додому Блог сторінка 698

Колекція старих львівських листівок XIX-XX століття

Чорно-білий Львів на старих листівках кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Львівський лицар переїхав в палац Сапєгів

Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську

Львівський лицар, котрий до недавнього часу збирав кошти на підтримку української армії на Площі Ринок, з настанням осені переїхав на нову адресу. Тепер він допомагає нашим військовим в палаці Сапєгів на вулиці Коперника, 40а.

Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську

На цьому фото організатори акції візуально звітують про ті речі, які були придбані на зібрані лицарем кошти.

Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську

Один з предметів, придбаних за кошти зібрані лицарем.

Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську
Львівський лицар збирає кошти на допомогу українському війську

Львівська цитадель: танці на кістках

Мабуть, одним із найбільших парадоксів Львова є Цитадель – комплекс фортифікаційних укріплень середини XIX ст. Хоч вежі Цитаделі і височать на пагорбі у самому центрі міста, посеред мальовничого парку, куди можна легко й швидко втекти від міської суєти, туристичні шляхи місцину оминають. Очевидно, не через її необлаштованість чи трагічну історію, а через незнання. Про Цитадель екскурсоводи воліють мовчати. Хто зна, може, через сором? Адже в одній із веж Цитаделі – “Вежі смерті”, де були нацистські камери смертників табору для військовополонених “Stalag-328”, наші сучасники облаштували… п’ятизірковий готель.
І в той час, коли до польського Аушвіцу зі всього світу з’їжджаються нащадки загиблих і просто туристи – схилити коліно, запалити свічку, вшанувати пам’ять, у львівській Цитаделі гуляють весілля, влаштовують бенкети, а лісистий пагорб облюбували хіба власники собак. Ось такий він, львівський парадокс. 
Однією із причин будівництва Цитаделі, – пише forko, – стало повстання “Весна народів” 1848 року, що відбувалось і у Львові. Тоді австрійська влада влаштувала  артилерійський обстріл центральної частини міста. Щоб захистити себе від можливих повстань, адміністрація вирішила “знайти й організувати відповідні споруди під артилерію та воєнні запаси, які малими силами могли б стримати народ”. Як наслідок, було збудовано Цитадель, що складалася з системи фортів (бастіонів), які були  підсилені ровами з перекинутими через них дерев’яними мостами.  З метою маскування вогневих точок оборонний периметр було засаджено каштанами й акаціями.
У Першій світовій війні Львівська Цитадель не відіграла якоїсь важливої ролі. У 1914 році австрійські війська без опору залишили місто. У 1914–1915 роках у Цитаделі розміщувався російський гарнізон. У 1918–1939 роках – був розташований полк польської піхоти. Під час Другої світової війни на території Цитаделі діяв табір для військовополонених Stalag-328 “Tsutadell”. Через концтабір пройшло 280 тисяч полонених, з них 140 тисяч (!) померли від голоду та хвороб. Після війни споруди Цитаделі використовувались, як казарми. Заразу на цій території – склади та офіси комерційних фірм.

У Львові пройшов благодійний захід “Народна Барахолка”

Благодійний захід "Народна Барахолка" 11-12 жовтня, у Львові на площі Ринок
Благодійний захід "Народна Барахолка" 11-12 жовтня, у Львові на площі Ринок

11-12 жовтня, у Львові на площі Ринок  проходив благодійний захід “Народна Барахолка”де можна було придбати ексклюзивні речі відомих дизайнерів митців та художників і підтримати постраждалих військових та добровольців в зоні АТО.

Організатором заходу виступав журнал “BOOM puls TV” .

Автомобілі на вулицях Львова (фото 2014 року)

Автомобіль завжди був, є і буде невід’ємною частиною інфраструктури Львова. Можуть змінитися маршрути його пересування містом та місця для паркування, можуть змінитися форми та дизайн автомобіля, можуть змінитися паливні елементи, котрі приводять його в рух, але, поки люди на навчаться телепортуватися чи літати щоб пересуватися на великі відстані в місті, автомобіль буде незмінним помічником мешканців міста.

Пропонуємо вам збірку фотографій автомобілів на вулицях Львова зібрану протягом 2014 року.

