Львівська філія Празького кредитного банку, або один з кредиторів галицької промисловості

0
756
Львівська філія Празького кредитного банку, або один з кредиторів галицької промисловості

На початку ХХ ст. місто Лева було найбільшим адміністративним, промисловим та економічним центром Галичини. Відтак процеси технізації, урбанізації, різкий стрибок у розвитку промислового виробництва й інші наслідки промислово-технічної революції, були характерні для розвитку галицької культури як невід’ємної частини Європи.

Зазначимо, що у Львові, на той час, високо розвинутими були галузі металообробки, легкої промисловості, також хімічна, харчова та електрична. Стрімкий розвиток та вагомі результати, у виокремлених галузях, сприяли росту капіталу та збільшенню грошовго обігу. Слід також згадати про те, що в часи Автро-Угоської імперії на території Галичини розвивалася нафтова, лісозаготівельна та будівельна промисловість. Дохід від видобування нафти й лісозаготовки значно зростав, відтак для подальшого розширення та розвитку цих галузей, збільшення штату робітників тощо, потребувалося дедалі більше коштів, які можливо було отримали лише у банку.

Львів вул. Кароля Людвіка. Поштівка, 1915 р
Львів вул. Кароля Людвіка. Поштівка, 1915 р

Таким чином на території Галичини та Львова зокрема, діяло чимало банків, які мали різне призначення, наприклад існували: Галицька ощадна каса, Національний банк Королівства Галіції та Лодомерії, Федеральний акційний банк та ін. Одним із відомих банків, що спричинився до підтримки львівської та галицької промисловості загалом був – Празький кредитний банк.

Львів, вул Кароля Людвіка і ріг вул. Ягеллонської. Поштівка. 1916 р
Львів, вул Кароля Людвіка і ріг вул. Ягеллонської. Поштівка. 1916 р

Важливо зазначити, що кожен із банків витрачав немало коштів на спорудження будівлі своєї філії у Львові, для цього залучалися лише висококваліфіковані кадри й обиралися найбільш сміливі проекти. Відтак будинки львівських банків репрезентують не лише розвиток банківської мережі але й розкривають динамічний розвиток міста та його інституцій.

Львів, вул Кароля Людвіка і ріг вул. Ягеллонської. Поштівка. 1917 р
Львів, вул Кароля Людвіка і ріг вул. Ягеллонської. Поштівка. 1917 р

Необхідно зазначити, що спочатку Празький кредитний банк керував транзакціями акційних товариств з видобутку нафти у м. Коліні і це підштовхнуло чеське керівництво банку до видобування галицької нафти та фінансування торгівельних операцій, пов’язаних із торгівлею. Це сприяло розширенню мережі філій та виникненню представництва у Львові, а згодом ще й у Бродах. На додаток, слід зазначити, що Празький кредитний банк сприяв не лише розвитку нафтовидобуванню, його керівництво заснувало акційну спілку – “Галицьке Гірниче Товариство Акційне у Львові”. Окрім цього, банк кредитував в Галичині доставку дерева для будівництва державних доріг, надавав кошти на експлуатацію лісів. Чималу підтримку банк надавав галицьким будівничим фірмам та фабрикам, які займалися виготовленням цегли. Отже діяльність банку у Львові була плідною та продуктивною.

Львів, вул. Кароля Людвіка. Празький кредитний банк
Львів, вул. Кароля Людвіка. Празький кредитний банк

Будинок філії Празького кредитного банку постав у 1911 – 1912 рр., на розі вул. Гнатюка 2 та просп. Свободи 17, що колись відповідно носили назву вул. Яґеллонська та вул. Карла Людвіґа. Будинок був збудований у стилі чеської сецесії, архітектором якого вважається чех М. Блеха. Творчий замисел, план та конкурсний проект належать авторству В. Дердацького та В. Мінкевича.

Львів, сучасний вигляд колишнього Празького кредитного банку, фото 2015 року
Львів, сучасний вигляд колишнього Празького кредитного банку, фото 2015 року

Даний будинок у плані є Г- подібним, п’ятиповерховим, оформлення фасаду підпорядковане вертикальним лініям, що створює враження одночасно й простоти та строгості, вишуканості й відповідності призначенню приміщення. Будівлю банку увінчує високий шоломоподібний купол, що попри своє утилітарне значення виконує функцію декорації. Водночас спорудження такого куполу вважається першими кроками до стилю ар-деко.

На строгому фасаді видніються численні барельєфи, виконані скульптором Е. Кодетом. У даних барельєфах чітко проглядаються риси сецесії, такі як ритмічність композиції та біологізм, адже посеред численних завитків декорацій, можливо віднайти птахів, баранів та левів. Також чимало образів використано людських, які метафорично підкреслюють ідею призначення будівлі.

Львів, сучасний вигляд колишнього Празького кредитного банку, фото 2015 року
Львів, сучасний вигляд колишнього Празького кредитного банку, фото 2015 року

Варто зауважити, що в приміщенні ще з часів спорудження банку збереглися вітражі, меблі, стилізовані сецесійні облаштування адміністративних приміщень та пневмопошта. Оскільки на сьогоднішній день, цей будинок надалі є фінансовою установою, адже тут знаходиться публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, неможливо розкрити усім бажаючим справжню красу внутрішнього оформлення. Залишається лише сподіватися, що теперішні власники будинку зроблять усе можливе задля збереження та передання наступним поколінням вишуканих інтер’єрів, вітражів та пневмопошти, а також запобігатимуть руйнуванню будинку.

Ірина МИКИТЕНКО

Джерела:

  • Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії / Ю. О. Бірюльов. – Львів : Центр Європи, 2005. – 184 с.
  • Літопис Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України / авт. кол. ; кер. проету Л. Я. Слобода. – К. : УБС НБУ, 2010. – 375 с.
  • Broński Rozwój galicyjskiego systemu bankowego w latach 1841-1914 : zarys problematyki / K. Broński [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://yadda.icm.edu.pl/yadda/element/bwmeta1.element.ekon-element-000153421480
  • Jasiński A. Przekształcenia strukturalne, formalne i znaczeniowe współczesnych budynków bankowych / Jasiński. – Kraków : Wydział Architektury
    Politechniki Krakowskiej, 2008. – 173 р.
  • pl

 

Напишіть відгук