У славному місті Лева на 18 грудня 2013 року налічується понад 30 площ (як стверджує вікіпедія). Більшість із них відомі львів’янам. Найперше, звісно ж, площа Ринок, чи великі площі: Галицька, Двірцева, Катедральна, а також найменша у місті – Вічева та інші. Але є й такі, про існування чи назви яких мешканці не здогадуються, навіть, якщо проходять цими площами щодня. Сьогодні добірка із 5 таких площ.
![Львів. Площа Звенигородська](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/16.jpg?resize=696%2C522)
Площа Звенигородська. Одна з найменших площ міста Львова, що розташована в найстарішій частині міста між вулицями Мосяжною, Сніжною і Рибною. Колись площа мала назву Марії Сніжної, бо пору стоїть старовинний костел з оригінальною посвятою Матері Божої. Перейменували площу у 1950 році на честь колишньої столиці Звенигородського князівства (тепер село Звенигород Пустомитівського району). Забудована площа у стилі класицизму та має сквер.
Площа Кринична. На Підзамчі, перед відомим домом Шульців, колись була вулиця, що вела до Високого Замку й називалася бічною Першою. У 1869-1870 рр. її перетнули колії залізничної станції. З 1871 року вуличку назвали Студенною від студні-криниці, яка тут стояла. Зараз про криницю нагадує фонтан з лебедями, який стоїть посеред площі у невеликому сквері. У 1943-1944 роках вулиця називалася Підзамче-Вокзальною, а з 1946 року – Криничною.
![Площа Кринична](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/05/3991028316844705349971432947525223613726720n_5b7ff4e93f590.jpg?resize=696%2C706)
За радянських часів на площі до 80-х років містилася Автостанція № 2, яку потім перенесли на кільце Хмельницького і Липинського.
В рамках проекту «Ревіталізація Підзамча», що реалізувався Інститутом міста (Львів) та Інститутом розвитку міста (Краків) в рамках Комплексної стратегії розвитку Львова у 2013 року площу було оновлено.
![Площа Вишиваного](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vyshyvanoho_Square_Lviv_1.jpg?resize=696%2C522)
Площа Вишиваного. З’єднує вулиці Тютюнників та Кубійовича. Раніше, від 1936 року, площа мала назву Крука, на честь учасника українсько-польської війни 1918-1919 років, у часі німецької окупації називалася Людвіг Зандпляц, на честь учасника німецького студентського руху Карла Людвіга Занда (1795-1820), а у совєцькі часи, від 1945 року, називалася – Площа Патріотів.
Сучасну назву на честь Василя Вишиваного, принца з австрійської династії Габсбургів, котрий очолював загони Українських Січових Стрільців, що воювали на боці Австро-Угорщини, площа отримала у 1993 році.
![Площа Олекси Гасина](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/05/ploshha2.jpg?resize=696%2C481)
Площа Гасина. Розташована на перетині вулиць Коперника та Стефаника поруч з науковою бібліотекою. Раніше ця територія ніяк не називалася, але 30 травня 2013 року на сесії Львівскої міської ради їй присвоїли назву площа Олекси Гасина. Площу найменували з метою вшанування пам’яті видатного українського військово-політичного діяча, полковника УПА Олекси Гасина.
Колись тут стояла колона з Матір’ю Божою . Точна дата її створення невідома, однак дослідники припускають, що вона постала на цьому місці ще за існування костелу Кармеліток Босих, який було зруйновано наприкінці XVIII ст. В перші роки після Другої Світової війни скульптуру Богородиці було знищено радянською владою.
![Колона з Богоматір'ю перед закладом Оссолінських на вулиці Словацького. Фото 1920-х рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/02/1920-2.jpg?resize=696%2C1035)
У 1970 році на розі вулиць Стефаника і Коперника на честь сторіччя від дня народження В. Лєніна спорудили погруддя вождеві світового пролетаріату, яке не простояло і декількох років – його демонтували через непрезентабельний вигляд, особливо під час дощу, коли струмені води спотворювали обличчя вождя.
У колекції Романа Метельського зберігається цікаве фото: поруч наукової бібліотеки ім. В.Стефаника розміщена скульптура радянського воїна. Проте, не можемо знайти про неї інформації. Можливо читачі Фотографій Старого Львова допоможуть з ідентифікацією пам’ятника? Будемо вдячні за інформацію.
![Скульптура радянського солдату біля Наукової бібліотеки ім.В. Стефаника (з колекції Романа Метельського)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/05/ploshha.jpg?resize=696%2C444)
Поруч площі, на наріжнику будинку за адресою Коперника, 21 вміщено меморіальну дошку на честь Олекси Гасина, котрий загинув на цьому місці від рук енкаведистів 31 січня 1949 року. Скульптор таблиці – І.Самотос, архітектор – В. Каменщик. Відкрили дошку у 1999 році.
У серпні 2015 року Благодійний фонд імені Кузьми Скрябіна та Львівська міська рада оголосили бліц-конкурс на проект облаштування інтерактивного громадського простору «Місце щасливих людей», який мав з’явитися у Львові на площі Олекси Гасина. Його мали створити пам’яті Андрія Кузьменка, лідера групи «Скрябін». Переможцем конкурсу став дніпровський дизайнер Валерій Кузнєцов.
![Площа Олекси Гасина](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/05/ploshha3.jpg?resize=696%2C424)
Згідно з проектом, простір охоплюватиме кілька груп та зон, які матимуть різні функції: зону сцени, групи лавок, водні арт-об’єкти «Течії», пішохідну зону, зону схилу із місцями для сидінь, зону огороження побутових відходів, зону паркування велосипедів, зону арт-об’єкту «Нерв», урни, арт-об’єкти з дерева та металу, які символізуватимуть діяльність Андрія Кузьменка, підсвічені дерева.
Простір планували облаштувати ще у 2017-2018 рр., проте, як бачимо роботи ще не почалися.
![Площа князя Святослава. Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/07/327.jpg?resize=696%2C464)
Площа Князя Святослава. Розташована між вулицями Ярослава Мудрого, Олени Степанівни та Морозенка. Сучасна назва площі існує з 1993 року, а до того вона мала назви: площею Юзефа Бема – у 1885 році (на честь польського полководця і будівничого); Де Віттепляц – під час німецької окупації (на честь будівничого Домініканського костелу у Львові та військового коменданта Кам’янця-Подільського Яна де Вітте); площа Ярослава Мудрого – з 1946 року.
![Колишній автовокзал на пл. Князя Святослава стояв ще у 2008 році](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/05/1-1.jpeg?resize=696%2C574)
Посередині площі колись були лазні та невелика торговиця. Тут навіть мали намір відродити Святоюрські ярмарки. А за радянських часів, у 50-70-х рр. ХХ ст. тут був розміщений автовокзал міжміського сполучення. Забудована площа у стилях класицизму та сецесії.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
- Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
- Мельник І. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Центр Європи, 2011
- Мельник І., Масик Р. Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
- http://tvoemisto.tv
- https://zik.ua
- https://zaxid.net