Нащо коронному гетьману віагра: про життя і смерть Станіслава Конецпольського

0
353

У середині XVII століття місто Броди, теперішньої Львівської області, переживало хвилю активної забудови та становлення. Цей населений пункт отримав / придбав Станіслав Конецпольський – шляхтич та видатний державний діяч Речі Посполитої. Майже одразу він взявся розбудовувати це містечко і перетворив його на справжню перлину архітектури. Розкішний палац, численні фортифікаційні та господарські споруди – це далеко не повний перелік зведених за Конецпольського у місті обєктів. Іронія долі, але населений пункт, який Конецпольський розбудував, став для нього самого місцем смерті. Обставини останньої не до кінця розкриті, а сучасники великого гетьмана пишуть куди цікавіші речі з цього приводу, аніж історики в наш час.

Станіслав Конецпольський. Фото з https://uk.wikipedia.org
Станіслав Конецпольський. Фото з https://uk.wikipedia.org

Станіслав Конецпольський був дуже відомою та впливовою людиною у Речі Посполитій. Він отримав хорошу та якісну освіту в Краківській академії. Рано пішов в політику і загалом зробив досить успішну кар’єру. Від 1618 року Конецпольський став польним гетьманом коронним, а від 1632 року ще й великим коронним гетьманом. Окрім того, в різний час займав ряд інших адміністративно-управлінських посад. Це відкривала перед ним багато дверей, у які інші навіть стукати не наважувались. Разом з тим, специфіка роботи та безпосередні обов’язки, змушували його часто перетинатись і з “руським” (українським) питанням. Зокрема, польний гетьман коронний відповідав за південно-східні терени Речі Посполитої. Тому фігура Станіслава Конецпольського є знаною і упізнаваною для тих, хто цікавиться українською історією.

Герб С. Конецпольського. Фото з https://uk.wikipedia.org
Герб С. Конецпольського. Фото з https://uk.wikipedia.org

Сучасники називали Станіслава Конецпольського одним із наймогутніших та найбагатших в Речі Посполитій діячів. Звичайно ж, після короля. Зрештою, навіть сьогодні його інколи зараховують до неформального кола “некоронованих королів” (як, до прикладу, і Василя-Костянтина Острозького). І для цього є всі підстави. Булаву польного гетьмана коронного, яку Конецпольський здобув у 1618 році, він отримав у рекордно молодому для цієї посади віці. Не обійшлося тут, правда, без протекції тогочасного великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, але Конецпольський виправдав очікування.

Гетьман Станіслав Жолкевський. Фото з https://uk.wikipedia.org
Гетьман Станіслав Жолкевський. Фото з https://uk.wikipedia.org

Він брав участь у битві з турками під Цецорою, де потрапив у полон. 1623 року його викупили. Майже одразу після повернення розбив татар у кількох сутичках, у тому числі поблизу Галича. Пізніше цю перемогу неодноразово згадували як вершину військового мистецтва. Саме Станіслав Конецпольський підписував з козаками Куруківську угоду 1625 року, за якою реєстр останніх зростав до 6 тисяч. Хоч загалом його можна назвати гнучким та дипломатичним правителем, але в його баченні козацького питання превалювала жорсткість та тверда рука. Доказом цьому є його ініціатива стосовно зведення Кодацької фортеці для контролю переміщення козаків на східних та південних кордонах Речі Посполитої. Певний час на службі у гетьмана Конецпольського перебував і Богдан Хмельницький, хоч їхні відносини загалом складно назвати хорошими.

Битва під Цецорою. Фото з https://uk.wikipedia.org
Битва під Цецорою. Фото з https://uk.wikipedia.org

Також Конецпольський був активно заангажований і у шведське питання. Він отримав ряд важливих перемог над військами Густава ІІ Адольфа в другій половині 20-х років XVII століття. Внаслідок цього було покращено ситуацію Речі Посполитої на Балтійському морі.

