Боберський І. Забави і гри рухові. – Львів, 1904. – 31 с.; Боберський І. Забави і гри рухові, часть друга // Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1904/1905. – Львів: Накладом наукового фонду, 1905. – С. 3–27; Боберський І. Забави і гри рухові. Часть ІІ. Вісїмнайцять гор мячевих. – Львів: Накладом товариства «Сокіл», 1905. – 29 с.; Боберський І. Рядові вправи // Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1908/1909. – Львів: Накладом наукового фонду, 1909. – С. 3–58; Боберський І. Забави і гри рухові. Часть ІІІ. Копаний мяч. – Львів: Накладом товариства «Сокіл», 1906. – 36 с.; Боберський І. Впоряд. – Львів, 1909. – 58 с.; Боберський І. Забави і гри рухові. Ч. ІV. Ситківка. – Львів, 1909. – 47 с.; Боберський І. Лавчина і щеблівка. – Львів, 1910. – 16 с.; Боберський І. Нові шляхи до тїлесного виховання. – Львів: Накладом «Сокола-Батька», 1911. – 8 с. та ін.
  4. Боберський І. Ситківка // Звіт дирекциї приватної женьскої ґімназиї СС. Василиянок у Львові за шкільний рік 1908/9. – Львів: Накладом монастиря СС. Василиянок, 1909. – С. 2–47; Боберський І. Забави і гри рухові. Ч. ІV. Ситківка. – Львів, 1909. – 47 с.
  5. Ситківка // Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й літературна часопись. – Львів, 1909. – 4 вересня. – Чис. 255. – С. 1, 9.
  6. Збір учительский з кінцем шк. року 1903/1904 // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1903/1904. – Львів: Накладом наукового фонду, 1904. – С. 39; [Боберський І.]. Ґімнастика // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1903/1904. – Львів: Накладом наукового фонду, 1904. – С. 43–44.
  7. Збір учительский з кінцем шк. року 1902/1903 // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1902/1903. – Львів: Накладом наукового фонду, 1903. – С. 37.
  8. Франко П. Спогади про батька // Спогади про Івана Франка [Текст] / Упоряд., вступ. ст., прим. М. І. Гнатюка. – 2-ге вид., доп., перероб. – Львів: Каменяр, 2011. – С.
  9. ЦДІА України у Львові. – Ф. 640. – Оп. 1. – Спр. 2. – Арк. 7–17.
  10. Докладніше див.: Сова А. Іван Боберський – засновник та ідейний натхненник Українського спортового кружка в Академічній гімназії у Львові // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. – Івано-Франківськ, 2017. – Ч. 29–30. – С. 166–175.
  11. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 154. – Арк. 47–48.
  12. ЦДІА України у Львові. – Ф. 640. – Оп. 1. – Спр. 3. – Арк. 69.
  13. Гайдучок С. Пів століття сокільських видань. – Львів, 1937. – С. 17.
  14. С.-Б. Змаганя ситківкові // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових і пожарних товариств. – Львів, 1911. – 30 червня. – Чис. 58. – С. 7; Ситківкарі позір! // Діло. – Львів, 1912. – 4 н. с. мая (21 ст. ст. цьвітня). – Чис. 8088. – С. 5; У. З. С. Ситківкові змаганя // Діло. – Львів, 1912. – 30 н. с. (17 ст. ст.) мая. – Чис. 8108. – С. 6; Ситківкові змаганя // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. – Львів, 1913. – 30 цьвітня. – Чис. 80. – С. 6.
  15. Докладніше див.: Сова А. Внесок Івана Боберського в підготовку та проведення Шевченківського здвигу 1914 року у Львові // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2018. – Вип. 31. – С. 145–155.
  16. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 41. – Арк. 227 зв.
  17. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. На підставі споминів. – Львів: Накладом власним, 1926. – С. 715.
  18. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 41. – Арк. 228.
  19. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 63. – Арк. 10; Вислїд з здвигових змагань // Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. – Львів, 1914. – 30 липня. – Чис. 95–96. Подвійне число. – С. 9–10.
  20. Ювилейний Здвиг українських Соколів і Сїчовиків // Свобода. Ілюстрована полїтична і просьвітна часопись. – Львів, 1914. – 2 липня. – Чис. 26. – С. 7.
  21. Шевченковий Ювилейний Здвиг. Змаганя здвигові в «Українськім Городї». 29 червня 1914. [Програмка] // Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
  22. В. П. Здвигові змаганя // Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. – Львів, 1914. – 15 мая. – Чис. 93. – С. 5.
  23. Шевченковий Ювилейний Здвиг. Змаганя здвигові в «Українськім Городї». 29 червня 1914. [Програмка] // Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів); В. П. Здвигові змаганя // Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. – Львів, 1914. – 15 мая. – Чис. 93. – С. 4–5.
  24. Плян науки // Звіт дирекциї приватної женьскої ґімназиї СС. Василиянок у Львові за шкільний рік 1910/11. – Львів: Накладом монастиря СС. Василиянок, 1911. – С. 7–8.
  25. ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 134. – Арк. 246 зв., 247 зв.; Плян науки // Звіт дирекциї приватної женьскої ґімназиї СС. Василиянок у Львові за шкільний рік 1911/12. – Львів: Накладом монастиря СС. Василиянок, 1912. – С. 7.
  26. Кружки шкільної молодїжи // Звіт дирекциї приватної женьскої ґімназиї СС. Василиянок у Львові за шкільний рік 1912/13. – Львів: Накладом монастиря СС. Василиянок, 1913. – С. 17.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.