1 травня або ласкаво просимо до спецтабору праці

606

Першого травня ми святкуємо «Міжнародний день солідарності трудівників» (чесно кажучи, дуже «ріже» вухо ця українська назва, оскільки закарбувалося у свідомості інше її звучання ‑ «Международный день солидарности трудящихся»). І не кожен знає, що походить це свято від страйку робітників міста Чікаго в 1886 р., а не від приписів ЦК КПРС.

Згадуючи як в СРСР декларували «робітничий клас» як провідний рушій прогресу, пригадаймо й те, що в СРСР булла узаконена й примусова праця. Тоді коли увесь цивілізований світ відмовився від будь-яких форм примусової праці (1927 р. у Женеві на засіданні Ліги Націй – попередник ООН ‑ було скасовано рабство як явище, а 28 червня 1930 р. підписано конвенцію про ліквідацію примусової праці в усіх формах), то в СРСР у той же час формували систему примусової рабської праці – ҐУЛАҐ.

Вашій увазі пропонуємо добірку світлин про табірні будні з архіву Володимира-Ігоря Порендовського – учасника Українського визвольного руху, в’язня «Тюрми на Лонцького» та радянських таборів.

Пан Порендовський народився в 1921 на Тернопільщині, потім його батьки переїхали до Станіславова (тепер Івано-Франківськ). Працював вчителем на Волині, де став членом ОУН.

В 1943 переїжджає до Львова і до 1944 навчався у Львівській Політехніці на факультеті будови доріг та мостів (там само де й Роман Шухевич), одночасно був шефом зв’язку Крайового військового штабу групи УПА «Захід». Наступних два роки (1945-46) працював в Головному осередку пропаганди ОУН під псевдо «Семенюк»., а згодом виїхав на землі Закерзоння.

Вдруге Володимир Порендовський побачив Львів 2 квітня 1949 р. … з вікна Тюрми на Лонцького… присудили йому 25 років ув’язнення у спец таборах: Кенґір (Степлаґ), Магадан (Берлаґ) та Озерлаґ. Звільнений в 1959 р. та стараннями батьків, котрим вдалося виїхати до Польщі через співзвучність прізвища з польським та колишнє польське громадянство, виїхав до Вроцлава де й до тепер проживає.

Старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»
Ігор ДЕРЕВ’ЯНИЙ

1 коментар

  1. Не зрозуміло, чи у п. Дерев’яного, чи у автора проблеми з українською та російською мовами, адже трудящих (укр.), трудящихся (рос.).

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.