Львівський логік і філософ світового рівня: Казимир Айдукевич

0
337

Чільним представником філософії у Львові у австрійський та міжвоєнний період був Казимир Айдукевич – випускник та викладач Львівського університету. Логік, філософ, семантик, чільний представник так званої Львівсько-Варшавської школи, він був одним з найяскравіших інтелектуалів Львова свого часу. Тож пропонуємо вам поглянути на життя цього непересічного львів’янина.

Казимир Айдукевич
Казимир Айдукевич

Казимир Айдукевич народився у Тернополі 12 грудня 1890 року у родині Броніслава Айдукевича та Магдалени Гетнер. Середню школу він відвідував у Кракові, а через кілька років родина переїхала до Львова. У 1908 році він здає випускний іспит у гімназії Франца-Йосифа у Львові.

Того ж року, він записується на студії на філософський факультет Львівського університету. Його вчителем став знаменитий Казимир Твардовський. Ще одним його наставником став Ян Лукасевич. Окрім філософії він вивчав фізику і математику. Львів у ті часи був головним осередком нової польської філософії, яка була пов’язана з дослідженнями логіки. У 1912 році, Айдукевич захищає докторську дисертацію присвячену категоріям філософії Канта. Науковим керівником Казимира був К. Твардовський.

У 1913 році, Айдукевич здає державний іспит на право бути вчителем математики в середній школі. Проте він відчуває потребу поглиблення свого рівня знань, тому у 1913-1914 році він перебуває у Ґьотінгенському університеті, де слухає лекції Едмунда Гуссерля і Леонарда Нельсона, та Давида Гілберта з математики. Як вважають дослідники, погляди Гілберта мали значний вплив на еволюцію філософських поглядів Айдукевича, що зокрема помітно з його габілітаційної роботи. У 1915 року, Айдукевича мобілізували до австрійської армії, і він брав участь у військових діях у Італії. Він навіть отримав військову нагороду, за те що врятував свого побратима з бункера під час газової атаки.

У 1918 році, під час відпустки він здав іспит на право викладати філософію, математику і фізику в середніх школах. У 1919 році, він бере участь у військових діях, а пізніше, стає викладачем гімназії, у якій він сам колись навчався. У 1920 році, він одружився з дочкою Твардовського – Марією. У травні 1921 року він отримує габілітацію на філософському факультеті Львівського університету на основі праці “З методології дедукційних наук”. У 1922-1925 роках – він приват-доцент університету, та викладач кількох львівських гімназій. У 1925 році він стає надзвичайним професором Варшавського університету. Проте вже у 1928 році він повертається до Львова, де від 1928 до 1934 він був надзвичайним, а у 1934 – звичайним професором університету.  

Один з корпусів Познанського університету
Один з корпусів Познанського університету

З початком ІІ Світової війни він перебував у Львові. У 1940-1941 рр. він викладав психологію у Львівському державному медінституті. У 1944-1945 він повертається до університету і завідує кафедрою фізики. Проте йому судилося повторити долю більшості польського населення Львова, яке пережило війну. У 1945 році він назавжди покидає рідне його серцю місто. Він стає завідувачем кафедри теорії і метології науки у Університеті Адама Міцкевича у Познані, а у 1948-1952 роках він навіть був ректором цього університету.

У 1954 році він переїжджає до Варшави, де деякий час викладав в Варшавському університеті і заснував заклад логіки інституту філософії і соціології Польської академії наук. У 1963 року, він помер від хвороби серця. З друку вийшло 115 праць Айдукевича польською, англійською, німецькою мовами і мовою есперанто. Айдукевич залишив непересічний інтелектуальний слід у культурному житті Європи ХХ століття і він один з тих львів’ян які варті того щоб про них пам’ятали і які зараз, на фоні кризових явищ в українській освіті можуть стати позитивним прикладом інтегрованості в світовий науковий простір.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:
1. В. Ханас. Айдукевич Казімеж // Тернопільський енциклопедичний словник. – Т. 1. – С. 30.
2. Kazimierz Ajdukiewicz (https://pl.wikipedia.org/wiki/Kazimierz_Ajdukiewicz)

Напишіть відгук