День українського спортовця та інші цікаві події в Бродах 1930-х років

308
День українського спортовця та та інші цікаві події в Бродах 1930-их років

Одним із важливих джерел до історії міста Броди є часопис «Брідські Вісті», який висвітлює спортивну сторінку історії Бродів і Брідщини 1930-х років.

«Брідські Вісті» – місячник (з лютого 1937 р. – часопис) присвячений суспільному життю Брідщини виходив у Бродах у 1936 та 1937 роках. У 1936 р. світ побачило 2 числа, а у 1937 р. – 15. Редакція і адміністрація часопису знаходилися за адресою – Броди, вул. Міцкевича, 2. Відповідальним редактором і видавцем перших одинадцяти чисел був Володимир Чубатий. У 12–17 числах «Брідських Вістей» повідомлялося, що за редакцію відповідає Володимир Чубатий, редагує Ярослав Сірко, а видає Олександр Вислоцький. Перше, друге і третє числа побачили світ у друкарні Піча і Вайнштока у Бродах, 4–17 – у Медицького–Тиктора у Львові (вул. Бляхарська, 9).

Перша сторінка часопису «Брідські Вісті». Броди, листопад 1936 р. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Перша сторінка часопису «Брідські Вісті». Броди, листопад 1936 р. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

У першому числі часопису «Брідські Вісті» поміщено звернення редакції, в якому зазначалося:

«Випускаємо у світ перше число часопису з вірою, що знайде він зрозуміння і піддержку на Брідщині так серед широких шарів нашого селянства, як і інтелігенції.

Випускаємо його не тому, щоби конкурувати з вже існуючими українськими часописами національного напрямку, лише щоби скріпити цю пресу.

Головні наші завдання:

  1. Інформувати наше громадянство, що робиться в наших повітових організаціях, та про події і життя в наших селах.
  2. Пропагувати ідею будови Народнього Дому в Бродах та реєструвати жертви складані на цю ціль.
  3. Пропагувати в повіті клич «Свій до свого» і цим підпомагати розвиток української торговлі в повіті.

В багатьох повітових містах Галичини виходять вже часописи і це в практиці доказало, що вони стали потрібними і корисними для повіту.

Заклик до «Дня Українського Спортовця», опублікований у часописі «Брідські Вісті» (Броди) 1 серпня 1937 р.
Заклик до «Дня Українського Спортовця», опублікований у часописі «Брідські Вісті» (Броди) 1 серпня 1937 р.

Звертаємось до П. Т. Громадянства із закликом піддержати свій повітовий часопис так морально, і матеріяльно».

У «Брідських Вістях» надруковані матеріали, які висвітлюють діяльність товариств «Луг», «Сокіл», Українського спортового клубу «Богун» та й загалом спортивне життя Бродів і Брідщини. У науковому збірнику «Брідщина – край на межі Галичини й Волині» за 2020 р. опубліковано три документи (№ 1 – лист керівництва УСК «Богун» до «Українського спортового союзу» у Львові (8 травня 1934 р.); № 2 – заява клубної приналежності члена УСК «Богун» Петра Гомотюка до «Українського спортового союзу» у Львові (25 червня 1934 р.); № 3 – лист керівництва УСК «Богун» до редакції часопису «Українського спортового союзу» «Готові» у Львові (1 липня 1934 р.)) з приватних архівів про діяльність УСК «Богун» у Бродах. Однак, історія цієї організації й досі комплексно недосліджена.

Учасники наколесних (велосипедних) змагань у «День Українського Спортовця». Броди, 15 серпня 1937 року. Світлина опублікована у часописі «Брідські вісті» (Броди) 1 вересня 1937 р.
Учасники наколесних (велосипедних) змагань у «День Українського Спортовця». Броди, 15 серпня 1937 року. Світлина опублікована у часописі «Брідські вісті» (Броди) 1 вересня 1937 р.

У пропонованій статті увага сфокусована на Українському спортовому клубі «Богун», який найбільше впливав на українське спортивне життя Бродів і Брідщини. Зокрема проаналізовано публікації, які містяться на сторінках часопису «Брідські Вісті» за 1936–37 рр.

Перша невелика замітка про УСК «Богун» у Бродах з’явилася на сторінках часопису «Брідські Вісті» 1 травня 1937 р. У ній подано стислу інформацію від заснування товариства до квітня 1937 р. включно.

