Маленький Львів у Вроцлаві

«Пластична Панорама Стародавнього Львова» − надзвичайна модель роботи Януша Вітвіцького (Janusza Witwickiego) та його колег, наслідок тисячі годин вивчення історії міста Лева, підготовчих робіт і, власне, моделювання. Робота майстра над панорамою тривала більше 10 років. Як же так сталося, що масштабна модель Львова, створена в самому місті, опинилася за кордоном?

Обкладинка видання «Panorama plastyczna dawnego Lwowa» 1937 року.
Обкладинка видання «Panorama plastyczna dawnego Lwowa» 1937 року.

Якщо доля чи випадок, автобус чи літак занесуть вас до Вроцлава, і ви матимете хоча б кілька годин вільного часу, рекомендуємо відвідати макет Львова у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław). Звичайно, у Вроцлаві і окрім неї є на що подивитися… Але такого Львова, як тут, Ви ще певно не бачили!

Панорама давнього Львова. На передньому плані Низький замок. Джерело: http://panoramalwowa.pl
Панорама давнього Львова. На передньому плані Низький замок. Джерело: http://panoramalwowa.pl

Януш Вітвіцький народився 10 вересня 1903 року у самісінькому Львові. Ще б пак, де ж іще могла народитися людина яка так досконало знала давнє обличчя свого міста. Януш Вітвіцький спочатку вивчав архітектуру в Львівській політехніці (до 1926 року), а потім ще й історію мистецтва в університеті Яна Казимира (сучасний ЛНУ ім. Івана Франка). Пристрастю молодого вченого була архітектура стародавнього Львова, особливо його фортифікація. У 1934 році Януш стає спочатку асистентом, а згодом, доцентом Львівського університету. Хороша посада, перемога на загальні крайовій виставці в Познані, спроектованого ним павільйону, віщували подальший розквіт кар’єри архітектора. (фото 3, 4)

У 1931 р. під час перебування у Парижі, народилася ідея створення архітектурної моделі Львова зразка XVIII століття. Це була титанічна робота для якої потрібно було вивчити всі карти та плани населеного пункту, фотографії, ескізи і гравюри, будь-які письмові джерела та перекази про архітектуру міста Лева.

В’їзд у фортифікаційний вузол Краківські Ворота – зліва: барбакан із в’їзною брамою, будівля міської стрільниці (Цельштадту), башта «На Гребельці». Джерело: Panorama plastyczna dawnego Lwowa, 1938.
В’їзд у фортифікаційний вузол Краківські Ворота – зліва: барбакан із в’їзною брамою, будівля міської стрільниці (Цельштадту), башта «На Гребельці». Джерело: Panorama plastyczna dawnego Lwowa, 1938.

З 1932 р. Януш Вітвіцький працює, разом із групою фахівців, спочатку в будівлі Політехнічного університету на вул. Корнеля Уєйського (тепер Корнила Устияновича), а згодом на Вірменській, 23 (колишній кляштор Марії Магдалини).

Фрагмент босяцьких валів – зліва: висока стіна із Вежею мулярів, ливарна майстерня (Людвисарня) між стінами, Стіна низька, Королівський Арсенал, в глибині можемо побачити вежу Лимарів. Джерело: Panorama plastyczna dawnego Lwowa, 1938.
Фрагмент босяцьких валів – зліва: висока стіна із Вежею мулярів, ливарна майстерня (Людвисарня) між стінами, Стіна низька, Королівський Арсенал, в глибині можемо побачити вежу Лимарів. Джерело: Panorama plastyczna dawnego Lwowa, 1938.

Завдяки інтенсивній роботі, до початку Другої світової війни з’явилися моделі основних будівель Львова та міських стін. Тільки в 1939 році вдалося отримати 10 тисяч злотих від міської влади кошти на будівництво моделі (до того всі витрати Вітвіцький покривав із своєї кишені).

Війна і окупація Львова (радянська, німецька і знову радянська) не припинили роботи над панорамою міста. У 1943 році лише хабар допоміг визволити інженера Вітвіцького від ув’язнення радянським режимом. Після цього майстер наполегливо розпочне добиватися дозволу вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до призначеного строку виїзду, у 1946 році, Януш Вітвіцький, був жорстоко убитий за нез’ясованих до сьогодні обставин. Архітектора швидше за все ліквідували агенти НКВС. Дружина Вітвіцького навіть не мала можливості опізнати тіло чоловіка. Але панораму вивезти усе ж змогла…

Через два тижні Ірена Вітвіцька поїхала разом з донькою в Польщу, взявши ретельно упаковані, в шести ящиках і дрібних пакетах елементи панорами. Аж до падіння комуністичного режиму в Польщі існування панорами міста Львова було таємницею. Знадобилося чимало часу аби реставрувати моделі будинків міста. І лише з 2015 року ми знову, безперешкодно, можемо побачити Львів таким, яким він був триста років тому, щоправда у Вроцлаві…

Сергій ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Panorama plastyczna dawnego Lwowa. – Lwów : Komitet Organizayjny Tow. Budowy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa, 1936.
  2. http://www.lwow.com.pl/panorama-1/1938/panorama.html
  3. Panorama Plastyczna Dawnego Lwowa. Джерело: http://panoramalwowa.pl/o-panoramie/
  4. http://www.volynpost.com/news/57871-yak-vygliadav-lviv-u-hviii-stolitti-unikalnyj-maket-foto
  5. Czołowski A. Sprawa Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa, Lwów 1937.

4 КОМЕНТАРІ

  1. Щось у автора проблеми з датами.
    У 1943 році, під час фашистської окупації Львова, Вітвіцький не міг бути заарештований радянськими спецслужбами.
    Не знаю, коли саме була виставлена у Вроцлаві ця панорама, але точно не у 2015, оскільки у вже у 1999 я її там бачив.
    Та й посилання автора на те, що Вітвіцький був вбитий НКВС – це лише гіпотеза. Свого часу розглядалися, як мінімум, ще дві, але жодна з них не була підтверджена.

    • Одне уточнення, фашисти (тобто італійські війська, бо саме в Італії був фашистський режим Муссоліні) ніколи Львів не окуповували, там були нацистські війська Третього Райху, а у 2015 році відкрилася оновлена панорама. Згоден, закралася прикра помилка, хабар допоміг уникнути ув’язнення Вітвіцького у 1944 р. Прошу вибачення, за технічну помилку.

      • Завжди із зацікавленістю читаю загалом виважені публікації пана Гуменного. Тим більше прикро побачити його спробу зайнятись грою слів у коментарях до власної статті. Термін «фашизм» дійсно має італійські коріння, але у науковій літературі він вже давно отримав ширше значення. Поняття «німецькі, румунські фашисти» тощо не прив’язуються безпосередньо до первісного значення цього слова.

        • Загалом згоден з Вами, мій коментар щодо терміну “фашизм” був не надто доцільним. Дякую за слушне зауваження і цікавість до моїх публікацій.

Напишіть відгук