Церква Преображення Господнього, або другий український храм у Львові

0
1794
Церква Преображення Господнього, або другий український храм у Львові

Львів славиться своїми сакральними пам’ятками архітектури. У нашому місті багато старих та надзвичайно красивих храмів. Однією з таких святинь є пам’ятка архітектури місцевого значення, що розташована у серці Львова (вул. Краківська, 21) та вражає своїми монументальними формами – церква Преображення Господнього.

Стара Спасопреображенська церква стояла в Краківському передмісті за Мурованим мостом (район початку вул. Замарстинівської). Вперше цей дерев’яний храм згадується  у 1538р. з приводу відновлення Львівського єпископату.

Церква Преображення Господнього, 2016 р.
Церква Преображення Господнього, 2016 р.

 У списку Львівських церков єпископа Льва Шептицького від 1774 року занотовано: «Церква Преображення Господнього – дерев’яна, через свою старість уже протягом яких 26 літ зістає запущеною, колись мала багато парохіян – купців та кушнірів, але тепер не має нікого, і тому доведена до руїни . Невеликий ґрунт і бенефіція, якими користувались преображенські парохи приділені тепер до вікту св. П’ятницького пароха».

Отож, після проведення Йосифинської касати Святопреображенські ґрунти були прилучені до П’ятницької парафії, а саму церкву продали до села Мокротин Жовківського повіту, де вона простояла до 1874 року.

Колишній монастир тринітаріїв, в котрому з 1784 року містилась університетська бібліотека.
Колишній монастир тринітаріїв

Сучасна ж церква Преображення Господнього  (вул. Краківська, 21), постала на місці колишнього костелу Найсвятішої Трійці отців Тринітаріїв, котрі біля Краківської брами заклали свій монастир у 1703 р. Зведення  храму тривало до 1731 р. При костелі було збудовано монастир та колегіум.

Після скасування у 1783 році ордену Тринітаріїв цісар Йосиф ІІ, оглянувши особисто споруди костелу та монастиря, призначив будівлі на університет.  В приміщенні храму влаштували бібліотеку та актовий зал, в якому 16 листопада 1784 р. відбулася урочиста інавгурація навчального закладу.

Львів, вул. Театральна, Народний Дім та площа перед ним, 1894 рік
Львів, вул. Театральна, Народний Дім та площа перед ним, 1894 рік

У 1848 році під час бомбардування Львова пожежа знищила університетські будинки. Особливих втрат  зазнала бібліотека: з 50 000 томів було врятовано близько 13 000, втрачено багато рукописів. Після цього університет перенесли  на вулицю Св. Миколая (тепер М.Грушевського), а знищені будинки Франц-Йосиф, на прохання Головної Руської Ради, подарував львівським українцям, котрі протягом 1851-1864 рр. збудували тут Народний дім (вул. Театральна, 22)

На місці ж зруйнованого костелу Найсвятішої трійці почалося спорудження другої (після Успенської) церкви.  Будівництво храму велося з пожертв українського населення усієї Галичини. Перший проект Преображенської церкви у 1850 році виконав інженер ІІ класу будівельного департаменту намісництва Антон Фрех. За його проектом церква мала три бані, посаджені на поздовжній осі. Вівтарну частину з трьох боків оточував триповерховий будинок, призначений для священників і культурно-просвітницьких цілей. Але даний проект так і не реалізували. Будинок костелу тимчасово накрили накрили гонтами і винаймали під склад декорацій театру графа Скарбека (театр ім. М.Заньковецької).

Церква Преображення Господнього, 1900-1905 рр.
Церква Преображення Господнього, 1900-1905 рр.

І аж у 30 липня 1878 року  було покладено наріжний камінь під Преображенську церкву. Автором другого затверджений проекту побудови святині був  український архітектор, старший інженер будівельного відділу намісництва Сильвестр Гавришкевич, котрий наглядав за будовою і розробляв її найменші деталі.

