Сьогодні пропонуємо до уваги читачів Фотографій Старого Львова 15 цікавих фактів про львівське передмістя Клепарів, що розташоване у сучасному Шевченківському районі міста. Відоме воно ще з ХІІІ століття, коли король Данило споруджував навколо Львова укріплення для захисту від татар.
- Свою назву – Кльоппергоф – місцевість отримала на початку ХІV ст. від імені львівського міщанина Андрія Кльоппера, оскільки належала йому як фільварок. Згодом, первісна назва трансформувалася у звичну нам – Клепарів.
- Територія цієї приміської громади тягнулася від Полтви до нинішньої станції “Клепарів” при вул. Шевченка. На розі вулиць Варшавської та Граничної була Клепарівська рогатка, на якій збирали мито з возів, що доставляли товари до Львова.
- Віссю цієї території є вулиця Клепарівська. Пролягає вона під Гицлевою горою (інші назви гора Страт, або Справедливості). 1769 року тут страчували гайдамаків. На вершині гори стоїть обеліск роботи скульптора Юліана Марковського, який спорудили у 1895 р. на честь повішених тут 31 липня 1847 року учасників повстання 1846 року Теофіла Вісньовського та Йосифа Капустинського. Довкола засадили сквер, який назвали парком Вісньовського.
- У листопаді 1918 року довкола гори Страт точилися затяті бої між українським військом та польськими повстанцями.
- Від ХV ст. тут були виноградники. І досі одна з вулиць Клепарова носить назву Винниця, завдяки виноградникам, які колись тут росли.
- У місцевості Клепарів було виведено власний сорт черешень – черехи. За одними джерелами – це особливий сорт вишні, за другими — це гібрид вишні звичайної та черешні. Але, у будь-якому випадку, цінувався цей сорт надзвичайно. В 1555 році у Львові навіть було видано указ, який зобов’язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування. Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом у його «Pomona Austriaca», а в англійській літературі перша згадка черех відома з 1831 року під назвою ‘Griotte de Kleparow’. В Україні вирощування черехи було занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник.
- Під горою при вулиці Клепарівській, 15 за проектом Юліуса Гохберґера у 1891-1896 роках було збудовано комплекс притулку для вбогих фундації брата Альберта (до 1939 року).
- На території, де зараз розташовано Краківський базар, був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі . Перша згадка про який сягає 1414 р. Ділянку на цвинтар виділили євреям на тривале користування на обшарах (ґрунтах, що оточували місто довкола і належали місту), які надав місту привілей короля Владислава Ягайла від 18 вересня 1415 року. 22 серпня 1855 року цвинтар було офіційно закрито. При старому цвинтарі у 1898-1901 роках було споруджено єврейську лікарню за проектом Казимира Мокловського (вулиця Раппопорта, 8).
- На околиці Клепарова (вул. Шевченка) у 1888 році було відкрито Я́нівський цвинтар — другий найбільший (після Личаківського) за кількістю похованих тут історично значущих постатей некрополь міста. На цьому кладовищі поховані, зокрема генерал УГА Мирон Тарнавський, державний діяч Кость Левицький, громадсько-політична діячка Ольга Басараб, поет Богдан Ігор Антонич, а також понад тисячу вояків, що загинули у боях за Львів у листопаді 1918.
- У 1715 році на Клепарові постало перше промислове броварне підприємство, яке невдовзі перетворилося в одного з найпотужніших виробників пива Австро-Угорської імперії. І до сьогодні «Львівська пивоварня» розташована на вулиці Клепарівській.
- Окрасою вулиці Клепарівської є Будинок військових інвалідів (тепер Львівський державний університет безпеки життєдіяльності). Зведений у 1855-63 роках за проектом віденського архітектора Теофіла Гансена. У комплексі із Домом інвалідів одночасно було зведено каплицю у романо-візантійських формах (зараз храм УПЦ КП, присвячений Покрові Богородиці).
- У 1911 році на Клепарові збудували читальню «Просвіти». Цю будівлю зводили мешканці дільниці за допомогою фірми Івана Левинського. Її вважають першим українським стаціонарним театром на території Львова.
- Поряд будинку «Просвіти» у 1927-1934 рр. Євгеном Нагірним за проектом Сергія Тимошенка було зведено греко-католицьку церкву Св.Апостола Андрія.
- У 1930-х відкрито автобусну лінію на Клепарів, одну з перших у Львові.
- У 1931 році, під час реалізації проекту перспективного просторового розвитку “Великого Львова”, який розробляли під керівництвом урбаніста Ігнатія Дрекслера, Клепарів було приєднано до Львова.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Іван Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. – Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932;
- Ігор Мельник. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010;
- Ігор Мельник. На Клепарівській вулиці.
- Franciszek Jaworski. Lwów stary i wczorajszy. Lwów, 1911;
- Оrlowicz М. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. Lwów-Warszawa, 1925
