У Львові відбулось відкриття виставки живопису Валерія Мартинчика (відео)

0
639
У Львові відбулось відкриття виставки живопису Валерія Мартинчика
У Львові відбулось відкриття виставки живопису Валерія Мартинчика

В середу, 20 липня 2016 року, у головній будівлі Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) відкрилася виставка живопису Валерія Мартинчика (Лондон, Великобританія). Валерій Мартинчник вперше презентує власний творчий доробок в Україні. Митець широко знаний у світі й виступив експонентом численних виставок в Англії, Франції, Німеччині, Естонії, Росії та ін.

Відкриття виставки живопису Валерія Мартинчика
Відкриття виставки живопису Валерія Мартинчика

“Маю честь представити на відкритті виставки гостя України, гостя Львова  – відомого художника в світі п. Валерія Мартинчика. Людина, яка виросла в Білорусії, яка виховувалась на традиціях різного роду, яка запізнала мистецтво та поставила собі за мету творити, бачити світ своїми очима.

Склалося так, що доля завела в Великобританію, до Лондона, де він мав можливість себе проявити, творити. І сьогодні ми маємо можливість вперше в Україні ознайомитись з творами пана Валерія.

Виставка є ретроспективною. Можна побачити твори від середини 70-х років, 80-ті роки і роботи буквально останніх років”, – зазначив генеральний директор Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан відкриваючи виставку.

Валерій Мартинчик подякував усім за гостинність, з якою його зустріли у Львові і поділився захопленими враженнями від міста та його краси.

“Коли мене питають, яка у мене релігія, то я завжди відповідаю, що моя релігія – культура. Тому сьогодні для мене велика честь показати свої твори у храмі культури. В цій історичній пам’ятці, в цьому музеї, в цьому місті, де я переживаю просто культурний шок. І для мене велика честь бачити вас тут,” – сказав художник.

Довідково. Валерій Мартинчик народився 1948 року у Білорусії (тоді – в складі СРСР). У ранньому дитинстві його виховувала бабуся, а дитячі книжечки й іграшки замінило 50-томне видання «Великої радянської енциклопедії». Саме цей енциклопедичний багатотомник із його кольоровими репродукціями творів старих майстрів визначив зацікавлення Валерія мистецтвом у майбутньому.

З 1955 року Валерій переїздить до Гродна – мальовничого середньовічного містечка на білорусько-польському прикордонні. Гродно завжди славилось своєю вільною, прозахідною атмосферою. Назавжди закарбувалось в пам’яті Валерія знищення комуністичним режимом міської готичної катедри XIV століття…

1965 року Валерій вступив до Мінського державного коледжу мистецтв. Втім після першої виставки, в якій взяв участь як експонент, був виключений із цього навчального закладу за спроби наслідувати західні тенденції у творчості. Незважаючи на це, художній фах в радянському виші митець здобув, вступивши через рік до Білоруської державної академії мистецтв в Мінську (1967 – 1972). Однак вже після першої студентської виставки був позбавлений стипендії за малярські експериментування. Невдовзі через стрес та нестатки опинився у лікарні.

Після закінчення навчання Валерій Мартинчик у своїй творчості чітко відмежувався від радянського пропагандистського мистецтва (1972 – 1986). Розпочався період андеграунду. У цей час В.Мартинчик зацікавився мистецтвом авангарду початку XX ст. й. зокрема, теорією космічної свідомості (Сошіс Сотсіоиsпеss), яка у свій час стала визначальною у формуванні ідейної платформи абстракціонізму. Аналітичне мистецтво Павла Філонова та нові досягнення комп’ютерного (цифрового) мистецтва, теорії хаосу та складності стали ідейно-формотворчими складовими концепції власного авторського стилю Валерія Мартинчика.

Додали снаги й відвідини творчих студій провідних митців андеграунду в Москві і Санкт- Петербурзі (тоді Ленінграді) — Олега Целкова, Володимира Янкилевського та Оскара Рабина. Тоді майстерня Валерія в Мінську стала місцем зустрічей молодих художників, поетів, учених, перетворившись у центр розповсюдження дисидентської літератури.

В період лібералізації політичних і культурних процесів у радянській Білорусії художник організував перше угрупування білоруських митців-нонконформістів «Форма» (1987 – 1989). А розпочалось все із пропозиції В.Мартинчику влаштувати персональну виставку в Художньому музеї “Kadriorg” (Таллінн), яку зробила Нінель Зітерова, куратор Естонського державного художнього музею. Валерій виступив із альтернативною ідеєю – організувати спільну виставку молодих білоруських митців андеграунду. Він самостійно відібрав учасників для цього вернісажу й назвав новостворене мистецьке об’єднання: «Форма». Окрім виставок в Естонії, «Форма» взяла участь у першому Фестивалі радянського андеграунду у Нарві (1988). а також мала ряд резонансних виставок у Москві.

1989 року художник емігрував до Польщі, а наступного 1990 року – до Великобританії. Тоді ж дебютував із персональною виставкою у Лондоні.

Від 1990 року Валерій Мартинчик живе і творчо працює у столиці Об’єднаного Королівства. Виступив експонентом персональних виставок не лише в Англії, а й у Франції. Еолландії. Бельгії. Сінгапурі, Росії. Взяв також участь у багатьох групових вернісажах. Твори В.Мартинчика зберігаються у державних та приватних колекціях у різних країнах світу.

Наталка СТУДНЯ

Напишіть відгук