Монетна історія Львова

Монетна історія Львова

Історія грошей майже така ж давня, як історія людської цивілізації. Спочатку функції грошей, у сучасному розумінні, виконували певні предмети, наприклад мушлі каурі. Існував навіть певний «курс» одних предметів у вартісному співвідношенні до інших, як, наприклад, 1 кам’яна сокира дорівнювала 4 кам’яним ножам чи 5 шкурам лисиці тощо. З часом гроші здобули вираження у монетах а ще пізніше – у паперовому вигляді.

Кому прийшла в голову ідея виготовляти засоби розрахунку з металів – важко сказати. Один кмітливий студент, щоб отримати хорошу оцінку за реферат вигадав історію, в якій описав тіло доісторичного мисливця, яке знайшли в одному з альпійських льодовиків. Труп пролежав в льодовику близько 5 тисяч років. А в руці мисливець-невдаха тримав затиснутий мідний круг, гроші!Ця новина облетіла весь світ, і до сьогоднішніх днів вводить в оману пересічного, а інколи й не пересічного читача.

Але, як твердить історія, скоріш за все перші гроші виникли в Китаї. Згодом після них або одночасно монети почали карбувати в Лідії (прадавня держава в Малій Азії).

Перші ж монети на території України з’явились з початком грецької колонізації, їх привезли переселенці з м. Мілет. Згодом вони ж таки почали карбувати металеві гроші і на території Північного Причорномор’я. Одними з перших зразків грецьких монетарів на території сучасної України були Ольвійські дельфінчики.

Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, з часом з’явився срібляник. Карбувались вони згодом після хрещення Володимиром Русі.

Срібляник - перша монета Київської Русі
Срібляник – перша монета Київської Русі

А першими монетами, виготовленими у Львові, є Руський напівгріш 1356 року. Але про все по-порядку.

Не пройшло і 100 років з часу заснування Львова, як місто стало великим торгово-економічним центром в Галицькій Русі. В 1349 році Львів захоплюють війська Казимира ІІІ Великого, і відтоді на правах автономії місто надовго входить до власності польських монархів.

В 1350 році тут засновується перший монетний двір, хоча історики ведуть суперечки щодо точної дати цієї події. Перші монети під назвою Руський грош карбувались за Казимира III Великого (1349-1370), Людовіка І Угорського (1370-1372, 1378-1382) та його намісника — князя Владислава Опольського (1372-1378). Руський грошик важив близько 1.55 грам, виготовлявся з срібла 875-935 проби, діаметр монети становив близько 18-20мм. На аверсі монети був зображений крокуючий в лівий бік лев, навколо нього напис на латині, переклад якого виглядає як «МОНЕТА ПАНА РУСІ КАЗИМИРА». На реверсі літера К, що відповідає першій букві імені короля і напис на латині «REGISPOLONIA», що перекладається, як «КОРОЛЯ ПОЛЬЩІ».

Засновник першого монетного двору Львова Казимир ІІІ Великий
Засновник першого монетного двору Львова Казимир ІІІ Великий

Крім напівгрошей (Руський грош дорівнював половині краківського) Казимиркарбував у Львові і мідну монету, що було унікальним явищем для тогочасного світу. Перші мідні монети в Німеччині чи Франції з’явились аж через 150 -200 років. В діаметрі монети мали від 14 до 17мм, а вага коливалась від 0.4 до 1.4 грама. Вважається, що мідяки мали лише номінальну вартість, яка не залежала від кількості металу в монеті.Мідні монети уЛьвові карбувались аж до початку правління Владислава Ягайла.

Пристрій для виготовлення монет у середньовіччі.
Пристрій для виготовлення монет у середньовіччі.

У 1378 р. Галицька Русь відійшла до Угорщини; намісником цих земель став Емерік. Через рік почалося карбування у Львові монет Людовіка Угорського, яке тривало аж до 1382 р.На аверсі напівгрошів Людовіка залишилося традиційне зображення лева, навколо якого містилася легенда «МОНЕТА РУСЬ». На реверсі, в оточенні чотирьох дуг – літера “Ь” і напис, що означав “ЛЮДОВІКА КОРОЛЯ УГОРЩИНИ”.