УСК «Богун» у Бродах засновано 1926 р. Однак статут було затверджено лише 1929 р. З 1933 р. товариство винаймало від громади в Старих Бродах земельну ділянку – «2 морґову парцелю», на якій було облаштовано спортовий майдан та його обгороджено (на це було витрачено 900 злотих). Члени УСК «Богун» практикували різні види спорту, однак найбільшою популярністю користувався копаний м’яч (футбол). Футбольна команда УСК «Богун» стала «грізною ривалькою всіх брідських клубів, осягаючи майже що року перше місце в Бродах». На її запрошення до Бродів на товариські матчі приїжджала славнозвісна футбольна команда спортового товариства «Україна» зі Львова. Нагадаю, що ця організація була створена ще в далекому 1911 р. завдяки основоположнику українського тіловиховання Іванові Боберського. Її завданням було плекання різних видів спорту серед студентської молоді. У цій же замітці повідомлялося про проведення 27 квітня 1937 р. у Бродах УСК «Богун» третіх загальних зборів. На останніх було вибрано Виділ у такому складі: голова – Юрій Чубатий, містоголова (заступник) – Марія Жолнірчук, секретар – Осип Сось, касієр – Олександр Глушевський, господар – Т. Софій, виділові – Степан Коцюба та В. Гнатків, члени контрольної комісії – Кирило Лех, І. Войтович та Д. Чубатий.

Крім копаного м’яча члени УСК «Богун» плекали відбиванку (волейбол). 30 травня 1937 р. у Бродах за участі шести команд відбулися змагання з цього виду спорту. УСК «Богун» став «мистцем відбиванки». У часописі «Брідські Вісті» про це зазначено наступне:

«Грачі [гравці. – А. С.] «Богуна» в високомистецькій та інтелігентній грі з противниками добули великий успіх, займаючи І. місце і добуваючи І. нагороду – у виді срібної – чаші.

Грачі «Богуна» показали не тільки гру на високому спортовому уровені, гру, спокійну, орієнтаційну, але також, як повинен змагун [спортсмен. – А. С.] заховуватися на площі.

По дуже завзятій і емоційній грі (мяч був в грі по 10 хвилин) «Богун» виграв у двох сетах 15:16, 15:6 – тимсамим добув мистецтво Бродів і перший раз чашу.

«Богун» здобув признання не тільки своїх, але і – чужих».

Дружина копаного м’яча (футбольна команда) УСК «Богун» у Бродах. 1936 р. Світлина опублікована у виданні: Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Редактор Ярослав Чумак. – Торонто, 1988.
Дружина копаного м’яча (футбольна команда) УСК «Богун» у Бродах. 1936 р. Світлина опублікована у виданні: Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Редактор Ярослав Чумак. – Торонто, 1988.

1 липня 1937 р. у «Брідських Вістях» за підписами голови Юрія Чубатого та секретаря Осипа Сося надруковано комунікат, у якому повідомлялося про проведення першого повітового спортивного свята у Бродах під назвою «День Українського Спортовця»:

«Український Спортовий Клюб «Богун» в Бродах подає до відома, що з початком серпня 1937. р. організує в Бродах Перше Повітове Спортове Свято п[ід] н[азвою] «День Українського Спортовця».

Проситься всі спортові Товариства брідського повіту приготовити своїх змагунів до участи в цьому святі.

Для орієнтації подається, що в програму ввійдуть слідуючі конкуренції:

  1. Легкоатлєтика: біги 100 м. 400 м. і 2000 м. навпростець, скоки удовжінь і угору, куля, диск, ратище [спис. – А. С.];
  2. Спортові гри: копаний мяч і відбиванка;
  3. Перегони наколесників [велосипедистів. – А. С.] 30 км.

За здобуття перших місць будуть роздані цінні нагороди й дипльоми.

Вже заздалегідь просимо зголошувати, котрі Товариства задумують взяти участь в «Дні Українського Спортовця», як рівнож які конкуренції приготовляють».

Брати Андріїшини – відомі спортовці УСК «Богун» у Бродах. Світлина опублікована у виданні: Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Редактор Ярослав Чумак. – Торонто, 1988.
Брати Андріїшини – відомі спортовці УСК «Богун» у Бродах. Світлина опублікована у виданні: Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Редактор Ярослав Чумак. – Торонто, 1988.

