Перша «кур’єрська» кнайпа у Львові, або де кельнером був проректор політехніки

0
2073
Перша «кур’єрська» кнайпа у Львові, або де кельнером був проректор політехніки

Мешканцям Львова, особливо тим, які цікавляться історією рідного міста, часто здається, що вони вже знають практично все із міського минулого, особливо якщо йдеться про кнайпи, які у розповідях екскурсоводів стали обов’язковим, прикрашеним легендарною оповіддю, елементом. Однак досі мало відомою для загалу залишається кнайпа Якуба Маселки – людини, яка практично першою у Львові запровадила сервіс доставки товарів додому покупця, та постачала церквам вино для причастя. Та й не в кожній ресторації працювали колишні проректори вищих навчальних закладів.

Будинок Львівської Політехніки, листівка 1920 року
Будинок Львівської Політехніки, листівка 1920 року

 Якщо у середмісті Львова першу скрипку грали такі “розкручені” кнайпи як “Віденська” і “Європейська” кав’ярні, “Атляс” і “сніданковий покій” “мами” Теличкової та інші респектабельні заклади, то в околиці, що прилягала до вул. Леона Сапєги (тепер – вул. С. Бандери), надзвичайною популярністю користувався заклад Якуба Маселки, що розміщувався у партері (згідно із сучасними стандартами – на першому поверсі) будинку навпроти головного корпусу Політехніки, по сучасній вул. Бандери, 25.

Біля головного входу до кнайпи Маселка, 1920-ті рр.
Біля головного входу до кнайпи Маселка, 1920-ті рр.

У будинку діяла не лише кнайпа, але й магазин, де продавали продукти, привезені із колоній європейських країн (спеції, екзотичні страви, декоративні вироби тощо), та пропонували чудовий вибір вин, лікерів, коньяків, портерів у череп’яних флягах, кав і чаїв.

 Вулиця Академічна включно із будинком № 6 на поштовій листівці, початок XX ст.
Вулиця Академічна включно із будинком № 6 на поштовій листівці, початок XX ст.

Власник закладу Якуб Маселко розпочав свою кар’єру у “ресторанному бізнесі” ще у 1920-тих роках, коли працював у кнайпі пані Софії Теличко (“мами” Телічкової ) на вул.  Академічній, 6, і коли вирішив започаткувати власну справу, отримав від неї рекомендаційне свідоцтво – документ, що був необхідним, аби відкрити свою ресторацію.

Сучасна вулиця С. Бандери на листівці, 1916 рік. Дальня червона будівля – будинок № 25.
Сучасна вулиця С. Бандери на листівці, 1916 рік. Дальня червона будівля – будинок № 25.

Заклад Маселка почав свою діяльність у 1926 році, і одразу нова кнайпа вразила відвідувачів своїм розмахом та новаціями, досі невідомими у місті Лева. Дичину пан Якуб замовляв у маєтках місцевих аристократичних родин, і нерідко сам брав участь у полюваннях. Впольовану звечора здобич, переважно вепрів та зайців, вже наступного дня після ловів везли до кнайпи на санях, аби вже на обід подати відвідувачам до столу.

Вулиця С. Бандери, січень 2016 р.
Вулиця С. Бандери, січень 2016 р.

Восени в меню регулярно з’являлися фазани і перепілки, начинені різною солониною. У закладі постійно продавались свіжі раки, живі коропи і щупаки. При кнайпі регулярно працювала власна палярня кави без кофеїну фірми “HAG” – досі надзвичайно популярного кавового бренду у світі.

Американська газетна реклама кави HAG, початок XX ст.
Американська газетна реклама кави HAG, початок XX ст.

Також до кнайпи з Угорщини постачалися чудові вина. Вина привозили в діжках, а вже на місці господар розливав її у пляшки. Незабаром Маселко став справжнім фахівцем з вина, особливо церковного, бо постачав цей напій всім львівським костелам до причастя.

Винні бочки
Винні бочки

При закладі пана Якуба діяла й невелика пекарня, де випікали як фірмовий “сільський хліб” із чорним кмином на капустяному листі, так і торти, бісквіти та нугати (перемащені медово–горіховою масою вафлі).

