15 цікавих фактів про вулицю Пекарську у Львові

4143
15 цікавих фактів про вулицю Пекарську у Львові

Сьогодні хочемо познайомити читачів Фотографій Старого Львова з 15 цікавими фактами про одну з найстаріших львівських вулиць, що розташована в Личаківському районі – Пекарську, що простягається від вул. Івана Франка до Мечнікова.

Частина плану м. Львів 1829 року. Червоним виділена вулиця Пекарська. (джерело: Вікіпедія)
Частина плану м. Львів 1829 року. Червоним виділена вулиця Пекарська. (джерело: Вікіпедія)
  1. Під назвою Пекарська вулиця відома ще з кінця ХVІІ ст. Утворилася вона на місці дороги, яка була прокладена паралельно до лінії міських бастіонних фортифікацій, що споруджувались у 1670-1690-х рр.
  2. Від 1544 року вулиця називалася Тембжицька або Темричевська. З 1690 року — вулиця Пекарська. Під час німецької окупації (від 1943 року) вулиця носила назву Бакерґассе (назва Пекарської вулиці німецькою). Історична назва повернена вулиці у липні 1944 році.
  3. До середини ХІХ ст. в Середмісті існувала вул. Пекарська Нижча (частина сучасних вулиць Вірменської та Театральної), зараз це вул. Кониського.
Частина плану м. Львів 1917 року. Червоним виділена вулиця Пекарська
Частина плану м. Львів 1917 року. Червоним виділена вулиця Пекарська (джерело: Вікіпедія)
  1.  Довжина сучасної Пекарської вулиці становить близько 1,5 км. У верхній частині до неї з півдня прилягають зелені масиви на території Академії ветеринарної медицини, Медичного університету та інфекційної лікарні. Над ними височіє пагорб, який називався Новокампіанівською горою, а з ХІХ ст. Шуманівкою. На пагорбі збереглися сліди валів фортифікацій ХVІІ ст.
  2. Верхня (або східна) частина Пекарської та Личаківської в середині XIX століття отримала назву «львівської Калабрії». Це пов’язано з злочинним угрупуванням, яке вдень укривалося в одному з будинків біля цвинтаря, а вночі виходило полювати за самотніми перехожими. Головного злодія прозвали «цирюльником», адже під будь-яким приводом чіплявся до них, і у відповідний момент швидко заліплював обличчя жертви пластиром із пташиного посліду. Позбавлена зору і можливості покликати на допомогу людина ставала легкою здобиччю для решти банди.
вул. Пекарська. Львів, 1941-1944 (джерело: Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. Львів: Центр Європи, 2011)
вул. Пекарська. Львів, 1941-1944 (джерело: Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. Львів: Центр Європи, 2011)
  1. 20% від всіх адрес вулиці є архітектурними пам’ятками місцевого значення. Забудова вулиці різноманітна: віденський класицизм, сецесія, конструктивізм, сталінський ампір, забудови нового часу.
  2. Тут розташовані два медичні університети національного рівня: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. З медичної інфраструктури є обласні центри: Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня, Львівський обласний клінічний діагностичний центр, Львівський обласний центр служби крові, Львівське обласне патологоанатомічне бюро. На вулиці також розташований Ботанічний сад.
Палац Комелло. вул. Пекарська, 50. Львів, поч. ХХ ст. Автор: Яворський Косьчєша Ю.(джерело: Котлобулатова І. Львів на фотографії: 1860-2006. Львів: Центр Європи, 2008)
Палац Комелло. вул. Пекарська, 50. Львів, поч. ХХ ст. Автор: Яворський Косьчєша Ю.(джерело: Котлобулатова І. Львів на фотографії: 1860-2006. Львів: Центр Європи, 2008)
  1. А ще на Пекарській можемо побачити аж три палаци: неоготичний палац Туркулів-Комелло (вул. Пекарська, 50. Споруджений у 1840-1844 рр. Ймовірно за проєктом Фридерика Баумана. Нині— навчальний корпус Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького); палац Сєменських-Левицьких (вул. Пекарська, 19. Збудований в першій половині ХІХ ст. У 1930-х роки сюди з Народного дому перенесли філію української Академічної гімназії. У повоєнні роки тут містилася середня школа № 36, пізніше тут розмістили спеціалізовану школу-інтернат № 102 для дітей з розумовими вадами); палац графа Орловського (вул. Пекарська, 13. Збудований на поч ХІХ ст. згодом неодноразово реконструйований).