 

Lviv Tattoo Fest збирає кошти на допомогу фронту

V міжнародний фестиваль татуювання Tattoo Fest стартував у Львові. Відбуватиметься він 10-12 жовтня у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17).

У програмі Lviv Tattoo Fest:

  • боротьба за кубок “Golden lion” та “The best tattoo machine”
  • конкурси робіт майстрів боді-атру та художнього татуювання у понад 10 номінаціях
  • конкурс MISS TATTOO
  • обмін досвідом серед майстрів з Польщі, Білорусі, Німеччини, Данії, України
  • виставка обладнання лазерних технологій, що дозволяють безпечно та безслідно позбутись татуювань

У рамках фестивалю відбудеться аукціон, усі виручені кошти з якого передадуть на потреби військових. Окрім цього, частину коштів, виручених з продажу вхідних квитків, також скерують для допомоги фронту.

Львівський залізничний вокзал. Фото 1904-1942 років

4 листопада 1861 року у Львові відкрили залізничний вокзал, збудований за проектом відомого архітектора Юліана Захаревича. Цього ж дня до Львова з Відня через Краків і Перемишль прибув перший на теренах сучасної України поїзд.
Саме з цим вокзалом пов’язана легенда про потяг-привид.

Якось на львівському двірці з’явився містичний потяг. На перон саме прибував поїзд із Відня.  І раптом йому назустріч, тією ж колією, вихором вилетів поїзд-примара. Людей охопив жах. Зіткнення було неминучим. Але потяг-привид блискавкою пролетів, як туман, крізь усі вагони віденського поїзда і зник у пітьмі…

За якийсь час з’ясувалося, що вокзал не здатний забезпечити якісне обслуговування через збільшення пасажиропотоку, відтак вирішили зводити нову будівлю. У 1899 році австрійський уряд затвердив проект архітектора Владислава Садовського. Роботи виконувала приватна будівельна фірма львівських архітекторів Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. За період 1902-1904 років було знесено старий вокзал і збудовано новий.
26 березня 1904 новий двірець урочисто відкрили. Він вважався одним із найсучасніших у Європі.

Панорами старого Львова – від 1901 до 1941

Пропонуємо Вашій увазі фотопанорами старого Львова – від 1901 до 1941 року.

Джерело.

“Король стрільців або Муза в офсайді”: у заньківчан – прем’єра!

У заньківчан – прем’єра! 10 та 11 жовтня Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької презентуватиме виставу “Король стрільців або Муза в офсайді” за п’єсою українського письменника та драматурга Івана Керницького.

Керницький був одним із найпопулярніших авторів Західної України перед Другою світовою війною, а, відтак, став лауреатом найпрестижніших літературних премій того часу. Його п’єси мали неймовірний успіх.
П’єса “Муза в офсайді або Король стрільців” була вперше поставлена у театрі “Заграва” (найвизначніша театральна трупа Західної України 1933-38 рр.) відомим українським режисером та актором Володимиром Блавацьким – й була дуже популярною.

Чи стане популярною п’єса режисера-постановника Григорія Шумейка, – вирішуватимуть глядачі. І матимуть змогу це зробити вже завтра. Початок прем’єрного показу – о 18.00.

“Одне з містечок-курортів на Гуцульщині 40-х років ХХ століття. У місцевій молочарні молоденький поет розповідає другові, як складно, а то й практично неможливо видати книжку поезії. Але друг придумав, як горю зарадити. За щасливим збігом обставин у містечку є футбольний клуб, до якого мав прибути відомий футболіст зі Львова. Але, от біда, – загубився дорогою й не приїхав. А зниклого футболіста звати так, як і поета, – Геньо Скакун. Отже, поет може видати себе за футболіста й заробити непогані гроші.   

Та проблема в тому, що поет у футбол ніколи не грав. Він є ідеалістом у думках й на ділі, а тепер, заради заробітку в ім’я поезії й видання книжки, мусить брехати та видавати себе за іншого. Це породжує безліч комічних ситуацій”.

