З історії луцьких чехів. Священномученик Мирон із Кічкарівки

0
54
Священномученик Мирон

21 квітня 1885 року в селі Кічкарівка Луцького повіту Волинської губернії народився Мирон Ржепік, який в 2006 році був канонізований як священномученик.

З біографії святого відомо, що за походженням він був чех. Його батьки Іоан та Марія Ржепіки за віросповіданням були католики. 2 травня 1885 року вони охрестили свого сина в луцькому кафедральному римо-католицькому костелі іменем Мирослав. Хресними стали Йосип і Марія. Проте через два роки родина Ржепіків вирішує змінити віросповідання і переходить в православ’я. Сину Мирославу дають нове ім’я Мирон.

Освіту Мирон Ржепік отримував в Клеванському духовному училищі і Волинській духовній семінарії, яку закінчує в 1906 році.

Далі було навчання з 1906 по 1910 рік в Московській Духовній Академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я. 7 вересня 1910 року Мирона направили на роботу викладачем в Таврійську духовну семінарію.

Клеванське духовне училище, поштівка кінця ХІХ століття
Клеванське духовне училище, поштівка кінця ХІХ століття

Щоб отримати сан священика, Мирону потрібно було одружитись. Нареченою стає така собі Єлизавета Петрівна. Через рік Мирон приймає сан священства і направляється законовчителем до Лубенської вчительської семінарії, яка знаходилась в Полтавській губернії. Наступним місцем роботи була семінарія в Тверській губернії. Там Мирон працював в якості викладача Святого Письма і тимчасово виконувача обов’язків інспектора.

Проте щасливе існування волинянина тривало не довго. Після жовтневого перевороту 1917 року усі духовні установи радянською владою були заборонені. З 1918 року духовну семінарію, де працював Мирон Ржепік, реорганізували в школу другого ступеня, де Мирон став викладати іноземні мови і креслення.

У квітні 1926 року отець Мирон переїжджає в м. Сергієв (нині м. Сергієв Посад), де його призначають настоятелем П’ятницького храму. За два роки радянська влада закриває монастир.

5 квітня 1930 року Мирона Ржепіка було заарештовано разом з іншими шістдесятьма священнослужителями і направлено до Бутирської в’язниці. 15 травня 1931 Мирону було пред’явлено звинувачення в тому, що «він був членом Загорської філії контрреволюційної організації «Справжні християни» і займався монархічною антирадянською агітацією».

П’ятницька церква, Посад
П’ятницька церква, Посад

20 травня 1931 року йому було винесено вирок за статтями 58-10 і 58-11 КК РРФСР – 10 років з відбуванням у Сиблаг. Шість років ув’язнення йому довелося працювати і на лісоповалі, і діловодом, були непомірно важкими і в духовному і в фізичному сенсі. З 1934 року Мирона постійно в засланні почали допитувати і висунули нові звинувачення. Під час обшуку в нього вилучили «антимінс з хусткою, Євангеліє, молитовник, Служебник, дерев’яний хрест, вічний календар» (пасхалія)».

18 серпня 1937 р Мирону було пред’явлено нове звинувачення, що, перебуваючи в таборі, він систематично вів «антирадянську роботу і займався використанням релігійних забобонів серед ув’язнених і вільнонайманих». На всіх допитах він тримався стійко, з гідністю, нікого не видав, вину свою заперечував, хоча і визнав, що служив Богу і в таборі.

7 вересня по вироком трійки при НКВС СРСР по Західно-Сибірському краю протоієрей Мирон був засуджений до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок було виконано 13 вересня 1937 року. Мирон Ржепік був похований у невідомій могилі поблизу бараку.

В 2006 році волинянин Мирон Ржепік був канонізований і став священномучеником православної церкви.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело «Хроніки Любарта»

Напишіть відгук