1 травня або ласкаво просимо до спецтабору праці

665

Першого травня ми святкуємо «Міжнародний день солідарності трудівників» (чесно кажучи, дуже «ріже» вухо ця українська назва, оскільки закарбувалося у свідомості інше її звучання ‑ «Международный день солидарности трудящихся»). І не кожен знає, що походить це свято від страйку робітників міста Чікаго в 1886 р., а не від приписів ЦК КПРС.

Згадуючи як в СРСР декларували «робітничий клас» як провідний рушій прогресу, пригадаймо й те, що в СРСР булла узаконена й примусова праця. Тоді коли увесь цивілізований світ відмовився від будь-яких форм примусової праці (1927 р. у Женеві на засіданні Ліги Націй – попередник ООН ‑ було скасовано рабство як явище, а 28 червня 1930 р. підписано конвенцію про ліквідацію примусової праці в усіх формах), то в СРСР у той же час формували систему примусової рабської праці – ҐУЛАҐ.

Вашій увазі пропонуємо добірку світлин про табірні будні з архіву Володимира-Ігоря Порендовського – учасника Українського визвольного руху, в’язня «Тюрми на Лонцького» та радянських таборів.

Пан Порендовський народився в 1921 на Тернопільщині, потім його батьки переїхали до Станіславова (тепер Івано-Франківськ). Працював вчителем на Волині, де став членом ОУН.

В 1943 переїжджає до Львова і до 1944 навчався у Львівській Політехніці на факультеті будови доріг та мостів (там само де й Роман Шухевич), одночасно був шефом зв’язку Крайового військового штабу групи УПА «Захід». Наступних два роки (1945-46) працював в Головному осередку пропаганди ОУН під псевдо «Семенюк»., а згодом виїхав на землі Закерзоння.

Вдруге Володимир Порендовський побачив Львів 2 квітня 1949 р. … з вікна Тюрми на Лонцького… присудили йому 25 років ув’язнення у спец таборах: Кенґір (Степлаґ), Магадан (Берлаґ) та Озерлаґ. Звільнений в 1959 р. та стараннями батьків, котрим вдалося виїхати до Польщі через співзвучність прізвища з польським та колишнє польське громадянство, виїхав до Вроцлава де й до тепер проживає.

Старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»
Ігор ДЕРЕВ’ЯНИЙ

1 COMMENT

  1. Не зрозуміло, чи у п. Дерев’яного, чи у автора проблеми з українською та російською мовами, адже трудящих (укр.), трудящихся (рос.).

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.