Львівські жреці музи Кліо, або один захоплюючий проект з історії Львова 100 років тому

0
378
Львівські жреці музи Кліо, або один захоплюючий проект з історії Львова 100 років тому

Наші уявлення про минуле можуть бути картонним будиночком, який завалиться як тільки хтось висловить сумнів. Також можуть бути фортецею, яку не візьмуть підступом жодні нападники. Першим з описаного вище ми завдячуємо міфологізаторам, для яких історична інформація є нічим іншим, як засобом маніпуляції. Другого не було би без справжніх істориків, які “живуть” в архівах та бібліотеках, безпосередньо працюють із джерелами та на їх основі будують свої концепції й гіпотези. Про останніх і хотілося би сказати кілька слів. У контексті історії Львова, для цього існує більш ніж чудова нагода – серія книг “Biblioteka Lwowska”, яка хоч і виходила понад сто років тому, але здатна зворушити навіть сучасного, трохи балуваного і добряче лінивого, читача. 

Зворотна сторона однієї з книг серії "Biblioteka lwowska". Фото Є. Гулюка
Зворотна сторона однієї з книг серії “Biblioteka lwowska”. Фото Є. Гулюка

Проект “Biblioteka lwowska” запустили у Львові на початку ХХ століття, тобто ось уже більше ста років тому. Він стосувався найважливіших та найбільш символічних подій минулого нашого міста. Йдеться про те, що зусиллями середовища відомих і знаних на той час істориків, було зроблено серію ґрунтовних розвідок з історії міста і не лише. Кожен з текстів було оформлено у вигляді окремої брошури. У фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка сьогодні можна почитати не всі, але більшу частину книг зі згаданої вище серії. Характерно, що ці розвідки, головним чином, стосуються подій давньої історії міста. Окремі з текстів змушують нас повертатись до Львова, якого вже давно не існує, але це тільки додає їм ваги та привабливості.

Могила Ф. Яворського на Личаківскому цвинтарі. Праця історика про Городоцький цвинтар
Могила Ф. Яворського на Личаківскому цвинтарі. Праця історика про Городоцький цвинтар

“Душею” цього проекту був історик та архівіст, популяризатор історії Львова Францішек Яворський. З-під його пера вийшов не тільки “Львів давній та вчорашній”, який навіть сьогодні можна знайти на полицях книгарень, а й багато інших праць. Зокрема, він активно і багато писав для серії “Biblioteka Lwowska”, про яку зараз говоримо. Не просто писав, а був одним із засновників та головних ініціаторів даного проекту. Як, зрештою, і засновником “Товариства любителів історії Львова”, члени якого були дописувачами у серії “Bibilioteka lwowska”.

Роботи Ф. Яворського з серії. Фото Є. Гулюка
Роботи Ф. Яворського з серії. Фото Є. Гулюка

Для проекту “Bibilioteka lwowska” Францішек Яворський написав кілька текстів. Зокрема, це другий том збірки “Cmentarz Gródecki”, виданий 1908 року, том четвертий “Nobilitacya miasta Lwowa”, який вийшов наступного року, одинадцятий і дванадцятий томи “Lwów za Jagiełły”, які побачили світ у 1910 році. На цьому історик не зупинився і у 19 та 20 томах розповів читачам про перебування польських королів у Львові, що було видано у 1912 році – “Królowie Polscy we Lwowie”. Усі ці видання можна побачити та погортати сьогодні, якщо завітати до Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Крім перерахованих вище, для заснованого ним проекту, Яворський також написав “Ratusz lwowski”, “Uniwersytet lwowski” і ін.

Юзеф Бялиня-Холодецький і його праця з серії. Фото Є. Гулюка
Юзеф Бялиня-Холодецький і його праця з серії. Фото Є. Гулюка

Не менш плідну працю, у контексті серії з історії Львова про яку ми говоримо, проробив уродженець Яворівщини та учасник Січневого повстання 1863 року (як кур’єр) Юзеф Бялиня-Холодецький. Останній також був членом “Товариства любителів історії Львова”, а крім того – відомим біографістом та істориком свого часу. Для серії “Biblioteka lwowska” він написав 13 том “Trynitarze” (1911), а також 29 том – “Lwów w czasie powstania listopadowego”. Цей текст вийшов друком 1930 року.