У наступному числі «Брідських Вістей» містилася інформація про заплановані «мячеві змагання» між СТ «Україна» (Львів) та УСК «Богун» (Броди). Вони мали відбутися 25 липня 1937 р. на грищі (стадіоні) УСК «Богун». У комунікаті останнього також зазначалося, що «День Українського Спортовця» планувалося провести 8 серпня 1937 р. А в часописі «Брідські Вісті» за 1 серпня 1937 р. містився заклик до широкої громадськості такого змісту:

«Позір!
Вже дня 8. серпня ц[ього] р[оку] о год[ині] 14-тій відбудеться в Бродах величавий Спортовий День п[ід] н[азвою]
«День Українського Спортовця»!
Докажім своєю масовою участю, що належно розуміємо велике значіння спорту для кожної Нації а зокрема для нас українців.
Подробиці в афішах!».

Зауважу, що вперше «День Українського Спортовця» проведено «Українським Спортовим Союзом» 23 травня 1926 р. у Львові. Відтоді це свято стало традиційним і широко відзначалося у Галичині аж до початку Другої світової війни. Метою «Дня Українського Спортовця» було поширення українського спорту серед українців. Про масовий характер святкування свідчать хоча б такі цифри. У 1927 р. у Перемишлі в цьому святі взяло участь 305 учасників. 23 травня 1933 р. у програмі «Дня Українського Спортовця» у Львові відбулися футбольні змагання між такими українськими львівськими командами: «Комета», «Мета», «Сокіл ІV», «Тризуб ІІ», «Український студентський спортовий клуб» і «Чорноморці». На перегляд попередніх матчів прийшло близько 150 глядачів. За фінальним поєдинком «Сокола ІV» та «Чорноморців» вболівали близько 1000 осіб.

Часопис «Брідські Вісті» помістив докладний опис (зі світлиною, на якій зафіксовано спортовців-наколесників) невстановленого автора про «День Українського Спортовця» у Бродах. З нього дізнаємося про те, що перше повітове свято під назвою «День Українського Спортовця» відбулося у Бродах стараннями УСК «Богун» 15 серпня 1937 р. Програма включала: перегони наколесників, змагання з легкої атлетики, відбиванки (брали участь чоловічі та жіночі дружини (команди)), копаного м’яча.

Лист керівництва УСК «Богун» до «Українського спортового союзу» у Львові. 8 травня 1934 р.
Лист керівництва УСК «Богун» до «Українського спортового союзу» у Львові. 8 травня 1934 р.
Лист керівництва УСК «Богун» до «Українського спортового союзу» у Львові. 8 травня 1934 р.
Лист керівництва УСК «Богун» до «Українського спортового союзу» у Львові. 8 травня 1934 р.

Спортивні змагання розпочалися о 14-30 перегонами велосипедистів. Вони подолали 30 км траси Броди–Ясенів–Броди. Стартувало 9 спортсменів, мети досягнуло 8. Перше місце здобув Михайло Івасюта з Суходолів (1.1’05), друге – А. Федишин з Чехів (1.5), третє – Петро Стефанівський з Бродів (1.6’46).

На стадіон УСК «Богун» у Бродах прибули спортсмени та глядачі з Бродів, Суходолів, Чехів, Поникви, Олеська, Радивилова та інших населених пунктів Брідщини. Легкоатлетичні змагання відбулися з таких дисциплін: біг на 100 і 400 м., скоки вгору (стрибки у висоту) і довжінь (стрибки у довжину), мети диском (метання диску), ратищем (метання списа) і кулею (штовхання кулі). Результати були наступними: 100 м: – перше місце Ярослав Лящук з результатом 11,6 секунд, друге – Дмитро Чайківський (11,10 с.), третє – Гаврилюк (12,40 с.); 400 м.: перше місце – Гаврилюк (1:8 хвилин), друге – Ярослав Лящук (1,10 хв.), третє – Шаталов (1,11 с.); стрибки у висоту: перше місце Крохмаль з результатом 161 см., друге – Несторович (156 см.), третє – Заяць (155 см.); стрибки у довжину: перше місце – Ярослав Лящук з результатом 5,25 метра, друге – Несторович (5,19 м.), третє – Кохманський (4,76 м.).

Змагання з волейболу серед жінок принесли перемогу УСК «Богун». Йому поступилася команда товариства «Сокіл» з Олеська. У змаганнях з відбиванки серед чоловіків прийняло участь 4 команди: «Сокіл» (Олесько), УСК «Комета» (Радивилів), «Пониква» (Броди), УСК «Богун» (Броди). У фіналі УСК «Богун» переміг команду «Пониква» з рахунком 25 : 23.

Завершився «День Українського Спортовця» футбольним матчем «Комети» і «Богуна» з результатом 2:1 на користь «Комети».

