11 ґаджетів кінця XIX століття

1466
11 ґаджетів кінця XIX століття.
11 ґаджетів кінця XIX століття.

Сьогодні словом ґаджет нікого не здивуєш, але ті речі, які розуміються під цим словом, однозначно викликають у нас подив і захоплення, полегшують наше життя. У XIX-XX століттях, напевне цього слова ще не існувало, або воно було абсолютно непоширене, однак ті речі, які можна зараз ним назвати можуть здивувати багатьох, а багатьом були б корисні і сьогодні.

Так, до прикладу, чоловіча палиця (на львівській говірці ляска), яка була популярна сто років тому, могла виконувати і додаткову функцію – слугувати стільцем для відпочинку під час прогулянки.

Ляска-стілець Михайла Грушевського, музей Михайла Грушевського у Львові.
Ляска-стілець Михайла Грушевського, музей Михайла Грушевського у Львові.

Також у музеї Михайла Грушевського є ще один стілець, який легко складається у три паралельних дощечки.

Складний стілець XIX століття, музей Михайла Грушевського.
Складний стілець XIX століття, музей Михайла Грушевського.

Застосування наступного “ґаджета” мало-кому вдається розгадати з першого разу – це мухоловка. На дно посудини наливали солодкий сироп, мухи залітали, щоб поласувати солоденьким, а вилетіти вже їм не вдавалось.

Мухоловка в музеї Михайла Грушевського у Львові.
Мухоловка в музеї Михайла Грушевського у Львові.

Друкарською машинкою, можливо, ще нікого не здивуєш, але ця друкарська машинка кінця XIX століття, що знаходиться у тому ж таки музеї Грушевського,  виробництва американської фірми “L.C.Smith & Bros.”, з польською клавіатурою. Якщо уважно розглянути розташування літер, то воно ідентичне сучасній польській розкладці клавіатури на комп’ютері: характерною ознакою розкладки є взаємозамінне розташування літер “Z” і “Y” відносно латинської (англійської) розкладки.

Друкарська машинка фірми "L.C.Smith & Bros." з польською розкладкою клавіатури.
Друкарська машинка фірми “L.C.Smith & Bros.” з польською розкладкою клавіатури.

У музеї Івана Франка знаходиться ще один цікавий експонат, якому під час екскурсі практично не приділяють уваги – це будильник фірми “Lenzkirch”  1880-1890 років виготовлення, який зберігся в робочому стані.

Будильник фірми "Lenzkirch" 1880-1890 років виготовлення. (подібний до того, який знаходиться у музеї).
Будильник фірми “Lenzkirch” 1880-1890 років виготовлення. (подібний до того, який знаходиться у музеї).

Звісно, сьогодні будильником нікого не здивувати. А як на рахунок будильника, який може грати Вашу улюблену платівку? Саме такий будильник знаходиться в музеї Соломії Крушельницької у Львові. На тильній стороні пристрою встановлювався час спрацювання, рукояткою заводився механізм і в заданому часі будильник починав відтворювати платівку.

Будильник-програвач, музей Соломії Крушельницької у Львові.
Будильник-програвач, музей Соломії Крушельницької у Львові.

Крім будильників у кінці XIX століття вже існували електромеханічні хронометри. Один з таких “ґаджетів” представлений в музеї історії ЛНУ ім. Івана Франка.

Електромеханічний хронометр кінця XIX століття у музеї історії ЛНУ ім. Івана Франка.
Електромеханічний хронометр кінця XIX століття у музеї історії ЛНУ ім. Івана Франка.

В музеї хронометр стоїть на старовинному штативі з механічним приводом зміни висоти, де у досить цікавий спосіб реалізована черв’ячна передача через проміжну шестерню.

Штатив австрійського виробництва, музей історії ЛНУ ім. Івана Франка.
Штатив австрійського виробництва, музей історії ЛНУ ім. Івана Франка.

У тому ж музеї знаходиться ще один штатив, щоправда конструкція у нього простіша – є регулювання по висоті, але з використанням фіксаторних різьбових штифтів.

Старовинний штатив у музеї історії ЛНУ ім. Івана Франка.
Старовинний штатив у музеї історії ЛНУ ім. Івана Франка.

Крім штативів були і столики-трансформери, як наприклад, газетний столик у музеї Соломії Крушельницької, який мав додаткові розкладні полиці.

Столик-трансформер у музеї Соломії Крушельницької.
Столик-трансформер у музеї Соломії Крушельницької.

У львівських музеях цікаві побутові інженерні рішення не тільки стоять на підлозі чи столі – вони ще й висять на стелі. у музеях Соломії Крушельницької та Івана Франка є люстри, які можуть регулюватись по висоті. Зрозуміло, що сьогодні цим нікого не здивуєш, але якщо розглянути конструкцію, то стає очевидним, що вони спокійно можуть по надійності пережити свої сучасників, адже не мають жодних ниток, пружин і котушок – лише ланцюг, блок і гирька.

Люстра в музеї Соломії Крушельницької у Львові.
Люстра в музеї Соломії Крушельницької у Львові.

Костянтин БАРАНЮК

Висловлюємо подяку: Музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької, Державному меморіальному музею Михайла Грушевського, Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка, Музею історії ЛНУ ім. Івана Франка.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.