Янівський концтабір під Львовом, або «Танго смерті»

Ворота Янівського табору
Ворота Янівського табору

Янівський концентраційний табір (нім. Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska) — табір примусової праці (у деяких джерелах — винищувальний табір), створений нацистською владою у жовтні 1941 на вулиці Янівській (тепер — вулиця Шевченка) у Львові, куди зганяли політичних в’язнів, військовополонених, а найбільше — євреїв.

Янівський табір був транзитним табором, звідки зазвичай депортували до Белжецького винищувального табору. Німці зліквідували табір у середині листопада 1943, винищивши більшість в’язнів. За час існування Янівського концентраційного табору в ньому знищено від 50 до 200 тис. людей.

Ворота Янівського табору
Ворота Янівського табору
Колюча огорожа Янівського концтабору
Колюча огорожа Янівського концтабору
Огорожа Янівського концтабору.
Огорожа Янівського концтабору. По периметру табір був огороджений двома рядами колючого дроту зі сторожовими вежами між ними. 1940-ві рр.
Територія Янівського концтабору, 1940-ві рр.
Територія Янівського концтабору, 1940-ві рр.
Оберфельдфебель Фрітц Гебауер – перший комендант Янівського концтабору у 1941-1942 рр. Фото: www.ushmm.org
Оберфельдфебель Фрітц Гебауер – перший комендант Янівського концтабору у 1941-1942 рр.
Фото: www.ushmm.org
Приїзд Генріха Гіммлера до Янівського концтабору
РейхсфюрерСС Генріх Гіммлер (у центрі праворуч) на офіційній екскурсії по Янівському концтабору. Крайній праворуч – комендант табору Фрідріх Варзок. 1942 рік
Приїзд Генріха Гіммлера до Янівського концтабору
Опис: В першому ряду зліва направо: Йоханз Йост, Генріх Гіммлер, Фрідріх Варзок.Також на фото присутні Йозеф Кірмаєр та Фріц Кацманн.
Янівський концтабір. Гауптшарфюрер Фіхтнер і шарфюрер Міллер 1942-1943 рр.
Янівський концтабір. Гауптшарфюрер Фіхтнер і шарфюрер Міллер 1942-1943 рр.
Охоронні війська СС у Янівському концтаборі
Охоронні війська СС у Янівському концтаборі
Фото: www.ushmm.org
Будинок коменданта Янівського концтабору Густава Вільгауза.
Будинок коменданта Янівського концтабору Густава Вільгауза. З балкону цього будинку Вільгауз систематично розстрілював в’язнів табору. 1940-ві рр.
В'язні Янівського концтабору
В’язні Янівського концтабору
Кісткодробилка Янівського табору. Німці, щоб замести сліди, спалювали тіла людей а їхні кістки за допомогою цієї машини перемелювали в попіл.
Кісткодробилка Янівського табору. Німці, щоб замести сліди, спалювали тіла людей а їхні кістки за допомогою цієї машини перемелювали в попіл. «Генріх Хамаідес, Давид Манушевіц (Манусевіч) і Мойше Корн (зліва направо) на платформі Кісткодробилкb в Янівському таборі у Львові. Вони належали до однієї з багатьох «ексгумаційних команд», які повинні були в 1943/1944 усувати братські могили »

Під-час тортур, катувань і розстрілів в концентраційному таборі “Яновський” (м.Львів), завжди грала музика. Оркестр складався з ув’язнених, вони грали одну і ту ж мелодію – «Танго смерті». Автор цього твору залишився невідомим. У числі оркестрантів були – професор Львівської державної консерваторії Штрікс, диригент опери Мунд та інші відомі українські музиканти.

Оркестр Янівського концтабору виконує «Танґо смерті»
Оркестр Янівського концтабору виконує «Танґо смерті»

За цю фотографію було заплачено людське життя.Коли під-час обшуку її знайдуть, фотографа, котрий з вікна другого чи третього поверху потай зняв цю сцену, повісять. Під шибеницею примусять грати отих, навіки збережених об’єктивом його «лейки», музикантів, а в нього самого, вже мертвого, метатимуть і метатимуть ножі.