«Богато є побажань до організаторів «Дня Українського Спортовця», який мігби випасти краще – писав часопис «Брідські Вісті», – так під оглядом організаційним, як і що до скількости учасників, як і що до скількости учасників в цій спортовій імпрезі. Коли однак візьметься під увагу факт, що це була перша того рода імпреза в Бродах, та що старше громадянство , як рівнож і молодь не здає собі належно справи з великої ваги спорту для нації, то до певної міри недотягнення у цій імпрезі можнаб оправдати. Мусимо однак ствердити, що перші кроки в цьому напрямі зроблено, та що клич «Спорт у маси» стаєв нас щораз то більше реальнішим. «День Українського Спортовця» з 15.8.1937 р., мимо всього здобув досить великий моральний успіх серед молодих кругів Брідщини, тож можна сподіватися, що слідуюча того рода імпреза так під оглядом організаційним, як фреквенції та вислідів – матиме далеко кращі успіхи».

Заява клубної приналежності члена УСК «Богун» Петра Гомотюка до «Українського спортового союзу» у Львові. 25 червня 1934 р.
Заява клубної приналежності члена УСК «Богун» Петра Гомотюка до «Українського спортового союзу» у Львові. 25 червня 1934 р.

Кращі учасники «Дня Українського Спортовця» у Бродах були нагороджені відповідними медалями. На сьогоднішній день відомо про одну таку медаль. Кругла медаль з металу білого кольору, з вушком, праворуч півколом зображений вінок з дубового листя, у центрі вигравіруваний напис: «ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО СПОРТОВЦЯ БРОДИ 15.VІІІ.1937». На звороті постать спортсмена, який біжить до фінішної стрічки. Вгорі вигравіруваний напис: «І НАГОРОДА». Діаметр медалі 30 мм. Автор на разі невстановлений. Ймовірно відзнакою був нагороджений переможець в бігу на 100 м Ярослав Лящук або Гаврилюк в бігу на 400 м. Подібні нагороди для учасників змагань були і з інших дисциплін. Однак поки що їх виявити не вдалося.

«День Українського Спортовця» у Бродах отримав схвальні та критичні відгуки організаторів та глядачів. Показовою у цьому відношенні є аналітична стаття опублікована у 13 (15) числі «Брідських Вістей» за 15 вересня 1937 р. У ній аналізується не тільки проведений захід, а й дана оцінка розвитку спорту в українському середовищі Бродів та брідському повіті. Для кращого розуміння справи публікую її в повному обсязі:

«День «Українського Спортовця» був собою першою, на ширшу скалю закроєною, спортовою імпрезою в Бродах.

Коли сьогодня переводимо її оцінку, мусимо прийти до висновку, що не могла вона інакше вдатися, тільки так, як ми це бачили. Мусимо усвідомити собі, що це було в Бродах, де тільки одиниці працюють а загал лиш критикує, де ще покутує стара пословиця, що нівечить усі наші культурні змагання, що бє по нас самих «моя хата з краю».

Під оглядом організаційним та сутєво спортовим, імпреза була менше чим вдоволяючою, – були недомагання. Коли однак візьмемо під увагу, що це були перші кроки в тій ділянці нашого культурного життя (хоч були вже нагоди навчитися як технічно переводиться такі імпрези не йдім далеко – від наших сусідів, які кожнього року влаштовують спортові свята), можемо на цей раз дивитися на сі недомагання що так скажу через пальці.

Не можна однак дарувати нашому таки українському громадянству цілих Бродів з передмістями та хочби найблищих сіл повіту, так великого незрозуміння ваги спорту, як виховного чинника новітньої людини, отого байбужого ставленняся до так важних проявів нашого організованого життя в спорті.

Поза малою кількістю старшого свідомого громадянства Бродів, яке й так двигає увесь тягар праці по усіх наших установах, та невеликого гуртка молоді, що відвідує наші спортові змагання, на спортовому майдані У. С. К. БОГУН цього дня українське громадянство не явилось. Велика його частина уважала за конечнійше піти того дня на відпуст до Підкаміння (коби хоч для спасення душі).

Фізичне виховання уважається у нас в Бродах як забавку молодих людей, без якої можна обійтися, що воно є нам не потрібне, а остаточно є воно шляхом до фізичного розвитку тіла людини, до вироблювання фізичної сили.

