Ярослав Пстрак, або львівський художник і ілюстратор, який відкрив світові Гуцульщину (і не лише її)

0
176

До числа митців, які пов’язані зі Львовом належить воістину унікальна постать Ярослава Пстрака. Уродженець містечка Гвіздець на Коломийщині, вихованець Мюнхенської художньої академії, він значну частину свого життя пов’язав зі Львовом і саме тут творив найвідоміші свої твори. Сьогодні ми пропонуємо вам поглянути на життя та творчість цієї непересічної особистості, яка зафіксувала для нас як традиційну українську культуру Гуцульщини і інших регіонів, так і окремі пейзажі старого Львова.

Батько Ярослава був скульптором і різьбярем по дереву, а мати була сестрою художника Миколи Левицького. Як бачимо, творча атмосфера була звичною для сім’ї Ярослава, що мало відповідний вплив на формування його особистості. У 1879 році, родина переїхала до Коломиї. Закінчивши початкову школу, Ярослав вступив до Коломийської гімназії, де він міг би отримати першокласну на той час освіту. Проте захопившись малюванням, Ярослав став все менше і менше уваги приділяти навчанню, за що його виключили з гімназії. За клопотанням батька і вчителя малювання Валеріана Крицінського, хлопця поновили, але пізніше виключили вдруге.

Ярослав уже мав певні навички з рисунку, олійного й акварельного живопису. Проте важкі матеріальні та сімейні обставини приведи до того, що дім Пстраків конфіскували, батько покинув родину, а мати не перенесла горя й померла. П’ятеро дітей залишились сиротами. Доля талановитого юнака опинилась під питанням. Проте як відомо, світ не без добрих людей. У 1895 році, за допомогою меценатів талановитий юнак потрапив у Мюнхен до академії мистецтв. Захопившись пастельним живописом, він незабаром оволодіває цією технічно складною технікою.
Закінчивши 1899 року Мюнхенську академію мистецтв, художник повернувся уже до Львова, який від цього часу стає йому домом. У цей час у Львові Пстрака широко знають як портретиста й ілюстратора журналів і гумористично-сатиричних видань. Зокрема, ним було створено ілюстрації до творів Івана Франка, Миколи Гоголя та інших письменників. Він працює і як живописець, малює чимало портретів і жанрових сцен. 1901 року художник здійснив подорож по Західній Європі, де він мав змогу побачити передові на той час мистецькі тенденції.

Після повернення, Пстрак залишається жити у Львові. Тут він виконав чимало портретів на замовлення місцевої інтелігенції. У цей час він поїхав на Гуцульщину, де виконав розписи кількох церков. У 1903 році він знову їде на Гуцульщину, де пробув чотири роки, які стали досить плідними в його творчості. 1907 року він повернувся до Львова. У ряді картин створених у цей період Пстрак відтворює архітектурні пам’ятки Львова. Серед них — «Вид на вулицю Руську», «Львівський оперний театр», «Вид на вежу Корняктів, костел кармелітів і вежу Львівської ратуші». Тут необхідно зрозуміти наступне. Ілюстрації, які створював Пстрак часто використовували для оформлення листівок, і їх широке поширення фактично привело до того, що створені ним образи не лише «поширювались в народ», але й ставали популярними.

1909 року Ярослав втретє їде на Гуцульщину. З невеликими перервами він перебував там аж до 1913 року. Прикметно, що у столітній ювілей Тараса Шевченка, який святкували у 1914 році, Пстрак створює портрет Шевченка. Використовуючи його, було видано кольорову листівку. Починаючи з 1913 року Пстрак знову у Львові. До останніх робіт Пстрака, які збереглися, належать сім міфологічних сцен, датованих 1915 роком. Проте перша світова війна і матеріальні труднощі підірвали здоров’я Пстрака. У 1915 році, він вимушений покинути Львів. Він вирушає разом з відступаючою російською армією та осідає у Харкові, де й помирає у 1916 році у віці 37 років, у самому розквіті сил.

Чи пам’ятають про нього сучасні львів’яни? Одну з вулиць Львова названо іменем Ярослава Пстрака. У Івано-Франківську є вулиця Ярослава Пстрака. Чи достатньо цього? Важко сказати. Формальне вшанування це добре, проте нам варто також і згадувати деколи про людей, які докладали зусиль, щоб зробити свій позитивний внесок у якусь благородну справу. Одним з таких людей і був Пстрак. Тому, пам’ятаймо про нього, та нехай він слугує нам своєрідним прикладом творчої праці та любові до свого рідного краю.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Прикарпатський художник Ярослав Пстрак (http://sverediuk.com.ua/prikarpatskiy-hudozhnik-yaroslav-pstrak/)
  2. Ярослав Пстрак (https://artkolo.org/category/%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE/%D1%8F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2-%D0%BF%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA/)
  3. Пстрак Ярослав Васильович (http://gvozdets.if.ua/vud/vudLud.php?idvel=1)

 

Напишіть відгук