 Оркестр в'язнів Янівського концтабору
Оркестр в’язнів Янівського концтабору
 Оркестр в'язнів Янівського концтабору
Оркестр в’язнів Янівського концтабору

Головним місцем для масових розстрілів у Янівському концтаборі був рів на відстані 0,5 км від табору, що називався «Долиною смерті». За весь час функціонування табору у ньому було проведено декілька масових акцій зі знищення в’язнів, переважно євреїв. У 1942 – на поч. 1943 рр. ліквідовували, насамперед, непрацездатних, фізично виснажених та хворих людей. Однак, наприкінці весни 1943 р. почали розстрілювати всіх осіб єврейської національності. Знищення людей відбувалось за списками. Поспішність нацистів була обумовлене швидким змінами на радянсько-німецькому фронті та підготовкою німців до відступу з  Галичини.

Радянська Надзвичайна комісія розслідування нацистських злочинів на місці Янівського концтабору та масових могил. Осінь 1944 р.
Радянська Надзвичайна комісія розслідування нацистських злочинів на місці Янівського концтабору та масових могил. Осінь 1944 р.
Радянська Надзвичайна комісія розслідування нацистських злочинів на місці Янівського концтабору та масових могил. Осінь 1944 р.
Радянська Надзвичайна комісія розслідування нацистських злочинів на місці Янівського концтабору та масових могил. Осінь 1944 р.
Тіла жертв Янівського концтабору
Ексгумовані Надзвичайною комісією з розслідування нацистських злочинів тіла загиблих в околиці Янівського концтабору.
Взуття жертв Янівського концтабору, знайдене радянськими військами після звільнення міста від німців у серпні 1944 р.
Взуття жертв Янівського концтабору, знайдене радянськими військами після звільнення міста від німців у серпні 1944 р.
 «Піски» – яр на Кортумовій горі поблизу Янівського концтабору.
«Піски» – яр на Кортумовій горі поблизу Янівського концтабору. Тут здійснювали більшість розстрілів і поховань в’язнів табору. 1940-ві рр.

“Плоскі” будинки Львова

Мабуть, багатьом відомий “плоский” будинок в Одесі. Як не дивно, Львів також може похвалитися таким будинком – і не одним. Усі вони мають архітектурну особливість – один з кутів дому – незвично гострий. Відтак, якщо дивитися з певного ракурсу, коли одна з граней будинку прихована від спостерігача, створюється ілюзія, ніби будинок плоский, тобто має тільки одну стіну – фасадну.

 

Джерело.

Львів на літографіях Карла Ауера

Літограф і графік Карл Ауер (пол. Karol Auer, чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer; 1818—1859), що народився у Празі і закінчив Віденську академію мистецтв, понад 20 років працював у Львові і Галичині.

До Львова Ауер приїхав у 30-х роках ХІХ століття на запрошення відомих львівських видавців Йозефа і Петра Піллєрів. У 1837 році з’явилися його перші, зроблені у Львові, літографії.

Для альбому “Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku роlskim i niemieckim” (1837-1838) Ауер виконав 48 гравюр.

 

 

Ми – львів’яни, ми – найсильніші! Львівські “Карпати”

Перелічуючи символи Львова, не варто забувати про футбольний клуб “Карпати”, що вже понад півстоліття, від 1963 року, є не тільки спортивним звитяжцем, а й уособленням міста.
А “зелено-білі” кольори клубу є чи не найбільш впізнаваними навіть не для знавців футболу.
Львів’яни люблять свою команду, бо ж Ми – львів’яни, ми – найсильніші!”.

Обличчя міста: львів’яни ХХ століття

Не лише архітектура, кухня, масові заходи, туристичні приваби творять місто. Його обличчя – це сотні тисяч, мільйони облич мешканців: усміхнені, втомлені, здивовані, задумані, радісні… Вони веселяться,  вони творять настрій, вони – живуть!
І тільки старі світлини здатні продовжити їхнє життя для нас.

