Бідний єврей на покинутому пароплаві в центрі нескінченного океану, або Шмуель Йосеф Аґнон

1614
Бідний єврей на покинутому пароплаві в центрі нескінченного океану, або Шмуель Йосеф Аґнон

У 1906 році до Львова приїхав Шмуель Йосеф Галеві Чачкес. На той момент він ще не був популярним письменником. Навіть не використовував псевдонім, під яким сьогодні знаний. Проте Шмуель Чачкес вже писав, робив перші кроки на ниві літератури, журналістики та художнього слова.

У Львові Шмуель Чачкес співпрацював із декількома місцевими газетами, але це не було довго – в 1908 році він залишив місто, оскільки не хотів йти до війська. Потім в його житті була Палестина, Німеччина і Нобелівська премія з літератури. Чи чули львів’яни про Шмуеля Йосефа Аґнона? Можливо, хтось чув. У Бучачі, де він народився, про Аґнона знають.

Євреї Галичини і прізвище Нобелівського лауреата

У 1908 році Шмуель Чачкес опублікував оповідання “Покинуті дружини”. Воно принесли йому визнання і вплинули на появу його псевдоніма – “Аґнон”, тобто покинутий. Такого слова в івриті насправді немає. Це авторський новотвір самого письменника, який він вигадав, дещо модифікувавши існуючі слова. Від 1924 року цей псевдонім був з письменником постійно.

Бучач. Фото з https://site.ua/
Бучач. Фото з https://site.ua/

Шмуель Чачкес не тільки народився, виростав та навчався у Галичині, описував життя та побут місцевих євреїв. Тут він познайомився з ідеями сіонізму, якими перейнявся, які підтримував. Звичайно, це все було пізніше. Спочатку рідний Бучач і родина дрібного торговця, який ще й був рабином місцевої хасидської спільноти. Батько знався на релігійній літературі і став першим вчителем майбутнього письменника. У дитинстві Шмуель Чачкес опанував їдиш та іврит, детально познайомився з життям, побутом та традиціями місцевих євреїв та українців. Крім івриту та їдишу, знав українську, польську та німецьку мови.

Гість на одну ніч

“Гість на одну ніч” – це роман Шмуеля Аґнона, який побачив світ у 1938 – 1939 роках. В основу праці лягла мандрівка, яку письменник здійснив містами колишньої Галичини у 1930 році: Бучач, Львів, Тернопіль, Золочів, Броди і ін. Подорожі передувала трагічна подія – пожежа у його помешканні в Гамбурзі. На той момент Аґнон стало жив у Німеччині – Берліні, а потім Гамбурзі, де вчився і збирав хасидські перекази. Також читав лекції з єврейської літератури і був науковим консультантом у декількох проектах. У згаданій пожежі сильно постраждала бібліотека письменника, навіть його рукописи. Згоріли і 2 томи “Історії галицького єврейства”, які Аґнон написав у співавторстві з Мартіном Бубером – знаним єврейським філософом, також уродженцем Галичини.

Шмуель Агнон. Фото з https://uahistory.com/
Шмуель Агнон. Фото з https://uahistory.com/

Щодо згаданого вище роману Аґнона, тональність його прози не надто світла та оптимістична. Головний герой “Гостя на одну ніч” повертається до рідного міста в Галичині після тривалої відсутності. На свій жах, він бачить порожні синагоги, заляканих людей, суспільство, яке занепадає. В одному з оповідань автор взагалі зобразив бідного галицького єврея, який рятувався від злиднів і опинився на покинутому пароплаві в центрі нескінченого океану – сам-на-сам зі сліпим та глухим Богом, байдужим до найвідчайдушніших молитов чоловіка. Видається, що ця блискуча метафора – це найкраще передання становища більшої частини галицьких євреїв.

Шмуель Агнон. Фото з https://te.20minut.ua/
Шмуель Агнон. Фото з https://te.20minut.ua/

Окрім уваги до життя євреї, Шмуель Аґнон згадує у цьому творі і місцевих українців. Письменник віддзеркалює і їхнє життя та звичаї. Сцени з життя тогочасних українців також бачимо у його творах “Бартка Довбуша”, “Видання заміж”, “На морській глибині”, “У колі праведних”. Дослідники говорять про вплив на творчість Аґнона спадщини М. Гоголя та М. Коцюбинського.

Аґнон

У 1966 році Шмуель Аґнон отримав Нобелівську премію з літератури. Він першим з уродженців Галичини став нобелівським лауреатом з літератури. Також першим з авторів, які писали мовами їдиш та іврит. Премія була за “глибоко оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами”. Аґнон був членом Академії мови Ізраїлю і отримував державні премії Ізраїлю. Писав він переважно на івриті, а його художні твори – це справжня енциклопедія життя галицького єврейства. Критики писали про нього так: “Не втрачаючи духовного зв’язку з минулим…, він дотримувався переконань, що такий зв’язок необхідний і його можна досягнути”.

Конверт до річниці від Дня народження письменника. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Конверт до річниці від Дня народження письменника. Фото з https://uk.wikipedia.org/

За невеликими винятками, Шмуель Аґнон залишається невідомим в Україні. На щастя, про нього не дають забути його чудові й колоритні твори: “Весільний балдахин”, “У колі праведних”, “Біля затвора”, “Історії легенд” і ін. “Весільний балдахін” – це один з найвідоміших творів письменника і він також про пригоди бідного хасида у Галичині. За сприяння одного успішного підприємця, який був другом та меценатом Шмуеля Аґнона, ще за життя письменника було видано 4-томне видання його творів.

Шмуель Агнон на купюрі "50 шекелів" зразка 2014 року. Фото з https://site.ua/
Шмуель Агнон на купюрі “50 шекелів” зразка 2014 року. Фото з https://site.ua/

Варто відзначити і ентузіастів, які дбають про популяризацію цієї непересічної особистості. Проявом цього є і документальний фільм, знятий про письменника. Той так і називається – “Аґнон”. Його знімали у 1998 році. У Львові, Золочеві та Бучачі. Стрічка стала складової серії “Письменники століття”. У 1999 році вона отримала 1-шу премію на фестивалі документальних фільмів у італійському Палермо. Найкраще текст про Шмуеля Аґнона завершить він сам: “Як хороше вночі – можна ходити годинами і не відчувати ніякої втоми. Море все шумить та шумить, а від пісків все пливуть до тебе якісь дивні запахи, і раптом ти відчуваєш на губах смак солі, і він видається тобі приємнішим за всі делікатеси світу”.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Кривень Б. 50 шекелів для нобелівського генія з Галичини // Site, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://site.ua/bogdan.kriven/50-sekeliv-dlya-nobelivskogo-geniya-z-galicini-i7znjk7
  2. Мельник І. Шмуель Йосеф Аґнон – нобеліат із Бучача // Zbruč, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/10254
  3. Мороз В. Нобелівський лауреат із Тернопільшини // , 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://te.20minut.ua/Nashe-mynule/nobelivskiy-laureat-iz-ternopilschini-10486365.html
  4. Покальчук Ю. Агнон Шмуель Йосеф // Енциклопедія сучасної України, 2001 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-42549
  5. Сулима М. Агнон, Шмуель Йосеф // Велика українська енциклопедія [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%BD,_%D0%A8%D0%BC%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%84
  6. Shmuel Agnon Banquet speech // The Noble Prize [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.nobelprize.org/prizes/literature/1966/agnon/speech/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.