Фрагмент карти України 1650 року Боплана. Фото https://uk.wikipedia.org
Фрагмент карти українських територій 1650 року Боплана. Фото https://uk.wikipedia.org

Впродовж років вирішуючи “українське” питання в політичному плані, Конецпольський досить непогано “осів” на цих територіях. Він був великим магнатом і значна частка його земель походила саме з українських територій Речі Посполитої. Гроші, на відміну від сучасних “магнатів”, він не лише брав, але також і вкладав у свої володіння. Прикладом тут є Броди в сучасній Львівській області. Цей маєток Конецпольський придбав у 1629 році у Жолкевських. Майже одразу гетьман запросив до міста євреїв та вірменів, греків, шотландців і ін. для пожвавлення економічного життя і торгівлі. У 1630 році він розпочав будувати у населеному пункті фортецю за голландським зразком. Для цього запросив француза Гійома Левассера де Боплана та венеційського майстра Андреа дель Акву. Також в місті зводились фортифікаційні споруди та створювались мануфактури для виробництва сукна, шовку та килимів, де працювали італійські й грецькі майстри.

Погруддя на честь С. Конецпольського. Фото з https://uk.wikipedia.org
Погруддя на честь С. Конецпольського. Фото з https://uk.wikipedia.org

Аби оцінити могутність та впливовість фігури Станіслава Конецпольського, крім перерахованих вище досягнень, варто задуматись ще над наступним фактом. Він судився з Кампіанами, одним з найбагатших львівських родів, серед яких багато високопосадовців, звинувачуючи їх у залежності від нього, з якою вони не розрахувались.

Палац Потоцького на території розташування Бродівського замку. Фото з https://uk.wikipedia.org
Палац Потоцького на території розташування Бродівського замку. Фото з https://uk.wikipedia.org

Помер великий гетьман навесні 1646 року у Бродах, у своєму маєтку. Там відбулась прощальна церемонія, там його і поховали. Вважається, що причиною смерті була хвороба нирок, що дісталось йому внаслідок турецької неволі. Дізнавшись про його смерть, молдавський господар писав, що ні поляки, ні весь християнський світ поки не можуть усвідомити кого вони втратили. Станіслав Конецпольський вважається одним із найвидатніших військових діячів Речі Посполитої. Але доки такий видатний воїн, вправний державний діяч та зразковий християнин відходив до кращого світу, історія його смерті обростала легендами (а можливо і не легендами). Одну з таких пропонуємо до Вашої уваги.

Герб Й. Єрлича. Фото з https://uk.wikipedia.org
Герб Й. Єрлича. Фото з https://uk.wikipedia.org

У середині XVII століття волинський шляхтич Йоахим Єрлич взявся писати хроніку свого роду та свого життя – “Літописець, або Хронічки різних справ і подій”. Як він сам зазначав, писав, аби “по собі коротко і на часи потомкам” залишити. Зрозуміло, що писати лише про себе в творі він не міг, тому написав і про Станіслава Конецпольського, за якого “ніколи в мирі Україна, ані Волинь, Поділля і Руська земля” не були. Написав про його смерть, але не від хвороби нирок.

Територія замку Конецпольського. Фото з https://uk.wikipedia.org
Територія замку Конецпольського. Фото з https://uk.wikipedia.org

Єрлич писав, що 1646 року в Бродах, купленому маєтку, помер гетьман коронний Станіслав Конецпольський. Помер він, за версією оповідача, через кілька днів після одруження (третій шлюб Конецпольського з Софією Опалінською) від “konfortatywy”. Останнє Конецпольський вживав “для молодої дружини”, за порадою аптекаря. Той казав розтягнути прийом “ліків” на кілька разів, але гетьман заковтнув усе одразу. Так і попрощався зі світом. Яка з версій смерті великого гетьмана ближча до правди, сказати важко. Користуючись методологією барокових авторів, подаємо тут обидві і залишаємо право вибору читачам. Єдине, що можна констатувати однозначно – це велика і безмірна “любов” Йоахима Єрлича до Станіслава Конецпольського.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Мицик Ю. Конецпольський Станіслав // Енциклопедія історії України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua
  2. Jerlicz J. Latopisiec, albo kroniczka. – Warszawa, 1853. – T. I. – S. 49.
  3. Stanisław Koniecpolski. Polish military leader // Encyclopedia Britannica, 1998 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.britannica.com/biography/Stanislaw-Koniecpolski

Напишіть відгук