Середньовічні монети
Середньовічні монети

Напівгроші далі карбувалися зі срібла 875-ї проби, але зменшилась їхня вага (1,12 г), але діаметр залишився незмінним(18-19 мм).Починаючи з 1399 року Ягайло розпочав карбувати на Краківському монетному дворі більшу монету, тенденція перейшла і до Львова. З’явився новий формат львівського напівгрошу,монета була виготовлена менш якісно. Легенда навколо лева змінилася кардинально: замість “МОНЕТА РУСІ” – “МОНЕТА ЛЬВОВА” (Лемберга).Львівськийнапівгріш, як і польські монети номіналом в один грош, виготовлялися зі срібла 500-ї проби з домішкою неблагородних металів. Таке срібло називалось “болотним”. Середня вага монети близько 1,5 г з діаметром 21-22 мм. Карбування Руського гроша припинилось близько 1414-1415 років. З тих часів завершується нівелювання автономності монетної системи Галицької Русі і включення її в загально польську грошову систему.

Наступного разу монетний двір у Львові діє у 1656-1657 та 1660-1663 роках, в часи коли відбувся так званий “Шведський потом”. Львів, як місто, що зберегло вірність королю Яну ІІ Казимиру, стало тимчасовою королівською резиденцією. Сюди ж, відповідно, і був перенесений весь державний апарат з монетним двором включно.

Ян ІІ Казимир Ваза, король Речі Посполитої в 1648-1668 роках. Відновив карбування монет у Львові в 1656-1657 та 1660-1663 роках.
Ян ІІ Казимир Ваза, король Речі Посполитої в 1648-1668 роках. Відновив карбування монет у Львові в 1656-1657 та 1660-1663 роках.

Монетарня розташовувалась в камяниці Толочківській.

Кам'яниця Толочківська після перебудови в 1895-1896 роках. Сучасна адреса кам'яниці - Площа Ринок, 39.
Кам’яниця Толочківська після перебудови в 1895-1896 роках. Сучасна адреса кам’яниці – Площа Ринок, 39.

Монети на львівській монетарні того періоду карбувались з так званого «святого срібла». Мається на увазі, щоматеріал для виготовлення монет брали з церковного начиння, а фактично на монети переплавлялось все, що можна було переплавити. Річ Посполита булав складному становищі, вороги наступали і потрібно було якось рятувати ситуацію. Папа Римський 1 січня 1656 дав дозвіл католицькій церкві Речі Посполитої позичити польському королю золоті та срібні предмети культового призначення (хрести, чаші, статуї святих, лампади, ліхтарі та ін.)

Тоді у місті почали карбуватись вже гроші вагоміші за Руський гріш: це були орти та шостаки. Орт дорівнював ¼ талера, містив у собі 2 шестака, 4 трояка або 8 півтораків.

Спочатку Львівський орт карбувався з якісного срібла, але з погіршенням стану в державі вміст срібла в монеті зменшився і фактична вартість опустилась до 1/5 талера. Далеко не всі майстри львівської монетарні в 1656-1657 роках мали відповідну освіту, і тому монети виготовлялись не найкращої якості, до того ж слід враховувати постійний поспіх у роботі. Тодішні львівські орти та шостаки відрізняються надзвичайним різноманіттям і являють собою значний інтерес для колекціонерів.

Орти карбовані на Львівському монетному дворі в 1656-1657 роках.
Орти карбовані на Львівському монетному дворі в 1656-1657 роках.

В 1657 році, шляхта, обурена чутками про розкрадання «святого срібла», погрожувала навіть захопити монетний двір. Тоді Л. Бандінеллі(секретар монетного двору) в ніч з 24 на 25 січня 1657 таємно вивіз всі цінності в Сілезію, де в місті Ополе знаходився королівський монетний двір. Там були докарбовані останні орти з церковного срібла, всього 4 186 штук. На цьому завершується історія функціонування Львівського монетного двора, який спеціалізувався на випуску внутрішньо-галицьких та загально-польських монет.

От така вона монетна історія Львова.

Максим СЕРЕДА

Напишіть відгук