Лист керівництва УСК «Богун» до редакції часопису «Українського спортового союзу» «Готові» у Львові. 1 липня 1934 р.
Лист керівництва УСК «Богун» до редакції часопису «Українського спортового союзу» «Готові» у Львові. 1 липня 1934 р.
Лист керівництва УСК «Богун» до редакції часопису «Українського спортового союзу» «Готові» у Львові. 1 липня 1934 р.
Лист керівництва УСК «Богун» до редакції часопису «Українського спортового союзу» «Готові» у Львові. 1 липня 1934 р.

Загал нашого громадянства не здає собі справи, як великою та важною для нас поневоленого народу є мета, що її ставить собі фізичне виховання.

Фізичне виховання потрібне нам як основа формування особовости молодого громадянина, отже побіч тіла й його інтелєктуальної, моральної, національної та естетичної сторінки, мета фізичного виховання – гармонійно виплекати всі вроджені здібности молоді відповідно до потреб народу й вимог сучасної доби а все це при допомозі фізичних середників.

Підпомагаючи гармонійний та узгіднений розвиток тих спосібностей, змагатимемо до того, щоби сучасне молоде покоління не лише перебрало усі добрі та гарні цінности, батьків та дідів, але щоб їх збільшувало, скріплювало та щоби могло успішніше будувати кращу майбутність для свого народу.

Живемо серед тяжких обставин, які роблять наше сучасне життя незвичайно твердим. То життя вимагає від нас зовсім інших фізичних та духових прикмет, як їх вимагало життя минулих поколінь. Під теперішню пору ідеалом виховання усіх народів є виховання молоді на здорових, сильних членів свого народу, на рухливих, працьовитих та стійких у своїх вчинках та думках, на характерних громадян, які – в слушний мент – зуміють боронити свою державу, честь та добро свого народу. Для цього потрібне здоровля, сила духа й тіла, тут потрібно виробляти громадянські почування, патріотизм, почуття обовязку, громадянську дисципліну, сильний, нехиткий та незломний характер, потрібно узгіднити та розвинути здорове тіло й здорову душу.

Вислідом такого виховання буде – нова, характерна, повна найкращих прикмет людина-громадянин, яка будучи сильною духом і тілом, буде вміла добувати світ і цим світом панувати.

Тому на кожньому з нас лежить відповідальний обовязок дбати про фізичне виховання нашої молоді, не здержувати її, але давати як найбільшу змогу до активної участи у фізичному вихованні, плеканні спорту, в змаганнях за кращі спортові висліди, а самим брати участь в їх спортових імпрезах, провірювати їх працю та досягнення, заохочувати до витрівалости в праці.

Між іншим і в фізичному вихованні нашої молоді мусимо бачити краще завтра нашого народу».

Про «День Українського Спортовця» у Бродах публікувалися матеріали не тільки у «Брідських Вістях», а також і у львівській періодиці, зокрема у спортивному тижневику «Змаг».

УСК «Богун» проводив для своїх членів вечорниці. Оголошення про них опубліковане у 12 (14) числі «Брідських Вістей». Часопис також містить інформацію про використання майдану (стадіону) УСК «Богун» у Бродах «Лугом», «Просвітою», «Сільським Господарем» та іншими громадськими організаціями для проведення заходів, свят, урочистостей. Так 22 вересня 1935 р. тут проходило «Ювілейне Свято Сільського Господаря», яке включало богослужіння, урочистий похід вулицями міста, академію, народний фестин. А 13 вересня 1935 р. брідська філія «Сільського Господаря» посвятила прапор за участі представників усіх повітових і низових установ повіту. 5 вересня 1937 р. у рамках повітового лугового свята мали відбутися руханкові показові вправи луговиків і луговичок.

Таким чином, часопис «Брідські Вісті» є важливим джерелом, яке висвітлює спортивну сторінку історії Бродів і Брідщини міжвоєнної доби.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Сова А., Пахолко С. До історії пам’ятної медалі Дня Українського Спортовця у Бродах 1937 року // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Матеріали сьомої краєзнавчої конференції, присвяченої 70-ій річниці створення української дивізії «Галичина». 19 квітня 2013 р.). – Броди: Просвіта, 2013. – Вип. 6. – С. 105–106.
  2. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
  3. Сова А. Невідомі документи про діяльність УСК «Богун» у Бродах у 1930-тих роках. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-dokumenty-pro-diialnist-usk-bohun-u-brodakh-u1930-tykh-rokakh/ (дата звернення: 4.09.2020).
  4. Сова А. Спортивна тематика на сторінках часопису «Брідські Вісті» // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Науковий збірник. – Броди, 2021. – Вип. 12. – С. 56–61.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.