Палац Семенських-Левицьких, поч. ХХ ст.
Палац Семенських-Левицьких, поч. ХХ ст.
  1. 1844 року власниця палацу на Пекарській, 50 відкрила купальню на ставі у палацовому парку. Львів’яни відвідували цей заклад, на свята та в неділю тут грав військовий оркестр. Для жінок існували купальні на сусідньому Вороблячому ставі у саду монастиря сакраменток; басейн у саду (нині— басейн Зооветеринарної академії). Проте, через отруєння риб у цьому ставі милом стали причиною заборони доступу до нього світським особам, а купальню перенесли 1846 року на став Шумана
Готель «Краківський» у 1920-х рр.
Готель «Краківський» у 1920-х рр.
  1. На початку Пекарської здавна стояли два готелі. Ліворуч «Краківський», який після перебудови у 1913-1914 рр. Вважався найелегантнішим у місті (проект архітекторів Михайла Лужецького та Едмунта Жиховича», а праворуч – «Метрополь». Після війни обидва втратили свої готельні функції.
  2. Одним з найстаріших збережених будинків по вул. Пекарській знаходиться за № 9. Кам’яницю було збудовано в 1877 р. За проєктом Вінцента Кузневича. У 1922–1926 роках кам’яницю перебудували за проєктом Юзефа Авіна для потреб єврейської жіночої професійної школи ім. Цецилії Клафтен, що діяла тут до 1939 року. У 1944-1953 роках в будинку містився навчальний корпус Львівського технікуму легкої промисловості, котрий 1953 року переведено в будівлю на вулиці Вороного, 6.
Вілла Франца Ріхтера. вул. Пекарська, 11. Львів, 1880. Автор: Едвард Тшемеський (джерело: Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. Львів: Центр Європи, 2011)
Вілла Франца Ріхтера. вул. Пекарська, 11. Львів, 1880. Автор: Едвард Тшемеський (джерело: Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. Львів: Центр Європи, 2011)
  1. На ділянці під № 11 наприкінці ХІХ ст. стояла неоренесансна вілла-палацик книгаря Франца Ріхтера, збудована у 1878 році Едмундом Келером, у якій в 1899 р. відомий львівський фотограф Давид Мазур влаштував фотоательє та лабораторію. Однак у 1911 р. Мазур продав віллу разом з парцелею друкареві Казимирові Якубовському, котрий розібрав палацик та збудував тут чотириповерхову кам’яницю.
  2. До 1936 р. в кам’яниці по вул. Пекарській, 14 у помешканні піаністки Корнелії Парнас був приватний музей Фридерика Шопена, експонати якого передали до Львівського історичного музею, а на поч. ХХ ст. в цьому домі функціонував  приватний ліцей для дівчат Марії Заґурської.
Львів, вул. Пекарська, 59, Храм Христа Спасителя. Фото 1944 року
Львів, вул. Пекарська, 59, Храм Христа Спасителя. Фото 1944 року
  1. Адресу Пекарська, 59 до 1939 р. займав колишній храм і монастир отців воскресинів (змертвихвставців), споруджений у 1888—1890 роках. У 1939-1941 рр. тут містилася частина підпільної архієпископської Духовної семінарії латинського обряду. По війні приміщення храму і монастиря віддали під склади Львівського окружного військового шпиталю. Від 1994 року в приміщенні колишнього костелу діє протестантський храм Христа Спасителя Української християнської місії відродження та милосердя. Цей самий номер мають й колишній будинок «Руського інтернату», спорудженого у 1881—1897 роках.
На території саду, вул. Пекарська, 73
На території ботанічного саду, вул. Пекарська, 73
  1. По вул. Пекарській мали свої майстерні такі відомі скульптори як Петро Гарасимович, Броніслав Солтис, Гавриїл Красуцький, Абель Пер’є. Мешкав на цій вулиці і відомий письменник Роман Іваничук .

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Ґранкін П. Статті (1996-2007). — Львів : Центр Європи, 2010.
  2. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009
  3. Мельник І., Загайська Р. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. Центр Європи, 2013 р.

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.