Як у Львові середньовічні лицарі збирали на батальйон “Донбас” (фото- та відеозбірка)

Як у Львові середньовічні лицарі збирали на батальйон Донбас
Як у Львові середньовічні лицарі збирали на батальйон Донбас

Вчора, 5 жовтня 2014 року, у Львові біля Порохової вежі,  представники різних клубів історичної реконструкції влаштували благодійну історичну зустріч для збору коштів на потреби батальйону “Донбас”. Про акцію розповідає представник Клубу історичної реконструкції (КІР) «Wolfenschloss», Катерина Успенська.

На великій площі біля Порохової Вежі розмістилося ціле середньовічне містечко. Поруч з лицарськими наметами, справжнє ристалище для лицарських поєдинків і прилавки з різноманітними прикрасами та наїдками.

Боєць батальйону “Донбас” Гупало Семен Миколайович закликав львів’ян та гостей міста підтримати благодійну акцію зі збору коштів для потреб військових, розповів про те, що найбільше зараз потрібно нашим солдатам і на що буде потрічено кошти.

Під час благодійної історичної зустрічі на площі біля Порохової Вежі усі охочі мали можливість почастуватися середньовічними наїдками, придбати унікальні прикраси ручної роботи та постріляти з лука по портрету Путіна.

Також потішили глядачів лицарі справжнім поєдинком на мечах. Позитивних вражень вистачило всім.

А середньовічні хореографи продемонстрували реконструйовані танці минулих років, запрошували всіх охочих приєднуватися та проводили майстер-класи.

Також поціновувачі середньовічної музики могли послухати її у звучанні автентичних інструментів без будь-якої електронної обробки у виконанні артистів та менестрелів.

 

Львів висотний – прекрасний завжди

Туристів ваблять місця, з яких міста видно, як на долоні. Львову повезло – у нього таких місць чимало, та, здебільшого, гості міста, та й самі львів’яни знають не про всі. Бо, окрім класичних Ратуші чи Високого замку, чудові панорами відкриваються з терас чи великих вікон ресторанів, як от “Фотель” у ТЦ “Магнус” чи “Terrazza” у готелі “Сент Федер”. А нестандартні, нелистівкові панорами побачите з останніх поверхів старих львівських будинків або, як пощастить, то й з дахів.

У Тюрмі на Лонцького показали виставу про вихід УГКЦ з підпілля

Учора у Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася вистава “Ми повернулися” у виконанні акторів львівського театру “МЕТА”.
Показ вистави приурочений до 25-ліття виходу із підпілля Української греко-католицької церкви. Сценічний твір розповідає про репресії, що їх чинив супроти Церкви радянський режим.
Прем’єра “Ми повернулися” відбулася у стінах музею 5 років тому. Цього разу глядачам (до слова, був аншлаг) показали нову версію вистави.

 

Перший львівський тролейбус презентували на виставці-ярмарку

Перший тролейбус марки “Електрон”, виготовлений підприємством “Електронтранс”, презентували у Львові на виставці-ярмарку “Львівський товаровиробник”.

Тролейбус Т19101 «Електрон» — 12-метровий, низькопідлоговий міський транспортний засіб підвищеної комфортності, загальною пасажиромісткістю 106 осіб, що відповідає європейським вимогам перевезення пасажирів.

Салон тролейбуса обладнаний комфортними та вандалостійкими сидіннями, інформаційними моніторами та табло з біжучим рядком. Тролейбус розвиває швидкість 70 км/год. Безпеку руху забезпечують електронні системи контролю та керування, система ABS, а також зовнішні і внутрішні камери відеоспостереження та дзеркала зовнішнього огляду з електропідігрівом.

На тролейбусі застосовано комп’ютерне керування (САN-система) всіма пристроями, що дозволяє здійснювати постійну діагностику стану тролейбуса і в експлуатації зменшує витрати часу та коштів при технічних оглядах.

Перший тролейбус Т19101 “Електрон” виготовлений для Львова і буде переданий ЛКП “Львівелектротранс”.

 

Популярні статті:

м. Миколаїв, Львівщина, 1938 р.

Місто Миколаїв на Львівщині на унікальних світлинах 1938 рік

На світлинах міжвоєнного періоду, а саме 1938 року можемо побачити місто Миколаїв. Населений пункт знаходиться в Стрийському районі Львівської області. На кадрах бачимо панораму міста,...