Юзеф Бачевський
Юзеф Бачевський

Значною популярністю користувалася у кнайпі також дегустація різних смаколиків та алкогольних напоїв. Так, кожен клієнт Маселка міг досхочу безкоштовно пробувати вироби фабрики Бачевського чи кондитера Залевського, які були торговими партнерами пана Якуба.

Кондитерська Залевського на Академічній. Фото зроблене із внутрішнього боку вітрини
Кондитерська Залевського на Академічній. Фото зроблене із внутрішнього боку вітрини

Однак, мабуть, найбільш відомою ресторація Маселка стала завдяки новації, яка у Львові до цього була новинкою, а сьогодні неможна уявити жодного поважного закладу харчування, який би не використовував цього сервісу у своїй діяльності. Йдеться про те, що пан Якуб першим у місті Лева запровадив сервіс замовлення товарів по телефону, і їх доставки по домашній адресі клієнта. Зберігся для історії навіть телефонний номер закладу: 1–16–81. Відтоді, за прикладом Маселка, власники інших престижних кнайп почали проводити телефонні лінії до своїх закладів, аби привабити до своїх послуг якомога більше відвідувачів.

Телефонний номер ресторації Якуба Маселка на сторінках телефонного довідника Львова, 1939 рік
Телефонний номер ресторації Якуба Маселка на сторінках телефонного довідника Львова, 1939 рік

Розташування навпроти Політехніки сприяло тому, що кнайпа стала улюбленим місце зустрічей професорів та студентів. У 1937 року справи ресторації настільки розвинулись, що Маселко вже не встигав сам керувати всіма своїми промисловими об’єктами і віддав кнайпу в оренду своєму працівникові та сусідові Альфонсу Гонсьоровському, який перетворив її на покій сніданковий.

 Вид вулиці Миру (тепер С. Бандери) з даху будинку Львівської політехніки, 1965-1970-ті рр
Вид вулиці Миру (тепер С. Бандери) з даху будинку Львівської політехніки, 1965-1970-ті рр

У час “перших совєтів” у кнайпі трапилася цікава історія, безпосередньо пов’язана із скандалом у Львівській Політехніці. Один із нових радянських проректорів Політехніки вкрав ректорського ланцюга у тодішнього очільника цього навчального закладу Антона Верещинського. Коли встановили особу злодія, проректора звільнили, назначивши на посаду кельнера в кнайпі Маселка. Після цього, і так популярний серед студентства заклад, отримав ще більше відвідувачів, адже не кожного разу випадала нагода обслуговуватись людиною, яка ще вчора була твоїм проректором, і перед якою всі тремтіли.

Львівський політехнічний інститут, фото 1945 – 1953 рр.
Львівський політехнічний інститут, фото 1945 – 1953 рр.

Однак вже тоді кнайпа почала занепадати, а із початком німецько-радянської війни заклад припинив своє існування. Якуб Маселко переїхав до Польщі, у місто Ґлівіце, що в Сілезії, де і жив до своєї смерті у жовтні 1954 року.

Молоді люди на вулиці Л. Сапєги, фото 1930-х рр.
Молоді люди на вулиці Л. Сапєги, фото 1930-х рр.

Сьогодні перший поверх будинку по вулиці С. Бандери поділили між собою салон оптики “Еліт–оптика” та піцерія “Піца хаус”.

Цікаво, чи знають працівники цих закладів історію приміщення, де працюють, і чи здогадуються, що кожного разу, коли виконують замовлення доставки піци додому, продовжують традицію, запроваджену відомим на весь Львів ще якихось 80 років тому ресторатором – паном Якубом Маселком.

Павло АРТИМИШИН

Список використаних джерел:

  1. Винничук Ю.Кнайпи Львова. – Львів: Піраміда, 2005. – С. 87–88.
  2. http://genealogyindexer.org/
  3. lvivcenter.org
  4. nac.gov.pl/
  5. https://polona.pl/

 

Напишіть відгук