Добробут під знаком конюшини, або як українське масло Європу підкорило

1373
Добробут під знаком конюшини, або як українське масло Європу підкорило
Добробут під знаком конюшини, або як українське масло Європу підкорило

Із початком XX сторіччя, у світі, що дуже швидко змінювався, українці Галичини почали заявляти про себе не лише політичною та просвітницькою діяльністю, але й економічними здобутками – реформуванням сільського господарства, кооперацією його прибуткових галузей, й, звісно, невтомною та наполегливою працею… Молочний промисел, що розпочинався в Галичині, можна сказати, ні з чого, завдяки хисту та добрій організації, за, відносно, короткий час зумів експортувати продукцію не лише по всій Європі, а й у Австралію, Палестину, Маньчжурію… До 1939 року українському кооперативу “Маслосоюз”  вдалося здобути 60 % внутрішнього ринку Польщі…

Засновники та провідники "Маслосоюзу". По центру - священик, диригент, кооператор Остап Нижанківський. Стрий, 1909 рік
Засновники та провідники “Маслосоюзу”. По центру – священик, диригент, кооператор Остап Нижанківський. Стрий, 1909 рік

Найбільший український кооператив міжвоєнної Польщі народився у селі Завадові нинішнього Стрийського району Львівської області. Тут, 1904 року, за ініціативи місцевого пароха, священика Остапа Нижанківського, за підтримки “Просвіти” постала перша молочарня. Успіх почався з …4 кілограмів масла на день, та байдужості та ворожості селян, які не вірили у механічну обробку продукції, твердили, що в сепараторі “сидить нечиста сила”… Проте, копійка зайвою не була ніколи, вже 1911 року таких молочарень в навколишніх селах вже було 79. Вони виробляли 3 164 кг масла в рік, або ж 10 кг денно…

Роком народження кооперативу все ж вважається рік 1907, коли 20 сільських спілок, за схемою кооперативного молочарства Чехії та Данії, були організовані у “Крайовий молочарсько-господарський союз” (згодом “Маслосоюз”).

Товарний знак "Маслосоюзу" - чотирилисник конюшини.
Товарний знак “Маслосоюзу” – чотирилисник конюшини.

Остап Нижанківський у 1909 році видав брошуру “Як реєструвати спілки молочарські?”, у якій давав селянам цінні поради, заохочував до громадської праці, до піднесення добробуту…

Селяни відчули переваги одразу – вони отримували за здане молоко добру винагороду, мали можливість будувати хати, вчити дітей, тобто нормально жити на своїй землі, хоч і за умов чужинецького панування… Масло не було єдиною продукцією кооперативу, тут виготовлявся маргарин, різні види сирків тощо. Найкращі масла називали “знаменитими”, загалом їх поділяли на чотири категорії, до відома – кооперативне масло, яке мало більше ніж три дні, вважалося другосортним… Фірмовим знаком “Маслосоюзу” були букви М і С, між якими “втиснута” чотирилиста конюшина. Українському кооперативу вдалося здобути 60 % внутрішнього ринку. Окрім того, 100 % масла, яке експортувала Польща до 1939 року, виготовляв український “Маслосоюз”…

Центральний офіс і крамниця "Маслосоюзу" у "Народній гостинниці", у Львові на розі нинішніх вулиць Дорошенка-Костюшка. Фото міжвоєнного періоду
Центральний офіс і крамниця “Маслосоюзу” у “Народній гостинниці”, у Львові на розі нинішніх вулиць Дорошенка-Костюшка. Фото міжвоєнного періоду

Від 1924 року “Маслосоюз” було реорганізовано, змінено статут, який був прийнятий у 1925 році на загальних зборах. До керівництва прийшли нові люди, здебільшого колишні старшини УГА, які закінчили фахові школи за кордоном. У 1924 році Союз об’єднував 39 молочарень, які виготовили понад 41,5 тисяч кілограм масла…

Нові філії і крамниці “Маслосоюзу”, наперекір усьому, відкривались у Станіславові, на Волині, у Львові, Перемишлі, Катовіцах, Бєльську… 1927 року центральний офіс “Маслосоюзу” переїхав до Львова – у приміщення “Народної гостинниці” на розі вулиць Костюшка і Дорошенка. У цьому ж році кооператив придбав перший вантажний автомобіль. Це була велика подія…

Давня "Народня гостинниця", тепер - Західна регіональна митниця у Львові. Фото 2015 року
Давня “Народня гостинниця”, тепер – Західна регіональна митниця у Львові. Фото 2015 року

Маслосоюзівці брали участь у великих господарських виставках, їхня продукція удостоювалась високих нагород, а головне – її купували у Європі. Наше масло експортувалось до Німеччини, Австрії, Чехо-Словаччини, Данії, Нідерландів, Франції, Швейцарії і навіть до …Маньчжурії, конкуруючи з місцевими виробниками, що було нелегко. У польській пресі навіть з’являлися заклики не купувати цієї продукції – вона, мовляв, йде від конкурентів… Але люди вибирали те, що якісніше і дешевше.

Фіра на площі Ринок у Львові - саме у такий спосіб кріпили бочки з маслом при розвозці товару. Фото до 1914 року
Фіра на площі Ринок у Львові – саме у такий спосіб кріпили бочки з маслом при розвозці товару. Фото до 1914 року

До 1939 року у “Маслосоюзі” нараховувалось півмільйона з 800 тисяч господарств на теренах нинішньої Західної України. Практично кожне українське господарство було членом “Маслосоюзу”, бо решта 40% були неукраїнськими.

З приходом большевицького режиму найбільший кооператив міжвоєння був зліквідований. У 1944 році українська молочарська кооперація, як і весь український кооперативний рух, перестала існувати як самостійний господарський сектор…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://library.lnu.edu.ua/ , http://www.ji.lviv.ua/ , http://vgolos.com.ua/

1 коментар

  1. Довголітнім директором Маслосоюзу був Палій, батько поетеси Ліди Палій, що проживає в Канаді.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.