Розкішний курортний парк, або рекреаційний оазис Трускавця!

0
2150
Курортний парк – рекреаційний оазис Трускавця!

Один із відрізків  «цісарського» гостинцю проходив через «Долину», яка стала зародком трускавецького курорту, та поділяв її на дві нерівні частини. На захід від серця курорту простягалася багата лісиста місцевість, яка в процесі облаштування та розвитку курорту стала парково-рекреаційною зоною та об’єктом туристичної привабливості Трускавця.

Центр курорту (Долина), поч. ХХ ст.
Центр курорту (Долина), поч. ХХ ст.

Десятки років тому лікарі курорту зауважували позитивний вплив цієї місцевості на здоров’я людини, рекомендуючи частіше приходити сюди для відпочинку та прогулянок. За їхніми спостереженням тут швидко нормалізується кров’яних тиск, зникають різні форми аритмії, регулюються розлади нервової системи та багато інших хвороб відступає в цій місцевості. Адже саме тут, в балках річок Вишниця та Воротище, сформувалися основні історичні джерела мінеральних вод: «Нафтусі», «Броніслави», «Марії», «Софії», «Едварда» та «Фердинанда».  Адже саме тут, завезені та висаджені ще на початку ХХ ст. вздовж теренкурів, ростуть рідкісні декоративна рослинність, що наповнює  парк киснем та озоном: сосна Веймутова, скумпія, самшит, оцтове дерево, тис тощо.

Центральна алея курортного парку, поч. ХХ ст.
Центральна алея курортного парку, поч. ХХ ст.

 Та цей куточок трускавецької землі є не тільки пам’яткою природи, але й місцем, де залишила по собі вагомий слід історія Трускавця. Архітектурна забудова курорту представлена в дерев’яних надкоптажних спорудах над джерелами та прогулянкових галереях (не збережених на сьогодні), збудованих в стилі модерн з елементами «історизму»; монументальні  пам’ятники, скульптурні композиції, з яких в кожного своя історія…

Нижня тераса курортного парку, поч. ХХ ст.
Нижня тераса курортного парку, поч. ХХ ст.

Створенню комфортних умов для відпочинку та прогулянок  влада на курорті приділяла особливу увагу, поступово освоюючи для цього територію трускавецького лісопарку, скуповуючи землі у місцевих власників.

Музичний павільйон (альтанка), поч. ХХ ст.
Музичний павільйон (альтанка), поч. ХХ ст.

Ще з середини  ХІХ ст. на нижній терасі лісопарку стояла кругла, на ступах оперта альтанка, де в 1859 році вперше зіграв мелодії відомих композиторів військовий оркестр з міста Ярослава і з того часу щодня від 5 до 7 години вечора  продовжував справно виконувати свою розважально-мистецьку роль. На початку ХХ ст. на цій основі постала металева конструкція, яка продовжувала відігравати роль музичного павільйону.

Пам’ятник Адаму Міцкевичу, поч. ХХ ст.
Пам’ятник Адаму Міцкевичу, поч. ХХ ст.

За керівництва трускавецьким курортом спілкою  польських шляхтичів Сапєги та Жултовського (1882-1895) ними закладено основи під великий цивілізований парк, так необхідний його клієнтам. На верхній терасі  лісопарку поблизу джерела «Марія» облаштовано  скверик «Адамівка» в англійському стилі, названий на честь одного із власників курорту Адама Сапєги. В довершення цього проекту, в 1898 році з нагоди 100 річчя від дня народження, встановлений пам’ятник польському поету Адаму Міцкевичу, відомого скульптора Тадея Баронча.

Скверик «Адамівка», поч. ХХ ст.
Скверик «Адамівка», поч. ХХ ст.

По головній алеї курортного парку поблизу джерела «Броніслава» в 1900 році, на кошти вдячної пацієнтки курорту Княжни Беденьової було встановлено Статую Матінки Божої, яка надавала високої духовності курортному парку, не кажучи про рекреаційні властивості цієї відпочинкової зони. 

Статуя Матері Божої в парку, поч. ХХ ст.
Статуя Матері Божої в парку, поч. ХХ ст.

За спеціальною Інструкцією забудови австро-угорських курортів (1864), зокрема наголошувалось, що найнеобхіднішою на кожному  курорті є прогулянкова галерея, яка повинна зводитись безпосередньо біля джерел лікувальних вод, що забезпечить прогулянки відпочивальників у дощову та вітряну погоду, які є необхідними для засвоєння та ефективної дії води на організм людини. Так, на трускавецькому курорті, у верхній частині парку, біля джерела «Марія» в 1896 році з’явилася  прогулянкова галерея-павільйон (критий дептак) в стилі модерн у формах «закопанського» стилю, за проектом львівського архітектора В. Галіцького та стала однією з найкращих на тодішніх карпатських курортах.

А в 1908 році, за проектом Я. Семковіча, на нижній терасі зведено прогулянкову галерею біля джерела «Нафтуся» у «закопанському» стилі.

Прогулянкова галерея (дептак) біля джерела «Марія», поч. ХХ ст.
Прогулянкова галерея (дептак) біля джерела «Марія», поч. ХХ ст.

В 1906 році розпочалися роботи над Регуляційним планом Трускавця на який було нанесено кадастрове розмежування громадських, курортних та приватних меж, запроектовано нові дороги та комунікації.

Відповідно до Регуляційного плану, стараннями знаного садівника Юзефа Яблонського, проводилась повна модернізація курортного парку в англійському стилі, що нараховував площу на той час 3,5 га., землі під який продовжували скуповувались у місцевих селян. Територію парку  розформували на чотири тераси з центральною алеєю для відпочивальників, які йшли до джерел «Марія», «Юзя», «Софія» та «Зося», що було в лісі навпроти місцевості Городище. Проведено трасування нових теренкурів та урегульовано старі прогулянкові стежки курортного парку.

Прогулянкова галерея (дептак) біля джерела «Нафтуся», поч. ХХ ст.
Прогулянкова галерея (дептак) біля джерела «Нафтуся», поч. ХХ ст.

З метою фізіологічного оздоровлення відпочивальників сюди завезли величезну кількість різноманітних екзотичних рослин, кущів, дерев, які виконували роль фіто-та озонотерапії. Але перед тим як потрапити на карпатські курорти Австро-Угорщини фітоматеріал проходив адаптаційний період в Німеччині, де були створені необхідні умови. Серед них виділялися пальми різних видів, які тільки на сезон курорту виносились до курортного парку, а в холодну пору зберігались в спеціально збудованих оранжереях, яких тут було декілька.

Поєднання багатої рослинності, розмаїття дрібного тваринного світу, цілющих джерел, що доповнюється спогляданням  історичних  пам’яток культури та архітектури, надає курортному парку величезної цінності як відпочинково-рекреаційної зони курорту Трускавець в цілому.

Центральна алея курортного парку, поч. ХХ ст.Центральна алея курортного парку, поч. ХХ ст.
Центральна алея курортного парку, поч. ХХ ст.

*Теренку́р (від фр. terrain — місцевість та нім. Kur — лікування) — метод санаторно-курортного лікування, який передбачає дозовані фізичні навантаження у вигляді піших прогулянок, сходжень у гористій місцевості за певними маршрутами. Теренкур благотворно впливає на стан організму, покращує роботу серцево-судинної системи та органів дихання, стимулює обмін речовин, нервову активність.

Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця

Напишіть відгук