Маєр Балабан і його праця з серії. Фото Є. Гулюка
Маєр Балабан і його праця з серії. Фото Є. Гулюка

Крім перерахованих вище праць, у Науковій бібліотеці ЛНУ можна почитати і інші роботи з серії “Biblioteka lwowska”. Це – 5 і 6 томи “Dzielnica źydowska, jej dzieje i zabytki” (1909) авторства орієнталіста та педагога, рабина Маєра Балабана, який загинув у Варшавському гетто. Також 8 том серії – працю “Lwowskie przedmieścia” (1909) Адама Краєвського; “Wysoki zamek” архівіста та дослідника пам’яток Александра Чоловського, який вийшов у 1910 році в 9 та 10 томах серії. Військовий історик Броніслав Павловський у 14 томі написав про поділ Речі Посполитої та початок нової сторінки в історії Львова – “Zajęcie Lwowa 1772” (1911).

Владислав Лозинський і його праця з серії. Фото Є. Гулюка
Владислав Лозинський і його праця з серії. Фото Є. Гулюка

Не можна оминути увагою і 15 – 17 томи під титулом “Złotnictwo Lwowskie” (1911 – 1912) авторства видатного дослідника культури та мистецтвознавця Владислава Лозинського. Своїми працями з історії давнього Львова був знаний для цілої Польщі історик, письменник та педагог Мечислав Опалек. Для серії “Biblioteka lwowska” він написав “Obrazki z preszłości Lwowa”, які було видано 1931 року у 30 томі. Про те, чого ми сьогодні так сахаємося і абсолютно безпідставно відрікаємося, написав сто років тому Антоній Прохаска – 1919 року було видано 24 і 25 томи серії “Lwów a szlachta”. Про львівську землю написав Богдан Януш – це 22 і 23 томи і робота “Z pradziejów ziemi Lwowskiej” (1913). Чи не найбільш масштабним творінням у рамках проекту “Biblioteka lwowska”, а також найцікавішим текстом для автора цих слів є 31 і 32 томи серії – колективна монографія “Studja Lwowskie”, видана 1932 року. Серед авторів – історики Кароль Бадецький, Маєр Балабан, Луція Харевічева, архітектор Тадеуш Обмінський і ін.

Антоній Прохаска і його праця з серії. Фото Є. Гулюка
Антоній Прохаска і його праця з серії. Фото Є. Гулюка

У XVIII столітті один єзуїт, звертаючись до читача, говорив, що перечитав тисячі сторінок і їх зміст виклав у своїй праці, аби читачу не довелося скуповувати томи літератури. Натомість, він застерігав, що справжня наука не лежить на м’якій постелі. Перераховані вище історики зробили все можливе, аби ми отримали історію Львова у одній серії, але і тут не все просто. Як писав класик, “історія – це думки істориків про минуле”. Від суб’єктивного не втечеш. Але може воно й на краще, а історія від цього тільки виграє? Серія, про яку ми говорили у цій статті, дану думку підтверджує. Вона показує, що бібліотека – це насправді щось значно більше, аніж ми звикли у це поняття вкладати. Бібліотека, у сприйнятті авторів серії, як можна собі про це здогадуватися, – це цілий світ багатоманіття життя давнього Львова. Він не може бути не суб’єктивним. Як і той світ, мешканцями якого є ми. Але через існування подібних серій, ми маємо нагоду не тільки відчувати на собі різноманіття проявів буття нашого світу, але й спробувати відчути, доторкнутися та осягнути багатства того світу, якого вже не існує, але який колись був…

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Balaban M. Dzielnica źydowska jej dzieje i zabytki. – Lwów, 1908.
  2. Jaworski F. Królowie Polscy we Lwowie. – Lwów, 1912.
  3. Ksiąźki w serii wydawniczej Biblioteka Lwowska // Biblionetka.pl [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.biblionetka.pl/bookSerie.aspx?id=14183

Напишіть відгук