Будівництво храму тривало двадцять років (1878-1898). Перший варіант проекту Гавришкевич розробив ще 1874 року і він мало чим відрізнявся  від проекту Фреха. Проте пізніше, в  процесі будівництва архітектор відмовився від концепції трибанної церкви. Він ставить одну потужну баню над трансептом  на циліндричному барабані з 1 вікнами, завершену світловим ліхтарем. Такої ж форми банями завершені вежі головного фасаду і захристії. Останні на початковому проекті не планувалися, такий задум накриття захристій виник у 1894р.

Церква Преображення Господнього, 1906 р. (фото М.Мюнца)
Церква Преображення Господнього, 1906 р. (фото М.Мюнца)

Після завершення будівництва ще кілька років велися оздоблювальні роботи. Для проведення декоративних робіт було запрошено професора Львівської Політехніки  Леонарда Марконі, котрий створив 12 скульптур апостолів (кожна 2 м. заввишки), які встановили між зсередини між вікнами барабану головної бані. Окрім апостолів, Марконі виконав інші ліпні декоративні прикраси, зокрема рельєфи гербів галицьких міст, які встановлені нижче на фризі.

Колись у вікнах церкви були вітражі виконані в Інсбруці за ескізами художника Антона Пилиховського  – св.Володимир та Ольга (південний бік), св. Кирило і Мефодій (північний), благословляючий Христос Спаситель (над хорами) та у бічних навах зі святими української церкви – Юрієм, Варварою, Антонієм і Теодозієм Печерськими, Дмитром, Параскевою, Борисом і Глібом.

У 1899 році на вежах було встановлено 4 дзвони з іменами: Василій, Георгій, Борис і Гліб та один безіменний.  Дзвони були вилиті фірмою Антона Серафина в Калуші і Карла Швабе в Бялій. Того ж року Теофіль Копситинський створив запрестольний образ «Преображення Господнє», а Корнило Устиянович – картини «Мойсей», «Христос перед Пілатом».

У 1899 році розпочалася робота над іконостасом, який створив краківський різьбяр Фердинанд Маєрський. А образи до іконостасу замовили художнику Тадею Попелю, котрий працював над ними протягом дох років.

Уже з квітня 1902 року в церкві розпочались Богослужіння, а урочисте освячення храму в честь Преображення Господнього відбулося 29 квітня 1906 року. Провели освячення Преосвященний Митрополит Галицький Андрей Шептицький, Єпископ Перемишльський Константин Чехович та Єпископ Станіславівський Григорій Хомишин.

Як і більшість храмів  Преображенська  церква зазнала втрат під час воєнних дій у Львові. В ході Першої світової війни австрійська військова влада реквізувала мідне покриття  даху і бані, яке становило 5 952,5 кг. (1916р.). А в часі українсько-польських боїв за Львів, 6 січня 1919року у стіну церкви влучила гарматна куля, однак вибуху не сталось. Зруйнувалась лише частина карнизу, яку згодом від реставрував архітектор Іван Левинський.

Снаряд вмурований в стіну церквм Преображення Господнього, 2016 р.
Снаряд вмурований в стіну церквм Преображення Господнього, 2016 р.

 В пам’ять про це снаряд було вмуровано у стіну та зроблено підпис «6.1.1919». В середині 1990-х років під час ремонтних робіт було стерто цифру “шість” й одиницю, і залишено лише рік. 1999 року напис відновлено, однак з невідомих причин тепер там зазначено «5.1.1919».

У 1948 році на вул. Краківській, перед Преображенською церквою, був застрелений керівник ініціативної групи з переходу греко-католиків у підпорядкування Московського патріархату о.Гавриїл Костельник. Ймовірно, це зробили представники радянських спецслужб, хоча радянська пропаганда звинуватила у вбивстві підпілля ОУН.

За часів СРСР храм був чинний як православний, а у 1989 році він став першою в Україні святинею, що повернулася до лона УГКЦ.  

Софія Легін

Джерела:

  1. Вуйцик В. Leopolitana. За ред. О.Бойко та В.Слободяна. – Львів, 2013
  2. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові.  – Львів, 1932
  3. Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми і кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015
  4. „Nowości illustrowane”. Kraków?1906. – nr. 18

Напишіть відгук