У вічній боротьбі добра та зла, що триває в цьому світі ще від царя Гороха, завжди перемагає креативність та творчий підхід. Зайвий раз у цьому переконуємось, оглядаючи варіанти символічного “увічнення” зла в архітектурі та скульптурі Львова. На перший погляд, бачимо в цих зображеннях негативні персонажі, яких знаємо з міфології та казок, але, разом з цим, це також і частина культури та мистецької спадщини минулих років. Хай від деяких з цих фігур віє холод, а інколи мурашки бігають під шкірою, хай половина з них поруйновані, призабуті і разом зі страхом та холодом викликають жаль і співчуття, але вони все одно варті уваги і захоплення. Отож, хіт-парад “зла” у Львові.
На десятому місці розташувався маленький і ледь помітний дракоша, про існування якого мало хто здогадується, а якщо би й здогадувався, то не обов’язково помітить з першого разу. На вулиці Дудаєва, під №9, колись знаходились Політехнічне товариство та Інженерна палата Малопольщі. Зараз за цією адресою можна знайти відділення “Імексбанку”. Саму споруду було зведено ще на початку ХХ століття, у 1905 – 1906 роках, за проектом Вінцента Равського-молодшого. На будинку, якому вже понад сто років, можна знайти цікавий знак, який в когось викличе асоціацію з незрозумілим набором інструментів, а в когось, можливо, навіть з масонською символікою. Насправді ж це є всього лише емблема згаданого вище Політехнічного товариства: літери “TP”, циркуль, молотки, зубчасте колесо, трикутник і ін. Композиційним елементом емблеми є також і маленький і зовсім не страшний дракон, який, через негативний образ своїх родичів в міфології, відкриває наш хіт-парад зла. Сам будинок, між іншим, у 2008 році внесено до переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Дев’яте місце окупували ящірки та змії з будинку на площі Міцкевича, 8. Дивовижним переплетенням своїх тіл, вони завдячують скульптору Зигмунту Курчинському, що найімовірніше й створив їх у 1913 – 1914 роках на будинку, якого ніяк не могли добудувати. Ще перед Першою світовою будівництво було розпочато, але закінчив проект Й. Шпрехер аж у 1921 році.
Восьме місце приносить певне різноманіття. Гегемонія драконів порушується таємничою і загадковою головою, яку можна знайти за адресою вулиця Гребінки, 8. Вона, звичайно ж, не така містична і загрозлива, як у пісні “Відрізана голова” українського етно-рок-гурту “Вій”, але уваги варта. Будинок, на якому знаходиться цей витвір, було зведено в 1892 році архітектором Е. Герматником. Рельєфи для споруди було використано з майстерні Леонарда Марконі.
На сьомому місці химери з-під головного корпусу Львівської політехніки. На вході до навчального закладу знаходяться ліхтарі, основу яких складають леви-дракони-люди, мабуть так їх можна охарактеризувати. Принаймні голова в цих істот від родини котячих, а до тулуба припасовані крила. Тулуб має людські ознаки. Всі міфологічні істоти живуть вічно. Ці також вже мають понад сто років. Дивлячись на них, так і хочеться сказати байку, що поставили їх, аби лякати студентів, стимулювати їх до навчання, але очевидно, що це неправда. Студенти ж все одно нічого не бояться і їх нічого не змусить вчитись.))
На шостому місці дуже цікава і незрозуміла химера з будинку колишньої Галицької ощадної каси, а зараз Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. В скульптурі переплетено типово людські ознаки з анімалістичними. Виконав цю роботу, найімовірніше, Леонард Марконі.
П’яте місце змушує нас переміститись на площу Ринок. Саме там, під №3, є кам’яниця Убальдіні, названа так на честь представників італійської родини, яким вона належала в минулому. Одним з головних скульптурних елементів на споруді є фігури атлантів, які, за задумом скульптора Франциска Оленського, підтримують балкон. Але нас зараз цікавлять не стільки вони, скільки два змія, розташованих обабіч. Змії виглядають як живі і видається, що в будь-який момент можуть повзти з будинку і своєю звивистою ходою попрямувати на тебе.
На четвертому місці знову змії, але цього разу з одного з найвідоміших літературних і мистецьких сюжетів: у Львові є кілька скульптурних груп, присвячених мотиву боротьби добра зі злом. На деяких з них зупинимось. Один з них – це скульптурна група з XVII століття “Архангел Михаїл вражає Сатану”. Її було виконано для оздоблення Королівського арсеналу, але сьогодні вона знаходиться в приміщенні колишнього Міського арсеналу. Інша робота на подібний сюжет знаходиться на площі Григоренка – це пам’ятник “Охоронцям української держави”. Його було спроектовано скульпторами Андрієм і Володимиром Сухорськими та архітектором Олександром Яремою та відкрито 21 серпня 1999 року. Пам’ятник передає боротьбу святого Юрія зі змієм. Як можна бачити, персонажі скульптурних груп суттєво різняться, але суть у них одна й та ж. Вони об’єднані одним і тим самим мотивом, уособлюючи різні пласти світоглядних уявлень.
Третє, бронзове місце, віддаємо зображенню ще однієї голови. Міфічний дух-покровитель над брамою до кам’яниці на Проспекті Свободи, 29 цього по праву заслуговує. Автором роботи є скульптор Петро Герасимович. Чи справляється дух зі своїми безпосередніми обов’язками, тобто охороняє будинок, сказати важко, але налякати когось може.
Срібло дістається химері з вілли Юзефи Франц. Саму споруду було зведено у 1892 – 1893 роках, зусиллями архітектора Яна Перося. Скульптурне оздоблення імовірно виконав Едмунд Плішевський. Відтак, швидше за все, плодом саме його фантазії є істота, яка поєднує в собі людські, пташині та тваринні елементи.
Перше місце завоював барельєф “Війна” Владислава Яроцького, який можна знайти за адресою вул. Мушака, 50. Ця робота не є старою і з’явилась відносно недавно, у 1913 році. Барельєф доносить до нас образ воїна-індіанця, озброєного зброєю різного роду та характеру. У нього є лук і стріли, меч при поясі, а також загрозлива маска і змія на шиї.
Отож, гуляючи вулицями Львова, не бійтеся “зла”. Інколи воно також буває прекрасним, здатним викликати подив і навіть захоплення.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Вуйцик В. З історії львівських кам’яниць. Площа Ринок, 3 // Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”. – Львів, 2004. – Вип. 14. – С. 117 – 123.
- Закон України “Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page
- Лемко І. Вулиця Гребінки // Прадідівська слава. Українські пам’ятки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.pslava.info/LvivM_GrebinkyVul,216299.html
- Лемко І. Політехнічне товариство (№9) // Прадідівська слава. Українські пам’ятки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.pslava.info/LvivM_DudajevaVul_PolitexnichneTovarystvo9,216690.html
- Мельник І., Масик Р. Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012. – C. 97, С. 208.
- Фонари Львова [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/seleonov/post79004492
